Теми статей
Обрати теми

Купити не можна використовувати

Редакція БК
Стаття

Купити не можна використовувати

 

Останнім часом дещо знизилася активність засобів масової інформації та Інтернет-періодики у висвітленні питань, пов’язаних з використанням неліцензійного програмного забезпечення. Часто від журналістів, як і від самих користувачів, можна почути, що це питання вже стільки разів висвітлювалося в пресі, що всім уже все зрозуміло.

Ми спробуємо спростувати цю думку і довести протилежне.

Ірина ТОДОСІЙЧУК, експерт з питань захисту авторських прав, фірма «1С Україна»

 

Навесні 2011 року українське представництво фірми «1С» провело цикл семінарів для бухгалтерів та керівників під егідою «1С:Форум». Семінари відбулися в Києві, Львові, Харкові та Одесі. У цілому в них узяли участь близько 1000 бухгалтерів та керівників підприємств різного масштабу і спеціалізації.

Після закінчення семінару всім учасникам запропонували заповнити анкету, в якій серед інших були запитання щодо використання неліцензійного програмного забезпечення в комерційній діяльності.

За підсумками оброблених анкет (усього в анкетуванні взяли участь 495 учасників заходів) вдалось отримати думку часткової аудиторії українських користувачів за тематикою, що нас цікавить.

Користувачам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Якщо на підприємстві, де Ви працюєте, використовується неліцензійне програмне забезпечення, то як Ви до цього ставитеся?

2. Чи знаєте Ви про відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення?

3. Хто, на Вашу думку, несе відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення?

З окремих суб’єктивних причин, а також на підставі поширеної думки користувачів про те, що якщо ми сьогодні відверто зізнаємося в тому, що на підприємстві дійсно використовується неліцензійне програмне забезпечення, то завтра до нас обов’язково прийдуть із перевіркою, лише третина тих, кого запрошували до анкетування, вирішила висловити свою думку за цією тематикою.

Проаналізувавши отримані відповіді, можна зробити такі висновки:

а) лише 1 % користувачів із числа опитаних використовують повністю ліцензійне програмне забезпечення;

б) 11 % респондентів вважають, що у використанні неліцензійного програмного забезпечення немає нічого вартого осуду, оскільки це лише демонструє нешанобливе ставлення керівництва компанії до своїх працівників;

в) 23 % опитаних вважають, що використання неліцензійного програмного забезпечення в діяльності компанії відбувається внаслідок того, що вони не можуть дозволити собі придбати ліцензійні продукти.

Тут хочеться застерегти, що вбачаються такі причини відсутності фінансових ресурсів:

— або компанія працює не на перспективу,

— або є просто небажання керівництва фінансувати придбання ліцензійних програмних продуктів,

— або керівництво компанії сподівається на особисті зв’язки, що дозволять уникнути перевірок.

Існує також й інший аспект питання: компанія тільки утверджується в бізнесі, виплачує кредит. У цьому випадку можна завжди досягти обопільної згоди з правовласником, знайти точки взаєморозуміння і погодитися на якомусь рішенні. Альтернативний варіант — це використання безкоштовних програм або рішень на основі альтернативних операційних систем — Linux, Unix.

Результати опитування наведено у вигляді діаграми на рис. 1, 2 і 3. Приємно відзначити, що 37 % опитаних користувачів вважають використання в діяльності підприємства неліцензійного програмного забезпечення правопорушенням.

 

img 1

img 2

img 3

Хто винен?

Використання неліцензійного програмного забезпечення (на прикладі продуктів фірми «1С») безпосередньо пов’язане з порушенням авторських прав правовласника.

Хоча питання про відповідальність за таке порушення неодноразово висвітлювалося юристами, адвокатами, журналістами, правовласниками, державними уповноваженими органами, 9 % опитаних користувачів заявили, що не знають норм чинного законодавства у визначенні відповідальності за порушення авторських прав (рис. 2).

Нагадаємо, що комп’ютерна програма охороняється як літературний твір відповідно до положень Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів (Україна приєдналася до цієї Конвенції та з 25 жовтня 1995 року стала її членом), а також згідно з

п. 4 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) і п. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII (далі — Закон № 3792).

Комп’ютерні програми розповсюджуються у вигляді окремих примірників. При цьому користувачу передаються не авторські права, а права на використання конкретного примірника твору певним способом, які зазвичай прописано в Ліцензійних угодах. Умови розповсюдження комп’ютерних програм прописано в Законі України «Про розповсюдження аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм та баз даних» від 23.03.2000 р. № 1587-III.

За порушення авторських прав чинним законодавством України передбачено:

— цивільну відповідальність (ст. 431, 432 ЦКУ);

— кримінальну відповідальність (ст. 176 Кримінального кодексу України від 25.04.2001 р. № 2341-III);

— адміністративну відповідальність (ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х).

Крім того, види порушення авторського права та наслідки такого діяння передбачено в розд. 5 Закону № 3792.

З аналізу варіантів відповідей на запропоноване запитання про те, хто несе відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення, ми отримали таку картину (рис. 3):

— 62 % вважають, що відповідальність несе керівник підприємства;

— 20 % вважають, що керівник та ІТ-персонал несуть колективну відповідальність;

— 3 % вважають, що відповідальність несе той, хто використовує це програмне забезпечення, і

— 1 % вважає, що відповідальність несе лише ІТ-персонал.

Чи мають рацію наші респонденти? Звернемося до практики.

Перш за все відповідальність за використання на підприємстві неліцензійного програмного забезпечення

несе керівник (адміністративний директор) компанії.

Так, Самарським районним судом м. Дніпропетровська винесено вирок стосовно директора ТОВ «Трансторг» гр-на Г., яким останньому призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади, пов’язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Незважаючи на те, що суд звільнив гр-на Г. від відбування покарання зі строком випробування строком на 1 (один) рік, гр-ну Г. за рішенням суду доведеться компенсувати правовласнику суму завданої матеріальної шкоди.

Якщо адміністрація компанії видала внутрішній наказ про те, що відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення покладається на начальника інформаційної служби або системного адміністратора (залежно від рівня компанії), або в посадовій інструкції ІТ-персоналу є положення про те, що саме на нього покладено функцію щодо установлення та супроводу функціонування програмного забезпечення на підприємстві, то відповідальність разом із директором може нести й ця посадова особа.

Якщо в посадовій інструкції ІТ-фахівця є положення про те, що він несе відповідальність за дотримання авторських прав, то в цьому випадку відповідальність перекладається безпосередньо на нього.

Якщо на підприємстві діють внутрішні стандарти використання програмного забезпечення або видано внутрішній наказ про те, що відповідальність за установлення будь-якого іншого програмного забезпечення, крім того, що придбавається підприємством, несе працівник, і всіх працівників ознайомлено з таким наказом, або під час прийняття на роботу працівника попереджають про відповідальність за порушення авторських прав у разі використання неліцензійного програмного забезпечення, то в цьому випадку відповідальність покладається на кожного працівника окремо. Міра відповідальності адміністративного персоналу в цьому випадку встановлюється під час оперативних або слідчих дій.

Так, у 2008 році під час проведення перевірки однієї з київських компаній було виявлено, що трьома працівниками цієї компанії порушено діючі внутрішні правила використання програмного забезпечення. Ці працівники встановили додаткові копії неліцензійних програмних продуктів. Під час проведення оперативних дій перевіряючими стосовно кожного із працівників було складено Протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 512 КУпАП.

 

Що робити?

Підбиваючи підсумки викладеного, хотілося б дати читачу такі рекомендації.

Рекомендація 1 (головна): КУПИТИ, НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ.

Використовуйте ліцензійне програмне забезпечення, захистіть свою компанію від небажаних фінансових втрат.

Рекомендація 2. Для мінімізації фінансових втрат під час легалізації програмного забезпечення, що використовується в господарській діяльності, проведіть аудит програмного забезпечення. Визначтеся з переліком необхідного для легалізації програмного забезпечення; ознайомтеся з програмами легалізації від правовласників; зверніться до постачальників програмного забезпечення для отримання інформації про діючі маркетингові акції або знижки на програмне забезпечення, що придбавається.

Рекомендація 3 (альтернативна): КУПИТИ НЕ МОЖНА, ВИКОРИСТОВУВАТИ.

У разі відсутності додаткових фінансових ресурсів на легалізацію програмного забезпечення, що використовується, перейдіть на використання безкоштовних програм або рішень на основі альтернативних операційних систем. Зверніться також до постачальників — вони допоможуть підібрати необхідні недорогі рішення або схеми з мінімальними фінансовими витратами, наприклад: придбати програмні продукти в розстрочку, за передплатою або за договором оренди програмного забезпечення.

Не соромтеся звертатися до офісу право власника, адже при грамотному вирішенні цієї проблеми можна завжди знайти прийнятне для обох сторін рішення.

 

До чого прийшли?

Як показує статистика, ще не кожен користувач усвідомлює, що, використовуючи у своїй діяльності неліцензійні продукти, він, по-перше, порушує закон, по-друге, ставить під удар своїх колег та адміністрацію компанії, і, по-третє, сам підпадає під дію закону.

Тому, хоча більшість користувачів знають про те, що використання неліцензійного програмного забезпечення є правопорушенням та існує кримінальна відповідальність за його використання, питання використання неліцензійних програмних продуктів у діяльності підприємств та його наслідків, як і раніше, залишається відкритим через низьку комп’ютерну культуру самих користувачів, підвищити яку покликані разом із правовласниками й засоби масової інформації.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі