OneNote на службі у бухгалтера
 | На перший погляд, програми Word, Excel та «1С» покривають усі можливі завдання бухгалтера, тож жодні інші прикладні програми йому не потрібні. Я думаю, що це не так. Є багато програм, корисних для будь-якого фахівця незалежно від роду занять і сфери його діяльності. До таких програм належать, наприклад, органайзери, поштові клієнти, програми для супроводу персональних баз даних і багато інших. Більшість із них не має чітко вираженої орієнтації на певне коло завдань, оскільки все це — системи загального призначення. І сьогодні йтиметься про одну з таких програм, що входить до складу пакета MS Office 2010, — OneNote. Для чого призначено цю програму, чим вона може стати у пригоді бухгалтеру, поговоримо в цій статті. Микола КАРПЕНКО, канд. техн. наук, доцент кафедри прикладної математики та інформаційних технологій Харківської національної академії міського господарства |
Отже, сьогодні в полі нашої уваги одне з прикладних рішень MS Office — програма OneNote. На ринку програмного забезпечення цей продукт відомий давно. Однак досить довго він продавався автономно. І лише починаючи з MS Office 2007/2010 програма OneNote ввійшла до комплекту стандартної поставки, що вкотре свідчить про її популярність та універсальність.
Пропоную відразу визначитися — для чого потрібний OneNote, що він уміє та чим обмежено сферу його застосування. По суті, OneNote — це система записників, де можна зберігати найрізноманітнішу інформацію. Це може бути текст, таблиці Excel, бази даних, завдання та події Outlook, графічні зображення, фільми, музичні файли, посилання на ресурси Інтернет, друкарські форми, — усе що завгодно. Зрозуміло, ідеться не про дублювання всієї інформації, наявної на вашому комп’ютері. Нотатки, плани, коментарі можна зберігати у файлах OneNote. Інші дані можуть залишатися на жорсткому диску та зберігатися в записнику у вигляді посилань. Але в будь-якому разі OneNote здатний інтегрувати все це різноманіття в єдине ціле та забезпечити швидкий доступ до будь-яких даних довільної природи.
Виникає запитання — а що це дає? Які переваги від використання OneNote отримає, скажімо, бухгалтер? Тут ситуація така. Відомо, що до 80 % робочого часу офісних працівників витрачається на пошук потрібної інформації. Погодьтеся — це колосальна цифра! Навіть якщо припустити, що при добрій самоорганізації та світлій пам’яті втрати становитимуть не 80, а 20 — 30 % — це все одно дуже багато. Наприклад, якщо за рахунок швидкого доступу до документів економити лише 15 хвилин щоденно, за рік це буде додатково приблизно 11 робочих днів. Ось така арифметика. Адже 15 хвилин — це зовсім небагато. Насправді на пошук витрачається набагато більше робочого часу. І все лише тому, що інформацію не впорядковано за контекстом (або за конкретним завданням). Дані розкидані по папках, дисках, лежать десь у мережі, і єдиний спосіб знайти документ — це пригадати його місцерозташування або хоча б ім’я файлу. Добре, коли файл тільки один. Але часто буває інакше. Ви готуєтеся до зустрічі з клієнтом, і вам потрібно знайти відповідний договір та кошторис для нього, переглянути нотатки за результатами останньої наради, уточнити номери телефонів керівника і заразом пригадати, коли в нього день народження, скільки років дитині та як звуть улюбленого кота. Усе це у вас є, але в різних файлах. Де лежать ці файли, точно не відомо. І поки вдасться зібрати потрібні відомості, півгодини гарячкового перегортання папок практично гарантовано.
Інша справа, коли все зібрано в програмі OneNote, де все має вигляд записників, упорядкованих за наочною областю. Одну з таких книжок присвячено роботі з вашим клієнтом. А в ній на окремих закладках є все: кошториси, договори, розрахунки, акти звірянь, адреси, телефони, особисті відомості тощо. Нічого не потрібно шукати, усе наочно і все під рукою.
Є й інший, дуже важливий аспект використання OneNote. При роботі з будь-якими комп’ютерними програмами має місце своєрідний синергічний ефект. Це коли «1+1» більше, ніж два. Інакше кажучи, комплексне використання декількох програм дає більший ефект, ніж робота з кожною програмою окремо. І OneNote у цьому плані не є винятком. Використання цієї програми у поєднанні з поштовим клієнтом Outlook відкриває насправді необмежені можливості щодо формування персональної довідкової системи (або ПДС), створення робочого простору, що об’єднає всі дані, які вам потрібні. І власне цей факт здатний змінити стиль вашої роботи. Адже ПДС корисна тим, що формується у прив’язці до завдань. Маючи таку систему, ви не будете переглядати десятки папок, щоб зібрати інформацію з певної проблеми. Усі дані буде сконцентровано в одному місці. І це, як правило, два прикладні рішення: OneNote і Outlook. Саме ці програми краще за інших пристосовані для об’єднання докупи даних різної структури. Наприклад, у програмі OneNote можна зберігати замітки, документи, рисунки, посилання на сайти Інтернету тощо. В Outlook зручно вести базу поштових повідомлень, адресні книги, календарі, планувати завдання, зустрічі, події. І що найголовніше — між цими даними можна організувати гнучку систему посилань! Коли завдання з Outlook посилається на елемент бази OneNote, там, у свою чергу, є посилання на документи, на події календаря Outlook, на повідомлення в поштовому листуванні тощо. Саме за рахунок такої інтеграції й формується ПДС. Забігаючи наперед, зазначу, що ми обов’язково розглянемо основні аспекти створення такої системи. Причому висвітлимо не лише техніки роботи з програмами, а й загальні принципи її формування. Але це буде пізніше. А поки що наше завдання — ознайомитися з можливостями основних прикладних програм, що стануть базою для створення ПДС. І першим кроком на цьому шляху буде робота з програмою OneNote.
Принцип організації даних в OneNote
Перш ніж почати знайомство з OneNotе, потрібно викликати цю програму. Виконуємо такі дії:
1. Клацанням по кнопці «Пуск» відкриваємо головне меню системи Windows.
2. У списку додатків знаходимо групу «Microsoft Office», клацанням миші розкриваємо її.
3. Серед компонент MS Office знаходимо рядок «Microsoft OneNote 2010» і клацаємо по ньому лівою кнопкою миші. Відкриється головне вікно програми, зображене на рис. 1.
У верхній частині вікна розташовано панель швидкого запуску та основне меню. Воно складається із семи пунктів: «Файл», «Главная», «Вставка», «Доступ», «Рисование», «Рецензирование», «Вид». Призначення більшості з цих пунктів таке саме, як і в інших прикладних рішеннях MS Office. Нижче меню знаходиться стрічка з основними інструментами для роботи з програмою. Зараз ми не розглядатимемо докладно призначення кожної іконки та пунктів меню, краще зосередимося на самій організації даних у програмі OneNote. Тим більше, що інтерфейс цього рішення схожий на інші компоненти MS Office, інтуїтивно зрозумілий, тож труднощів при роботі з OneNote виникати не повинно.
Що стосується робочого простору OneNote, то він нагадує звичайний записник, а якщо точніше — набір записників. Назви цих записників перелічено у вигляді закладок у лівій частині вікна OneNote. На рис. 1 — це записники з назвами «ХНАМГ» та «Личная». Один з них є активним. Саме його зміст OneNote відображає в центральній частині вікна. Щоб вибрати інший записник (зробити його активним), потрібно клацнути лівою кнопкою миші по відповідному ярличку в лівій частині вікна OneNote.
У верхній частині робочої області показано закладки для розділів активного записника. На рис. 1 записник «Личная» складається з розділів «Общие», «Адреса», «Планы» тощо (правда, зважаючи на розмір рисунків, можна побачити лише ярлик цього записника). Зміст розділів можна проілюструвати на прикладі звичайного блокнота з алфавітним покажчиком. У такому блокноті є кілька аркушів, позначених певним символом алфавіту. Саме ці листи і є розділом.
Але тоді виникає закономірне питання. Якщо розділ складається з декількох листів, то що з ними робити у прикладному рішенні OneNote? Усе дуже просто — їх список розташовано у правій частині робочого вікна програми. Так, на рис. 1 показано вікно з документом OneNote, де є три записники. Активним є розділ «Общий» записника «Личная». А в цьому розділі створено п’ять сторінок: «OneNote хранит важную информацию», «Основы OneNote» тощо (їх назви можна побачити у правій частині вікна на рис. 1).
Отже, з вікном OneNote ми розібралися. Час сформувати власну базу записників у цій програмі.
Створюємо базу даних в OneNote
Робота з базою OneNote така проста, що нам навіть не знадобиться головне меню цієї програми. Практично всі операції ми виконаємо за допомогою миші.
Тепер стисло про завдання. Створимо в базі даних OneNote записник «Фактор», а в ньому сформуємо кілька розділів з назвами «План публикаций», «Готовые материалы», «Идеи», «Встречи», «Ссылки», «Контакты». До одного з розділів додамо текст і вставимо посилання на документ у форматі MS Excel. Потім подивимося, як відформатувати текстовий коментар і що з цього вийде. Розпочнемо.
ОПЕРАЦІЇ Із ЗАПИСНИКОМ ONENOTE
Спочатку створимо нову книжку в базі OneNote. Для цього виконуємо такі дії:
1. Викликаємо OneNote — відкриється вікно, як на рис. 1.
2. Клацаємо правою кнопкою миші по вільному місцю на бордюрі біля ярликів записників (не на існуючому ярлику!). Відкриється меню, зображене на рис. 2.
3. Із цього меню вибираємо «Создать записную книжку…». Відкриється вікно параметрів нового записника, як на рис. 3.
4. У ньому вибираємо варіант «На моем компьютере».
5. У полі «Имя» вводимо назву «Фактор».
6. Натискуємо на кнопку «Создать записную книжку». У лівій частині вікна OneNote з’явиться ярлик з назвою «Фактор» (рис. 4).
Більшість параметрів записника ми зараз не використовуватимемо — вони нам просто не потрібні. Але все-таки я раджу звернути на них увагу. Зокрема, записник можна створити в мережі Інтернет або на мережному сервері SharePoint. Такий підхід дозволить організувати спільний доступ до записника декільком користувачам, що дуже зручно для швидкого обміну інформацією між членами робочої групи. Саме в цьому вікні в полі «Расположение:» можна змінити стандартне місце розташування записника на локальному комп’ютері. Інколи це має сенс для підвищення надійності та захищеності даних. І ще.
Важливо! На відміну від Word і Excel, у прикладному рішенні OneNote жодного файлу відкривати не потрібно. Так само, як не потрібно і зберігати дані після їх оновлення. Програма «знає» місце розташування своєї бази і всі операції з нею виконує автоматично.
Щоб видалити записник, виконуємо такі дії:
1. Клацаємо правою кнопкою миші по ярлику записника. Відкриється контекстне меню, як на рис. 5.
2. У цьому меню вибираємо «Закрыть записную книжку».
Важливо! Операція «Закрыть записную книжку» видаляє тільки ярлик з робочої області OneNote. Інформація із записника залишається в базі даних, тож відновити її можна в будь-який момент.
Насправді при створенні нової книжки OneNote створює в базі окремо папку з файлами для зберігання даних. Ці файли мають розширення «*.one». Місце розташування папки зазначено в полі «Расположение:» (див. вікно на рис. 3), і цей параметр у будь-який момент можна відкоригувати. Файлів у папці може бути декілька, це залежить від кількості розділів (один розділ — один файл). При видаленні ярлика з робочої області OneNote всі папки з даними залишаються на диску. У будь-який момент їх можна завантажити до програми OneNote через контекстне меню (пункт «Открыть записную книжку…» на рис. 2). Щоб повністю стерти записник із комп’ютера, потрібно викликати програму Провідника і видалити відповідні файли.
Решту пунктів контекстного меню роботи із записником ми поки що не розглядатимемо. Лише зауважу, що найзапитаніші з них — це «Переименовать» (змінює назву записника), «Корзина записной книжки» — (дозволяє відновити видалені елементи з бази даних OneNote) і «Свойства…» (відкриває вікно параметрів записника).
До речі, через контекстне меню на рис. 5 можна створювати не лише самі записники, а й розділи записників OneNote (пункти «Создать раздел», «Создать группу разделов»). Але ми ці операції виконаємо іншим способом.
РОБОТА З РОЗДІЛАМИ В ONENOTE
Зараз у нас є записник «Фактор», де створено єдиний розділ з іменем «Новый раздел 1» (цю назву OneNote присвоєно за умовчанням). По суті, це записник без змісту, працювати з ним незручно, і зараз ми цей недолік усунемо. Нагадаю, що в записнику ми збираємося сформувати шість розділів з назвами «План публикаций», «Готовые материалы», «Идеи», «Встречи», «Ссылки», «Контакты». Для цього виконуємо такі дії:
1. Відкриваємо програму OneNote — з’явиться вікно, зображене на рис. 4.
2. Клацаємо правою кнопкою миші по ярличку розділу «Новый раздел 1». Відкриється контекстне меню, як на рис. 6.
3. Вибираємо пункт «Переименовать». Назва розділу стане доступною для редагування.
4. Уводимо текст «План публикаций» і натискуємо на клавішу «Enter». Розділ перейменовано.
5. Клацаємо лівою кнопкою миші по ярличку «Создать новый раздел» (рис. 4). В області розділів з’явиться елемент «Новый раздел 1». Причому в цей момент назва розділу доступна для редагування.
6. Уводимо до поля найменування текст «Идеи» та натискуємо на клавішу «Enter». Розділ створено.
7. Аналогічно створюємо розділи «Встречи», «Ссылки», «Контакты».
Щоб видалити розділ, зручно користуватися контекстним меню правої кнопки миші. Для цього виконуємо такі дії:
1. Клацаємо правою кнопкою по ярличку розділу. Відкриється контекстне меню, як на рис. 6.
2. Вибираємо пункт «Удалить».
Як видно зі складу меню (рис. 6), розділ можна перейменувати, скопіювати, перенести до іншого розділу, скопіювати посилання на розділ, щоб вставити його до іншого прикладного рішення, захистити розділ паролем, змінити його колірне оформлення. Упевнений, що робота з цими функціями не викличе жодних труднощів і тому додаткових коментарів не потребує. Тепер настав час запровадити кілька сторінок до одного з розділів нашої бази даних OneNote.
ОПЕРАЦІЇ зІ СТОРІНКАМИ В ONENOTE
Створення сторінок я покажу на прикладі розділу «План публикаций» записника «Фактор». Виконуємо такі дії:
1. Відкриваємо OneNote (якщо її немає на екрані), клацаємо по ярлику записника «Фактор», далі вибираємо розділ «План публикаций». Зараз у правій частині вікна є єдина сторінка цього розділу, що називається «Без заголовка», а курсор для введення знаходиться у спеціальному полі у верхній частині робочого листа OneNote. Саме це поле й є заголовком (назвою) сторінки.
2. Друкуємо в полі заголовка сторінки текст, наприклад «III кв. 2012».
3. Клацаємо лівою кнопкою миші по вільній ділянці робочої області OneNote, щоб завершити редагування.
4. Аналогічно створюємо довільну кількість сторінок.
До речі, для створення нової сторінки в OneNote передбачено спеціальну кнопку, що так і називається «Новая страница». Цю кнопку розташовано у правому верхньому куті основного вікна OneNote (рис. 4).
Контекстне меню роботи зі сторінками (рис. 7) багато в чому повторює пункти меню для розділів. Тут можна: видалити сторінки, вирізати, скопіювати і вставити їх до іншого документа, скопіювати посилання на сторінку тощо. В окремих випадках дуже корисним є пункт «Показать версии страниц». Після активізації цього пункту в правій частині вікна OneNote покаже групу ярличків з датами коригування поточної сторінки. Клацання по будь-якому з цих ярличків миттєво відображатиме сторінку в тому стані, в якому вона була на зазначену дату. Винятково корисна можливість!
Структуру бази ми сформували. Перейдемо до її наповнення.
Робота з нотатками в OneNote
Спочатку введемо текст нотатки та відформатуємо його. Виконуємо такі дії:
1. Клацаємо лівою кнопкою миші по будь-якому місцю робочого листа OneNote. На екрані з’явиться прямокутний контейнер для введення тексту.
2. Друкуємо в цьому контейнері текст нотатки. У прикладі на рис. 8 це «План статей на 3 квартал 2012 года (для согласования). Список с аннотациями находится здесь.».
3. Закінчивши введення тексту, клацаємо лівою кнопкою по будь-якому місцю поза областю контейнера. Нотатка готова.
Важливо! Головна відмінність роботи з текстом в OneNote від роботи у програмі Word полягає в тому, що всі текстові блоки програма OneNote автоматично поміщає до спеціального контейнера.
У певному розумінні такий стиль схожий на роботу з написами у Word, і в нашому випадку (стосовно OneNote) він більш ніж виправданий. Річ у тому, що з текстовим контейнером дуже зручно працювати, коли йдеться про компонування сторінок і швидке(!) форматування матеріалу. Ось кілька прийомів, як це зробити.
Щоб виділити окремий рядок у нотатці, виконуємо такі дії:
1. Ставимо покажчик миші на рядок, який потрібно виділити для редагування. Праворуч від області контейнера з’явиться прямокутний маркер.
2. Клацаємо по цьому маркеру лівою кнопкою миші. Рядок буде виділено до окремого блока. Тепер до нього можна застосувати будь-яку операцію форматування, копіювання, видалення тощо.
Щоб виділити весь текст нотатки: клацаємо лівою кнопкою по будь-якому місцю на верхній межі контейнера з текстом. Зміст контейнера буде виділено у блок.
Щоб виділити текст і переформатувати його (змінити шрифт, колір тощо), виконуємо такі дії:
1. Клацаємо лівою кнопкою по верхній межі контейнера з текстом.
2. Викликаємо меню «Главная».
3. У групі «Шрифт» змінюємо розмір, тип та колір оформлення тексту.
Щоб виділити частину тексту нотатки та переформатувати його, виконуємо такі дії:
1. Клацаємо лівою кнопкою всередині контейнера з текстом.
2. Утримуючи натисненою ліву кнопку миші або за допомогою клавіатури («Shift» плюс навігаційні клавіші), виділяємо блок тексту.
3. Через меню «Главная» змінюємо формат виділеного фрагмента замітки.
Щоб перемістити нотатку на інше місце сторінки OneNote, виконуємо такі дії:
1. Ставимо покажчик миші на верхню межу контейнера.
2. Утримуючи натисненою ліву кнопку миші, переміщаємо контейнер на нове місце.
Щоб змінити ширину замітки, виконуємо такі дії:
1. Ставимо покажчик миші на лівий кордон контейнера так, щоб покажчик набув форми двонаправленої стрілки.
2. Утримуючи ліву кнопку миші, переміщаємо правий кордон в потрібному напрямі (вліво або вправо).
Вважаю, для початку цих дій достатньо. Який висновок можна зробити щодо роботи з нотатками в OneNote? Програму чудово пристосовано до специфіки створення коротких заміток, швидкого форматування та компонування сторінок. Будь-який текст програма оформляє в окремий контейнер, що дозволяє компонувати сторінки набагато швидше, ніж, наприклад, у текстовому процесорі Word.
Додавання тегів
Пригадаєте вміст звичайного блокнота. Здебільшого записи в ньому виглядають як стислі коментарі з позначками. Це можуть бути зірочки, знаки окликів, підкреслення — будь-які символи, що допомагають привернути увагу до того чи іншого запису. Саме на такий стиль форматування тексту орієнтовано програму OneNote. До будь-якого рядка тексту можна буквально одним натисненням клавіші додати так званий тег (позначку), що перетворить його на список завдань, важливе повідомлення, запитання тощо. Подивимося, який вигляд це має на прикладі.
1. Відкриваємо OneNote, клацаємо лівою кнопкою миші по аркушу нижче контейнера з текстом «План статей…».
2. Уводимо текст «Обсудить:», потім рядком нижче — «План по 3 кв.», «Идеи на 4 кв.», «Отпуск, даты» і так далі, як показано на рис. 9. Кожен рядок завершуємо натисненням на клавішу «Enter».
3. Виділяємо блок із текстами «Обсудить:» та «Сделать:» (рис. 9).
4. Натискуємо на комбінацію клавіш «Ctrl+B». OneNote присвоїть символам напівжирне зображення.
5. Виділяємо рядки, що починаються зі слів «План…», «Идеи…» «Отпуск…», «Отослать…» «Связаться…», «Отчет…» «Календарный…» і натискуємо на комбінацію клавіш «Ctrl+1». Ліворуч від тексту з’являться невеликі прямокутники. Це означає, що ми перетворили текст на справи.
6. Стаємо на рядок «План по 3 кв.», натискуємо на комбінацію клавіш «Ctrl+3». Рядок буде виділено жовтим фоном. Це означає настанову «Запомнить».
7. Стаємо на рядок «Идеи на 4 кв.», викликаємо меню «Главная».
8. У групі іконок «Теги» клацаємо по іконці випадного списку тегів та вибираємо варіант «Идея» (рис. 10). Ліворуч від тексту з’явиться значок зазначеного тега.
9. Клацаємо в довільному місці по рядку «Отпуск, даты». Це питання я планую погоджувати, тож позначу його відповідним тегом.
10. Натискуємо на комбінацію клавіш «Ctrl+3». Ліворуч від тексту з’явиться знак питання.
11. Стаємо на рядок «Отослать предложения…». Це важливий захід, і я хочу його позначити.
12. Натискуємо на комбінацію клавіш «Ctrl+2». Ліворуч від тексту з’явиться символ «зірочка».
Думаю, з тегами зрозуміло. Єдине, що я раджу запам’ятати, — це кілька комбінацій гарячих клавіш для швидкого додавання тегів. Комбінації, що найчастіше використовуються, показано в таблиці.
| Комбінація клавіш | Призначення тега | Коментар |
| «Ctrl+1» | Справи | Прямокутник з можливістю поставити позначку |
| «Ctrl+2» | Важливо | Зірочка |
| «Ctrl+3» | Запитання | Знак питання |
| «Ctrl+4» | Запам’ятати | (жовтий фон) |
| «Ctrl+5» | Визначення | (зелений фон) |
| «Ctrl+6» | Виділення | Ручка чи олівець |
| «Ctrl+7» | Контакт | Символ візитної картки |
| «Ctrl+8» | Адреса | Будиночок |
| «Ctrl+9» | Телефон | Зображення слухавки |
Останнє, що ми зробимо у процесі першого знайомства з OneNote, — це додамо посилання на документ. Це буде файл у форматі MS Excel із планом публікацій. Виконуємо такі дії:
1. Відкриваємо OneNote, клацаємо лівою кнопкою всередині контейнера з текстом «План статей на 3 квартал…».
2. Викликаємо меню «Вставка», клацаємо по іконці «Вложить файл» (вона знаходиться у групі «Ссылки», рис. 11). Відкриється вікно Провідника.
3. У цьому вікні знаходимо потрібний документ (у нас він називається «План.xls») і подвійним клацанням миші підключаємо його до нотатки. У тексті з’явиться спеціальний значок, як показано на рис. 12.
4. Двічі клацаємо лівою кнопкою миші по цьому значку. Відкриється програма Excel із планом публікацій.
Важливо! У цьому випадку документ «План.xls» буде вставлено в документ OneNote як автономна копія.
Це означає, що жодного зв’язку між вихідним документом на диску та його копією в OneNote не буде. Якщо ви відредагуєте файл, викликавши його за посиланням з OneNote, ці зміни не буде відображено у вихідному документі. Там усе залишиться без змін. І навпаки — коригування вихідного документа ніяк не вплинуть на вміст файлу в OneNote.
У багатьох випадках такий спосіб підключення є незручним. Хотілося б зробити так, щоб можна було виконувати всі коригування, не покидаючи OneNote. Досягти цього можна елементарно — підключити документ за гіперпосиланням. Виконуємо такі дії:
1. Відкриваємо OneNote, клацаємо лівою кнопкою по ярлику документа «План».
2. Натискуємо на клавішу «Del» — видаляємо посилання на документ.
3. Викликаємо меню «Вставка», клацаємо по іконці «Ссылка» (її розташовано у групі «Файлы», рис. 11). Відкриється вікно, зображене на рис. 13.
4. Переходимо до поля «Адрес:» і натискуємо іконку із зображенням папки праворуч від цього поля (рис. 12). Відкриється вікно Провідника Windows.
5. У цьому вікні знаходимо потрібний документ і подвійним клацанням миші вибираємо його. При цьому назву посилання в полі «Текст» OneNote заповнить автоматично — підставить до нього ім’я відкритого файлу. До речі, це поле можна відкоригувати… Усе, гіперпосилання створено (рис. 13).
6. Клацаємо по цьому посиланню лівою кнопкою миші. Відкриється документ Excel із планом публікацій.
Важливо! У цьому випадку до OneNote буде вставлено тільки посилання на документ «План.xls». Тому будь-які коригування в цьому документі автоматично потраплятимуть до OneNote.
На мій погляд, робота з гіперпосиланнями — основний спосіб для формування персональної довідкової системи, і ось чому. Що б там не було, будь-який бухгалтер звик до певного призначення папок і розташування файлів. Відмовлятися від цього було б безглуздо. Якраз посилання — це той інструмент, що не вимагає таких жертв. Усе залишається на своїх місцях, працювати з документами можна, як і раніше. І водночас поступово формувати єдину систему для швидкого доступу до документів у програмі OneNote, щоб у перспективі перейти на роботу з нею в повному обсязі.
На сьогодні все щодо роботи з OneNote. Сподіваюся, що матеріал цієї статті підштовхне вас до використання цієї чудової програми. А ми наступного разу ознайомимося з новими, унікальними інструментами OneNote 2010, що істотно розширюють сферу її застосування, дозволяють об’єднувати і структурувати дані практично будь-якого формату.
Успішної роботи! Чекаю ваших запитань, зауважень та пропозицій на bk@id.factor.ua , nictomkar@rambler.ru або на форумі редакції www.bk.factor.ua/forum .
