ДПСУ «викинула» в інформаційний простір чергову (другу) порцію узагальнюючих податкових консультацій. Причому, судячи з пропусків у нумерації наказів, податківці оприлюднили на своєму сайті поки що не всі прийняті консультації. Розповімо про найцікавіші з уже оприлюднених.
ТМЦ від засновника — на витрати
ДПСУ змінила свою думку з питання про те, чи може платник податку на прибуток включати до витрат вартість ТМЦ та ЦП, отриманих у вигляді прямої інвестиції. В Узагальнюючій податковій консультації щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, унесених до статутного фонду платника податку, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 573, чітко зазначено:
«Якщо платник податку на прибуток отримав пряму інвестицію у вигляді товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів, то в разі подальшого використання в господарській діяльності таких товарно-матеріальних цінностей та/або цінних паперів платник податку на прибуток має право на визнання витрат за цими операціями в установленому III розділом Кодексу порядку».
Нагадаємо, що донедавна податківці в ЄБПЗ стверджували протилежне: мовляв, операція з унесення ТМЦ до статутного фонду не є придбанням таких ТМЦ, а тому при обчисленні об’єкта оподаткування вартість унесених ТМЦ не враховується у складі витрат при їх продажу. Причому цей висновок ніяк не аргументувався.
Новий висновок здається нам логічнішим. Адже ТМЦ отримано від засновника (учасника) не задарма, а в обмін на корпоративні права.
(Узагальнююча податкова консультація щодо обліку товарно-матеріальних цінностей та цінних паперів, унесених до статутного фонду платника податку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 573)
Курсові різниці
Одна з найзаплутаніших проблем оподаткування прибутку — розрахунок та перерахунок курсових різниць від операцій в інвалюті, причому недавні зміни, унесені до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI (далі — Закон № 4834) не дуже спростили ситуацію. Тому всім, хто працює з валютою, є сенс ознайомитися з деякими висновками ДПСУ із цього приводу.
(Узагальнююча податкова консультація щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 574)
Старі збитки по-новому
Узагальнюючу податкову консультацію щодо обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток затверджено наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 575.
Як відомо, Закон № 4834 істотно змінив облік податкових збитків минулих періодів (у новій редакції викладено п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Однак нові формулювання залишили чимало запитань, відповісти на які спробувала ДПСУ.
Відразу зауважимо, що далеко не всі роз’яснення ДПСУ є бездоганними з точки зору відповідності їх нормам ПКУ, проте в них є як мінімум одна безперечна перевага: вони доволі прості для практичного застосування. До того ж хоча б якась визначеність майже завжди краща за невизначеність. Отже, що ж говорять податківці з приводу нового механізму перенесення збитків? Найважливіші їх висновки такі:
1. Дохід платника податків за 2011 рік (для порівняння з «контрольною планкою» в 1 млн грн.) розраховується як проста сума рядка 03 «докодексної» декларації (№ 143) за I квартал 2011 року та рядка 01 нової декларації (№ 114) за II — IV квартали 2011 року.
2. Показник від’ємного значення об’єкта оподаткування на 01.01.2012 р., що переноситиметься до витрат протягом 2012 — 2015 рр., розраховується як сума від’ємного значення об’єкта оподаткування (рядок 07 декларації) за II — IV квартали 2011 року, «отриманого з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування, зазначеного в рядку 08 Декларації № 143 за I квартал 2011 року».
При цьому у складі від’ємного значення об’єкта оподаткування за I квартал 2011 року враховується як сума збитків, що утворилися на 01.01.2010 р. та не враховані у 2010 році, так і збитків, що виникли у 2010 році. Плюс, зрозуміло, збитки, що утворилися у I кварталі 2011 року.
3. Не забуто й тих, кому податкова свого часу «викосила» з витрат збитки 2010 року. На запитання, чи має право такий платник податків подати уточнюючий податковий розрахунок, автори консультації повідомляють, що має. Дуже ліберальний висновок.
4. Уточнено, що 25 % обмеження стосується лише від’ємного значення, що існувало на 1 січня 2012 року, а не збитків, що утворилися (не погашені) протягом 2012 — 2014 років. Що стосується подальшої долі сум, не погашених протягом 2012 — 2015 років, то починаючи з I кварталу 2016 року платники з мільйонним доходом за 2011 рік таку суму не враховують.
(Узагальнююча податкова консультація щодо обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 575)
Списання «кредиторки»
На диво законно висловилася ДПСУ з приводу списання непогашеної кредиторської заборгованості за придбані товари, щодо якої минув строк позовної давності. По-перше, вона повідомила, що витрати на придбання таких товарів коригуванню не підлягають (у тому числі якщо вони виникли до 01.04.2011 р.). А по-друге, платник податків може включати до витрат вартість придбаних, але не оплачених товарів у разі їх використання в господарській діяльності.
Щоправда, у разі визнання безнадійної заборгованості цю суму доведеться включити до складу інших доходів.
(Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 576)
Нестатутна діяльність
ДПСУ нарешті чітко роз’яснила, що витрати, понесені підприємством у межах діяльності, не передбаченої статутом, визнаються так само, як і «статутні» витрати, тобто за звичайними правилами, установленими розд. III ПКУ, за умови документального підтвердження їх зв’язку з господарською діяльністю та визнання доходів від такої діяльності в податковому обліку. Досі податківці на місцях часто наполягали на тому, що нестатутна діяльність господарською не є.
(Узагальнююча податкова консультація щодо визначення витрат з діяльності, не передбаченої статутом, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 577)
Санкції для «нульовиків»
Коли «нульові» платники податку на прибуток, які порушили якусь із умов застосування пільги, повинні переходити на звичайну ставку? На думку податківців, податок за звичайною ставкою сплачується вже за той базовий період (квартал), в якому відбулося таке порушення.
Одночасно податківці досить ліберально звільнили від штрафних санкцій тих «нульовиків», які використовували не за цільовим призначенням звільнені від оподаткування кошти, але до початку перевірки встигли перерахувати ці кошти до бюджету, заплативши пеню.
(Узагальнююча податкова консультація щодо застосування ставки нуль відсотків платниками податку на прибуток, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 578)
Коли вносити до декларації «ціннопаперові» витрати
Оскільки облік доходів і витрат від операцій з ЦП ведеться в особливому порядку в розрізі їх видів, виникало запитання, чи потрібно витрати на їх придбання відображати в декларації відразу, чи очікувати надходження доходів від їх продажу?
Податківці відповіли однозначно: «ціннопаперові» витрати відображаються в таблиці 1 «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» додатка ЦП до декларації в тому податковому періоді, на який припадає їх виникнення (нарахування), незалежно від періоду отримання доходу від подальшого відчуження таких ЦП.
(Узагальнююча податкова консультація щодо порядку обкладення податком на прибуток операцій з цінними паперами на вторинному ринку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 579)
Витрати щодо товарів, куплених торік у єдиноподатника
Оскільки з 1 січня поточного року скасовано обмеження щодо віднесення на витрати вартості товарів, придбаних у фізичних осіб — єдиноподатників, стало актуальним питання про можливість обліку таких витрат, якщо їх було понесено протягом II — IV кварталів 2011 року, а реалізація таких товарів відбувається після 31.12.2011 р.
Як не дивно, ДПСУ дозволила включати подібні витрати, що формують собівартість товарів, до складу витрат того звітного періоду, в якому визнано доходи від їх реалізації. Аналогічна відповідь дається і щодо амортизації ОЗ та НМА, придбаних у єдиноподатника торік. Щоправда, для цілей амортизації вони приписують приймати первісну вартість придбаного об’єкта ОЗ (НМА) за вирахуванням сум накопиченої амортизації станом на 01.01.2012 р., що, на наш погляд, не зовсім законно.
Проте краще нехай вже буде так, ніж ніяк.
(Узагальнююча податкова консультація з питань формування витрат, понесених до 01.01.2012 р. за операціями з підприємцями — платниками єдиного податку, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 580)
Доходи від спільної діяльності оподатковуються тільки раз
Податківці зауважили, що прибуток від спільної діяльності оподатковується до або під час його виплати учасникам такої спільної діяльності, а тому повторно не обкладається податками та не включається до складу доходів учасників СД. У принципі, будь-якій адекватній людині це було очевидно і без спеціальних роз’яснень, але, на жаль, у місцевих податкових ще зустрічаються окремі працівники, яких (якщо судити з вимог, що ними висуваються) навряд чи можна віднести до цілком адекватних. Для них цю консультацію й написано.
(Узагальнююча податкова консультація щодо оподаткування прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 582)
Банківська виписка як первинний документ
Як правило, банки не оформляють спеціальних первинних документів для своїх послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнтів, указуючи цю суму лише в загальній виписці з особового рахунка клієнта. Після тривалих поневірянь податківці таки визнали, що виписка може бути документом, який підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум правочину та заповнення обов’язкових реквізитів.
Мабуть, до такого висновку податківців підштовхнула тверда позиція, зайнята з цього питання Національним банком (див. лист НБУ від 11.04.2012 р. № 12-109/658-3917).
(Узагальнююча податкова консультація щодо використання банківських виписок як первинних документів, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 583)
Як розрахувати прибуток, звільнений від оподаткування
ДПСУ оприлюднила алгоритм розрахунку прибутку, що звільняється від оподаткування (для цілей заповнення додатка ПЗ до рядка 09 податкової декларації з податку на прибуток) підприємства:
Сума пільги = (Доходи від діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування, - Собівартість придбаних (виготовлених) товарів (робіт, послуг), що реалізуються, яка стосується діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування, - Інші витрати, що стосуються діяльності, прибуток якої звільняється від оподаткування) х Розмір ставки податку.
Алгоритм, звичайно, правильний, але непогано було б ще й розповісти, як саме розраховуються, наприклад, інші витрати у пропонованій формулі.
(Узагальнююча податкова консультація щодо визначення суми пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 584)
Декілька слів про обов’язкову реєстрацію платників ПДВ
Оскільки питання реєстрації платників ПДВ викликали в минулому (і продовжують викликати понині) безліч судових і позасудових розглядів, наведемо роз’яснення ДПСУ із цього приводу дослівно:
« Запитання 1. З якої дати в особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, але не подала у встановлені Кодексом терміни Заяву, виникає обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість?
Відповідь . Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлено для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.
При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з другого за вихідним, святковим або неробочим робочого дня (пункт 183.6 статті 183 розділу V Кодексу).
Запитання 2 . Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву, подати за період з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. грн., і до моменту реєстрації її як платника податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларувати суму податку, що підлягає сплаті до бюджету?
Відповідь . Особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обчислену суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.
Запитання 3 . Який штраф передбачено чинним законодавством у разі, якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, не подала своєчасно Заяву та відповідно не зареєструвалася як платник податку на додану вартість?
Відповідь . Такій особі орган державної податкової служби зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків — при повторному порушенні) суми такого зобов’язання».
До речі, нагадаємо, що з 1 липня ліквідовано обмеження для добровільної реєстрації платників ПДВ.
(Узагальнююча податкова консультація з окремих питань, пов’язаних з обов’язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 588)
