Багато всіляких змін у Податковому кодексі
Найважливіша новина останніх тижнів — опублікування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI (далі — Закон) у «Голосі України» за 27 червня. Поява цього документа відбулася доволі драматично: істотні правки вносилися до законопроекту не лише на стадії його підготовки до голосування, а й до проголосованого варіанта (до відправлення його на підпис Президенту). Отже, остаточний текст багато в чому відрізняється від того, що виносився на голосування 24 травня.
Розглянемо найбільш істотні для більшості платників податків норми ПКУ, що зазнали змін.
ПОДАТОК НА ПРИБУТОК
Доходи від перехідних операцій. До доходів платника податку на прибуток уключено суми грошових коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку в оплату товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, якщо з них не було сплачено єдиний податок (ЄП), уключаються в дохід (у звітному податковому періоді отримання таких коштів або інших видів компенсації) (п.п. 135.5.14).
Аналогічну норму передбачено в п. 292.6 і для платників ЄП, які отримали передоплату (аванс) у період сплати податку на прибуток (про це див. нижче).
Вартість валюти. Уточнено визначення балансової вартості валюти (п.п. 153.1.4). Тепер термін «балансова вартість іноземної валюти» означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції — залежно від того, яка дата настала пізніше.
Неприбуткові. Удосконалено класифікацію неприбуткових організацій. По-перше, здійснено розподіл: профспілки, їх об’єднання та організації профспілок — з одного боку, і організації роботодавців та їх об’єднання — з іншого. Для цих видів неприбуткових організацій установлено деякі особливості оподаткування.
По-друге, законодавець нарешті пригадав про садівничі та гаражні кооперативи (товариства) і включив їх до неприбуткових.
Збитки минулих років. Тут змушені бути лаконічні: порядок обліку цих збитків змінився дуже сильно (п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ), і це — тема для окремого матеріалу.
ПДВ
Розподіл ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Змінено правила пропорційного розподілу вхідного ПДВ у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів, послуг та необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково — у неоподатковуваних (ст. 199). Деякі колишні важкочитабельні формулювання цієї статті замінено новими, чіткішими (хоча, по суті, у них нічого не змінилося).
Істотна ж зміна одна: якщо раніше перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснювався через 12, 24 і 36 місяців їх використання, то тепер — за підсумками одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому вони почали використовуватися (уведені в експлуатацію). Таким чином, бухгалтеру не доведеться тепер здійснювати цей перерахунок кілька разів протягом року (у міру настання 12-, 24- і 36-місячних строків використання тих чи інших об’єктів основних засобів (ОЗ), а лише раз на рік перерахувати загальну частку для всіх ОЗ.
Реєстрація податкових накладних. Продавцям дозволили видавати податкову накладну покупцю до її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10), однак при цьому скоротили строк такої реєстрації. Податкову накладну, якщо вона підлягає внесенню до Єдиного реєстру, має бути зареєстровано протягом 15 календарних днів, а не 20-ти, як раніше.
У чому сенс такого скорочення строків — незрозуміло. Колишній 20-денний строк був добре пов’язаний зі строками подання ПДВшної звітності, оскільки дозволяв ураховувати в декларації податкові накладні (ПН), виписані в останній день звітного місяця та зареєстровані до моменту здавання цієї декларації.
Електронні накладні. Разом зі звичайними паперовими податковими накладними дозволено видавати покупцю (за вибором) ПН в електронній формі. Електронна ПН оформляється з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складати податкову накладну в паперовому вигляді не обов’язково (п. 201.1).
Реєстрація платників ПДВ. Найважливішу зміну внесено до п. 182.1 ПКУ. Із цього пункту вилучили горезвісне обмеження для добровільної реєстрації платником ПДВ. Тепер, якщо особа здійснює оподатковувані операції, але не досягла обсягу, установленого для обов’язкової реєстрації (300 тис. грн. без ПДВ), вона може добровільно зареєструватися як платник податку. При цьому не мають значення ні обсяги поставки товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців, ні величина статутного капіталу, ні балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів).
Отже, законодавець повернувся до колишньої системи: хто перевищив 300-тисячний бар’єр, зобов’язаний зареєструватися, хто не перевищив — має право це зробити за власним бажанням. Утім, як показав досвід останніх півтора років, податківцям жодне законодавство не перешкода. Якщо поставлено завдання відмовити в реєстрації, то навіть якщо ти за всіма параметрами ідеальний кандидат у платники ПДВ, вони завжди можуть знайти привід для відмови.
Строк реєстрації скорочено з 10 до 5 робочих днів (п. 183.9).
І анулювання такої реєстрації. Зрозуміло, із п. 184.1 видалили підпункт «и», відповідно до якого анулювання реєстрації добровільного платника ПДВ відбувається в разі, якщо обсяг його постачань платникам податку за останні 12 календарних місяців становить не менше 50 % загального обсягу постачань.
Крім того, дещо розширили норму п.п. «б» того самого пункту. Тепер підставою для анулювання ПДВшної реєстрації в разі припинення юридичної особи є не лише ліквідаційний баланс або передавальний акт, а й розподільний баланс.
Набагато серйозніші зміни стосуються дати анулювання реєстрації та норм, пов’язаних з умовним продажем активів.
Дату анулювання реєстрації платника ПДВ раніше взагалі не було встановлено ПКУ, тому у спірних випадках доводилося звертатися до підзаконних актів і розбиратися в нюансах документообігу в податкових органах. Тепер у п. 184.2 з’явилася пряма вказівка на те, що реєстрація анулюється на дату:
— подання заяви або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було встановлено граничного строку його дії;
— закінчення строку дії свідоцтва;
— зазначену в судовому рішенні;
— що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
Умовне постачання. Перш за все поняття умовного постачання взагалі прибрано з ПКУ: згадки про нього вилучено з п.п. 14.1.191 (абзац «г»), пп. 184.7 і 189.11. Але термінологія — це не найголовніше. По суті ж податкові наслідки цієї операції змінилися не дуже сильно. Більш того, тепер податкові зобов’язання потрібно буде визнавати не лише щодо товарів, а і щодо послуг, які не було використано в оподатковуваних операціях.
Бартер корпоративними правами та цінними паперами. Підпункт 196.1.1 тепер уточнює, що не є об’єктом оподаткування операції з обміну цінних паперів (ЦП) і корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші ЦП та корпоративні права. Раніше формулювання цього підпункту чомусь звільняли від ПДВ лише обмін ЦП та корпоративних прав на інші ЦП (без згадки інших корпоративних прав).
ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Обмеження за видами діяльності. Торговцям ювелірними виробами дозволили працювати на єдиному податку. При цьому для фізичних осіб — єдиноподатників уточнено, що займатися цим видом діяльності можна лише у групі 3 платників зі сплатою ЄП у розмірі 5 % (пп. 291.4 і 293.3, а також п.п. 291.5.1).
Із переліку заборонених для єдиноподатників видів діяльності виключено реалізацію корисних копалин місцевого значення (але видобуток таких копалин для спрощенців, як і раніше, під забороною!). Таким чином, полегшено життя торговців будматеріалами. Однак не можна стверджувати, що проблему вирішено повністю. Наприклад, підприємці, які мають свердловини для видобутку підземної води для власних потреб, залишаються під загрозою. Так само як і підприємець, який під час будівництва отримував з котловану деяку кількість піску та використовував його для приготування будівельного розчину. Формально ці дії може бути розцінено інспектором як видобуток корисних копалин.
Крім того, законодавець розібрався в ситуації з послугами пошти і зв’язку. Ці види діяльності, як і раніше, залишаються забороненими, але зроблено два винятки: єдиноподатникам усе-таки можна займатися кур’єрською діяльністю, а також наданням тих поштових послуг, що не підлягають ліцензуванню.
Перехід із групи до групи та зі ставки на ставку. Єдиноподатникам можна переходити з однієї групи до іншої за самостійним рішенням. Для цього потрібно лише подати заяву до ДПІ не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника ЄП групи 3, якщо він є платником ПДВ, анулюється ПДВшне свідоцтво (п.п. 298.1.5).
Крім того, у ПКУ з’явився механізм переходу платників ЄП зі ставки 3 % (плюс ПДВ) на ставку 5 % і назад. Досі такі переходи були формально неможливі.
Що таке «населення». Як ми пам’ятаємо, у ст. 291 ПКУ використовується поняття «побутові послуги населенню», при цьому розписано, що ж саме розуміється під побутовими послугами, але не зазначено, що таке «населення». Тепер у ПКУ (п. 323.2) з’явилося визначення поняття «населення»:
«сукупність людей, які знаходяться на певній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру і тривалості проживання, у межах їх житлового фонду і присадибних ділянок».
Нехай вас не бентежить це дещо дивне визначення. Справа в тому, що його призначено для цілей застосування збору за спецводокористування. Проте, на наш погляд, аналогічно його можна застосовувати і для цілей ЄП. А це означає, що надання єдиноподатником послуг або виконання робіт фізичним особам — нерезидентам є цілком законним, якщо останні знаходяться в цей момент на території України.
Безоплатно отримані товари та перехідні операції. Істотно перероблено пп. 292.3 і 292.6, що регулюють оподаткування доходу від безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) і кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності. Зокрема, з’явилося визначення безоплатно отриманих товарів:
«Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, щодо яких не передбачено грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання та використані таким платником єдиного податку».
Крім того, з’явилася пряма вказівка, що до суми доходу єдиноподатника групи 4 включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримано передоплату (аванс) у період сплати інших податків та зборів.
АДМІНІСТРУВАННЯ
Податкові періоди і звітність. З’явився новий податковий період: три календарні квартали. Точніше, фактично він існував і раніше (для податку на прибуток), але у п. 34.1 не згадувався.
Нарешті з’явилася однозначність у питанні про початок застосування нових форм звітності. Тепер згідно з п. 46.6 нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період (а не з податкового періоду), що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Якщо бухгалтер на підприємстві відсутній, а бухоблік ведеться керівником, то йому тепер дозволено ставити свій підпис у декларації лише один раз. Дрібниця, а приємно.
Перевірки, податкова застава та адмінарешти. Давати чи не давати пояснення з питань перевірки, тепер самостійно вирішує платник податків: це його право, а не обов’язок.
Скасовано мораторій на фактичні перевірки єдиноподатників (п.п. 75.1.3).
Збільшено — з 17 до 340 грн. — мінімальну суму податкового боргу, на яку виписується податкова вимога та після досягнення якої до майна платника податків застосовується податкова застава (п. 89.2).
Платнику податків надано право самостійно (тобто не на торгах) продавати своє майно з метою погашення податкового боргу, але за погодженням з органом ДПС.
Запроваджено нову підставу для адмінарешту активів — використання незареєстрованого РРО (п.п. 94.2.4).
Узагальнюючі податкові консультації можуть опубліковуватися у тому числі через Інтернет.
Штрафи. У п. 126.2 з’явився новий штраф: несплата (неперерахування) авансових внесків з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин у порядку та у строки, установлені п.п. 263.12.2 ПКУ, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % від суми податкових зобов’язань з плати за користування надрами за податковий (звітний) період, в якому такі аванси не було сплачено.
ЕКОПОДАТОК
Усі пам’ятають нервування, що виникло торік через дивне бажання податківців обкласти екоподатком побутове сміття. Мабуть, під впливом численних судових рішень на користь платників податків законодавець вирішив підкоригувати відповідні норми ПКУ. Нове визначення розміщення відходів (п.п. 14.1.223) має такий вигляд:
«Розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої владі у сфері поводження з відходами».
Крім того, унесено зміни до п. 240.5 (тепер не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на своїх територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину).
Здається, проблему відходів, що тимчасово зберігаються на території підприємства до передачі на утилізацію або захоронення, вирішено остаточно.
Щоправда, ця норма набере чинності з 1 січня 2013 року.
ЗБІР ЗА СПЕЦВОДОКОРИСТУВАННЯ
Зміни, унесені до п. 323.2, звільнили від сплати збору водокористувачів, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (саме тут і знадобилося визначення терміна «населення»), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.
Під санітарно-гігієнічними потребами при цьому розуміється використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках, а також для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
На наш погляд, цей висновок випливав із норм ПКУ й раніше, просто його не було настільки чітко сформульовано.
ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ
Запровадження цього податку знову переноситься на майбутнє. Поки що — до 1 січня 2013 року.
Зрозуміло, усім викладеним вище зміст Закону зовсім не вичерпується. Ми вказали тільки на найважливіші норми. У цілому Закон має набрати чинності з 1 липня (за винятком декількох норм, для яких установлено інші строки введення в дію). Отже, до моменту, коли цей випуск потрапить до вас, норми Закону вже діятимуть.
P.S. А от закони, які мали запровадити спеціальний податковий режим для IT-галузі, Президент таки повернув до парламенту на доопрацювання. Мабуть, дуже круто розмахнулися автори цього законопроекту, звільняючи свій бізнес від усіх та всіляких податків.
(Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI)
