Складаємо декларацію з податку на прибуток: вивчаємо загальні
правила
Як ви знаєте, за I квартал 2012 року підприємствам потрібно буде звітувати з податку на прибуток за новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. № 1213. А оскільки строк подання цієї звітності вже не за горами, саме час приступати до вивчення порядку її заповнення. Розпочнемо із загальних моментів.
Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Форма декларації
Декларація з податку на прибуток складається платниками цього податку за формою, затвердженою наказом № 1213.
Ця форма звітності з податку на прибуток має застосовуватися і суб’єктами, для яких Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) встановлено спеціальні режими оподаткування.
Нагадуємо, що особи, які сплачують податок на прибуток за нульовою ставкою згідно з п. 154.6 ПКУ, звітують з цього податку за спрощеною податковою декларацією, форму якої затверджено постановою КМУ від 15.02.2012 р. № 98.
Разом із декларацією з податку на прибуток до податкового органу має бути подано всі необхідні додатки (тепер їх 13 замість 17, які входили до складу старої декларації, форму якої було затверджено наказом ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.02.2011 р. № 114 (далі — наказ № 114), у тому числі за необхідності Додаток ВО (він подається виключно за підсумками звітного (податкового) року при здійсненні операцій з нерезидентами, які мають офшорний статус).
Докладнішу інформацію про додатки до декларації з податку на прибуток наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Додатки до декларації з податку на прибуток підприємства
| Код додатка | Назва додатка | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
| ІД | Iнші доходи | Подається при заповненні рядка 03 декларації. Звертаємо увагу: якщо форма декларації, затверджена наказом № 114, при заповненні рядка 03.27 «Інші доходи» Додатка ІД вимагала надання детальної розшифровки вписаних туди сум і назв доходів, то зараз при заповненні рядка 03.28 «Інші доходи» Додатка ІД така розшифровка не потрібна |
| СБ | Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості | Подається при заповненні рядка 03.11 Додатка ІД до рядка 03 декларації та рядка 06.4.24 Додатка ІВ до рядка 06.4 декларації. Додаток СБ оформляється на кожну операцію (кожний договір) урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Кількість додатків, що подаються, зазначається у відповідній комірці під символом «СБ» рядка «Наявність додатків» декларації. У цьому Додатку відображаються суми, урегульовані не лише на підставі п. 159.1, а й на підставі п. 5 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, тобто у випадках, коли заходи щодо стягнення боргу здійснювалися до набуття чинності розд. III ПКУ. Досі платники податків не мали формальних підстав для цього, оскільки на зазначені випадки п. 159.1 не поширювався |
| ЦП | Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами Таблиця 2. Розрахунок фінансових результатів за операціями з деривативами (похідними інструментами) | Подається при заповненні рядків 03.20 і 03.21 Додатка ІД до рядка 03 декларації |
| ІВ | Iнші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати | Подається при заповненні рядка 06.4 декларації. Рядок 06.4.15 цього Додатка призначено для заповнення платниками, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції. Нагадуємо: при заповненні рядка 06.4.39 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом III ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» Додатка ІВ до декларації подання розшифровок вписаних до нього сум і назв витрат не потрібне |
| АМ | Таблиця 1. Нарахована амортизація за звітний період Таблиця 2. Витрати на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу III Податкового кодексу України Таблиця 3. Витрати на реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення свердловин відповідно до пункту 148.5 статті 148 розділу III Податкового кодексу України | Подається при заповненні не тільки рядка 06.4.27 Додатка ІВ до рядка 06.4 декларації, а й у принципі при нарахуванні амортизації, суми якої включаються до витрат звітного періоду, а також при здійсненні витрат на ремонт об’єктів основних засобів |
| ВО | Розрахунок витрат при здійсненні операцій з нерезидентом, що має офшорний статус | Подається при заповненні рядка 06.4.37 Додатка ІВ до рядка 06.4 декларації. Цей Додаток подається виключно за підсумками звітного (податкового) року |
| ТП | Розрахунок податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню | Подається при заповненні рядків 08 і 12 декларації |
| ПЗ | Таблиця 1. Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування Таблиця 2. Підстави для застосування пільги | Подається при заповненні рядка 09 декларації |
| ЗП | Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку Таблиця 2. Розрахунок податку, що сплачується за місцезнаходженням відокремленого підрозділу | Подається при заповненні рядка 13 декларації |
| ПН | Таблиця 1. Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України Таблиця 2. Розрахунок прибутку від операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями | Подається при заповненні рядка 17 декларації. Цей Додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи |
| АВ | Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів | Подається при заповненні рядка 20 декларації. Цей Додаток — аналог колишнього Додатка АД «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів» до старої декларації за формою, затвердженою наказом № 114 |
| ВП | Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) | Подається разом із декларацією в разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників декларації згідно зі ст. 50 ПКУ. Згідно з виносками, наведеними в кінці декларації, цей Додаток (Додатки) подається (подаються) у разі виправлення помилки (помилок) у складі звітної/звітної нової/консолідованої декларації. Тобто поданий разом з поточною декларацією За кожний звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку (помилки), подається окремий Додаток ВП, тобто він заповнюється окремо до кожної декларації, показники якої коригуються. У разі виправлення в одній звітній декларації декількох помилок разом із нею потрібно буде подати відразу декілька Додатків ВП. |
| ОК | Розділ I. Перелік доходів у розрізі контрагентів — платників єдиного податку Розділ II. Перелік витрат у розрізі контрагентів — платників єдиного податку | Починаючи з 01.01.2012 р. платники податку на прибуток можуть уключати до складу витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичної особи — підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування. При цьому абзацом другим п. 152.3 ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подають до податкового органу перелік доходів і витрат платника податку в розрізі контрагентів — платників єдиного податку (юридичних та фізичних осіб), до якого включаються операції, здійснені таким контрагентом. Для надання такого переліку у формі відповідної декларації з податку на прибуток передбачено Додаток ОК, що складається з двох розділів: — у розділі I відображається перелік доходів, отриманих від операцій у розрізі контрагентів — платників єдиного податку, у такому порядку: якщо контрагентом є фізична особа — підприємець, то вказуються її прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки (за відсутності реєстраційного номера вказуються серія і номер паспорта); якщо контрагентом є платник єдиного податку — юридична особа, то вказується найменування такого платника, код ЄДРПОУ, крім зазначеної інформації, в цьому Додатку відображається загальна сума доходів без ПДВ; — у розділі II аналогічно відображається перелік витрат, здійснених платником податку на прибуток від операцій з платниками єдиного податку |
Інформація про те, які додатки подаються платником податків разом з декларацією, зазначається шляхом проставляння у відповідному рядку декларації «Наявність додатків» у відповідній комірці позначки «Х», а в комірках під символами «ВП», «ПН» і «СБ» — кількості додатків ВП, ПН і СБ, що подаються.
Додатки до декларації є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПКУ). Якщо який-небудь з необхідних Додатків (коли заповнений відповідний рядок декларації) не подається разом із декларацією, у її прийнятті може бути відмовлено.
У разі необхідності разом із декларацією може бути подане доповнення до неї, складене в довільній формі. Воно подається з поясненням мотивів його подання та вважатиметься невід’ємною частиною декларації (п. 46.4 ПКУ). Відмітка про подання такого доповнення проставляється у спеціальному рядку декларації.
Звертаємо увагу: до 1 квітня 2012 року для самовиправлення помилок, виявлених до 01.04.2012 р. у раніше поданих деклараціях, платники податків ще могли використовувати декларацію за формою, затвердженою наказом № 114. Після 1 квітня 2012 року такі коригування можна проводити тільки в декларації за формою, затвердженою наказом № 1213.
Пам’ятайте, що штрафобезпечний період для платників податку на прибуток уже закінчився — штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовувалися до них за підсумками діяльності у II — IV кварталах 2011 року. А от з 01.01.2012 р. податкові порушення караються за повною програмою, отже, будьте обережні: декларація з податку на прибуток за I квартал 2012 року є першою після набуття чинності розд. III ПКУ, на недоліки якої податківці вже не заплющуватимуть очі.
Хто подає декларацію
Декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою наказом № 1213, повинні подавати всі платники цього податку, незалежно від того, виникло в них у звітному періоді податкове зобов’язання чи ні. Від обов’язку подавати декларацію не звільняються і платники податків, які призупинили ведення своєї діяльності на певний період (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 020.02 ЄБПЗ).
Крім того, таку декларацію (із заповненими в ній рядками 17 — 19) і складеним до неї Додатком ПН повинні подавати також юридичні особи — неплатники податку на прибуток (зокрема, платники фіксованого сільськогосподарського податку) у разі виплати будь-якого доходу із джерелом його походження з України (що обкладається податком на прибуток згідно з п. 160.2 ПКУ) на користь нерезидента або уповноваженої ним особи. Інші додатки до такої декларації не подаються, а незаповнені рядки при цьому прокреслюються.
В аналогічному порядку повинні діяти й юрособи — неплатники податку на прибуток, які здійснюють виплату дивідендів. Адже на них п.п. 153.3.2 ПКУ при виплаті дивідендів покладено обов’язок нарівні з платниками податку на прибуток нараховувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток. У зв’язку з цим такі неплатники подають декларацію з податку на прибуток (із заповненими в ній рядками 20 — 22) та складеним до неї Додатком АВ.
Строки подання декларації та сплати визначеного в ній податкового зобов’язання
Відповідно до пп. 49.18 та 49.19 ПКУ податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Таким чином, декларація з податку на прибуток має бути подана:
— за I квартал 2012 року — не пізніше 10 травня 2012 року;
— за півріччя 2012 року — не пізніше 9 серпня 2012 року;
— за три квартали 2012 року — не пізніше 9 листопада 2012 року;
— за 2012 рік — не пізніше 11 лютого 2013 року. Узагалі-то останній день строку подання податкової декларації за 2012 рік припадає на 9 лютого 2013 року, проте це субота. Нагадаємо, що згідно з п. 49.20 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. У цьому випадку такий наступний операційний (банківський) день — це 11 лютого 2013 року.
Водночас в деяких випадках граничні строки подання декларації може бути подовжено. Ці виняткові випадки обумовлено в пп. 102.6 — 102.7 ПКУ. Порядок застосування норм цих пунктів затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1044.
Що стосується суми податкового зобов’язання, зазначеного в податковій декларації, то її платник податків повинен самостійно сплатити до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання цієї декларації (п. 57.1 ПКУ).
При цьому майте на увазі: перенесення строку сплати на операційний (банківський) день, наступний за вихідним, у ПКУ не передбачено (можливість такого перенесення встановлено п. 49.20 ПКУ лише щодо строків подання звітності, а для строків сплати аналогічної норми про «перенесення» у ПКУ немає), тому останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного в декларації з податку на прибуток, є:
— для декларації за I квартал 2012 року — 18 травня 2012 року (тобто 18 травня — останній день сплати), оскільки граничний 10-денний строк, відведений на сплату податкового зобов’язання, визначеного в декларації за I квартал 2012 року, припадає на вихідний день (20 травня 2012 року — неділя);
— для декларації за півріччя 2012 року — 17 серпня 2012 року. Граничний 10-денний строк, відведений на сплату податкового зобов’язання, визначеного в декларації за півріччя 2012 року, припадає на вихідний день (19 серпня 2012 року — неділя);
— для декларації за три квартали 2012 року — 19 листопада 2012 року;
— для декларації за 2012 рік — 19 лютого 2013 року.
Нагадуємо, що ставка податку на прибуток у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. становить 21 %.
Порядок подання декларації новачками
Згідно з п.п. 152.9.2 ПКУ у платників податків, утворених у середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку в податковому органі як платників податку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.
Інакше кажучи, перший звітний період таких новачків складається з неповного початкового періоду (що охоплює відрізок часу з дати реєстрації особи платником податків до останнього дня такого реєстраційного періоду), а також повного календарного періоду (з першого числа по останнє включно), наступного за ним. Тому свою першу декларацію підприємства, які стали платниками податку на прибуток у I кварталі 2012 року, подаватимуть за підсумками півріччя 2012 року.
Що стосується новачків, зареєстрованих у середині IV кварталу 2011 року, то, за роз’ясненнями працівників податкового відомства (див. консультацію, розміщену в розділі 110.30.03 ЄБПЗ), вони повинні подати дві декларації з податку на прибуток:
— одну — за підсумками податкового періоду, який розпочинається з дати реєстрації такого платника податку в органах ДПС і закінчується останнім календарним днем поточного року (31.12.2011 р.). При складанні цієї декларації застосовується ставка податку на прибуток, що діяла на період реєстрації платника податків, тобто 23 %;
— другу — за підсумками податкового періоду, який розпочинається з початку року (01.01.2012 р.) і закінчується останнім календарним днем І кварталу 2012 року (31.03.2012 р.). При складанні цієї декларації застосовується ставка податку на прибуток, що діє в І кварталі 2012 року, тобто 21 %.
При цьому обидві такі декларації (за періоди з дати податкової реєстрації по 31.12.2011 р. і з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.) повинні подаватися, на наш погляд, у строк, передбачений для подання декларації за I квартал 2012 року, тобто не пізніше 10 травня 2012 року.
Способи подання декларації
до податкового органу
Для подання декларації до податкового органу п. 49.3 ПКУ пропонує платникам податків вибрати один з таких способів:
а) подати особисто або через уповноважену на це особу. Хоча при прийнятті податкової звітності податківці не перевіряють повноваження особи, яка її подає, та документи, що засвідчують особу (вони не наділені таким правом), але заперечують проти подання цієї звітності кур’єрською службою (див., зокрема, консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2011, № 44, с. 11). Тому краще вибрати один із прийнятних для них варіантів подання декларації;
б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. Це потрібно зробити не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації (п. 49.5 ПКУ). Нагадуємо: у разі відмови працівників податкового органу у прийнятті декларації у зв’язку з тим, що вона, наприклад, містить від’ємне значення об’єкта оподаткування, підприємство також повинне дотримуватися встановленого 10-денного строку. Якщо платник надсилає податкову декларацію поштою пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку її подання, але при цьому податковий орган отримує її у строк, що не перевищує граничного строку подання декларації, установленого ПКУ, то до такого платника не застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120 ПКУ (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 020.02 ЄБПЗ). При виборі цього способу подання декларації слід ураховувати норми Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799;
в) направити в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, установленому законодавством. При цьому роздруковані оригінали декларації на паперових носіях не подаються. Зауважимо, що платники податків, які належать до великих і середніх підприємств, повинні подавати податкові декларації в електронному вигляді в обов’язковому порядку (п. 49.4 ПКУ). Проте якщо в деяких випадках виникає необхідність подати разом із декларацією певні документи (наприклад, із Додатком СБ повинні подаватися копії документів, що підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, рішення суду тощо)), то такі документи потрібно подати до податкового органу окремо в порядку, передбаченому для подання декларації у паперовому вигляді (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 020.03 ЄБПЗ).
Правила прийняття декларації податковим органом
У п. 49.8 ПКУ зазначено, що прийняття декларації — це обов’язок органу податкової служби. Під час прийняття декларації посадова особа податкової служби зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 і 48.4 ПКУ (див. табл. 2 на с. 19 цього номера). Інші показники декларації перевірці не підлягають.
У разі дотримання платником усіх вимог щодо заповнення та подання податкової декларації працівник податкового органу зобов’язаний зареєструвати її датою фактичного отримання (п. 49.9 ПКУ).
Податкова декларація вважається прийнятою в разі:
— наявності на всіх аркушах, з яких вона складається, та, за бажанням платника, на її копії відмітки (штампу) податкового органу, який отримав цю декларацію, із зазначенням дати отримання, або квитанції про отримання декларації, якщо вона подається засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення податковому органу при надсиланні декларації поштою (п.п. 49.9.1 ПКУ);
— якщо податковий орган не направляє платнику в установлені строки повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації (п.п. 49.9.2 ПКУ).
Якщо платником податків допущені порушення в заповненні обов’язкових реквізитів, у прийнятті податкової декларації може бути відмовлено (п. 49.11 ПКУ). Така відмова здійснюється шляхом надсилання платнику письмового повідомлення із зазначенням причин у такі строки:
— при отриманні податкової декларації, направленої поштою або засобами електронного зв’язку, — протягом 5 робочих днів із дня її отримання;
— при отриманні такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом 3 робочих днів із дня її отримання.
Після отримання такого повідомлення платник податків має право подати нову декларацію (зі сплатою штрафу в разі пропуску граничних строків подання) або оскаржити рішення податкової служби в адміністративному або судовому порядку (п. 49.12 ПКУ).
До речі, за повідомленням податківців (див. консультацію, розміщену в розділі 020.02 ЄБПЗ), платнику податків може бути відмовлено у прийнятті декларації, якщо дата, зазначена в реквізиті «Дата подання Податкової декларації», не збігається з датою фактичного подання декларації (тобто декларацію надруковано раніше, ніж подано).
Посадовій особі органу ДПС заборонено відмовляти платнику податків у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не зазначених у ст. 49 ПКУ, у тому числі висувати будь-які не визначені цією статтею умови щодо такого прийняття (уключаючи зміну показників декларації, зменшення або вилучення від’ємного значення об’єкта оподаткування, незаконне збільшення податкових зобов’язань тощо) (п. 49.10 ПКУ).
Основні вимоги
до заповнення декларації
Загальні правила складання податкової декларації закріплено у ст. 48 ПКУ.
Декларація складається у гривнях без копійок, що прямо передбачено її формою, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Декларація заповнюється так, щоб забезпечити збереження записів і вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності (тривалість зберігання в загальному випадку — 1095 днів із дати подання звітності, а в разі її неподання — із граничної дати її подання — докладніше див. у ст. 44 ПКУ).
Декларація може бути заповнена як від руки, так і друкарським способом.
Якщо якийсь рядок декларації або додатка до неї не заповнюється у зв’язку з відсутністю операції (суми), то в такому рядку проставляється прокреслення. У разі незаповнення окремих рядків декларації через відсутність відповідних операцій передбачені таким рядком додатки не заповнюються та не подаються до податкового органу (див. консультації податківців, розміщені в розділі 110.30.03 ЄБПЗ).
Дані, відображені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку. Це випливає з п. 44.1 ПКУ.
За роз’ясненнями працівників податкової служби, податкова декларація (у тому числі в електронному вигляді) має бути заповнена українською мовою (див. консультацію, розміщену в розділі 020.02 ЄБПЗ).
Достовірність даних, наведених у декларації, в обов’язковому порядку має бути підтверджена підписами платника податку — фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, а також завірена печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ПКУ). Згідно з п. 48.5 ПКУ такими особами можуть бути:
а) керівник платника податків або уповноважена особа, а також особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п.п. 48.5.1 ПКУ). Так, якщо штатним розписом на підприємстві не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником підприємства, то така податкова декларація підписується ним двічі: у графі «Керівник платника податку» й у графі «Головний бухгалтер» (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 020.02 ЄБПЗ). Достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податків (п.п. 48.5.1 ПКУ);
б) особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п.п. 48.5.3 ПКУ).
Майте на увазі: використовувати факсиміле для підписання податкової декларації не можна. На це звертають увагу працівники податкового відомства в консультації, розміщеній в розділі 020.02 ЄБПЗ.
У разі подання разом із декларацією доповнень, складених у довільній формі (що передбачено п. 46.4 ПКУ), на таких доповненнях, як і на самій декларації, має бути проставлено підписи посадових осіб платника податків та його печатку.
У кінці декларації мають зазначатися й такі обов’язкові реквізити, як ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток (тобто ідентифікаційні номери фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів) посадових осіб платника податків (п. 48.3 ПКУ).
Якщо посадова особа платника податків через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний податковий орган та має відмітку в паспорті, то в податковій декларації вона може проставити серію і номер паспорта.
Таблиця 2
Порядок заповнення вступної частини декларації
| Службове поле декларації з податку на прибуток | Порядок заповнення |
| 1 | 2 |
| Поле 1 | Це службове поле призначене для проставляння відміток про тип декларації: — звітна; — звітна нова; — консолідована; — уточнююча. У рядку службового поля, яке відповідає типу декларації, що подається, проставляється відмітка (Х). Так, у разі надання поточної декларації з податку на прибуток за звітний період відмітка (Х) проставляється в полі «Звітна». Якщо ж після подання декларації за звітний період, однак до закінчення граничного строку її подання за цей самий період, платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками (без сплати при цьому «самоштрафу», як передбачено п. 50.1 ПКУ), то відмітка (Х) проставляється в полі «Звітна нова». Відповідно якщо платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, прийняв до 01.07.2011 р. рішення про сплату консолідованого податку на прибуток, то відмітка (Х) проставляється в полі «Консолідована». У полі «Уточнююча» відмітка (Х) проставляється в разі, якщо платник податків самостійно виправляє помилки, допущені в раніше поданій декларації, шляхом подання декларації як уточнюючого розрахунку відповідно до п. 50.1 ПКУ. Повторюємо: після 01.04.2012 р. для самовиправлення раніше допущених помилок через уточнюючу декларацію платники податків можуть використати виключно форму декларації, затверджену наказом № 1213. Тип декларації, що подається, є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). У разі його відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 2 | У цьому службовому полі вказується, за який звітний (податковий) період звітного року подається декларація або уточнюється (для уточнюючої податкової декларації). Інформація, наведена в цьому службовому полі, є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). У разі його відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 3 | У цьому службовому полі зазначається повне найменування платника податку на прибуток (повне найменування постійного представництва нерезидента) відповідно до реєстраційних документів. Нагадаємо: згідно зі ст. 90 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про його організаційно-правову форму. Крім повного найменування, юрособа може мати скорочене найменування. Вимоги до написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджено наказом Держкомпідприємництва від 09.06.2004 р. № 65. Крім того, аналогічний акт затверджено наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. № 368/5 . Отже, у службове поле 3 форма декларації вимагає вписувати саме повне найменування юридичної особи, наприклад «Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс», а не «ТОВ «Люкс». Платник податку на прибуток за угодою про розподіл продукції наводить тут назву, дату і номер угоди. Платник податку на прибуток за договором управління майном вписує сюди назву, дату і номер договору. Ця інформація є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ), за відсутності якого документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 4 | Тут наводиться податковий номер, присвоєний угоді про розподіл продукції при взятті її на облік/податковий номер управителя майна. Відповідно до п. 2.4 Порядку № 1588 такий податковий номер є реєстраційним (обліковим) номером платника податків, що надається: — інвесторам (резидентам та нерезидентам), які уклали угоди про розподіл продукції та є платниками податків; — управителям майна при взятті на облік договорів управління майном згідно з Порядком № 1588. Така інформація є обов’язковим реквізитом податкової декларації (це випливає з п. 48.4 ПКУ). У разі його відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 5 | У цьому службовому полі вказуються: — код платника податку згідно з ЄДРПОУ. Для юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб — резидентів та нерезидентів код за ЄДРПОУ є податковим номером платників податків (п.п. «а» п. 2.2 Порядку № 1588); — код виду економічної діяльності (КВЕД). Платник податків наводить код того виду діяльності, який є для нього основним. Коди ЄДРПОУ і КВЕД є обов’язковими реквізитами податкової декларації (див. пп. 48.3, 48.4 ПКУ). У разі їх відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 6 | У цьому службовому полі вказується місцезнаходження платника податку на прибуток (постійного представництва нерезидента). Відповідно до ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб Із цього приводу Держкомпідприємництва в листі від 30.03.2011 р. № 3003 зазначив, що поняття «юридична адреса» та «фактична адреса» широко застосовуються на практиці, проте чинне законодавство України містить тільки поняття «місцезнаходження юридичної особи». У цьому листі також звертається увага на те, що одним із обов’язків платника податків, установлених ст. 16 ПКУ, є повідомлення ним контролюючих органів про зміну місцезнаходження юридичної особи. Нормами ст. 6 і 19 Закону № 755 передбачено, що при зміні місцезнаходження юридичної особи відповідні зміни вносяться до відомостей Єдиного державного реєстру в порядку, установленому цим Законом. Таким чином, у службовому полі 6 зазначається місцезнаходження юридичної особи, відомості про яке містяться в ЄДРПОУ та відображаються податковим органом у довідці про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП, тобто тут фіксується податкова адреса юридичної особи (п. 45.2 ПКУ). На це звертають увагу і податківці в консультації, розміщеній у розділі 020.02 ЄБПЗ. Місцезнаходження платника податку на прибуток є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ), за відсутності якого документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ). А от таку інформацію, як поштовий індекс, телефон, мобільний телефон, факс, e-mail, платник податків наводить за бажанням |
| Поле 7 | Тут наводяться окремими рядками: — повне найменування нерезидента; — місцезнаходження нерезидента; — назва країни резиденції нерезидента (відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 22.12.2010 р. № 527, українською мовою); — код країни резиденції (відповідно до зазначеної Класифікації) |
| Поле 8 | У це поле вписується найменування податкового органу, до якого подається декларація. Таку інформацію віднесено до обов’язкових реквізитів податкової декларації (див. п. 48.3 ПКУ). У разі її відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ) |
| Поле 9 | Це службове поле призначене для проставляння відмітки (Х) особливими платниками податків, які належать до однієї з категорій: |
| — платники податку на прибуток, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції | |
| — суб’єкти космічної діяльності | |
| — суб’єкти космічної діяльності, які здійснюють інші види діяльності, ніж космічна | |
| — платники податку на прибуток, які здійснюють діяльність за угодами про розподіл продукції. Такі суб’єкти, крім службового поля 9, повинні заповнити і службове поле 4 | |
| — платники податку на прибуток, які здійснюють діяльність за договорами управління майном. Такі суб’єкти, крім службового поля 9, повинні заповнити і службове поле 4 | |
| — постійні представництва нерезидента. Відмітка «Х» проставляється постійним представництвом нерезидента, якщо воно визначає оподатковуваний прибуток у загальновстановленому порядку. Такі суб’єкти, крім службового поля 9, повинні заповнити і службове поле 7 | |
| Відмітка про подання звітності за спеціальним режимом є обов’язковим реквізитом податкової декларації (див. п. 48.4 ПКУ). У разі його відсутності документ втрачає статус податкової декларації із настанням передбачених законом юридичних наслідків (пп. 48.1, 48.2 ПКУ). Проте якщо платник податків не належить до перелічених категорій, то у службовому полі 9 проставляється прокреслення |
Порядок відображення в декларації деяких видів доходів та витрат
Окрему увагу слід приділити порядку відображення в декларації деяких видів доходів і витрат, при класифікації яких потрібно зробити вибір — чи то віддати перевагу суто формальному тлумаченню норм ПКУ та назві рядків декларації, чи то взяти за основу економічну сутність таких операцій.
Наприклад, витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податків, у тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, передплату спеціалізованих періодичних видань. ПКУ відносить такі витрати до категорії інших операційних витрат, а в Додатку ІВ до декларації для них передбачено відповідний рядок 06.4.36. З іншого боку, передплата спеціалізованих періодичних видань за своєю економічною сутністю може мати адміністративний характер (наприклад, передплата газети «Податки та бухгалтерський облік»), збутовий (якщо видання повністю присвячено, наприклад, маркетингу) або може відноситися на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (якщо видання присвячено безпосередньо виробничим питанням тієї чи іншої галузі).
У подібних випадках підприємство має право самостійно вирішувати, куди відносити такі витрати. І не можна сказати, що буде порушено порядок ведення податкового обліку, адже і адміністративні витрати, і витрати на збут передбачають таку складову, як інші витрати.
Що стосується доходів, то схожа ситуація спостерігається з переданням майна в оренду. Виходячи з форми декларації, затвердженої наказом № 1213, такі доходи вважаються іншими та відображаються в рядку 03.7 Додатка IД. Водночас навряд чи доречно вказувати такі доходи у складі інших, якщо здавання в оренду є основним видом діяльності підприємства (наприклад, було побудовано торговельний центр, площі якого здаються в оренду, при цьому іншої діяльності у платника податків немає). Відносно бухобліку Мінфін свого часу вказував, що дохід від операційної оренди, яка є основною діяльністю підприємства, відображається за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та зазначається в рядку 010 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (форма № 2) (лист від 22.09.2010 р. № 31-34020-20-27/25329). Аналогічно пропонують діяти і податківці: у консультації, розміщеній у розділі 110.18.01 ЄБПЗ, вони роз’яснюють, що якщо основним видом діяльності платника податків є надання в оренду майна, то доходи від таких операцій відображаються в рядку 02 декларації з податку на прибуток, а витрати на утримання такого майна — у рядку 05.1 такої декларації. Відповідно доходи від операцій оренди, яка є неосновним видом діяльності підприємства, потраплять до рядка 03 декларації, а пов’язані з цим витрати — до рядка 06.4.39 Додатка ІВ до декларації.
У будь-якому випадку, неправильне заповнення декларації, якщо воно не призводить до заниження суми податку (а в описаних випадках цього не відбувається), може спричинити хіба що адміністративний штраф згідно зі ст. 1631 КпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг, а повторно протягом року — від 10 до 15 нмдг. Хоча з урахуванням розпливчастості норм законодавства його застосування не так однозначно.
Фінансова звітність,
що подається разом
із декларацією
Згідно з вимогами п. 46.2 ПКУ платники податків (крім малих підприємств) разом із декларацією з податку на прибуток повинні подавати податковому органу квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Отже, платники, які належать до великих і середніх підприємств, разом із декларацією з податку на прибуток за I квартал 2012 року зобов’язані подати і фінансову звітність за цей звітний період у складі ф. № 1 «Баланс» і ф. № 2 «Звіт про фінансові результати».
Що стосується малих підприємств, то вони тільки разом із річною декларацією з податку на прибуток подають річну фінзвітність.
