Деякі зміни в Податковому кодексі
Законом № 3609 п. 164.6 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), що встановлює особливості визначення бази оподаткування доходів у формі заробітної плати, доповнено новим абзацом. Виходячи з нової редакції цього пункту база оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді винагороди за договорами цивільно-правового характеру за виконання робіт (надання послуг) визначається так само, як і для заробітної плати, тобто
сума винагороди зменшується на суму єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) у частині утримань. Інакше кажучи, ставки податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), установлені п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %), застосовуються до суми винагороди за такими договорами після зменшення на утриманий ЄСВ. Нагадаємо, що ставка ЄСВ у частині утримань становить 2,6 %.Крім того, тепер у п.п. 165.1.1 ПКУ чітко прописано, що
до оподатковуваного доходу фізичної особи не включається сума допомоги по вагітності та пологах. По суті, ця поправка нічого не змінює, оскільки й до внесення змін суму допомоги по вагітності та пологах не обкладали ПДФО.Однак раніше на це вказувалося в листі Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від 23.02.2011 р. № 04-27/108, з яким у подальшому погодилася і ДПАУ. Тепер же зазначену норму прямо прописано в положеннях ПКУ.
Крім того, «добровільний» п. 182.1 ПКУ поповнився (додано другий абзац) ще однією
додатковою підставою добровільної ПДВ-реєстрації.Тепер зареєструватися
за бажанням платником ПДВ може також особа, статутний капітал чи балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн., незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягів поставок товарів/послуг іншим платникам податку (а також незалежно від часу роботи до моменту ПДВ-реєстрації — більше чи менше 12 місяців).На жаль, Законом № 3609 не уточнено,
як добровольцю, який реєструється на цій підставі, потрібно підтверджувати належний розмір свого статутного капіталу чи балансової вартості активів. Можливо, таким підтвердженням будуть дані «останнього» балансу (складеного на останню звітну дату перед ПДВ-реєстрацією) або дані окремого балансу, складеного безпосередньо на дату подання ПДВ-заяви. Може виявитися, що для цього й узагалі вистачить довідки довільної форми про розмір статутного капіталу/перелік відповідних активів (ОЗ, НМА, запасів) суб’єкта господарювання.Найімовірніше, це питання буде уточнено в «реєстраційному» Положенні № 978, до якого мають унести зміни для приведення його норм у відповідність до оновленого ПКУ, або слід очікувати уточнення нової норми ПКУ в роз’ясненнях контролюючих органів.
Закон № 3609
набрав чинності 06.08.2011 р.Детальніше зі змінами до ПКУ, внесеними Законом № 3609, можна ознайомитись у матеріалі на с. 23.
(Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI).
Затверджено нову форму звітності № 5-ПН
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.07.2011 р. № 279 (далі — наказ № 279) затверджено нову форму звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників» (далі — форма № 5-ПН) та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників» (далі — Інструкція № 279).
Крім того, визнано такими, що втратили чинність, форму звітності № 5-ПН та Інструкцію щодо її заповнення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.
Звіт за формою № 5-ПН тепер подаватимуть не лише підприємства, установи, організації, їх відокремлені підрозділи, а й фізичні особи, які використовують найману працю.
Звіт подається до центру зайнятості тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони зареєстровані як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відокремлені підрозділи, що є платниками ЄСВ та мають право самостійно здійснювати прийняття працівників та розрахунки з ними, подають звіт за формою № 5-ПН до центру зайнятості за місцем своєї реєстрації як платників ЄСВ.
В інших випадках зазначену форму за структурні підрозділи (відокремлені підрозділи) складає роботодавець — головне підприємство та подає до центру зайнятості за місцем своєї реєстрації як платника ЄСВ.
Змінилися строки подання звіту за формою № 5-ПН. Раніше зазначений звіт потрібно було складати щодекади за періоди: з 1 по 10, з 11 по 20, з 21 по останнє число звітного місяця і подавати не пізніше 3-го дня після закінчення звітної декади. Тепер цей звіт складається та подається не пізніше 10 календарних днів від дня прийняття працівника на роботу (першого робочого дня працівників). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем закінчення строку подання звіту є перший за ним робочий день.
Як і раніше,
звіт за формою № 5-ПН не подається за відсутності факту прийняття на роботу працівників.Згідно з Інструкцією № 279 у звіті за формою № 5-ПН відображаються дані про працівників, які перебувають з роботодавцем у трудових відносинах, незалежно від того, чи перебуває працівник у штаті роботодавця або є позаштатним працівником (працює на умовах строкового трудового договору або за сумісництвом).
Не включаються до звіту дані щодо працівників, прийнятих роботодавцем
на оплачувані громадські роботи і на робочі місця з наданням дотації на підставі договорів, укладених між центром зайнятості та роботодавцем.Зауважимо, що в новій формі № 5-ПН роботодавці вказують не лише номер і дату наказу про прийняття на роботу працівника, а й
дату початку роботи працівника (його перший робочий день). Якщо працівника прийнято до структурного підрозділу, то у звіті зазначаються найменування та місцезнаходження такого структурного підрозділу (відокремленого підрозділу) (графа 8 звіту за формою № 5-ПН).Наказ № 279 набрав чинності з 22.08.2011 р.
(Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників» та Інструкції щодо її заповнення» від 14.07.2011 р. № 279)
Пенсійний фонд роз’яснив, коли матеріальна допомога обкладається ЄСВ
Пенсійний фонд України в листі від 13.07.2011 р. № 14399/03-20 роз'яснив питання щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми матеріальної допомоги.
Згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою для нарахування ЄСВ, зокрема, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Згідно з п.п. 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, для визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ слід користуватися Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п.п. 3.31 Інструкції № 5),
уключається до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання ЄСВ.Що стосується
матеріальної допомоги разового характеру, яка надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, то згідно з п. 14 розд. І Переліку № 1170 вона не є базою для нарахування ЄСВ незалежно від суми. При цьому працівнику слід подати заяву на отримання саме такої матеріальної допомоги, тобто з відповідним формулюванням. Її розмір визначається адміністрацією підприємства.(Лист Пенсійного фонду України «Щодо нарахування ЄСВ на суму матеріальної допомоги» від 13.07.2011 р. № 14399/03-20)
На поточну заборгованість зі сплати ЄСВ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється
Пенсійний фонд України в листі від 06.06.2011 р. № 11322/03-30 надав роз'яснення щодо застосування фінансових санкцій та пені на поточну заборгованість за період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (далі — Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів — це призупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня запровадження мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань зі сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про запровадження мораторію.
Статтею 12 цього Закону визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів (обов’язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
При цьому Пенсійний фонд зауважив:
протягом дії мораторію фінансові санкції та пеня за несвоєчасну сплату поточних платежів єдиного внеску (страхових внесків) застосовуються на загальних підставах, оскільки на поточну заборгованість, що виникла у процедурах розпорядження або санації, виходячи з визначення поняття мораторію, наданого в ст. 1 Закону № 2343, дія мораторію не поширюється.(Лист Пенсійного фонду України «Про застосування штрафів та пені за ЄСВ» від 06.06.2011 р. № 11322/03-30)
ДПАУ уточнила окремі питання виписування податкових накладних
ДПАУ в листі від 18.07.2011 р. № 12901/6/16-1115 (далі — лист № 12901) відповіла на деякі запитання щодо виписування податкових накладних.
Перш за все ДПАУ підкреслила: її наказ «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 р. № 969 і лист від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517* не суперечать нормам ПКУ та не змінюють їх. При цьому лист № 9497/7/16-1517 має виключно рекомендаційний характер та призначений для використання при підготовці податкових консультацій.
* Зауважимо: Міністерство юстиції України в листі від 01.07.2011 р. № 21186-10.1 повідомило, що додатком до листа № 9497/7/16-1517 є Пам’ятка про адміністративні процедури виписування, видачі та отримання податкових накладних, якою надаються методичні рекомендації щодо виписування та видачі податкових накладних. Зазначена Пам’ятка фактично визначає особливості складання податкових накладних і встановлює нові правові норми, що недопустимо для службової кореспонденції, якою є лист № 9497/7/16-1517. З урахуванням наведеного Мін’юст визначив:
лист № 9497/7/16-1517 підлягає відкликанню з місць застосування і скасуванню .У листі № 12901 головне податкове відомство відзначило: номер податкової накладної має відповідати її порядковому номеру в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і не може передбачати будь-якої іншої нумерації.
Стосовно формування податкового кредиту на підставі «запізнілих» податкових накладних ДПАУ зауважила, що платник має право включити до податкового кредиту поточного звітного періоду суму ПДВ, зазначену в податковій накладній, виписаній у попередніх податкових періодах, але отриманій платником у поточному звітному періоді, за наявності документального підтвердження такого запізнення, а також за умови, що не минуло 365 календарних днів з дня виписування податкової накладної (для платників, які застосовують (застосовували) касовий метод, — 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку).
Що стосується зазначення адреси, то для визнання податкового кредиту важливою є
відповідність адреси, зазначеної в податковій накладній, даним, що містяться в реєстраційних документах платника, а не порядок їх написання або скорочення. Аналогічне стосується і формату написання телефонного номера.Про вигляд печатки на податковій накладній ДПАУ повідомила:
податкова накладна може скріплюватися печаткою «Для податкових накладних».(Лист ДПАУ «Щодо проблемних питань виписування податкових накладних» від 18.07.2011 р. № 12901/6/16-1115)
Умови звільнення від обкладення ПДВ операцій з виготовлення аптеками лікарських засобів
ДПАУ в листі від 12.08.2011 р. № 9277/5/15-3316 надала роз'яснення щодо умов, при дотриманні яких операції з поставки аптечними установами лікарських засобів, виготовлених за рецептами лікарів, звільняються від обкладення ПДВ.
Згідно з п.п. 197.1.27 ПКУ від обкладення ПДВ звільняються, зокрема, операції з поставки лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами). Отже, зазначена норма чітко визначає вимоги до лікарських засобів, операції з поставки яких звільняються від оподаткування, а саме: такі лікарські засоби мають бути:
— унесені до Державного реєстру лікарських засобів;
— дозволені для виробництва та застосування в Україні.
Крім цього, зазначена вище норма ПКУ не висуває вимоги щодо виробника зазначених лікарських засобів.
Таким чином, якщо аптечними установами виробляються лікарські засоби з дозволених до застосування в Україні діючих та допоміжних речовин, то для застосування режиму звільнення від обкладення ПДВ до таких засобів необхідно, щоб їх виробництво та застосування було дозволено в Україні, а також щоб виготовлений аптечною установою лікарський засіб було внесено до Державного реєстру лікарських засобів.
(Лист ДПАУ «Щодо надання відповіді [стосовно звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з поставки аптечними закладами лікарських засобів, виготовлених за рецептами лікарів]» від 12.08.2011 р. № 9277/5/15-3316)
