Парламент прийняв у цілому Закон
про Держбюджет на 2013 рік
За повідомленням інформаційного управління ВРУ, парламент прийняв у цілому Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»
(на базі законопроекту від 03.12.2012 р. № 110000).
Зокрема, відповідно до Закону у 2013 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у такому розмірі: з 1 січня — 1108 гривень, з 1 грудня — 1176 гривень і для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення:
— дітей віком до 6 років: з 1 січня — 972 гривні, з 1 грудня — 1032 гривні;
— дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 1210 гривень, з 1 грудня — 1286 гривень;
— працездатних осіб: з 1 січня — 1147 гривень, з 1 грудня — 1218 гривень;
— осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 894 гривні, з 1 грудня — 949 гривень.
Також відповідно до Закону у 2013 році встановлено мінімальну заробітну плату:
— у місячному розмірі: з 1 січня — 1147 гривень, з 1 грудня — 1218 гривень;
— у погодинному розмірі: з 1 січня — 6,88 гривні, з 1 грудня — 7,30 гривні.
(Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI)
Податкова роз’яснила нюанси декларування
максимальних роздрібних цін
на підакцизні товари
З метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказом ДПСУ від 30.11.2012 р. № 1089 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію про забезпечення правомірного декларування максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) і дотримання суб’єктами господарювання норм Податкового кодексу України.
У цій податковій консультації, зокрема, зазначено таке:
— зміна будь-яких відомостей, що містяться в Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), може здійснюватися не частіше одного разу на місяць шляхом подання Декларації в будь-який день місяця, але не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку наступного місяця;
— нанесені на споживчу упаковку ціна і дата виробництва мають відповідати максимальній роздрібній ціні, запровадженій у цей період виробництва;
— на товар (продукцію), що відрізняється від іншого кольором розривної стрічки, логотипом компанії на пачці або іншими відомостями, що не належать до характеристики товару (продукції), не може бути встановлено декілька максимальних роздрібних цін.
Нагадаємо, що на сьогодні форму Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) і Порядок складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) затверджено спільним наказом Державної митної служби України і ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1535/1027.
(Наказ ДПСУ «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації про забезпечення правомірного декларування максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) і дотримання суб’єктами господарювання норм Податкового кодексу України» від 30.11.2012 р. № 1089)
ДПСУ погодилася не обкладати ЄП переказ
коштів з одного рахунка платника
ЄП — юридичної особи
на інший його рахунок
Розглядаючи деякі питання застосування окремих норм Податкового кодексу України суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, ДПСУ в листах від 26.11.2012 р. № 6017/0/61-12/15-2216є і № 9779/0/71-12/15-2217є зауважила, що кошти, які після оподаткування переказано з рахунка платника єдиного податку — юридичної особи на рахунок того самого підприємства в іншому банку, не підлягають повторному обкладенню єдиним податком за певною ставкою.
(Лист ДПСУ від 26.11.2012 р. № 6017/0/61-12/15-2216є і № 9779/0/71-12/15-2217є)
Мінсоцполітики роз’яснило окремі положення про роботу
в умовах неповного робочого часу та за сумісництвом
Міністерство соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики) в листі від 29.08.2012 р. № 318/13/116-12 нагадало, що робота з неповним робочим часом регламентується ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Так, неповний робочий час може бути встановлено:
— за угодою між працівником та роботодавцем;
— з ініціативи роботодавця;
— обов’язково на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.
Норма ст. 56 КЗпП не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому тривалість робочого дня (тижня) має встановлюватися за угодою між працівником та роботодавцем. Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:
— зменшення тривалості щоденної роботи (наприклад, по 4 години щодня);
— зменшення кількості днів роботи протягом тижня (3 дні по 8 годин);
— одночасного зменшення кількості годин роботи протягом дня та кількості робочих днів протягом тижня (3 дні на тиждень по 5 годин).
Також Мінсоцполітики звернуло увагу, що робота на умовах неповного робочого часу оформляється обов’язково на підставі заяви працівника з виданням наказу про його переведення на неповний робочий час. Крім того, у наказі має бути чітко зазначено кількість годин при переведенні працівника на неповний робочий день або кількість днів при переведенні на неповний робочий тиждень.
Оплата праці в умовах роботи в режимі неповного робочого часу здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
У листі зазначено: робота на умовах неповного робочого часу не спричинює жодних обмежень трудових прав працівників, у тому числі й скорочення тривалості їх щорічної основної відпустки.
Особи, які працюють на умовах неповного робочого часу, користуються тими самими правами, що й усі інші працівники підприємства, установи, організації.
Крім цього, Мінсоцполітики звернуло увагу на окремі положення щодо роботи за сумісництвом. У листі нагадується, що робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою КМУ від 03.04.93 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.
Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
(Лист Мінсоцполітики «Про неповний робочий час і сумісництво» від 29.08.2012 р. № 318/13/116-12)
ДПСУ пропонує ознайомитися з брошурою
«Запровадження РРО з контрольною стрічкою
в електронній формі»
Головне податкове відомство на своєму офіційному сайті розмістило брошуру «Запровадження РРО з контрольною стрічкою в електронній формі» (sts.gov.ua/nove-pro-podatki—novini-/78346.html).
У брошурі насамперед зазначено, що з 1 січня 2013 року для суб’єктів господарювання стає обов’язковим подання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) до органів державної податкової служби (далі — ДПС) в електронному вигляді (Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-VI, зокрема, оновлено п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР; далі — Закон про РРО).
Нагадаємо: суть вимог оновленого Закону про РРО зводиться до того, що суб’єкти господарювання з 01.01.2012 р. зобов’язані подавати до органів ДПС:
— звітність, пов’язану із застосуванням РРО, та розрахункові книжки, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця, якщо цим пунктом не передбачено надання інформації дротовими чи бездротовими каналами зв’язку;
— електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті приєднаних до них модемів, дротовими чи бездротовими каналами зв’язку в разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, які створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді;
— інформацію про обсяг розрахункових операцій, здійснених у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що знаходиться у фіскальній пам’яті РРО, у разі використання РРО, які створюють контрольну стрічку у друкованому вигляді, за винятком ЕККР.
Унаслідок неможливості своєчасної практичної реалізації цих норм Законом України від 24.05.2012 р. № 4834-VI суб’єктам господарювання до 1 січня 2013 року дозволено надавати інформацію, що міститься в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, органам ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку на добровільних засадах.
У зв’язку з наближенням цієї дати ДПСУ підготувала брошуру, в якій надала практичні рекомендації щодо реалізації зазначених вимог. Так, ДПСУ рекомендує виробникам і центрам сервісного обслуговування РРО з технічних питань виробництва нової та обслуговування доопрацьованої касової техніки звертатися насамперед до НБУ. Необхідну для цього інформацію розміщено на офіційному сайті ДПСУ, де в тому числі розміщено контактну інформацію представників НБУ, відповідальних за цей напрямок роботи.
Для суб’єктів господарювання існує два способи виконання вимог законодавства :
— перший — придбання РРО нового покоління, що створюють контрольну стрічку в електронній формі та містять вбудовані модеми;
— другий — доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї відповідних модемів для передачі звітної інформації.
Крім цього, ДПСУ зауважила, що підготувати технічні засоби для виконання вимог законодавства щодо подання звітності про використання РРО до органів ДПС в електронному вигляді потрібно до 01.07.2013 р. До цієї дати до суб’єктів господарювання не застосовуватимуться фінансові санкції.
