Податковий кредит при імпорті
виникає на всю суму сплаченого на митниці ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 15.04.2008 р. № 4594/5/16-1516
«Щодо листа ДПАУ від 06.04.2007 р. № 7049/7/16-1517-26»
Перш ніж перейти до
листа, що коментується, нагадаємо історію питання. Справа в тому, що з 1 січня 2007 року згідно з п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг). Через це виникло запитання: чи можна включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при митному оформленні товару, що імпортується? Адже ПДВ у такому разі сплачується виходячи з митної вартості з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування до пункту перетину митного кордону України та інших платежів, що включаються до бази оподаткування відповідно до п. 4.3 Закону про ПДВ.ДПАУ
на це запитання дала позитивну відповідь і, зокрема, у листах від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117* і від 09.04.2008 р. № 7310/7/16-1517** зазначила, що платники податків — імпортери мають повне право включати до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену на митниці.* Див. статтю «Актуальні питання з ПДВ: відповідає ДПАУ, коментує редакція» // «БТ», 2007, № 49, с. 12.
** Див. ком. «Імпорт товару: особливості визначення податкового кредиту з ПДВ і податкових зобов’язань при їх подальшому продажу»// «БТ», 2008, № 18 — 19, с. 11.
Однак
у цих самих листах податкові органи роз’яснили, що при подальшому продажу раніше ввезеного в Україну товару база оподаткування визначатиметься виходячи зі звичайної ціни, але не нижче митної вартості. З таким висновком редакція не згодна***.*** Свої аргументи ми наводили в ком. до листа ДПАУ від 09.04.2008 р. № 7310/7/16-1517 // «БТ», 2008, № 18 — 19, с. 11.
І ось тепер
у листі , що коментується, ДПАУ зазначає, що два зазначені листи мають статус узагальнюючих податкових роз’яснень. А, як відомо, узагальнюючими податковими роз’ясненнями мають право користуватися всі платники податків при обчисленні сум податкових зобов’язань і при проведенні апеляційних процедур. При цьому відповідно до п.п. «д» п.п. 4.4.2 Закону № 2181**** не можна притягти до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до узагальнюючого податкового роз’яснення, лише на підставі того, що надалі таке роз’яснення було змінено або скасовано, або надано нове узагальнююче податкове роз’яснення.**** Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.
Однак зауважимо, що узагальнюючі податкові роз’яснення мають затверджуватися наказом ДПАУ (п.п. «е» п.п. 4.4.2 Закону № 2181, п. 1.8 Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 12.04.2003 р. № 176). Тому статус двох зазначених вище листів залишається незрозумілим. Податкові органи визнають їх узагальнюючими, оскільки їх адресовано регіональним державним податковим органам для використання в роботі та інформування платників податків. Однак чи буде це аргументом для судів? Найімовірніше, при зміні позиції податкових органів захиститися якимсь із листів не вийде. Хіба що наявність різних думок з того самого питання зможе стати підтвердженням наявності конфлікту інтересів. Тому якщо тема податкового кредиту при імпорті є для вас актуальною, рекомендуємо все-таки отримати персональне податкове роз’яснення.
