Великий закон про внесення змін
до Податкового кодексу
поки що відкладається
Увесь минулий тиждень бухгалтерсько-підприємницька громадськість з нетерпінням чекала появи будь-яких відомостей про долю свіжоприйнятого закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм» (законопроект № 9661-д), який мав урегулювати безліч «темних» питань у Податковому кодексі: починаючи від збитків минулих років та ПДВшної реєстрації і закінчуючи оподаткуванням побутових відходів. Серед іншого передбачається і досить значне коригування норм, що стосуються єдиноподатників. Усього текст законопроекту займає більше 40 сторінок.
Прийнятий 24 травня 2012 року в цілому, цей закон (законопроект № 9661-д) начебто пішов на підпис Президенту ще 31 травня. У всякому разі така дата була вказана на сайті Верховної Ради. Однак пізніше з'явилася інформація про те, що закон нікуди не пішов та, як і раніше, обробляється Парламентом. Більше того, 7 червня депутати внесли до нього якісь поправки, суть яких, утім, невідома, оскільки на сайті Верховної Ради жодних документів із цього приводу не оприлюднено.
Наведемо відповідний фрагмент стенограми ранкового засідання Верховної Ради за 7 червня, яка наразі є єдиною офіційною інформацією про те, що відбулося:
«ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам треба ще до перерви розглянути два питання. Перше. Про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм». Ви пам’ятаєте, ми прийняли закон, (реєстраційний номер 9661-д). Комітет подав відповідно до статті 131 Регламенту необхідні уточнення. Головне юридичне управління опрацювало і подало на підпис, всі візи були до цього документа подані. По статті 131.
КАРМАЗІН Ю. А. А там написано: «До прийняття закону в цілому». А ми закон прийняли! Для чого ви робите?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас. Після прийняття закону вносяться і поправки. Я ставлю на голосування прийняття рішення про усунення неузгодженостей в тексті прийнятого закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення деяких податкових норм (реєстраційний номер 9661-д). Прошу голосувати.
13:51:31.
За — 261.
Рішення прийнято.»
З достовірних джерел відомо, що головною причиною затримки закону стали заперечення Держподатслужби проти норми, що усуває перешкоди для добровільної реєстрації платників ПДВ. Тому навряд чи поправки, унесені 7 червня, стосуються виключно редакційних неув’язок у законопроекті № 9661-д.
На сьогодні на сайті Верховної Ради указано, що закон передано Президенту на підпис тільки 8 червня 2012 року. Чекатимемо реакції Голови Держави.
Новий Митний кодекс та старі порушення
Новий Митний кодекс (далі — МК) набрав чинності 01.06.2012 р. Нагадаємо деякі запроваджені ним новації:
— тепер усі повноваження з видання наказів нормативного характеру передано від Держмитслужби Міністерству фінансів України;
— вартість товарів, які можуть ввозитися громадянами на митну територію України без сплати податків через сухопутні та морські пункти пропуску, становить 500 євро, повітряним сполученням — до 1 тис. євро, а при поштових пересилках — до 300 євро;
— скорочено перелік документів, необхідних для митного оформлення. Тепер їх усього три: митна декларація, інвойс та декларація митної вартості;
— час митного оформлення скорочено з 24 до 4 годин. Крім того, зацікавлена особа може самостійно зафіксувати в електронних системах дату та час подання нею митної декларації. За порушення строку митного оформлення посадові особи митниці нестимуть персональну відповідальність.
У зв'язку з набуттям чинності новою редакцією МК було прийнято новий Порядок ведення УКТЗЕД (постанова КМУ від 21.05.2012 р. № 428), затверджено нові форми ВМД (постанова КМУ від 21.05.2012 р. № 450).
Серед іншого змінилася й система санкцій за порушення митного законодавства. У зв'язку з цим виникло питання про застосування сьогодні санкцій за порушення, учинені до 01.06.2012 р.
У листі від 06.06.2012 р. № 20/1-11/05503-ЕП Держмитслужба розглянула це питання.
З посиланням на ч. 3 ст. 8 КпАП, згідно з якою провадження у справі про адмінправопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час та за місцем розгляду справи про правопорушення, Держмитслужба повідомила, що вчинене до 01.06.2012 р. та виявлене після цієї дати правопорушення має кваліфікуватися згідно із законодавством, що діє на момент складання протоколу. Водночас, на думку Держмитслужби, питання про стягнення вирішується з урахуванням того, пом'якшує новий МК покарання чи, навпаки, посилює його.
Якщо сума штрафу, розрахована за новим МК, перевищує суму, яка мала сплачуватися за те саме правопорушення за старим МК, то застосовується старий МК (ст. 354 — 355 Закону від 11.07.2002 р. № 92-IV). Більше того, якщо деякі діяння, які за новим МК (за ст. 485 МК від 13.03.2012 р. № 4495-VI) є правопорушеннями, до набуття ним чинності такими не вважалися, то підстави для притягнення до відповідальності осіб, які їх вчинили, за новим МК відсутні.
Таким чином, з листа випливає, що відповідальність настає лише у випадку, якщо правопорушення вважається таким і за старим, і за новим МК. При цьому міра відповідальності обирається менша із двох можливих (між старою та новою нормами).
Цілком логічний та законний підхід.
(Лист Державної митної служби України від 06.06.2012 р. № 20/1-11/05503-ЕП)
Податковий кредит зі знищеного
або вкраденого товару
З посиланням на пп. 198.3 і 189.1 Податкового кодексу центральне податкове відомство в листі від 11.04.2012 р. № 5378/5/15-3416 повідомляє:
«Якщо платником податку суми ПДВ, сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей, віднесені до складу податкового кредиту, то оскільки у зв’язку з їх викраденням (знищенням в результаті пожежі) вони не можуть бути використані у господарській діяльності, платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати.
При цьому відшкодування заподіяних втрат винними особами не призводить до додаткового виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Нарахування податкових зобов’язань по факту викрадення (знищення в результаті пожежі) товарно-матеріальних цінностей здійснюється у тому звітному податковому періоді, в якому встановлений такий факт викрадення (знищення в результаті пожежі) товарно-матеріальних цінностей ».
Таким чином, якщо під час придбання товару ПДВ було віднесено до податкового кредиту, то слід нарахувати податкові зобов’язання. Раніше аналогічну консультацію було надано в Єдиній базі податкових знань.
(Лист Державної податкової служби України «Щодо податкових зобов’язань з ПДВ при знищенні товару через пожежу або крадіжку» від 11.04.2012 р. № 5378/5/15-3416)
Декларації з прокресленнями повинні прийматися
У листі ДПСУ від 24.04.2012 р. № 7219/6/15-1215, серед іншого, повідомляється, що незалежно від способу подання, у разі складання платником податку податкової декларації з дотриманням ст. 48 і 49 Податкового кодексу України, якими визначено порядок складання податкової звітності та подання податкової декларації до органів ДПС, наявність прокреслень у такій податковій декларації не може бути підставою для відмови в її прийнятті податковими органами.
Цілком згодні з ДПСУ. Хоча повсякденна практика і свідчить про зворотне.
(Лист Державної податкової служби України «Щодо підстав для відмови у прийнятті декларації» від 24.04.2012 р. № 7219/6/15-1215)
Мінфін розповів, як складати податкову
декларацію з податку на прибуток
з дотриманням вимог МСФЗ
Міністерство фінансів України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 р. № 157-р листом від 29.05.2012 р. № 31-08410-06-5/13634 довело до відома зацікавлених осіб методичні рекомендації щодо складання податкової декларації з податку на прибуток з використанням даних бухобліку та дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).
У Методрекомендаціях ідеться про те, що підприємства, які згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують МСФЗ, складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі — податкова декларація) згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПКУ для розрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат з урахуванням положень ПКУ.
Підприємства (крім банків), які застосовують МСФЗ, для складання податкової декларації використовують дані бухгалтерського обліку, керуючись при цьому, зокрема:
— Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (у редакції наказу Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1591);
— Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88;
— Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69;
— Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99;
— іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, норми яких поширюються на підприємства, які згідно із законодавством складають фінансову звітність за МСФЗ.
Для розрахунку об'єкта оподаткування платники податку, що застосовують МСФЗ, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні МСФЗ.
Методрекомендації викладено на сайті Мінфіну (http://minfin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=340470&cat_id=293538).
(Лист Міністерства фінансів України « Про складення податкової декларації з податку на прибуток підприємств з використанням даних бухгалтерського обліку і дотриманням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності» від 29.05.2012 р. № 31-08410-06-5/13634)
