Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Бухоблікові новації-2008: коментуємо наказ Мінфіну № 353

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Квітень, 2008/№ 14
Друк
Стаття

БУХОБЛІКОВІ НОВАЦІЇ-2008:

коментуємо наказ Мінфіну № 353

 

Стало вже звичним напередодні здавання фінансової звітності (чи то річної, чи то проміжної) одержувати від Мінфіну чергову «порцію» бухоблікових нововведень. Про те, що цього разу внесено до обліку наказом № 353, і йтиметься у пропонованій статті.

Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Документи статті

Наказ № 353

— наказ МФУ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 05.03.2008 р. № 353.

Положення № 1213

— Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, що володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом МФУ від 19.12.2006 р. № 1213.

План рахунків

— План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Інструкція № 291 —

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Методичні рекомендації № 2

— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом МФУ від 10.01.2007 р. № 2.

 

Інвестиційна нерухомість: визначені рахунки обліку та рядки звітності

Сміливо можна зауважити: багато які зміни, унесені

наказом № 353* до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку, давним-давно очікувалися і навіть, скажемо більше, давно назріли. Зумовлені вони насамперед набранням чинності з 1 січня 2008 року черговим національним стандартом П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» та оновленою редакцією П(С)БО 27, що має тепер назву «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Разом з тим є й такі нововведення, що скасовують звичний порядок обліку окремих господарських операцій.

* Див. коментар «Фінансова звітність за І квартал 2008 року: Мінфін урахував появу П(С)БО 32 та зміни, унесені до П(С)БО 27» // «БТ», 2008, № 13, с. 8.

Докладно проаналізуємо положення

наказу № 353 і почнемо з обліку інвестиційної нерухомості.

Принципово різні підходи до оцінки

операційної та інвестиційної нерухомості (операційна нерухомість, нагадаємо, показується в Балансі виключно за первісною (переоціненою) вартістю за вирахуванням зносу, тоді як щодо інвестиційної нерухомості передбачено можливість відображення або за первісною, або за справедливою вартістю за умови достовірного визначення останньої та встановлення моделі оцінки подібних об’єктів обліковою політикою), а також вимога п. 33 П(С)БО 32 про окреме відображення інвестиційної нерухомості в Балансі, зумовлюють потребу відокремленого обліку таких активів у системі рахунків бухгалтерського обліку. Разом з тим до внесення наказом № 353 відповідних змін до Плану рахунків в останньому не було передбачено спеціального рахунка для узагальнення інформації про інвестиційну нерухомість. Про те, на яких рахунках у цей період часу можна було обліковувати інвестиційну нерухомість, ішлося у статті «Інвестиційна нерухомість: найнеобхідніше» // «БТ», 2008, № 6, с. 22.

І лише тепер Мінфін

наказом № 353 привів у відповідність до вимог П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» нормативні акти у сфері бухгалтерського обліку, зокрема План рахунків, Інструкція № 291 і стандарти бухгалтерського обліку, що встановлюють правила складання фінансової звітності. Відтепер облік наявності та руху об’єктів інвестиційної нерухомості ведеться на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість», а для формування інформації про суму зносу інвестиційної нерухомості, що обліковується за первісною вартістю (нагадаємо, що інвестиційна нерухомість, оцінена за справедливою вартістю, не підлягає амортизації), застосовується спеціально введений субрахунок 135 «Знос інвестиційної нерухомості». Саме на ці субрахунки слід перенести дані про нерухомість, що класифікується підприємством як інвестиційна.

Також

наказом № 353 унесено відповідні зміни до П(С)БО 2 «Баланс» і П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» стосовно рядків для відображення в Балансі (за формою № 1 і № 1-м) показників, що характеризують вартість об’єктів, віднесених до інвестиційної нерухомості. У результаті вартість нерухомості, визнаної згідно з нормами П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» як інвестиційна, підприємства мають зазначати у трьох вписуваних рядках Балансу за формою № 1:

— 055 «справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості» (різниця між значеннями рядків 056 і 057);

— 056 «первісна вартість інвестиційної нерухомості» (сальдо по дебету субрахунку 100);

— 057 «знос інвестиційної нерухомості» (сальдо по дебету субрахунку 135).

До підсумку (валюти) Балансу включається показник рядка 055 «Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості».

Що стосується суб’єктів малого підприємництва, то такі підприємства згідно з унесеними до

п. 7 П(С)БО 25 змінами показують вартість об’єктів інвестиційної нерухомості у складі статті «Основні засоби» Балансу (форма № 1-м).

Варте уваги: указавши в першому реченні

п. 7 П(С)БО 25 на необхідність відображення інвестиційної нерухомості у статті «Основні засоби», Мінфін чомусь забув унести відповідні уточнення до другого речення названого пункту. Тому дозволимо собі дати рекомендації стосовно цього. За аналогією із заповненням Балансу за формою № 1 суб’єктам малого підприємництва, які класифікували нерухомість як інвестиційну, у зазначеній статті Балансу (форма № 1-м) слід показувати окремо:

— первісну вартість інвестиційної нерухомості, що обліковується за первісною вартістю (рядок 031);

— знос інвестиційної нерухомості (у дужках), що обліковується за первісною вартістю, з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення (рядок 032);

— справедливу та залишкову вартість інвестиційної нерухомості, що обліковується відповідно за справедливою вартістю або ж за первісною вартістю. Дані про таку вартість включаються до рядка 030, який, до речі, повинен бути перейменований та мати назву «Справедлива (залишкова) вартість». У свою чергу, залишкова вартість являє собою різницю між первісною вартістю (рядок 031) та сумою зносу такої інвестиційної нерухомості (рядок 032) на дату балансу. До підсумку Балансу (форма № 1-м) включається показник рядка 030.

Вище було зазначено, що на дату балансу підприємства відображають у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю,

зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Зміна вартості інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю, на дату балансу впливає безпосередньо на рахунки обліку «операційних» доходів і витрат. Так, збільшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»), а сума зменшення вартості списується до складу інших витрат операційної діяльності (субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів») відповідно (п. 22. П(С)БО 32).

Тут ще раз уточнимо:

інвестиційна нерухомість, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, переоцінці не підлягає (п. 18. П(С)БО 32).

 

Необоротні активи та групи вибуття: порядок відображення в обліку

Як випливає з вимог

п. 6 розділу II П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», необоротні активи (група вибуття), визнані підприємством утримуваними для продажу, з 1 січня 2008 року не можуть визнаватися у складі необоротних та мають бути переведені до складу оборотних активів (цілком очевидно, що переведення потрібно здійснювати на один з рахунків класу 2 «Запаси»), а п. 1 розділу IV цього ж стандарту приписує такі необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу, і пов’язані з ними зобов’язання, а також результати їх продажу (вибуття) відображати у фінансовій звітності окремо від інших активів, зобов’язань та результатів інших видів діяльності. Однак, як і у випадку з інвестиційною нерухомістю, виконати ці вимоги національного стандарту бухгалтерського обліку до видання наказу № 353 не уявлялося можливим через відсутність необхідних указівок щодо застосування рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку в Плані рахунків та відповідних рядків у фінансовій звітності.

Як прийнятний рахунок бухгалтерського обліку для цієї ситуації деякі незалежні фахівці радили використовувати «незадіяний» рахунок 29, присвоївши йому назву «Необоротні активи, утримувані для продажу». Проте, що найбільш відповідає вимогам для обліку зазначених активів, є все ж таки рахунок 28 «Товари» (на ньому ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство

з метою продажу). Саме цьому рахунку віддав перевагу Мінфін, доповнивши його у Плані рахунків спеціальним субрахунком 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу», на якому сьогодні потрібно вести облік наявності та руху необоротних активів і груп вибуття, визнаних утримуваними для продажу відповідно до П(С)БО 27.

Як було зазначено в редакційному коментарі до нової редакції

П(С)БО 27, основна відмінність групи вибуття від необоротних активів, утримуваних для продажу, полягає в тому, що до групи вибуття можуть входити як активи, так і прямо пов’язані з такими активами зобов’язання. Саме для обліку цих зобов’язань у Плані рахунків зараз з’явився субрахунок 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу».

Визначено на сьогодні і спеціальний порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації необоротних активів (групи вибуття), утримуваних для продажу. Так, інформація про доходи від їх реалізації має формуватися на субрахунку

712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а їх облікова вартість на дату балансу (для необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу, такою є найменша з двох величина: балансова вартість або чиста вартість реалізації (справедлива вартість активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію)) списується до дебету субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

Як уже зазначалося,

на кожну дату балансу необоротні активи, утримувані для продажу, П(С)БО 27 приписує відображати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за вартістю, більш низькою з двох: балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації із зарахуванням сум коригувань до складу інших операційних доходів (витрат) звітного періоду (п. 10 П(С)БО 27). Інакше кажучи, доходи і витрати, спричинені коригуванням балансової вартості необоротних активів чи групи вибуття, утримуваних для продажу, мають «операційний» характер. І хоча в п. 10 П(С)БО 27 прямо приписано відображати суми таких зменшень у складі інших операційних витрат, Мінфін змінами, унесеними до Плану рахунків, абсолютно справедливо вказує на необхідність їх відображення по дебету субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів», оскільки такі суми є не чим іншим, як втратами від зменшення корисності активів.

Що стосується доходу від подальшого збільшення чистої вартості реалізації необоротних активів (групи вибуття), утримуваних для продажу, то поточну балансову вартість активу слід прирівняти до чистої вартості його реалізації з визнанням доходу, але в сумі не більшій, ніж визнані витрати від попередніх уцінок

(п. 11 П(С)БО 27). Оскільки прямих указівок від Мінфіну з приводу відображення цих сум на рахунках обліку немає, визнаний дохід пропонуємо показувати по кредиту субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», тобто кореспонденцією, притаманною для обліку дооцінки запасів (див. п. 5.8 Методичних рекомендацій № 2), збільшуючи балансову вартість відповідних активів з дотриманням правил п. 11 П(С)БО 27. Водночас як варіант дооцінку можна відобразити і сторнуванням запису про попереднє зменшення вартості названих активів (так показано в додатку 3 до Методичних рекомендацій № 2). Але таку процедуру можна провести, на наш погляд, коли і визнання втрат, і подальше визнання доходу відбулися в одному звітному періоді (одному календарному році).

Наведемо кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку на виконання вимог

П(С)БО 27, що ілюструють описані ситуації.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

Переведення об’єкта основних засобів до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

1

Відображено залишкову вартість об’єкта основних засобів, визнаного необоротним активом, утримуваним для продажу

286

10

8000

2

Списано суму нарахованого зносу щодо активу, класифікованого як утримуваний для продажу

10

131

1000

Оцінка необоротного активу, утримуваного для продажу, на дату балансу

1

Відображено коригування балансової вартості необоротного активу, утримуваного для продажу, коли чиста вартість реалізації нижче його балансової вартості

946

286

500

2

Проведено дооцінку необоротного активу, утримуваного для продажу, при збільшенні чистої вартості його реалізації (збільшення балансової вартості можливе лише в межах суми визнаних витрат від попередніх уцінок)

286

719

500

Реалізація необоротного активу, утримуваного для продажу

1

Відображено дохід від реалізації необоротного активу, утримуваного для продажу

377

712

12000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

712

641

2000

3

Списано балансову вартість реалізованого необоротного активу, утримуваного для продажу

943

286

8000

 

Для відображення вартості необоротних активів та груп вибуття, визнаних згідно з вимогами

П(С)БО 27 утримуваними для продажу, у фінансовій звітності актив Балансу (і за формою № 1, і за формою № 1-м) доповнено спеціальним розділом «IV. Необоротні активи та групи вибуття», у вписуваному однойменному рядку 275 якого й відображаються дані про ці активи. З’явився вписуваний рядок 605 і в пасиві Балансу (форми № 1 і № 1-м), де мають показуватися зобов’язання, прямо пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, класифіковані як такі відповідно до П(С)БО 27.

 

Основні засоби: нова складова первісної вартості та правила відображення продажу

Не обійшов

наказ № 353 увагою і П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 3 якого викладено на сьогодні в новій редакції, і тепер у П(С)БО 7 чітко прописано, що його дія не поширюється на:

— операції з біологічними активами, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю та оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;

— невідтворювані природні ресурси;

— основні засоби, утримувані з метою продажу;

— інвестиційну нерухомість.

Особливості обліку названих активів визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, зокрема

П(С)БО 30, П(С)БО 27 і П(С)БО 32.

Крім названого,

п. 8 П(С)БО 7 доповнено новим положенням, відповідно до якого первісна вартість об’єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов’язання, що виникає в підприємства відповідно до законодавства стосовно демонтажу, переміщення цього об’єкта та приведення земельної ділянки, на якій його розташовано, до стану, придатного для подальшого використання (зокрема, на передбачену законодавством рекультивацію (відновлення) порушених земель). Подібну норму визначено параграфом 16 МСФО (IAS) 16 «Основні засоби» та прописано в п. 11 Методрекомендацій № 561.

Виходить, що з поточного року підприємство має право включати до первісної вартості об’єкта основних засобів

передбачувані (майбутні) витрати на демонтаж і переміщення об’єкта, розчищення (відновлення) майданчика, на якому цей об’єкт розташовано. Причому в П(С)БО 7 чітко застережено, що ці витрати включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів тією мірою, якою вони визнаються як забезпечення.

Однак, мабуть, найреволюційнішим моментом, унесеним

наказом № 353 до обліку основних засобів (а разом з ними — й інших необоротних активів), є перейменування субрахунків 742 з «Дохід від реалізації необоротних активів» на «Дохід від відновлення корисності активів» і 972 із «Собівартість реалізованих необоротних активів» на «Втрати від зменшення корисності активів». Виходить, тепер безпосередньо без перекласифікації основних засобів у необоротні активи, утримувані для продажу, не можна відобразити в обліку продаж таких об’єктів? Принаймні, такий висновок можна зробити, ознайомившись із публікаціями начальника Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну Пархоменка В. М. у газеті «Бухгалтерський облік та аудит», 2007, № 11, с. 21 і в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 44, с. 45.

Звичайно, думку головного методолога країни у сфері бухгалтерського обліку важко оспорювати, але все-таки звернувшись до національних стандартів бухгалтерського обліку (зокрема, до

п. 33, п. 34 П(С)БО 74, п. 25, п. 30, п. 31 П(С)БО 32), можна побачити, що і П(С)БО 7, редакція згаданих пунктів якого залишається незмінною з 2000 року, і П(С)БО 32, що набув чинності зі звітного періоду за поточний рік, передбачають можливість вибуття необоротних активів (до яких належать і основні засоби, і інвестиційна нерухомість) у результаті продажу. Мало того, фінансовий результат від вибуття названих активів згідно з нормами цих стандартів підлягає визначенню в аналогічному порядку шляхом вирахування з доходу від вибуття їх балансової вартості, непрямих податків та витрат, пов’язаних з таким вибуттям. Тут заразом нагадаємо, що переведення необоротних активів до складу оборотних як «утримуваних для продажу» здійснюється лише в тому випадку, коли такі активи відповідають усім критеріям, установленим в п. 1 розділу II П(С)БО 27, і саме на дату виконання застережених названим пунктом умов.

Виходить, що внаслідок вилучення з

Плану рахунків субрахунків для відображення доходів і витрат від вибуття необоротних активів просто змінився підхід до відображення продажу в системі рахунків бухгалтерського обліку. Мабуть, у бухгалтерському обліку при вибутті об’єктів основних засобів (інших необоротних активів), що не класифікуються підприємством як необоротні активи, утримувані для продажу, потрібно зробити такі записи:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Віднесено балансову вартість проданого об’єкта основних засобів до складу дебіторської заборгованості

377

10

8000

2

Відображено суму перевищення договірної вартості проданого об’єкта основних засобів над його балансовою вартістю

377

746

2000

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

З77

641

2000

4

Списано суму нарахованого зносу щодо проданого об’єкта основних засобів

131

10

1000

 

Цілком очевидно, що при збитковому продажу суму перевищення балансової вартості необоротного активу над його продажною вартістю (без ПДВ) слід відобразити в такому разі, на нашу думку, по дебету субрахунку 976 «Списання необоротних активів».

Унаслідок унесених до

Інструкції № 291 змін сьогодні, як уже згадувалося раніше, для обліку сум втрат від зменшення корисності та вигод від її подальшого відновлення Інструкція містить спеціальні субрахунки — відповідно субрахунок 972 «Втрати від зменшення корисності активів», призначений для відображення втрат від зменшення корисності активів, і субрахунок 742 «Дохід від відновлення корисності активів», на якому узагальнюється інформація про визнані відповідно до П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» доходи від відновлення корисності активів.

 

Зміни до інструкції з інвентаризації

Норми

Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, що не відповідають сьогоднішнім реаліям, тепер відкориговано. Тепер у цьому нормативному документі правильно прописано, що при невстановленні конкретних винуватців пересортиці сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності (субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»). Перевищення вартості цінностей, що опинилися в надлишку, над вартістю цінностей, яких не вистачає при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів (субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

І нарешті, при проведенні інвентаризації створеного забезпечення виплат відпусток середньоденна оплата праці визначається відтепер згідно із законодавством, тобто відповідно до

Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

 

Зміни для державних та комунальних підприємств

Унесені зміни зачепили облік державних і комунальних підприємств.

Облікова політика

. Зокрема, перегляду зазнав розділ II Положення № 1213, що встановлює правила формування облікової політики підприємств державного та комунального секторів економіки.

Облік права постійного користування земельними ділянками

. Також у світлі наказу № 353 зазнав кардинальних змін і п. 1 розділу III Положення № 1213. Тепер вартість права постійного користування земельними ділянками державні (казенні) та комунальні підприємства показують у складі нематеріальних активів у порядку, установленому П(С)БО 8, яке також підкориговано, так само як і П(С)БО 2. В абзаці третьому п. 5 П(С)БО 8 тепер відсутнє застереження, що виключає зі складу нематеріальних активів право постійного користування земельною ділянкою. Отже, державним (казенним) та комунальним підприємствам при відображенні в бухгалтерському обліку цього права можна знову керуватися листом Мінфіну від 26.05.2006 р. № 31-34000-20/23-4625/6662.

Звернемо увагу: згідно зі змінами, унесеними до

п. 25 П(С)БО 8, вартість права постійного користування земельною ділянкою відтепер (нарівні з вартістю землі) не підлягає амортизації . Ось такі бухгалтерські нововведення на сьогодні.

Забезпечення матеріального заохочення

. Наказом № 353 практично дослівно реанімується п. 4. 2 наказу Мінфіну від 28.03.2001 р. № 143, визнаного наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213 таким, що втратив чинність.

Якщо застаріла вже на сьогодні редакція

п. 1.2 розділу IV Положення № 1213 пропонувала спрямування чистого прибутку на матеріальне заохочення відображати проводкою по дебету субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» та кредиту рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», то тепер (власне, як і приписувалося раніше п. 4.2 п. 4 наказу Мінфіну від 28.03.2001 р. № 143) оновлена редакція п. 1.2 розділу IV Положення № 1213 зобов’язує створювати на ці цілі забезпечення з віднесенням таких сум до дебету рахунків обліку витрат операційної діяльності та кредиту субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення». Названий субрахунок призначено для ведення обліку забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії тощо. Суми нарахованої працівникам винагороди, допомоги, премії тощо показуються по дебету субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення» та кредиту субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою».

Величина створеного з віднесенням до складу витрат поточного періоду забезпечення на матеріальне заохочення показується у фінансовій звітності у

вписуваному рядку 226 «Забезпечення матеріального заохочення» Звіту про фінансові результати (форма № 2) або у вписуваному рядку 195 «Забезпечення матеріального заохочення» Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), цілком очевидно, довідково. Адже прибуток попереднього звітного кварталу (року), про який ідеться у зміненому п. 1.2 розділу IV Положення № 1213, є в цьому випадку лише розрахунковою величиною для нарахування відповідної винагороди працівникам.

Суворо кажучи, нова редакція

п. 1.2 розділу IV Положення № 1213 тепер не стосується обліку розподілу прибутку підприємств, оскільки жодного спрямування частини чистого прибутку на створення забезпечення на матеріальне заохочення тут не відбувається. Щось перемудрував тут Мінфін. Але що буде далі — покаже час...
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць