Президент підписав
Закон про податкові пільги
для «ай-ті»
У «Б & К», 2012, № 11 на с. 2 ми повідомляли про два законопроекти (прийняті Верховною Радою, але ще не підписані на той момент Президентом), якими мали запроваджуватися чимало чудових преференцій для українських виробників програмного забезпечення. Слід зауважити, що наші прогнози щодо цих законопроектів виявилися надміру оптимістичними. Усупереч нашим очікуванням (а також очікуванням багатьох незалежних експертів), Президент відмовився підписати закони та повернув їх до парламенту на доопрацювання
із серйозними зауваженнями.
І от один із цих документів — уже з урахуванням президентських зауважень — повторно проголосовано, підписано Президентом та розміщено на сервері Верховної Ради, а отже, до моменту, коли ви читатимете ці рядки, напевно буде офіційно опублікований та набере чинності. Ідеться про колишній законопроект № 9744, а нині — Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» від 05.06.2012 р. № 5091-VI.
Стисло нагадаємо найважливіші новації цього Закону, а заразом розповімо, що саме змінив у ньому Президент.
1. «Суб’єктом індустрії програмної продукції», який має право скористатися пільгами, вважається підприємство, що впродовж попередніх 4 послідовних звітних (податкових) кварталів одночасно відповідає таким критеріям:
1) питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності, визначених в п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, становить не менше 70 % доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість ОЗ та/або НМА перевищує 50 мінімальних зарплат;
3) у суб’єкта відсутній податковий борг;
4) щодо суб’єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
2. Перелік видів економічної діяльності, які дають право на пільги, установлено у в п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та включає (наведемо його повністю):
«1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп’ютерних ігор для всіх платформ;
2) комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;
3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп’ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп’ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;
4) діяльність з керування комп’ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп’ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;
5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми);
6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом, для широкого чи обмеженого кола користувачів (комп’ютеризований менеджмент); оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення».
Як бачимо, перелік вельми обширний, хоча й не всеосяжний.
3. Для отримання свідоцтва про спецреєстрацію суб’єкт повинен подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву, а також фінзвітність та копії первинних документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування, — не пізніше ніж за 30 днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого передбачається перехід на пільговий режим.
Тут Президент виявив лібералізм та запропонував викреслити норму про те, що відповідність видів економічної діяльності суб’єкта наведеному вище пільговому переліку повинна підтверджуватися висновком центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації. Верховна Рада не стала заперечувати Гаранту й цю норму благополучно видалила.
До речі, хоча форму реєстраційної заяви ще не встановлено, це не повинно стати перешкодою для реєстрації. Закон прямо передбачає, що в разі незатвердження такої форми реєстраційна заява подається в довільній формі.
Ще одна ліберальна зміна стосується питання про проведення податковим органом перевірки на предмет підтвердження права суб’єкта на застосування особливостей оподаткування. Якщо в первинному тексті Закону для цього передбачалася документальна позапланова виїзна перевірка, то тепер, завдяки президентським поправкам, податківці обмежуватимуться документальною позаплановою невиїзною.
Якщо заявнику було відмовлено в реєстрації, він може звернутися до ДПІ знову (мабуть, після виправлення недоробок).
4. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання програмної продукції. На вимогу Президента зроблено уточнення, що для цілей цього пункту до програмної продукції належать:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
— криптографічні засоби захисту інформації (новий п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Звертаємо вашу увагу на те, що перелік пільгованих з ПДВ операцій не прив’язано ні до переліку пільгованих видів діяльності, перелічених у п.п. 1.5 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (див. вище), ні до статусу постачальника. Тобто від ПДВ ці операції звільняються незалежно від того, чи користується їх постачальник спеціальним «програмістським» режимом оподаткування.
5. Для зареєстрованих суб’єктів програмної індустрії з 1 січня 2013 року запроваджується пільгова ставка податку на прибуток — 5 % (абзаци четвертий і п’ятий п. 10 підрозд. 4, а також п.п. 1.3 п. 15 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від здійснення пільгованих видів економічної діяльності. При цьому до складу таких спецвитрат не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку (оподатковуваного за звичайною ставкою) від іншої діяльності, крім переліченої вище. У свою чергу, сума амортвідрахувань, нарахованих на ОЗ, що використовуються для отримання пільгованого прибутку, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності.
Якщо ОЗ використовуються одночасно для отримання прибутку, оподатковуваного за ставками 5 % і 19 % (16 %), то сума амортвідрахувань звітного періоду розподіляється пропорційно доходам від пільгованих та непільгованих видів економічної діяльності.
Аналогічно відбувається розподіл витрат, які одночасно пов’язані з отриманням як пільгованого, так і непільгованого прибутку.
6. Якщо виявилося, що зареєстрований суб’єкт не відповідає встановленим критеріям, то він зобов’язаний перерахувати свої податки на загальних підставах за підсумками звітного кварталу, в якому було допущено таку невідповідність, сплатити недоїмку та пеню. Повернутися на пільгову систему він має право тільки через чотири квартали.
7. Декілька слів про те, що до Закону не потрапило.
По-перше, на вимогу Президента з нього видалили норми, що встановлювали пільговий режим обкладення ПДФО зарплат працівників, зайнятих у програмній індустрії. Отже, їх доходи оподатковуватимуться в загальному порядку.
По-друге, норми про застосування пільгового режиму обкладення єдиним соціальним внеском первісно встановлювалися не Законом, що коментується, а Законом «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» (законопроектом № 8267). Проте вказаний законопроект після повернення його до парламенту так і не було розглянуто, причому переважно саме через невиправдану, на думку Президента, пільгу з ЄСВ. Поки що розгляд його відкладено на осінь.
Усі перелічені вище пільги діятимуть з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року.
(Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.06.2012 р. № 5091-VI)
Чергова порція
податкових консультацій
У минулому випуску «Б & К» ми прокоментували частину свіжовиданих узагальнюючих податкових консультацій. На той момент ще не всі консультації було оприлюднено. Наводимо перелік консультацій, що не потрапили до нашого огляду:
Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджена наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012 р. № 581;
Узагальнююча податкова консультація щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 590;
Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 591;
Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 592;
Узагальнююча податкова консультація щодо подання професійним торговцем цінними паперами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 593;
Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого платником податку — фізичною особою від операцій з цінними паперами (акціями), що виплачуються професійним торговцем цінних паперів (дилерські операції з купівлі-продажу цінних паперів), затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 594;
Узагальнююча податкова консультація щодо врахування податковим агентом інвестиційних збитків, які виникли у фізичної особи при визначенні загального фінансового результату під час розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 595;
Узагальнююча податкова консультація щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктами господарювання — фізичними особами, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 596;
Узагальнююча податкова консультація щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.07.2012 р. № 610.
З усіма цими документами можна ознайомитися на сайті ДПС України http://sts.gov.ua у розділі «Податкове законодавство».
Пільги
для шахтарських вдів
До числа пільговиків, які мають право на безподаткове отримання безоплатного вугілля та вугільних брикетів, тепер уключено вдів померлих пенсіонерів, які мали таке право за життя. Відповідні зміни внесено до Податкового кодексу як щодо податку на прибуток (абзац п’ятий п.п. «ґ» п.п. 138.10.6), так і щодо ПДФО (абзац п’ятий п.п. 165.1.20).
(Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування вартості побутового палива, що надається вдовам померлих пенсіонерів вугільних підприємств, які за життя мали право на безоплатне отримання такого палива» від 21.06.2012 р. № 5019-VI)
«Цінні» штрафи
Замість колишнього Закону «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII запроваджується новий, за тією ж назвою, але від 21.06.2012 р. № 5007-VI. Закон перероблено кардинально і, слід зауважити, виглядає набагато краще, ніж його попередник.
Наприклад, у ньому нарешті з'явилися дефініції низки ціноутворювальних термінів, що досі розумілися «інтуїтивно» або були визначені підзаконними актами («встановлення ціни», «гранична ціна», «доплата», «знижка», «норматив рентабельності» тощо).
При порушенні порядку встановлення цін новий Закон, як і колишній, вимагає вилучення необґрунтовано одержаної виручки та, крім того, сплати штрафу, розмір якого прив'язано до суми такої необґрунтовано одержаної виручки. Тому особливу увагу звертаємо на розшифровку терміна «необґрунтовано одержана виручка» — її, до речі, надано не у ст. 1 Закону, як всі визначення, а безпосередньо у ст. 20, присвяченій санкціям за порушення законодавства про ціни і ціноутворення.
Зі ст. 20 випливає, що необґрунтовано одержаною виручкою вважається позитивна різниця між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання. Ключові слова в цьому визначенні ми виділили жирним шрифтом. І означають вони дві речі:
— по-перше, необґрунтовано одержана виручка — це все-таки не вся виручка, а тільки її «вершок» (якщо він є). На наш погляд, ця норма не змінює тієї, що раніше діяла, а лише роз’яснює її. У попередні роки неодноразово траплялися випадки, коли у «цінопорушників» вилучалася вся виручка, а не тільки її необґрунтована частина;
— по-друге, коли фактична ціна нижче регульованої, у тому числі законодавчо встановленої мінімальної, то ні про вилучення виручки, ні про штраф за нормами цього Закону йтися не може. Проте тут цілком можливі спеціальні санкції, установлені тими законами, якими запроваджено цінове регулювання щодо конкретного товару.
(Наприклад, у разі реалізації цукру за ціною нижче мінімальної порушнику не загрожують санкції згідно із законом про ціни, проте він може бути оштрафований за ч. 3 ст. 9 Закону «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру» у розмірі подвійної вартості цукру, реалізацію якого здійснено з порушенням установленого порядку. А от, скажімо, дешевий продаж цукрового буряку хоч і є порушенням, але не спричинює жодних санкцій.)
Зазначимо, що розмір указаного штрафу в новому Законі зменшено вдвічі (100 % суми необґрунтовано одержаної виручки проти колишніх 200 %). Зате запроваджено декілька нових штрафів:
— у разі справляння плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, — у розмірі 100 % вартості проданих (реалізованих) товарів;
— у разі надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів;
— у разі невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів.
Крім того, останнє з цих порушень тягне адмінштраф для посадових осіб підприємства за ст. 1883 Кодексу про адміністративні правопорушення — від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (раніше було від 9 до 18 нмдг, причому перешкоджання роботі держцінінспектора не кваліфікувалося як адміністративне правопорушення).
(Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI)
