Виплати інвалідам: оподаткування та облік

Виплати інвалідам: оподаткування та облік

У цій статті розглянемо порядок оподаткування виплат, які здійснюються фізичним особам — інвалідам за трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру.

Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Заробітна плата

Якщо з фізичною особою, яка є інвалідом, укладено трудовий договір, щомісячно їй нараховується заробітна плата — винагорода за виконану роботу. Нагадаємо, що зарплата працівника не може бути менше законодавчо встановленого мінімального розміру за умови повної зайнятості працівника. Розміри мінімальної зарплати в місячному та погодинному розмірах установлено ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI.

Згідно з чинним законодавством виплати, що підпадають під поняття «заробітна плата», обкладаються єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) та податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Розглянемо особливості оподаткування заробітної плати працівників-інвалідів.

ЄСВ. Як і заробітна плата інших працівників, зарплата працівників-інвалідів уключається до бази для справляння ЄСВ за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Згідно з п.п. 4.3.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі — Інструкція № 21-5), склад указаних виплат визначається Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5). До бази для нарахування та утримання ЄСВ уключаються також лікарняні та винагороди за договорами цивільно-правового характеру, про особливості оподаткування яких розповімо далі.

Не включаються до бази для нарахування та утримання ЄСВ виплати, які вказані в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Розміри ЄСВ у частині нарахувань залежать від категорії роботодавця, у якого працюють інваліди. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) та розд. III Інструкції № 21-5 установлено такі розміри ЄСВ у частині нарахувань на зарплату працівників-інвалідів:

— 8,41 % — для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди (ч. 13 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.11 Інструкції № 21-5);

— 5,3 % — для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.12 Інструкції № 21-5). Звертаємо увагу на те, що в разі дотримання зазначених вище умов ставку 5,3 % можуть застосовувати підприємства, які засновані всеукраїнською громадською організацією інвалідів (див. лист Пенсійного фонду України від 18.01.2011 р. № 852/03-20). Такі роботодавці нараховують ЄСВ у розмірі 5,3 % і на зарплату інших працівників;

— 5,5 % — для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % сум витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.13 Інструкції № 21-5);

 — розмір ЄСВ залежно від класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників з урахуванням виду економічної діяльності (від 36,76 до 49,7 %), — для фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів (абз. 1, 2 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, п.п. 3.1.1 Інструкції № 21-5). Для цієї категорії роботодавців не передбачено можливість застосування спеціальної ставки.

Відповідно до абз. 2 п. 3.13 Інструкції № 21-5
підтвердженням установлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності (форма № 157-1/о,
затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. № 224). Завірення копії довідки здійснює безпосередньо роботодавець.

Роботодавець має право нараховувати ЄСВ за спеціальними ставками на зарплату працівника-інваліда з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії виписки з акта огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Для найманих працівників — застрахованих осіб, у тому числі інвалідів, розмір ЄСВ у частині утримань становить:

— 3,6 % — у загальному випадку (абз. 1 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.5 Інструкції № 21-5);

— 2,85 % — для працівників-інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС (абз. 2 ч. 7 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.6 Інструкції № 21-5);

— 6,1 % — для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який надає право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII, «Про прокуратуру» від 05.11.91 р. № 1789-XII, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.97 р. № 540/97-ВР, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII, «Про статус народного депутата України» від 17.11.92 р. № 2790-XII, «Про національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-IV, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. № 379/95-ВР (ч. 9 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.8 Інструкції № 21-5).

Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464, п. 3.15 Інструкції № 21-5).

При нарахуванні ЄСВ на суми відпускних (фонд додаткової заробітної плати), період яких перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожний місяць.

Якщо у звітному місяці працівнику нараховано заробітну плату, лікарняні та винагороду за цивільно-правовим договором, то згідно з п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5 при визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ сума нарахованої заробітної плати враховується в першу чергу. При цьому розміри ЄСВ застосовуються окремо для кожного виду виплат.

Тепер зупинимося на строках сплати ЄСВ, оскільки для роботодавців-інвалідів є свої особливості. Відповідно до п.п. 4.3.7 цієї Інструкції страхувальники-роботодавці сплачують ЄСВ у частині нарахувань при кожній виплаті заробітної плати (доходу), на суми якої нараховується ЄСВ, одночасно з видачею зазначених сум. Суми ЄСВ перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі у безготівковій або натуральній формі.

Згідно з пп. 4.4.2 і 4.3.6 Інструкції № 21-5 суми ЄСВ у частині утримань сплачуються не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Сплата ЄСВ здійснюється роботодавцями шляхом перерахування безготівкових коштів з їх банківських рахунків (ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 і п.п. 4.2.2 Інструкції № 21-5). Слід мати на увазі, що суми ЄСВ сплачуються платниками на різні рахунки, відкриті органами Пенсійного фонду, залежно від категорій платників, класів професійного ризику виробництва та розмірів ЄСВ.

Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-3
(далі — Порядок № 21-3). Відразу зауважимо, що Порядок № 21-3 не поширюється на:

— підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше ніж 25 % суми витрат на оплату праці;

— підприємства та організації громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше ніж 50 % загальної чисельності працюючих та за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше ніж 25 % суми витрат на оплату праці;

— дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України;

— платників, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Державному казначействі України.

Зазначені підприємства та організації щорічно станом на 1 січня подають банкам довідку , видану відповідним органом Пенсійного фонду, яка підтверджує такий статус.

Що ж до інших роботодавців (як юридичних, так і фізичних осіб), то вони повинні виконувати вимоги Порядку № 21-3. За загальним правилом, отримати кошти на виплату (перерахування) заробітної плати роботодавець зможе одночасно з розрахунковими документами на виплату заробітної плати, надавши розрахункові документи (документи на перерахування готівки) про перерахування коштів на сплату ЄСВ у розмірі не менше 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, зазначеної в розрахункових документах.

Ураховуючи, що підприємства, на яких працюють інваліди, нараховують ЄСВ за спеціальною ставкою (8,41 %), сума ЄСВ, що підлягає сплаті, може бути менше 1/3 суми коштів для виплати зарплати. У цьому випадку прийняття банками до виконання розрахункових документів платників ЄСВ на виплату заробітної плати здійснюється за умови одночасного надання оригіналу довідки-розрахунку, погодженої органом Пенсійного фонду. Довідка-розрахунок складається платником ЄСВ у трьох примірниках за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 21-3, та подається до органу Пенсійного фонду за місцем узяття на облік, який зобов’язаний її невідкладно погодити. При цьому один примірник погодженої довідки залишається в органі Пенсійного фонду, другий — подається до банку, третій — залишається у платника ЄСВ. Подання платником ЄСВ до банку разом з розрахунковими документами на виплату заробітної плати оригіналу довідки-розрахунку, погодженої з органом Пенсійного фонду, є підставою для видачі (перерахування) указаних в розрахункових документах коштів, за умови, що суми ЄСВ, зазначені в розрахунковому документі та довідці-розрахунку, збігаються.

Якщо роботодавці повинні сплачувати ЄСВ у розмірі, меншому 1/3 суми коштів для виплати зарплати у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і при цьому протягом попереднього року вони не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ, такі роботодавці можуть звернутися до органу Пенсійного фонду за довідкою про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати ЄСВ за формою додатка 2 до Порядку № 21-3. Видача довідок здійснюється за рішенням керівника органу Пенсійного фонду на строк до одного року.

ПДФО. Заробітна плата фізичних осіб, у тому числі працівників-інвалідів, уключається до оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ). При цьому згідно з п. 164.6 ПКУ при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати база обкладення ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму ЄСВ та податкової соціальної пільги (далі — ПСП) за її наявності.

Ставки ПДФО для оподаткування заробітної плати визначено п. 167.1 ПКУ — 15 та 17 %.

Працівники-інваліди на загальних підставах можуть претендувати на ПСП, перелік яких наведено в п. 169.1 ПКУ. ПСП застосовуються виключно до доходів у вигляді заробітної плати.

Тут зупинимося на ПСП, передбачених для окремих категорій інвалідів. Правом на такі ПСП можуть скористатися працівники, чия заробітна плата не перевищує граничного розміру доходу, який дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. (у 2012 році — 1500 грн.). Зауважимо: «перехідні» відпускні з метою порівняння з граничним розміром доходу, що надає право на застосування ПСП, відносяться до відповідних місяців, за які вони нараховані (абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ).

Інформацію про спеціальні пільги для працюючих інвалідів у 2012 році наведемо в таблиці (на с. 36).

Працюючі інваліди, не вказані в наведеній вище таблиці, можуть претендувати на ПСП тільки на загальних підставах.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету в загальному порядку, установленому в п. 168.1 ПКУ.

Виплати по тимчасовій непрацездатності

У разі хвороби працівника на підставі рішення комісії із соціального страхування та листка непрацездатності йому нараховується оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності (крім інвалідів, що працюють на підприємствах УТОГ і УТОС, яким з першого дня хвороби виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності) та допомога по тимчасовій непрацездатності. Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується також у разі, коли листок непрацездатності видано працівнику у зв'язку з настанням інших страхових випадків, перелічених у ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

ЄСВ. Як зазначалося вище, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомога по тимчасовій непрацездатності включаються до бази для справляння ЄСВ.

Нагадаємо, що в січні — листопаді 2011 року згідно з вимогами Інструкції № 21-5 роботодавці інвалідів повинні були нараховувати ЄСВ на суми лікарняних у розмірі 33,2 %.

Проте постановою від 25.10.2011 р. № 32-3, що набула чинності з 28.11.2011 р., Пенсійний фонд уніс зміни до Інструкції № 21-5. Згідно з підкоригованими нормами зазначеної Інструкції спеціальні ставки (8,41 %, 5,3 %, 5,5 %) мають застосовуватися і при нарахуванні ЄСВ на суми лікарняних. Ураховуючи, що зміни до Закону № 2464 не вносилися, оскільки його норми первісно свідчили про необхідність нарахування ЄСВ за спеціальними ставками і на зарплату, і на лікарняні, Пенсійний фонд дав указівки роботодавцям за період січень — листопад 2011 року провести перерахунок сум ЄСВ.

Отже, у частині нарахувань ЄСВ на суми лікарняних працівників-інвалідів установлено такі розміри:

— 8,41 % — для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди (ч. 13 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.11 Інструкції № 21-5);

— 5,3 % — для підприємств і організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.12 Інструкції № 21-5). Такі роботодавці нараховують ЄСВ у розмірі 5,3 % і на лікарняні інших працівників;

— 5,5 % — для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів складає не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.13 Інструкції № 21-5);

 — 33,2 % — для фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів (абз.2 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464, п.п. 3.2.2 Інструкції № 21-5.

Розмір ЄСВ у частині утримань єдиний і становить 2 %.

При нарахуванні ЄСВ на суми лікарняних, що припадають на період, який перевищує один місяць, застосування максимальної величини здійснюється окремо за кожен місяць. Слід також мати на увазі, що при порівнянні з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ оплата перших п’яти днів та допомога по тимчасовій непрацездатності враховуються в останню чергу після зарплати та винагороди за цивільно-правовим договором.

ПДФО. Незважаючи на те що лікарняні не включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, для цілей оподаткування вони охоплюються поняттям «заробітна плата» з відповідним оподаткуванням.

Зауважимо, що для цілей застосування ставок 15 і 17 %, а також з метою визначення граничного розміру доходу, що надає право на ПСП, лікарняні, що припадають на декілька місяців (так звані «перехідні» виплати), розподіляються за місяцями, за які вони нараховані (абз. 3 п.п. 169.4.1 ПКУ).

Далі розглянемо, як відображаються суми заробітної плати та лікарняних у податковому та бухгалтерському обліку.

Зарплата та лікарняні: податковий
і бухгалтерський облік

Заробітна плата включається до витрат підприємства на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності включатиметься до складу витрат на підставі пп. 138.8.5, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.2 ПКУ. Суми нарахованого на зарплату та лікарняні ЄСВ уключаються до складу витрат підприємства на підставі п. 143.1 ПКУ.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тому в податковому обліку підприємства не відображається.

Бухгалтерський облік операцій з нарахування та виплати заробітної плати і лікарняних працівнику-інваліду розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад 1. У грудні 2011 року підприємство прийняло на роботу (до відділу збуту) громадянина, який має статус інваліда III групи, про що свідчить надана ним копія довідки МСЕК.

Оклад працівника відділу збуту за січень 2012 року становив 4000 грн.

З 23 по 31 січня працівник хворів, що підтверджується наданим ним листком непрацездатності. Страховий стаж працівника становить 9 років 7 місяців. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності — 974,50 грн., сума допомоги по тимчасовій непрацездатності — 389,80 грн. Загальна сума виплат по тимчасовій непрацездатності становить 1364,30 грн.

Зарплата працівника за фактично відпрацьовані дні січня 2012 року дорівнює 2600 грн. Загальна сума доходу працівника за січень 2012 року — 3964,30 грн.

Згідно з колективним договором, укладеним на підприємстві, розмір авансу становить 55 % посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу, дати виплати заробітної плати — 7 і 22 числа.

Сума заробітної плати за першу половину січня 2012 року склала 2200 грн.

20 січня 2012 року (22 січня припадає на вихідний день — неділю) працівнику виплачено аванс у розмірі 1870 грн.

Допомогу отримано від Фонду на спеціальний рахунок, відкритий підприємством для цих цілей, 06.02.2012 р. та виплачено разом із зарплатою 07.02.2012 р.

Бухгалтерський облік операцій з нарахування та виплати заробітної плати за січень 2012 року наведемо в таблиці.

Винагороди за цивільно-правовими договорами

Якщо в суб'єкта господарювання виникає необхідність у залученні фізичних осіб до виконання робіт або надання послуг разового або періодичного характеру, то з такими фізичними особами укладається договір цивільно-правового характеру (далі — ЦПД). Такий договір може бути укладено і з особою, яка має статус інваліда. Відносини, що виникають унаслідок укладення ЦПД, регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Відразу зауважимо, що порядок оподаткування винагороди за ЦПД, укладеним з фізичною особою — інвалідом, такий самий, як для винагороди за ЦПД, укладеним з фізичною особою, яка не має такого статусу. Стисло нагадаємо, як оподатковуються такі виплати.

ЄСВ. Згідно зі ст. 7 Закону № 2464 та розд. III Інструкції № 21-5 сума винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД уключається до бази справляння ЄСВ. Зауважимо: якщо ЦПД не має ознак ЦПД, за яким виконуються роботи або надаються послуги (наприклад, договір оренди), то із суми винагороди за таким договором ЄСВ не справлятиметься.

При визначенні максимальної величини бази нарахування ЄСВ виплати за ЦПД ураховуються у другу чергу після зарплати (п.п. 4.3.2 Інструкції № 21-5).

На суму винагороди за виконані роботи (надані послуги) ЄСВ нараховується в таких розмірах:

1) 5,3 % — для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає не менше 25 % суми витрат на оплату праці (абз. 1 ч. 14 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.12 Інструкції № 21-5);

2) 34,7 % — для роботодавців — юридичних та фізичних осіб (абз. 5 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, п.п. 3.1.4 Інструкції № 21-5).

Утримання ЄСВ із суми винагороди за ЦПД на виконання робіт (надання послуг) здійснюється за ставкою 2,6 % (ч. 8 ст. 8 Закону № 2464, п. 3.7 Інструкції № 21-5).

ПДФО. Суми винагород, нарахованих (виплачених) фізичній особі — платнику податку відповідно до умов ЦПД, уключаються до її загального місячного оподатковуваного доходу (п.п. 164.2.2 ПКУ). Відповідно до абз. 2 п. 164.6 ПКУ при визначенні бази оподаткування сума винагороди за ЦПД на виконання робіт (надання послуг) зменшується на суму ЄСВ у частині утримань.

Суми винагород за ЦПД для цілей обкладення ПДФО не є заробітною платою, оскільки не пов’язані з відносинами трудового найму. Отже, до доходів, отриманих у вигляді винагороди за ЦПД, ПСП не застосовується. Якщо ЦПД укладено з працівником підприємства, то винагорода за ЦПД не враховується при визначенні права на ПСП.

Виплати за ЦПД оподатковуються за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме: 15 і 17 %. Звертаємо увагу: якщо ЦПД укладено з фізичною особою, яка є працівником такого підприємства, то роботодавцю для цілей оподаткування з межею (у 2012 році — 10730 грн.) слід порівнювати загальну суму доходу, нараховану працівнику у вигляді заробітної плати відповідно до трудового договору та у вигляді винагороди за ЦПД.

Податковий та бухгалтерський облік. До витрат підприємства сума винагороди за ЦПД уключається на підставі пп. 138.8.1, 138.10.2 — 138.10.4 і п. 142.1 ПКУ. Суми ЄСВ, нарахованого на суми винагороди за ЦПД за виконані роботи (надані послуги), уключаються до витрат на підставі п. 143.1 ПКУ.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування та виплати ЦПД розглянемо на конкретному прикладі.

Приклад 2. Підприємство уклало з фізичною особою, яка має статус інваліда, ЦПД, згідно з яким ця фізична особа з 09.01.2012 р. по 31.01.2012 р. зобов’язана здійснити зшивання бухгалтерських документів. Згідно з договором вартість цієї роботи становить 11000,00 грн. Винагорода виплачується фізичній особі одноразово після підписання акта виконаних робіт у лютому 2012 року.

1. Визначимо суму ЄСВ:

— у частині нарахувань — 3817,00 грн. (11000 х 34,7 %);

— у частині утримань — 286,00 грн. (11000 х 2,6 %).

2. Розрахуємо суму ПДФО із суми винагороди за виконані роботи, що підлягає сплаті до бюджету. Оскільки сума винагороди перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня 2012 року (10730 грн.), то вона оподатковується за двома ставками: до частини винагороди, що дорівнює 10730 грн., застосовується ставка 15 %, до частини винагороди, що дорівнює 270 грн. (11000 - 10730), — 17 %.

Сума ПДФО становитиме:

(10730,00 - 278,98) х 15 % + (270 - 7,02) х  17 % = 1612,36 (грн.).

Порядок відображення операцій з нарахування та виплати винагороди за ЦПД наведемо в таблиці.

Ураховуючи різноманіття розмірів ЄСВ, передбачених Законом № 2464 та Інструкцією № 21-5, інформацію про розміри ЄСВ, що мають застосовувати роботодавці, які використовують працю інвалідів на підставі трудових договорів, а також договорів на виконання робіт (надання послуг), наведемо в таблиці.

Розміри ЄСВ у частині нарахувань та утримань, що здійснюються
з виплат фізичним особам — інвалідам