ТУРДІЯЛЬНІСТЬ
Туристичний бізнес сьогодні активно розвивається в Україні — турфірми з’являються скрізь буквально як гриби після дощу. Причому особливо приємно, що величезним попитом користується не лише зовнішній, а і внутрішній туризм (Крим, Закарпаття, Карпати). У сьогоднішній рубриці «Тема тижня» ми розглянули питання бухобліку та оподаткування з позиції як туроператора, так і турагента.
Усі ми чудово пам’ятаємо, як два роки тому сферу туризму буквально було вивернуто навиворіт: за шість місяців 2005 року (з березня по вересень) кілька разів мінялися правила обкладення ПДВ, що викликало величезну кількість питань з обліку поточних, а особливо перехідних операцій. Зараз ситуація в області туристичної діяльності стабілізувалася, проте певні питання все одно у бухгалтерів з’являються. На деяких ми і зупинимося сьогодні.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
ДОКУМЕНТИ ТЕМИ
КУпАП
— Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р.ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.ГКУ
— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.Закон про туризм
— Закон України «Про туризм» у редакції від 18.11.2003 р. № 1282-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ.Ліцензійні умови
— Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджені наказом Держпідприємництва, Мінкультури від 11.09.2007 р. № 111/55.Порядок № 116
— Порядок визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.Порядок № 165
— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.Інструкція № 50
— Інструкція про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання, затверджена наказом Держтурадміністрації від 06.06.2005 р. № 50.Наказ № 67
— наказ Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності» від 11.03.96р. № 67.
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Кожен бухгалтер знає, наскільки важливі визначення тих чи інших термінів для цілей організації діяльності, отримання різних дозволів і, звичайно, обліку та оподаткування. У зв’язку з цим спочатку наведемо основні терміни, якими оперуватимемо в цій публікації:
туризм
— тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання з оздоровчими, пізнавальними, професійно-діловими або іншими цілями без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування;турист
— особа, яка здійснює подорож Україною чи іншою країною з не забороненою законом країни перебування метою на строк від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений строк;туристичний продукт
— попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, що об’єднує не менше ніж дві такі послуги, який реалізується чи пропонується для реалізації за певною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням та розміщенням (послуги з організації відвідування об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);туристичні оператори
(далі — туроператори) — юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність з надання характерних і супутніх послуг та які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;туристичні агенти
(далі — турагенти) — юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність з реалізації характерних і супутніх послуг та які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність;в’їзний туризм
— подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території;виїзний туризм
— подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни;внутрішній туризм
— подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території;супутні туристичні послуги і товари
— послуги і товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких неістотно скоротиться без їх реалізації туристам;характерні туристичні послуги і товари
— послуги і товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких істотно скоротиться без їх реалізації туристам. Перелік таких послуг наведено в Методиці розрахунку. Це насамперед послуги розміщення, громадського харчування, послуги пасажирського транспорту, послуги гідів, страхування, послуги туроператорів (турагентів), культури, організації дозвілля, санаторно-курортні послуги тощо;місце продажу (реалізації) туристичних послуг
— країна, де зареєстровано відповідного суб’єкта господарської діяльності, який реалізує туристичний продукт;місце надання туристичних послуг
— країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОПОДАТКУВАННЯ
Податок на прибуток
Для оподаткування операцій у межах туристичної діяльності дуже важливе значення має те, що
туристичний продукт і туристична послуга є послугою, а не товаром. Відповідно в податковому та бухгалтерському обліку операції, пов’язані з ними, відображаються як операції з послугами.Почнемо з туроператора.
Будь-яких особливостей для туристичної діяльності Закон про податок не прибуток не містить, тому тут діють загальні правила оподаткування:— за прямими договорами купівлі-продажу турпродукту або турпослуг у туроператора виникають валові витрати при їх придбанні за правилом першої події і валові доходи при їх продажу також за правилом першої події (
пп. 5.2.1, 4.1.1 Закону про податок на прибуток) із урахуванням п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток (якщо постачальником послуг є неплатник податку на прибуток, у тому числі нерезидент, то валові витрати відображаються за датою фактичного отримання послуг);— при продажу свого турпродукту (турпослуги) через турагентів на підставі укладених з ними агентських угод валові доходи виходячи з усієї вартості реалізації у туроператора виникають за фактом реалізації посередниками турпродукту (турпослуги);
— при продажу чужого турпродукту (турпослуги) в межах агентських договорів, укладених з іншим туроператором або постачальником турпослуги, у туроператора ні валові доходи, ні валові витрати не відображаються (
п.п. 7.9.1 Закону про податок на прибуток). У податковому обліку туроператора за такими операціями відображається лише сума одержуваної комісійної винагороди за правилом першої події.Особливості відображення валових доходів і валових витрат туроператора показано в табл. 1 на с. 38.
Що стосується
турагента, то він має право реалізовувати турпродукт (турпослуги) лише на підставі посередницьких (агентських) договорів, тому в нього наслідки з податку на прибуток відповідають розглянутому варіанту 4 в табл. 1 на с. 38.
ПДВ
Щодо податку на додану вартість ситуація протилежна:
правила оподаткування операцій з поставки туристичних послуг урегульовано спеціальною ст. 8 Закону про ПДВ (див. табл. 2 на с. 39).Дещо докладніше зупинимося на необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ під час придбання турпродукту (турпослуги) у нерезидента. На користь нарахування податкових зобов’язань за цими операціями свідчить загальний
абз. «а» п.п. 6.5 Закону про ПДВ, що визначає місце поставки послуг. Так, ним є місце, де особу, котра надає послуги, зареєстровано платником ПДВ, а в разі якщо така послуга надається нерезидентом — місце знаходження його представництва, а за відсутності такого — місце знаходження резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за його відсутності — місце фактичного знаходження покупця (одержувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента. З цього випливає, що під час придбання турпродукту або турпослуги в нерезидента, у якого немає представництва на території України, туроператор зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 %. Якщо дотримуватись цього підходу, то суму податкових зобов’язань буде відображено в рядку 7 декларації з ПДВ за той звітний період, на який припадає перша подія (отримання турпослуги від нерезидента чи перерахування коштів в її оплату). До податкового кредиту ця сума потрапить у наступному звітному періоді (рядок 12.4 декларації з ПДВ)*. Вочевидь, податківці дотримуватимуться цього варіанта оподаткування, оскільки він найфіскальніший, а отже, найбезпечніший.* Докладніше про відображення в податковому обліку послуг, отриманих від нерезидента (місце поставки визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ) зазначено в статтях «Імпорт послуг та ПДВ» // «БТ», 2005, № 35; «Послуги через Інтернет — одержуємо, надаємо, обкладаємо ПДВ» // «БТ», 2007, № 37; «Декларація з ПДВ: рядок за рядком» // «БТ», 2006, № 28; у «Пошті редакції» «При імпорті послуг право на податковий кредит виникає в періоді граничного строку сплати податкового зобов’язання» // «БТ», 2007, № 42.
Водночас цей підхід викликає серйозні сумніви. По-перше, для особливостей оподаткування туристичних операцій у
Законі про ПДВ виділено окрему ст. 8, що свідчить про дію в цій сфері спеціальних, а не загальних норм, передбачених для інших послуг. А спеціальні норми щодо виїзного туризму (пп. 8.1 і 8.2 Закону про ПДВ) зазначають лише про виникнення у туроператора податкових зобов’язань у сумі винагороди. По-друге, якщо спиратися на загальні норми Закону про ПДВ, то й тут можна знайти підстави для необкладення вартості турпослуг, що придбавалися в нерезидента, імпортним ПДВ. Причому ці підстави підтримуються і ДПАУ (див. лист ДПАУ від 30.12.2005 р. № 681/4/16-1510).** Наказ ДПАУ «Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165» від 30.06.2005 р. № 244.
Крім того, про бажання законодавців усунути будь-який зв’язок між турпослугами і
п. 6.5 Закону про ПДВ, на наш погляд, свідчить вилучення з нього п.п. «б», в якому раніше спеціально застерігалися правила визначення місця поставки для туристичних послуг. Також не можна обійти увагою і зміни, унесені до Порядку № 165 (причому ці зміни** внесено одночасно з виключенням згадки про турпослуги з п. 6.5 Закону про ПДВ) у частині додавання п. 2 абзацом четвертим такого змісту: «У разі надання на митній території України послуги нерезидентом податкова накладна виписується таким платником податку: зареєстрованим на території України постійним представництвом цього нерезидента, а за відсутності такого — резидентом, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого — покупцем (отримувачем) — податковим агентом такого нерезидента».Усе це, на нашу думку, свідчить про те, що законодавці хотіли вивести з-під обкладення ПДВ вартість турпослуг, що придбаваються в нерезидента, якщо такі послуги фактично надаються за межами України. Сподіваємося, що наведені нами аргументи є досить переконливими, щоб не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при купівлі турпродукту (турпослуги) у нерезидента у сфері виїзного туризму.
При проведенні операцій у сфері
в’їзного туризму, тобто при продажу турпродукту (турпослуг) нерезидентам з місцем їх наданнях на території України, податкові зобов’язання з ПДВ виникають виходячи з вартості поставленого турпродукту (турпослуги) за ставкою 20 %.Зауважимо, що порядок оподаткування операцій у сфері туроператорської і турагентської діяльності до, протягом і після 2005 року описано в
листі ДПАУ від 23.01.2007 р. № 1072/7/16-1517-1 (див. додаток «Документи» цього номера).
Єдиний податок
Досить велика кількість суб’єктів туризму перебуває на спрощеній системі оподаткування, тому приділемо увагу обкладенню цих операцій єдиним податком. Тут також діють загальні правила:
— за прямими договорами купівлі-продажу до об’єкта оподаткування потрапляє вся виручка від реалізації турпродукту (турпослуги) з урахуванням сум ПДВ;
— при здійсненні посередницьких операцій турфірмами при продажу турпослуг до бази обкладення єдиним податком потрапляє тільки сума одержуваної винагороди за посередництво (
листи ДПАУ від 10.04.2006 р. № 4025/6/15-0416, від 28.12.2006 р. № 24715/7/15-0417; лист ДПА у м. Києві від 06.07.2006 р. № 12710/7/16-1517).Що стосується обсягу виручки для цілей неперевищення встановленої для єдиноподатників межі (для приватних підприємців — не більше 500 тис. грн., для юридичних осіб — не більше 1 млн грн.), то ДПАУ вже давно наполягає на тому, що посередники мають обліковувати всі кошти: як ті, що надходять їм як транзитні, так і суми своєї винагороди. Ми з цим не згодні та вважаємо, що і тут слід ураховувати тільки винагороду посередника.
Таблиця 1
| Варіанти формування турпродукту | Валові доходи | Валові витрати |
| Варіант 1: туроператор повністю формує турпродукт (за винятком послуг страхування) | Уся сума коштів, отримана від туристів, за вирахуванням вартості страхового поліса | Витрати туроператора на надання туристичних послуг з урахуванням обмежень, установлених Законом про податок на прибуток
|
| Варіант 2: туроператор формує турпродукт із власних послуг та послуг інших підприємств (що придбаються за договорами про надання послуг) | Витрати туроператора, у тому числі вартість послуг сторонніх організацій | |
| Варіант 3: турпродукт сформовано з власних послуг туроператора, а частина турпослуг передається за агентськими договорами | Сума коштів, отримана від туристів, за вирахуванням вартості агентованих турпослуг. Винагорода за агентськими та іншими договорами | Власні витрати туроператора |
| Варіант 4: турпродукт повністю сформовано з послуг інших організацій, що передаються за посередницькими договорами (агентськими, доручення, комісії тощо) | Винагорода за агентськими та іншими договорами | Витрати на забезпечення господарської діяльності |
Таблиця 2
| Вид туризму | Де надають турпослуги | Кому поставляють турпослуги | Об’єкт обкладення ПДВ | Право на податковий кредит | Примітки |
| Туроператор | |||||
| Виїзний туризм | За кордоном | Не має значення (турагентам, туроператорам, туристам) | Винагорода, тобто різниця між вартістю поставленого турпродукту (турпослуги) та витрат, понесених туроператором на їх придбання (створення)* | Суми ПДВ, сплачені (нараховані) вітчизняним постачальникам при створенні турпродукту, не можуть бути включені до податкового кредиту, а відносяться на збільшення валових витрат підприємства**
| Відкритим залишається питання зі сплатою імпортного ПДВ під час придбання турпродукту (турпослуги) у нерезидента в порядку, передбаченому для імпорту послуг (про це нижче) |
| В’їзний туризм | На території України | Не має значення (турагентам або туристам) | Визначається за загальними правилами, установленими Законом про ПДВ, тобто до об’єкта оподаткування потрапляє вся вартість поставленого турпродукту (турпослуги)***
| Суми нарахованого (сплаченого) ПДВ включаються до податкового кредиту | Поставка путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок дітей віком до 18 років не обкладається ПДВ (п.п. 5.1.9 Закону про ПДВ). Відповідно суми вхідного ПДВ не включаються до податкового кредиту за такими операціями |
| Внутрішній туризм | |||||
| Турагент | |||||
| Будь-який | За кордоном або на території України | Туристам | Комісійна винагорода, що нараховується (виплачується) туроператором чи іншими постачальниками послуг на користь турагента | Немає права на податковий кредит за операціями в межах агентських договорів. Щодо решти витрат є ПК | — |
| * Суму винагороди, на наш погляд, слід визначати так: договірна (контрактна) вартість турпродукту з ПДВ - витратами на придбання (створення) турпродукту з ПДВ. Відповідно сума ПЗ з ПДВ розраховується так: сума винагороди : 6. ** Щодо сум вхідного ПДВ стосовно інших витрат, безпосередньо не пов’язаних з придбанням (створенням) турпродукту (таких, як оренда, утримання приміщень, інші витрати адміністративного характеру), то туроператор має право включити їх до податкового кредиту. Це пояснюється тим, що такі витрати не враховуються при визначенні суми комісійної винагороди (бази обкладення ПДВ), а тому обмеження на включення сум вхідного ПДВ до ПК на них не повинне поширюватися. *** Якщо поставка турпродукту (турпослуги) здійснюється в межах посередницьких (агентських) договорів, то, на наш погляд, дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туроператора має визначатися не за правилом першої події, а за спеціальними правилами, установленими другим абзацом п. 4.7 Закону про ПДВ. Водночас слід зауважити, що з цього питання існує й інша позиція: оскільки в другому абзаці п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться лише про посередницькі договори з поставки товарів, а не послуг, то в цьому випадку ці правила не повинні застосовуватися. На нашу думку, такий підхід є досить формальним, хоча і має право на життя. | |||||
ОКРЕМІ ПИТАННЯ
Турфірма має потурбуватися про оформлення «Куточка споживача»
Які вимоги висуваються до турфірм при оформленні «Куточка споживача»?
Загальні вимоги до службового приміщення (офісу) для здійснення туроператорської і турагентської діяльності викладено в
п. 3 Ліцензійних умов.Так,
туроператор і турагент на видному для туриста місці мають розмістити такі документи (п. 3.2 Ліцензійних умов):— копію ліцензії;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— копію довідки банківської чи іншої кредитної установи про підтвердження фінансового забезпечення відповідальності ліцензіата;
— відомості про працівників: прізвище, ім’я, по батькові керівника, його заступників, головного бухгалтера, менеджерів;
— книгу відгуків та пропозицій громадян;
— ці Ліцензійні умови;
— адреси і телефони центрального та місцевого органів виконавчої влади в галузі туризму, територіального управління у справах захисту прав споживачів, перелік номерів телефонів, факсів ліцензіата (тобто турфірми).
За порушення цієї вимоги на працівників турфірми може бути накладено адмінштраф за
ст. 155 КУпАП (порушення правил надання послуг) у розмірі від 17 до 170 грн., а за повторне порушення — від 85 до 459 грн.
Номінальну вартість туристичного ваучера законодавством не встановлено
Турфірма видає покупцям ваучери (бланки суворого обліку), виготовлені на наше замовлення друкарнею, що має на це ліцензію. При використанні в роботі бланків у нас виникли такі запитання:
чи можна заповнювати ваучер російською мовою, чи тільки українською?
за якою вартістю ваучери потрібно обліковувати в позабалансовому обліку?
чи існує встановлена форма журналу обліку видачі ваучерів або можна використовувати довільну форму?
чи можна робити виправлення у ваучері шляхом проставляння поруч із закресленим текстом напису «Виправленому вірити» і підпису працівника, уповноваженого оформляти ваучери?
Договір на туристичне обслуговування згідно зі
ст. 20 Закону про туризм може укладатися з туристом шляхом видачі ваучера.Ваучер
— документ, що є підставою та гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг у суб’єкта туристичної діяльності, який їх надає. У разі замовлення туристом послуг у різних суб’єктів туристичної діяльності турист одержує ваучери в кількості, пропорційній кількості суб’єктів туристичної діяльності.Ваучер оформляється суб’єктом туристичної діяльності, який реалізовує туристу послугу чи комплекс послуг, у трьох примірниках з одним порядковим номером: два примірники ваучера віддаються туристу або керівнику групи туристів, а один примірник залишається у турфірми.
Бланки ваучера заповнюються (
п. 2.1 Інструкції № 50):—
на надання послуг на території України (внутрішній туризм) — державною мовою чи мовою національних меншин України. Як бачимо, ваучер може бути заповнено як українською, так і російською мовою, і це не буде порушенням чинного законодавства*;* Аналогічну думку висловлено Державною службою туризму і курортів від 10.10.2007 р. № 3-Д (див. додаток «Документи» цього номера) стосовно договорів на туристичне обслуговування: якщо такий договір складено російською мовою, то обов’язкове оформлення додаткового примірника цього договору українською мовою нормами чинного законодавства не передбачено.
—
на надання послуг за межами України (виїзний туризм) — мовою, передбаченою зовнішньоекономічним контрактом.Що стосується номінальної вартості туристичного ваучера, то її чинним законодавством не встановлено. Отже, на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку» ваучери обліковуються за кількістю та купівельною ціною, тобто так само, як і на балансовому рахунку 209 «Інші матеріали».
Що стосується відповідальності за псування або нестачу ваучерів, то згідно з
Порядком № 116 розмір збитку щодо бланків суворої звітності, на яких не зазначено номінальну вартість або якщо її не визначено законодавством, застосовується коефіцієнт 50 до вартості придбання ваучера. До такої відповідальності матеріально відповідальну особу можна притягти, наприклад, у разі нестачі (пропажі) бланків ваучерів, або якщо ваучери було зіпсовано внаслідок винних дій матеріально відповідальної особи. Якщо ж ваучери було анульовано у зв’язку з розірванням договору на туристичне обслуговування або через те, що в них було допущено помилки (описки) при заповненні, то в цьому випадку притягти матеріально відповідального працівника до відповідальності не можна. Такі бланки просто списуються з обліку як зіпсовані (при цьому ні валові витрати, ні податковий кредит виходячи з вартості зіпсованих бланків, на наш погляд, сторнувати не потрібно).Порушивши тему допущення помилок (описок) у ваучерах, зауважимо, що згідно з
п. 2.10 Інструкції № 50 ваучер з виправленнями, незаповненими або не повністю заповненими пунктами, без підпису керівника чи уповноваженого ним належним чином представника, без печатки або з нечітким відбитком печатки може бути визнано недійсним у встановленому законодавством порядку. На наш погляд, якщо виправлення у ваучері буде проведено з виконанням усіх вимог — неправильний текст закреслено тонкою лінією, щоб його можна було прочитати, зверху або поруч написано правильний текст і напис «Виправлено», а також проставлено підпис відповідальної особи, дату і (для переконливості) печатку турфірми, то такий ваучер навряд чи можна буде визнати недійсним. Хоча, звичайно, краще не припускатися помилок при заповненні цього документа.Тепер дещо про облік руху ваучерів. Чинним законодавством, а саме
наказом № 67, затверджено первинні документи щодо обліку бланків суворої звітності, це:СЗ-1 «Прибутково-видаткова накладна № __ на бланки суворої звітності»;
СЗ-2 «Прибутково-видаткова книга з обліку бланків суворої звітності»;
СЗ-3 «Акт на списання використаних бланків суворої звітності»;
СЗ-4 «Акт перевірки наявності бланків суворої звітності»;
СЗ-5 «Картка-довідка по виданих і використаних бланках суворої звітності».
Для спрощення документообігу турфірмі, на наш погляд, достатньо вести Прибутково-видаткову книгу з обліку бланків суворого обліку (ф. СЗ-2), що виготовляється друкарським способом і має бути пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою і підписом керівника та головного бухгалтера. І крім того, з установленою на фірмі періодичністю (щомісяця, щокварталу) необхідно складати Акт на списання використаних бланків. Треті примірники ваучерів, виданих туристам, і анульовані бланки ваучерів (згідно з актом за ф. № СЗ-3) передаються до бухгалтерії на зберігання.
Турфірма може укласти договір з юридичною особою, від якої надійшла колективна заявка на турпродукт
Турфірма, крім інших напрямів діяльності, займається також організацією колективних 2-3-денних екскурсійних поїздок для працівників сторонніх підприємств, студентів, школярів та ін. Чи можна укласти один договір на туристичне обслуговування з керівником групи, чи такий договір потрібно укладати з кожним туристом?
Так, у цьому випадку можна укладати один договір на туристичне обслуговування, але не з керівником групи, а з юридичною особою, яка замовила туристичну послугу (підприємство, працівники якого їдуть на екскурсію, навчальний заклад тощо). При цьому згідно з
п.п. 6.1.6 Ліцензійних умов договір з кожним туристом у цьому випадку не укладається.При організації турпоїздок для дітей шкільного віку і студентів турфірма має також ураховувати вимоги
Правил проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України, затверджених наказом Міносвіти від 06.04.99 р. № 96 (у редакції наказу МОН від 24.03.2006 р. № 237). Зокрема, навчальний заклад має надати турфірмі завірений печаткою список дітей, наказ про призначення керівника групи.
Готелі, санаторії, бази відпочинку можуть укладати з іноземними турфірмами прямі договори на надання послуг з розміщення туристів
Турфірма — резидент Польщі хоче укласти договір про співпрацю з нашим санаторієм на купівлю путівок на санаторно-курортне обслуговування відпочиваючих. Чи має право наш санаторій укласти такий договір на продаж путівок з нерезидентом і одержувати виручку у валюті, чи такого права в нас немає на підставі ст. 37 Закону про туризм?
Почнемо з того, що в
ст. 37 Закону про туризм міститься заборона на здійснення посередницької діяльності на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності. Така діяльність може здійснюватися лише через туроператорів, створених відповідно до законодавства України. Договори, укладені з порушенням вимог цієї статті, вважаються недійсними.Зверніть увагу, що заборона поширюється тільки на посередницьку діяльність в укладенні цих договорів. Що стосується прямих договорів, укладених санаторієм з нерезидентом на поставку турпослуг, то така діяльність може провадитися санаторієм безпосередньо без залучення туроператора. Це підтверджує і Держслужба туризму і курортів (див.
п. 3 листа від 10.10.2007 р. № 3-Д, додаток «Документи» цього номера).
Туроператор має виписати податкову накладну на всю вартість турпродукту, не вираховуючи з неї суму винагороди турагента
Величина агентської винагороди турагента визначається у вигляді застережених у цінових каталогах або пропозиціях туроператора сум чи відсотків від вартості турпродукту з урахуванням ПДВ. Гроші туроператору перераховуються за вирахуванням суми винагороди, що передбачено договором. На останню дату звітного місяця турагент подає туроператору звіт про реалізовані послуги. І туроператор, і турагент є платниками податку на прибуток і ПДВ.
Чи потрібно турагенту складати акт виконаних робіт на суму агентської винагороди і виписувати податкову накладну на ім’я туроператора?
На яку суму має виписувати податкові накладні туроператор: на повну суму проданих турпослуг або за мінусом суми комісійної винагороди? Рахунок до оплати турагенту виставляється на суму за мінусом агентської винагороди.
Складання акта наданих послуг на суму винагороди не є обов’язковим, якщо агентський договір не вимагає його складання. Сума винагороди турагента чітко ідентифікується згідно з договором та пропозиціями туроператора, а обсяг проданих туристичних послуг підтверджується заявками турагента, укладеними договорами (виданими ваучерами), перерахованими туроператору грошовими коштами, а також щомісячним звітом турагента. У зв’язку з цим окреме погодження суми винагороди з туроператором шляхом складання і підписання акта наданих послуг
не потрібне.Що стосується виписування податкових накладних, то спочатку визначимо, в якій сумі та в який момент у сторін виникають податкові зобов’язання в межах цих операцій:
—
у турагента податкові зобов’язання виникають у сумі агентської винагороди за правилом першої події. Ураховуючи, що турагент утримує винагороди і суми оплати за путівку, одержувану від туристів, цей момент і потрібно вважати першою подією для отримання винагороди. Відповідно у цей момент турагент має виписати податкову накладну на ім’я туроператора на суму комісійної винагороди. При цьому правила п. 4.7 Закону про ПДВ, установлені для посередницьких договорів, на турагента не поширюються, оскільки він керується спеціально діючою для цих операцій нормою — п. 8.4 Закону про ПДВ;—
у туроператора податкові зобов’язання виникають виходячи з усієї вартості проданого турпродукту без вирахування з її суми агентської винагороди. При цьому дата виникнення податкових зобов’язань, на наш погляд, має визначатися з урахуванням вимог п. 4.7 Закону про ПДВ, а не за правилом першої події, незважаючи на те, що у другому абзаці п. 4.7 Закону про ПДВ ідеться тільки про купівлю товарів (про послуги в ньому нічого не зазначається). Отже, туроператор має виписати податкову накладну на дату надходження грошових коштів від турагента. Якщо туроператор випише податкову накладну на суму проданого турпродукту за мінусом винагороди турагента, то він занизить свої податкові зобов’язання з ПДВ.У рахунку на оплату, що виставляється турагенту, туроператор указує продажну вартість турпродукту, суму належної йому винагороди, а також різницю між цими сумами, яку і має перерахувати турагент.
Для наочності розглянемо такий
приклад. Турагент на підставі агентської угоди з туроператором продає фізичній особі турпродукт вартістю 5000 грн. Сума винагороди агента становить 5 % з урахуванням ПДВ, тобто 250 грн. За умовами договору сума винагороди утримується турагентом із сум, що надійшли в оплату за путівку.
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| У турагента | |||||
| 1. Отримано від фізичної особи оплату за путівку на поточний рахунок турагента | 311 | 681 | 5000 | 208,33 | — |
| 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми агентської винагороди | 643 | 641 | 41,67 | — | — |
| 3. Відображено реалізацію путівки (підписано договір на туристичне обслуговування) | 681 | 703 | 5000 | — | — |
| 4. Передано туристу документи суворого обліку (ваучер, страховий поліс) | — | 08 | Вартість бланків |
|
|
| 5. Відображено заборгованість перед туроператором | 704 | 685 | 5000 | — | — |
| 6. Відображено реалізацію агентських послуг | 361 | 703 | 250 | — | — |
| 7. Списано суму податкових зобов’язань з ПДВ | 703 | 643 | 41,67 | — | — |
| 8. Закрито заборгованість туроператора в частині оплати винагороди | 685 | 361 | 250 | — | — |
| 9. Перераховано грошові кошти туроператору | 685 | 311 | 4750 | — | — |
| У туроператора | |||||
| 1. Відображено реалізацію турпродукту | 377 | 703 | 5000 | 4166,67 | — |
| 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 641 | 833,33 | — | — |
| 3. Надійшли від турагента грошові кошти в оплату за продану путівку | 311 | 377 | 4750 | — | — |
| 4. Списано собівартість турпродукту | 903 | 23 | 3200 (умовно) | — | — |
| 5. Відображено витрати в сумі агентської винагороди | 93 | 685 | 208,33 | — | 208,33 |
| 6. Суму ПДВ включено до складу податкового кредиту | 641 | 685 | 41,67 | — | — |
| 7. Проведено залік заборгованості в сумі агентської винагороди | 685 | 377 | 250 | — | — |
Якщо турпродукт сформовано туроператором з послуг третіх осіб, то при відображенні в обліку цих операцій потрібно виходити із сутності укладених договорів
Підприємство, що має ліцензію на здійснення туроператорської діяльності, організовує поїздку на гірськолижний курорт до Карпат. При цьому укладено договори:
— про співпрацю з базою відпочинку на розміщення туристів (вартість проживання на 1 туриста за заїзд — 1200 грн., у тому числі ПДВ — 200 грн.). Місця замовляють за разовими заявками;
— про співпрацю з екскурсійною компанією на організацію двох оглядових екскурсій (вартість послуг — 180 грн. без ПДВ). Екскурсії замовляють на підставі поданої заявки;
— на надання послуг з автотранспортним підприємством на перевезення туристів від залізничної станції до бази відпочинку і назад (вартість послуг — 420 грн., у тому числі ПДВ — 70 грн.);
— про співпрацю зі страховою компанією на медичне страхування туристів і від нещасних випадків (вартість страховки на 1 туриста — 20 грн.).
Продажну вартість путівки встановлено в розмірі 2396 грн. (1980 грн. без ПДВ, ПДВ — 396 грн., страховка — 20 грн.).
Як ці операції відображаються в податковому та бухгалтерському обліку? Які документи видаються туристу? Які документи мають бути у туристичної фірми на підтвердження проданого пакета турпослуг?
Почнемо з документального оформлення цих операцій.
Згідно з
п.п. 9.4.3 Ліцензійних умов туроператори під час організації надання туристичних послуг вітчизняним туристам в Україні мають оформляти такі документи:— заявку туриста або турагента на бронювання туристичної послуги;
— підтвердження способу розміщення стосовно заброньованої туристичної послуги (туристичного продукту);
— договір з туристом про туристичне обслуговування або ваучер у випадку, передбаченому законодавством України;
— платіжні документи (корінець прибуткового касового ордера, квитанції, касового чека тощо), що підтверджують оплату туристом вартості туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування.
Що стосується договору з туристом на туристичне обслуговування, то він має відповідати звичайному цивільно-правовому договору на надання послуг (
ст. 20 Закону про туризм). Цей договір укладається в письмовій формі. Він може укладатися шляхом видачі ваучера, порядок оформлення якого встановлено Інструкцією № 50.При формуванні групи туристів туроператор (турагент) має укладати договір окремо з кожним туристом (
п.п. 6.1.4 Ліцензійних умов). Якщо до складу групи входять неповнолітні діти, договір укладається між туроператором та їхніми батьками або законними опікунами.Із цього випливає, що у туриста на руках мають бути такі документи:
— один примірник договору на туристичне обслуговування або ваучер;
— страховий поліс, якщо до вартості путівки входить страховка;
— путівка (якщо поселення туристів у санаторії (базі відпочинку, пансіонаті, готелі тощо) здійснюється на підставі путівок);
— транспортні квитки (якщо до вартості путівки входить оплата проїзду громадським транспортом);
— документи, що підтверджують унесення оплати за путівку.
Щодо взаємовідносин між туроператором та вітчизняними партнерами, які надають послуги з розміщення, перевезення, страхування, екскурсійного обслуговування туристів тощо, то вони згідно з
Ліцензійними умовами базуються на підставі договорів про співпрацю. Як окремий вид цивільно-правових договорів договір про співпрацю ні в ГКУ, ні в ЦКУ не виділено. Ураховуючи, що договір про співпрацю укладається відповідно до чинного законодавства, він за своєю сутністю може бути або прямим договором купівлі-продажу, або посередницьким (агентським, доручення тощо).Із суб’єктами господарювання, які надають послуги з розміщення туристів, як правило, укладаються агентські договори (
останній абзац ст. 22 Закону про туризм), правові засади якого регулюються главою 31 «Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання» ГКУ.Комерційне посередництво (агентська діяльність)
є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок суб’єкта, якого він представляє. За надання посередницьких послуг агент одержує винагороду, розмір якої визначається договором.Згідно з
п. 2 ст. 305 ГКУ в частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними в цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення ЦКУ, якими регулюються відносини доручення.Отже, якщо договір між туроператором і готелем, базою відпочинку, санаторієм тощо за своєю сутністю відповідає агентському договору, то і в податковому, і бухгалтерському обліку такі операції буде відображено як посередницькі. Це означає, що при продажу турпродукту сума, що належить до виплати принципалу (готелю, турбазі, санаторію тощо), не включається до складу валових доходів, і відповідно при її перерахуванні принципалу вона не потрапляє до складу валових витрат. У валових доходах у таких випадках туроператор відображає лише суму винагороди за посередницькі послуги.
Водночас
не виключено, що із суб’єктами туристичної діяльності, які надають послуги з розміщення, туроператор укладе прямі договори про співпрацю на придбання таких послуг (наприклад, шляхом викупу путівок, попереднього придбання квоти місць). Туроператор тут виступає в ролі покупця послуг, а санаторій, база відпочинку тощо зобов’язуються згідно з договором надати послуги з розміщення (або кілька послуг, включаючи розміщення, харчування, транспортне обслуговування тощо) відпочиваючим покупцям (тобто туроператора). Тут ідеться вже про перепродаж послуги туроператором, тобто за фактом її придбання вона буде включена до складу валових витрат і відповідно потрапить до валових доходів при продажу турпродукту кінцевому споживачу. У бухгалтерському обліку відповідно вартість придбаної послуги буде віднесено на збільшення собівартості турпродукту, а потім вона відобразиться у складі доходів при її продажу туристу.Зі страховими компаніями туроператори працюють як посередники, на підставі агентських договорів. Зауважимо, що
ст. 16 Закону про туризм вимагає від суб’єктів туристичної діяльності страхувати туристів (медичне страхування і від нещасного випадку). Туроператор (турагент) має вести облік виданих туристам страхових полісів (п. 7.10 Ліцензійних умов). Туристи мають право самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов’язані завчасно підтвердити туроператору або турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування.Що стосується договору на екскурсійне обслуговування, то він є договором на надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання (
ст. 21 Закону про туризм). При укладенні договорів з іншими учасниками туристичних відносин (наприклад, з перевізниками) також слід виходити із суті зобов’язань: чи виступає за ними туроператор від свого імені як замовник послуг, чи він є посередником між туристом і постачальником послуг.При продажу турпродукту в туроператора виникають податкові зобов’язання з ПДВ за першою подією виходячи з усієї вартості продажу.
При відображенні цих операцій у податковому та бухгалтерському обліку виходитимемо з того, що послуги зі страхування туроператор надає на підставі агентських договорів, а послуги з розміщення, екскурсійного обслуговування та перевезення туристів — на підставі прямих договорів на надання послуг.
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | ВВ | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Надійшли грошові кошти від туриста в оплату турпродукту | 311 | 361 | 2396 | 1980 | — |
| 2. Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 643 | 641 | 396 | — | — |
| 3. Відображено дохід від реалізації турпродукту | 361 | 703 | 2396 | — | — |
| 4. Списано податкові зобов’язання з ПДВ | 703 | 643 | 396 | — | — |
| 5. Вартість послуг на харчування віднесено на собівартість турпродукту | 23 | 631 | 1000 | — | 1000 |
| 6. Суму ПДВ включено до складу податкового кредиту (за наявності податкової накладної) | 641 | 631 | 200 | — | — |
| 7. Перераховано грошові кошти базі відпочинку в оплату вартості проживання (згідно з попередньо поданою заявкою, отриманим підтвердженням про бронювання місця та рахунком на оплату) | 631 | 311 | 1200 | — | — |
| 8. Перераховано передоплату автотранспортному підприємству | 371 | 311 | 420 | — | 350 |
| 9. Суму ПДВ включено до податкового кредиту | 641 | 644 | 70 | — | — |
| 10. Перераховано передоплату екскурсійній компанії | 371 | 311 | 180 | — | 180 |
| 11. Оплачено поліс на медичне страхування туриста і від нещасного випадку | 377 | 311 | 20 | — | — |
| 12. Зменшено дохід від реалізації на суму страховки | 704 | 377 | 20 | — | — |
| 13. Підписано акт наданих транспортних послуг | 23 | 631 | 350 | — | — |
| 14. Списано суму ПДВ | 644 | 631 | 70 | — | — |
| 15. Підписано акт виконаних робіт на надання екскурсійних послуг | 23 | 631 | 180 | — | — |
| 16. Списано собівартість турпродукту | 903 | 23 | Собівартість | — | — |
При купівлі турпродукту в нерезидента туроператор, на наш погляд, не повинен сплачувати імпортний ПДВ за ставкою 20 %
Наше підприємство — платник єдиного податку за ставкою 6 % має ліцензію на туроператорську діяльність. У нас є укладений договір з турфірмою — резидентом Словаччини на продаж путівок громадянам України на відпочинок у Словаччині.
Прямі витрати туроператора становлять
€300 (вартість путівки).Страхування туристів на підставі агентського договору, укладеного зі страховою компанією, коштує 30 грн.
Продажна вартість путівки кінцевому споживачу — 3000 грн. Путівки продаються як безпосередньо туристам, так і через турагентів на підставі укладених з ними агентських договорів. Які документи, що підтверджують проведення операції, мають бути в нас наявні? Які податкові наслідки спричинюють ці операції? Як ці операції відображаються в бухгалтерському обліку?
Почнемо з документального оформлення. Насамперед між туроператором і нерезидентом має бути укладено зовнішньоекономічний договір на придбання путівок.
Згідно з
п.п. 9.2.2 Ліцензійних умов туроператор під час організації виїзного туризму має оформити такі документи:— заявку туриста або турагента на бронювання туристичної послуги (туристичного продукту);
— підтвердження приймаючої сторони щодо заброньованої туристичної послуги (туристичного продукту);
— договір з туристом про туристичне обслуговування;
— ваучер у випадку, передбаченому чинним законодавством України;
— страховий поліс;
— платіжні документи (корінці прибуткових ордерів, квитанції, касові чеки тощо), які підтверджують унесення туристом або турагентом до каси туроператора вартості туристичних послуг, обумовлених договором з туристом або заявкою турагента;
— транспортні документи (квитки), якщо туроператор забезпечує транспортні послуги або надає послуги щодо бронювання та придбання квитків;
— програму туристичного обслуговування.
Щодо оподаткування, то базою обкладення ПДВ у туроператора є сума винагороди, що визначається як різниця між вартістю наданих туристичних послуг і вартістю витрат, понесених унаслідок придбання такого туристичного продукту і послуг. При цьому витрати туроператора включають суму витрат, понесених ним у зв’язку із замовленнями юридичних та фізичних осіб згідно з договорами на поставку турпродукту (турпослуг).
Що стосується операції з придбання турпослуг у нерезидента, то ми вважаємо, що податкові зобов’язання у туроператора (20 % від вартості придбаних турпослуг) не виникають. Докладніше про це йшлося вище в
розділі «Основні правила оподаткування».Тепер зупинимося на обкладенні цих операцій єдиним податком. Із сутності укладеного договору з нерезидентом випливає, що туроператор викуповує путівки у словацької фірми, тобто йдеться про купівлю турпродукту. Зауважимо, що в договорі нічого не зазначено про винагороду українського туроператора, що свідчить про відсутність у зовнішньоекономічного договору ознак посередницького договору. У зв’язку з цим при продажу путівок громадянам України (як безпосередньо, так і через турагентів) до об’єкта обкладення єдиним податком потрапить уся виручка від реалізації путівки. На наш погляд, лише вартість страхування має бути виключено з бази обкладення єдиним податком, оскільки ця сума проходить у єдиноподатника транзитом (підлягає перерахуванню страховій компанії згідно з укладеним між ними агентським договором). Як бачимо, податкові наслідки для туроператора-єдиноподатника за цими операціями досить негативні. При великих обсягах таких операцій доцільно:
— або змінити спрощену систему оподаткування на загальну;
— або укладати з нерезидентом посередницький договір на продаж турпродукту громадянам України*. Тоді турпродукт продаватиметься в Україні за ціною, установленою нерезидентом, а за посередницькі послуги турфірма одержуватиме винагороду. Відповідно до об’єкта обкладення єдиним податком тоді потрапить не вся виручка від продажу турпродукту, а лише сума комісійної винагороди, одержувана туроператором. Те, що в цьому випадку продаж турпродукту здійснюється в межах зовнішньоекономічного, а не внутрішньоукраїнського договору, не має значення для цілей обкладення єдиним податком.
* Згідно зі ст. 37 Закону про туризм посередницька діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності може здійснюватися
тільки через туроператорів, створених відповідно до законодавства України.
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | База обкладення єдиним податком | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Надійшли грошові кошти від туриста в оплату путівки, у тому числі плата за страховку (30 грн.) | 311 | 681 | 3000 | 2970 |
| 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ ((3000 - €300 х 7,48) х 20 % : 120 %)
| 643 | 641 | 126 | — |
| При розрахунку суми комісійної винагороди (бази обкладення ПДВ) не враховується сума страховки, оскільки такі суми проходять у туроператора транзитом і не є його витратами, пов’язаними з придбанням (створенням) турпродукту | ||||
| 3. Перераховано грошові кошти на придбання валюти (за комерційним курсом 7,52 грн./€ плюс збір до Пенсійного фонду та комісійні банку) | 333 | 311 | 2350 | — |
| 4. Списано суму комісійної винагороди банку | 92 | 685 | 30 | — |
| 685 | 333 | 30 | — | |
| 5. Списано суму збору до Пенсійного фонду ((€300 х 7,52) х 0,5 %) | 92 | 651 | 11,28 | — |
| 651 | 333 | 11,28 | — | |
| 6. Зараховано іноземну валюту на валютний рахунок за курсом НБУ 7,49 грн./€ | 312 | 333 | €300 | — |
| 7. Відображено різницю між комерційним курсом купівлі та офіційним курсом НБУ (€300 х (7,52 - 7,49)) | 949 | 333 | 9 | — |
| 8. Залишок невикористаних грошових коштів повернено на поточний рахунок | 311 | 333 | 52,72 | — |
| 9. Перераховано грошові кошти словацькій фірмі (курс НБУ — 7,49 грн./€) | 371 | 312 | €300 | — |
| * Якщо ви дотримуєтеся думки, що на вартість придбаних у нерезидента турпослуг слід нараховувати ПДВ (тобто вважаєте, що п. 6.5 Закону про ПДВ поширюється на ці операції), то тут необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 449,40 грн. (2247 х 20 % : 100 %), що в обліку буде відображено записом Дт 643— Кт 641. У наступному звітному періоді підприємство включить цю суму до податкового кредиту, що в обліку буде показано записом Дт 641 — Кт 643. | ||||
| 10. Перераховано грошові кошти страховій компанії за страхування туриста | 377 | 311 | 30 | — |
| 11. Вартість послуг нерезидента списано на собівартість турпродукту | 23 | 632 | 2247 | — |
| 12. Здійснено залік заборгованостей щодо перерахованої передоплати | 631 | 371 | 2247 | — |
| 13. Відображено реалізацію турпродукту | 361 | 703 | 3000 | — |
| 14. Списано суму податкових зобов’язань з ПДВ | 703 | 643 | 126 | — |
| 15. Зменшено дохід туроператора на суму, сплачену за страховку | 704 | 377 | 30 | — |
| 16. Списано собівартість турпродукту | 903 | 23 | 2247 | — |
| 17. Проведено залік заборгованості з туристом щодо отриманої передоплати | 681 | 361 | 3000 | — |
Турфірми мають право приймати готівку від туристів без застосування РРО: суд на боці туроператорів і турагентств
Розкажіть, яка на сьогодні ситуація з прийманням готівкових грошових коштів в оплату путівок від фізичних осіб? Чи обов’язково турфірмам здійснювати ці розрахунки через РРО?
Ні, турфірмам не обов’язково під час приймання готівки від покупців використовувати РРО
.Згідно з
п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III РРО не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.Туристичний продукт або туристична послуга, ще раз підкреслимо, згідно із
Законом про туризм є не товаром, а послугою (комплексом послуг). При цьому до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом і не суперечить суті зобов’язання. Відповідно туристичні фірми, що продають турпродукт (турпослуги), належать до сфери послуг, а не до підприємств торгівлі, а тому мають право на приймання готівки від туристів без застосування РРО, але з оформленням прибуткових касових ордерів.Слід зауважити, що ДПАУ свою позицію з цього питання висловила в
листі від 12.04.2005 р. № 6955/7/23-2117. Так, без РРО, на думку податківців, можна продавати лише власні турпослуги. При реалізації турпродукту чи окремих туристичних послуг інших туристичних підприємств розрахункові операції слід проводити через РРО.Ми не згодні з такою точкою зору та вважаємо, що і туроператори, і турагенти мають право здійснювати розрахунки з покупцями за продані турпослуги без РРО. Приємно, що суди підтримали цю точку зору (
ухвали Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 12.07.2006 р. у справі № 49/133, від 11.12.2006 р., від 13.02.2007 р.).Таким чином, турагент (юридична особа), надаючи послуги з продажу туристичного продукту і оформляючи розрахунки через касу (виписуючи прибутковий касовий ордер) згідно з
п. 1 ст. 9 Закону про РРО , може не застосовувати РРО. Сподіваємося, що наявна позитивна для турфірм судова практика остудить запал податківців у питанні накладення на такі фірми штрафних санкцій.На цьому закінчуємо розгляд ситуацій, пов’язаних із туристичною діяльністю. Сподіваємося, що наші рекомендації допоможуть вам правильно вести податковий та бухгалтерський облік у цій сфері, правильно оформляти документи. Бажаємо вам, щоб ваш бізнес був прибутковим і успішним, і більше вам задоволених туристів.
