Теми статей
Обрати теми

Податкові векселі з ПДВ: найактуальніші питання

Редакція БТ
Стаття

ПОДАТКОВІ ВЕКСЕЛІ З ПДВ:

найактуальніші питання

 

Податкові векселі з ПДВ завжди перебували в зоні пильної уваги податкових та митних органів. Тому запитань щодо їх обліку та відображення у звітності завжди багато.

У сьогоднішній статті розглянемо найактуальніші, на наш погляд, питання, пов’язані з податковими векселями.

Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 107

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181—

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок № 1104 —

Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затверджений постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104.

Постанова № 1077 —

постанова КМУ «Про доповнення пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 30.08.2007 р. № 1077.

Постанова № 1344 —

постанова КМУ «Про доповнення Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України» від 21.11.2007 р. № 1344.

Методрекомендації —

Методичні рекомендації про порядок адміністрування видачі та погашення податкових векселів, доведені листом ДПАУ від 22.12.2005 р. № 25595/7/16-1517.

 

Нові обмеження щодо застосування ПВ

Які обмеження щодо застосування податкових векселів з ПДВ існують на сьогодні?

 

З року в рік ужорсточується дисципліна видачі податкових векселів з ПДВ (далі — ПВ) при імпорті товарів. Цей рік не став винятком. Так,

Законом № 107 запроваджено додаткове обмеження щодо видачі ПВ при імпорті нафти і сирих нафтопродуктів (товарна підпозиція 2709 00 УКТ ЗЕД); продуктів нафти, крім сирих (товарна позиція 2710 УКТ ЗЕД) та газів нафтових (товарна позиція 2711 УКТ ЗЕД)*.

* Нагадаємо, що на 2007 рік діяла заборона на видачу ПВ при імпорті товарів тільки за кодом 2711 УКТ ЗЕД (ч. 51 ст. 71 Закону про держбюджет-2007).

Таким чином,

з 01.01.2008 р. ПВ не видається при здійсненні операцій з увезення на митну територію України:

підакцизних товарів;

— товарів, що належать до товарних груп 1 — 24 УКТ ЗЕД;

товарів за товарною підпозицією 2709 00 і товарними позиціями 2710, 2711 згідно з УКТ ЗЕД;

— будь-яких товарів, що здійснюються особою, зареєстрованою як платник цього податку менше ніж за 12 календарних місяців до місяця, в якому здійснюється таке ввезення, крім товарів, що ввозяться з метою включення до складу основних фондів такого платника податку за рішенням КМУ;

— будь-яких товарів, що здійснюються суб’єктами оподаткування за правилами, установленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку способом, відмінним від установленого

Законом про ПДВ.

Але це ще зовсім не всі обмеження. Так, уряд України ужорсточив порядок обігу ПВ при імпорті товарів, прийнявши наприкінці 2007 року

постанову № 1344**. Згідно з цією постановою з 27 листопада 2007 року у видачі ПВ відмовляють платникам податків, які раніше самостійно або за допомогою пов’язаних з ними осіб здійснили погашення ПВ способом, не передбаченим п. 19 Порядку № 1104. Запроваджуючи таке обмеження, уряд насамперед ставив перед собою завдання мінімізувати схеми ухилення від сплати ПДВ фірмами з іноземними інвестиціями. Справа в тому, що такі фірми нерідко звертаються до судів з вимогою визнати векселі погашеними без застосування процедур їх погашення, передбачених Законом про ПДВ, мотивуючи свою позицію положеннями законодавства про захист іноземних інвестицій. Цим, на думку Мінфіну, вони ухилялися від сплати «імпортного» ПДВ.

** Коментар редакції до постанови № 1344 див. у «БТ», 2007, № 49, с. 9.

Але внаслідок унесених змін постраждали не лише спецрежимники. Митні органи почали «поголовно» від усіх імпортерів вимагати відповідної довідки. Таку довідку, на думку митних органів, імпортер має отримати в податковій інспекції за своїм місцезнаходженням і надати її митниці станом на момент митного оформлення товарів

(лист ДМСУ від 27.11.2007 р. № 11/4-15/13133-ЕП) . Щоправда, наприкінці грудня 2007 року ДМСУ пом’якшив свою вимогу і поінформував своїх підлеглих, що митне оформлення товарів із застосуванням ПВ здійснюватиметься за умови, що назва платника податків відсутня в інформації про суб’єктів господарювання, які провадять погашення векселів за рахунок інших джерел. Інформацію розміщено в інформаційній системі ДМСУ (лист від 27.12.2007 р. № 11/7-15/13187-ЕП). Виходить, що довідка не потрібна, митниця погодилася самостійно без участі платників податків перевіряти достовірність інформації. Щоправда, згодом передумала і, пославшись на те, що визначити перелік пов’язаних осіб платника податків (як цього вимагає постанова № 1344) неможливо, прийняла рішення: не приймати ПВ до того моменту, поки КМУ не затвердить порядок визначення пов’язаних осіб платника податків (лист ДМСУ від 16.01.2008 р. № 11/1-15/352-ЕП).

Зауважимо, що це не перша спроба митниці не приймати ПВ від імпортера. Зовсім недавно ДМСУ наполягала на тому, що вона

не прийматиме векселі з ПДВ без довідки, що підтверджує відсутність на момент митного оформлення не погашених у строк ПВ (до речі, це ще одне нововведене обмеження щодо видачі векселів, зазначене в постанові № 1077, яке набуло чинності з 04.09.2007 р.). Пізніше вона відступила від своєї вимоги та погодилася, що таку інформацію їй передаватиме ДПАУ* без участі імпортера, тобто довідка не знадобиться.

* Див. коментар «Податкові векселі з ПДВ: імпортерам не потрібно брати довідки про відсутність у них не погашених у строк податкових векселів» до спільного листа ДМСУ і ДПАУ від 03.10.2007 р. № 20297/7/16-1117 № 11/2-15/10057-ЕП // «БТ», 2007, № 42, с. 6.

На тлі всіх цих нововведених обмежень складається враження, що ДПАУ та ДМСУ взяли під особливий контроль ПВ. І з кожним роком усе складніше їх використовувати при імпорті товарів. Але, незважаючи на всі ці обмеження, ПВ досі виконують одну з найважливіших функцій — здійснюють відстрочення сплати ПДВ, що справляється при імпорті товарів, тому й користуються великою популярністю в імпортерів.

 

Загальний порядок погашення ПВ

Нагадайте порядок погашення ПВ та відображення їх у декларації з ПДВ.

 

Згідно з

Методрекомендаціями видані ПВ можна класифікувати за трьома категоріями (І, II, 0). Порядок відображення ПВ у звітності та в бухгалтерському обліку наведемо в таблиці.

 

Способи погашення

І категорія

II категорія

0 категорія

1

2

3

4

Стисла характеристика

Строк сплати зобов’язань за ПВ виникає

до закінчення строку подання декларації за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю

Строк сплати зобов’язань за ПВ виникає

після закінчення строку подання декларації за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю

Залік суми зобов’язань за векселем

у зменшення суми бюджетного відшкодування (підтвердженої податковим органом), що дорівнює або перевищує суму зобов’язань за таким векселем

Податкове зобов’язання (ПЗ)

Сума зобов’язань за векселем

не включається до складу ПЗ, а погашається шляхом перерахування грошових коштів до бюджету

Сума зобов’язань за векселем

включається до складу ПЗ і відображається у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася поставка векселя митному органу

Якщо

ПВ достроково погашено (заяву подали до настання строку платежу) і якщо правом, наданим абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ, не скористалися, то сума зобов’язань за векселем не включається до складу ПЗ. Якщо заяву достроково не подано і в разі використання права, наданого абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ, сума зобов’язань за векселем відображається у складі ПЗ декларації за звітний період, в якому відбулася поставка векселя митному органу

Відображаємо ПЗ у декларації з ПДВ

Рядок 6

зі знаком «+»; рядок 19.1 зі знаком «-»

Рядок 6

зі знаком «+»; рядок 19.1 зі знаком «-»; рядок 19.2 зі знаком «+»

Дострокове погашення

, і якщо правом, наданим абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ, не скористалися: — рядок 6 зі знаком «+» рядок 19.1 зі знаком «-». Заяву достроково не подано, і в разі використання права, наданого абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ: — рядок 6 зі знаком «+»; — рядок 19.1 зі знаком «-»; — рядок 19.2 зі знаком «+»

Податковий кредит (ПК)

ПК (

у сумі сплачених зобов’язань за векселем) виникає у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така оплата. При оплаті ПВ у платіжному дорученні необхідно зазначити код сплати «109» і номер ПВ

ПК (у сумі ПЗ за векселем) виникає в наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань

за податковою декларацією шляхом перерахування коштів до бюджету

ПК виникає в наступному податковому періоді за періодом погашення векселя

Відображаємо ПК у декларації з ПДВ

Рядок 12.2

Рядок 12.2

Рядок 12.2

Приклад

20 грудня 2007 року підприємство-імпортер поставляє митниці авальований ПВ зі строком погашення 18 січня 2008 року. Грошові кошти в погашення векселя перераховано 18.01.2008 р.

26 грудня 2007 року підприємство поставляє митниці авальований ПВ зі строком погашення 24 січня 2008 року.

Зобов’язання за податковою декларацією з ПДВ за грудень 2007 року погашено 25.01.2008 р.

25 грудня 2007 року надано митниці авальований ПВ зі строком погашення 23 січня 2008 року. На дату поставки ПВ митному органу підприємство має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, що перевищує суму зобов’язань за векселем. Підприємство не скористалося правом, наданим

абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ. Заяву про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок сплати ПЗ за ПВ подано достроково, 21 січня 2008 (до настання дати погашення ПВ)

 

Граничний строк погашення ПВ не переноситься

Строк погашення ПВ припадає на 9 лютого 2008 року (на суботу). Чи можна перенести строк платежу за таким векселем на понеділок?

 

Ні,

строк сплати зобов’язань за ПВ не переноситься, навіть у випадках, якщо він припадає на вихідний або святковий день . Такого висновку доходимо на підставі норм Закону № 2181. Адже саме в ньому прописано порядок перенесення строків сплати суми податкових зобов’язань, якщо граничний строк сплати припадає на вихідний або святковий день. Але справа в тому, що такий порядок стосується тільки строків погашення податкових зобов’язань при самостійному (сум податкових зобов’язань, зазначених у поданій податковій декларації) та апеляційному узгодженні (коли податкове зобов’язання визначається податковим органом).

У нашому випадку сума зобов’язань за ПВ не включається до складу податкових зобов’язань за декларацією (на відміну від векселя II категорії, відображення зобов’язань за яким у складі податкової декларації з ПДВ вважається його погашенням) і не визначається податковим органом (рядок 19.2 не заповнюється).

ПВ погашається шляхом перерахування грошових коштів до бюджету. Тому порядок перенесення строків сплати, передбачених

Законом № 2181, у цьому випадку застосовувати не можна.

При цьому немає жодної згадки про можливість

перенесення строків погашення векселів ні в п. 11.5 Закону про ПДВ, ні в Порядку № 1104.

Таким чином,

гранична дата погашення (оплати) ПВ не переноситься, навіть у випадках, якщо вона припадає на вихідний день. У ситуації, що склалася, рекомендуємо сплатити податкові зобов’язання за векселем у п’ятницю 8 лютого.

 

Нюанси погашення ПВ II категорії

Строк сплати зобов’язань за ПВ виникає після закінчення строку подання декларації (ПВ II категорії). Коли в імпортера виникає право на податковий кредит, якщо:

— сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за декларацією, менше суми ПВ, включеного до складу податкових зобов’язань;

— суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за декларацією, сплачено з порушенням строку;

— у декларації з ПДВ відображено «від’ємний» або «нульовий» результат (немає сплати до бюджету)?

 

Суму зобов’язань за ПВ II категорії включають до складу податкових зобов’язань у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його

поставка органу митного контролю. У декларації з ПДВ за звітний період, в якому ПВ видано, сума зобов’язань за таким ПВ відображається в рядку 6 зі знаком «+», у рядку 19.1 — зі знаком «-» і в рядку 19.2 — зі знаком «+». А от до складу податкового кредиту суму зобов’язань за ПВ може бути включено за умови фактичної сплати до бюджету податкових зобов’язань, які має бути сплачено до бюджету за результатами звітного періоду в установлені строки.

Як бачимо, одна з умов включення зобов’язань за ПВ до складу податкового кредиту — погашення суми податкових зобов’язань за ПВ тільки шляхом перерахування коштів до бюджету. Ну а як бути платнику податків, якщо податкові зобов’язання за ПВ погашаються не зовсім звичайним способом? Невже в цьому випадку ПВ вважатиметься непогашеним і права на податковий кредит не буде? Відразу заспокоїмо наших читачів, котрі опинилися в такій ситуації: право на податковий кредит у них буде.

1.

Якщо сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за декларацією, менше суми ПВ, включеного до складу податкових зобов’язань, то нічого страшного немає. У наступному звітному періоді після включення до складу ПЗ у податковій декларації та погашення таких ПЗ шляхом перерахування грошових коштів до бюджету всю суму за таким ПВ може бути включено до складу податкового кредиту (відображено в рядку 12.2 декларації з ПДВ).

2.

Якщо з яких-небудь причин суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за податковою декларацією, буде сплачено з порушенням строку, то дата набуття права на податковий кредит за ПВ визначається виходячи з дати фактичної оплати податкового боргу. У цьому випадку суму ПВ може бути відображено в рядку 12.2 декларації податкового періоду, наступного за тим, в якому відбулася оплата боргу.

3.

Якщо за результатами розрахунків у декларації з ПДВ немає сплати до бюджету (у декларації зазначено «від’ємний» або «нульовий» результат), то включені до рядка 19.2 декларації ПВ вважаються погашеними за рахунок поточних податкових зобов’язань і можуть не сплачуватися окремо. Це означає, що податковий кредит на суму таких ПВ відображається в рядку 12.2 у звітному періоді, наступному за тим, в якому ПЗ за векселями відображено в декларації з ПДВ.

Таким чином, в описаних вище нестандартних ситуаціях (1, 3) платник податків має:

— включити вексельні зобов’язання до складу податкових зобов’язань у періоді поставки векселя митному органу (

рядок 6 зі знаком «+», рядок 19.1 зі знаком «-», рядок 19.2 зі знаком «+» декларації з ПДВ);

у наступному звітному (податковому) періоді (незалежно від результатів за такою декларацією) відобразити податковий кредит у сумі зобов’язання векселя (рядок 12.2 декларації з ПДВ).

Щоправда, прямо з

Методрекомендацій це не випливає і в п. 19 Порядку № 1104 це не зазначено, але ДПАУ у своїх листах від 11.05.2006 р. № 8880/7/16-1517, від 06.04.2007 р. № 7003/7/16-1517-26 підтверджує таку можливість.

Сподіваємося, що в такій ситуації і ДМСУ не відмовлятиме імпортерам в оформленні ПВ на тій підставі, що раніше видані векселі було погашено способом, не передбаченим

п. 19 Порядку № 1104. Хоча й повністю виключити цього ми не можемо.

 

Погашення ПВ шляхом заліку суми бюджетного відшкодування

Хто може претендувати на залік суми зобов’язань за ПВ у зменшення суми бюджетного відшкодування?

 

Реалізувати своє право на погашення ПВ за рахунок бюджетного відшкодування платник податків може тільки при дотриманні таких

умов, що висуваються Методрекомендаціями:

1)

на дату поставки ПВ митниці платник має суму бюджетного відшкодування, що дорівнює або перевищує суму зобов’язання за таким ПВ. Додамо, що суму бюджетного відшкодування на дату поставки ПВ органу митного контролю має бути підтверджено податковим органом;

2)

у будь-який день з дати видачі ПВ до дати настання строку платежу за ПВ платник податку подав до органу ДПС заяву про залік такої суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення таких векселів;

3)

на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю або частково не відшкодовано платнику (невідшкодований залишок дорівнює або перевищує суму ПВ);

4)

на дату подання заяви таку суму бюджетного відшкодування повністю або частково не включено до висновку на проведення бюджетного відшкодування, що подається до Держказначейства (залишок суми бюджетного відшкодування не менше суми ПВ);

5)

на дату подання заяви така сума бюджетного відшкодування не є предметом кримінальної справи, судового чи апеляційного розгляду, не перебуває в адміністративному оскарженні.

Звертаємо увагу:

тільки при обов’язковому дотриманні всіх цих умов одночасно (а не однієї чи декількох з них окремо) можна претендувати на погашення ПВ бюджетним відшкодуванням. При цьому заява про бажання зарахувати в рахунок оплати ПВ суму бюджетного відшкодування подається до податкового органу:

— у довільній формі;

— до настання строку платежу за ПВ (включаючи цей день);

— з обов’язковим зазначенням реквізитів ПВ (номера, дати видачі та строку платежу за векселем) та інформації про розмір суми бюджетного відшкодування та звітний період, за який її задекларовано.

 

Законом про ПДВ передбачено можливість здійснювати погашення ПВ у рахунок зменшення бюджетного відшкодування лише після того, як суму бюджетного відшкодування буде підтверджено податковим органом.

Що слід розуміти під терміном «підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування»?

 

Згідно з

Методрекомендаціями підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування — сума ПДВ, що задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці його особового рахунка та підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) чи позапланової виїзної (документальної) перевірок, здійснених відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПАУ від 18.08.2005 р. № 350.

Суми бюджетного відшкодування, не підтверджені перевіркою податкового органу (тривають перевірки) чи оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку та є предметом розслідування у кримінальній справі,

не беруть участі в погашенні ПВ.

 

Строк погашення векселя закінчився. Чи можна погасити прострочений ПВ за рахунок суми бюджетного відшкодування, підтвердженої податковим органом?

 

Сума, зазначена в непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, що погашається в порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу

(п.1.16 Закону про ПДВ). Методрекомендаціями та Законом про ПДВ не встановлено обмежень щодо можливості заліку простроченого ПВ у рахунок суми бюджетного відшкодування.

Таким чином,

якщо строк погашення ПВ закінчився і заборгованість за таким векселем обліковується як недоїмка, то в погашення такої недоїмки може бути зараховано підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування.

Звертаємо вашу увагу, що подальше митне оформлення товарів із застосуванням ПВ здійснюватиметься тільки за умови відсутності на момент митного оформлення не погашених у строк ПВ

(п. 4 Порядку № 1104).

 

Дострокове погашення ПВ

Як відобразити в декларації з ПДВ податковий вексель, достроково погашений шляхом перерахування грошових коштів до бюджету?

 

Достроково погасити ПВ можна шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом

(абз. четвертий п. 11.5 Закону про ПДВ).

При достроковому погашенні ПВ грошовими коштами

платник податків зобов’язаний:

1) сплатити

суму за ПВ до бюджету, зазначивши у платіжному дорученні код оплати векселя «109» і номер ПВ, що погашається;

2) включити суми сплаченого ПВ до складу податкового кредиту

в тому звітному періоді, в якому відбулася його фактична оплата. У разі часткової оплати ПВ протягом декількох днів датою погашення вважається дата, на яку ПВ оплачено повністю. За цією датою й визначається звітний період, в якому платник набуває права на податковий кредит.

Якщо в такий спосіб

погашається ПВ І категорії (строк сплати зобов’язань за векселем виникає до закінчення строку подання декларації), то запитань щодо відображення в обліку та звітності немає. Згідно з Методрекомендаціями платник податків, якому видано ПВ І категорії, не включає суму зобов’язань за ПВ до складу податкових зобов’язань за декларацією (у декларації з ПДВ за звітний період, в якому ПВ видано, ПЗ за векселем відображаються в рядку 6 зі знаком «+» та в рядку 19.1 зі знаком «-»). Право на податковий кредит (у сумі сплачених зобов’язань за векселем) виникає у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така його повна оплата. Тому неважливо, достроково чи в установлений строк погашено (оплачено) ПВ.

А от у разі дострокового

погашення ПВ II категорії (строк сплати зобов’язань за ПВ виникає після закінчення строку подання декларації) можуть виникнути запитання щодо відображення його в обліку і звітності. Наприклад, підприємство-імпортер 24 січня поставляє митниці авальований ПВ зі строком погашення 22 лютого , а 31 січня погашає цей вексель шляхом перерахування грошових коштів. При цьому податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Як бути в такій ситуації?

Відповідно до

Методрекомендацій суму зобов’язань за ПВ II категорії потрібно включити до складу податкових зобов’язань у декларації за січень (у періоді поставки ПВ органу митного контролю). У декларації з ПДВ суму за ПВ слід відобразити в рядку 6 зі знаком «+», у рядку 19.1 — зі знаком «-» і в рядку 19.2 — зі знаком «+». На податковий кредит платник податків має право тільки в наступному періоді та за умови погашення суми податкових зобов’язань за податковою декларацією шляхом перерахування грошових коштів до бюджету.

Але в цій ситуації платник податків не став очікувати граничного строку сплати податкового зобов’язання за декларацією за січень, а достроково погасив суму ПВ шляхом перерахування грошових коштів до бюджету (зазначивши у платіжному дорученні код оплати векселя «109» і номер ПВ, що погашається). У цій ситуації можна порадити відобразити суму за таким достроково погашеним ПВ у декларації з ПДВ за січень у

рядку 6 зі знаком «+» і в рядку 19.1 зі знаком «-». Рядок 19.2 зі знаком «+» заповнювати не потрібно. Адже погашення векселя відбувається не шляхом нарахування і сплати податкових зобов’язань за декларацією за січень, а шляхом дострокової сплати ПДВ до бюджету. Право на включення суми достроково погашеного векселя до складу податкового кредиту виникне в тому звітному періоді, в якому відбулася його фактична оплата. Отже, у декларації за січень у рядку 12.2 і буде відображено суму достроково погашеного векселя. Як бачимо, у цій ситуації достроково погашений ПВ II категорії набув статусу ПВ І категорії.

 

Як відобразити в декларації з ПДВ достроково погашений ПВ шляхом заліку суми бюджетного відшкодування?

 

Для того щоб

достроково погасити ПВ шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, необхідно:

— виконати всі п’ять умов, зазначених у

Методрекомендаціях (їх перелічено в розділі «Погашення ПВ шляхом заліку бюджетного відшкодування», див. с. 31);

— на дату поставки ПВ органу митного контролю мати акт документальної перевірки податкового органу про підтвердження суми бюджетного відшкодування, що дорівнює чи більше суми зобов’язання за таким ПВ.

Після цього можна

подати заяву довільної форми з повідомленням про бажання зарахувати в рахунок оплати ПВ суму бюджетного відшкодування . Заява подається в будь-який день до дати настання строку платежу за векселем, включаючи день його сплати.

А от

відображення ПВ у декларації з ПДВ залежить:

1) від дати подання заяви

платником податків до податкового органу і дати погашення векселя, зазначеної в ньому.

Так, якщо заяву подано

до настання строку платежу за ПВ і до настання цієї дати суму бюджетного відшкодування зараховано в рахунок погашення ПВ, то вексель вважається погашеним достроково. У декларації з ПДВ сума зобов’язань за таким ПВ відображається в рядках 6 (зі знаком «+») і 19.1 (зі знаком «-»);

2) від

того, чи скористався платник податків своїм правом, наданим йому абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ.

Нагадаємо, що згідно з

абзацом сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ платник податків має право включити суму зобов’язань за ПВ до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. Зауважимо, що в цьому випадку це тільки право, а не обов’язок платника податків! Він може скористатися таким правом, а може його і проігнорувати.

Якщо платник податків вирішує скористатися таким правом

, то він подає до податкового органу заяву довільної форми про використання ним права, наданого абз. сьомим п. 11.5 Закону про ПДВ. У декларації з ПДВ суму ПВ платник відображає в рядках 6 (зі знаком «+»), 19.1 (зі знаком «-») та в рядку 19.2 (зі знаком «+»), а в наступному звітному періоді, незалежно від стану розрахунків підприємства з бюджетом, такий ПВ може бути включено до складу податкового кредиту (рядок 12.2 податкової декларації з ПДВ). Звернемо вашу увагу, що таким правом може скористатися платник податків, в якого на руках ПВ як І, так і II категорії, головне, щоб заяву було подано разом з декларацією за звітний період, в якому такі векселі видано, або після подання декларації (але не пізніше настання строку погашення ПВ), і ПВ було включено до рядка 19.2 такої декларації.

Якщо платник податків, котрий має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, не скористався правом включити суму зобов’язань за ПВ до складу податкових зобов’язань (не подав відповідної заяви)

, то достроково погашені векселі не включаються до складу податкових зобов’язань платника в податковій декларації за звітний період, в якому їх було видано. У декларації з ПДВ вони відображаються в рядку 6 (зі знаком «+») і 19.1 (зі знаком «-»), а в рядку 19.2 відображатися не повинні. Включити суму зобов’язань за ПВ до складу податкового кредиту платник зможе тільки у звітному періоді, наступному за тим, в якому в рахунок оплати ПВ було зараховано суму бюджетного відшкодування.

 

Несвоєчасне погашення ПВ

Граничний строк погашення ПВ — 17 січня 2008 року Вексель не було оплачено в установлений строк. Податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Плануємо погасити вексель у лютому. Чим загрожує платнику податків несвоєчасна оплата векселя?

 

У цій ситуації ми маємо справу з ПВ І категорії, оскільки строк сплати зобов’язань за векселем виникає до закінчення строку подання декларації за грудень. Відповідно до

абз. п’ятого п. 11.5 Закону про ПДВ зобов’язання за ПВ І категорії до складу податкових зобов’язань не включаються і погашаються шляхом перерахування грошових коштів. У декларації з ПДВ за грудень суму вексельного ПДВ зазначаємо в рядку 6 зі знаком «+» та одночасно в рядку 19.1 зі знаком «-». Датою погашення ПВ вважається дата, на яку вексель повністю оплачено.

У нашому випадку ПВ не було погашено. Отже, права на податковий кредит у платника податків у сумі зобов’язань за ПВ у січні не буде. Право на податковий кредит виникне тільки в лютому, звичайно, за умови

повної оплати ПВ. У цьому випадку суму за сплаченим векселем слід відобразити в рядку 12.2 декларації з ПДВ.

При цьому

несвоєчасна сплата ПДВ за ПВ не є підставою для застосування штрафу, установленого п.п. 17.1.7 Закону № 2181. Нагадаємо, що розмір штрафу становить від 10 до 50 % погашеної суми податкового боргу.

Обґрунтовування цього просте: строк погашення ПВ з ПДВ визначається

п. 11.5 Закону про ПДВ, а не Законом № 2181, і сума за ПВ не є узгодженою сумою податкового зобов’язання (сума податкового зобов’язання за ПВ І категорії не відображалася в декларації з ПДВ), як цього вимагає п.п. 17.1.7 Закону № 2181. На неможливість застосування штрафу в цій ситуації вказала і ДПАУ у своєму Узагальнюючому податковому роз’ясненні, затвердженому наказом від 12.06.2007 р. № 348*.

* Див. коментар «Податковий вексель з ПДВ за несвоєчасне погашення, штраф за п.п. 17.1.7 Закону № 2181 не застосовується» // «БТ», 2007, № 26, с. 33.

Однак платник податків, на наш погляд, може наразитися на

пеню за весь період прострочення платежу за ПВ. Справа в тому, що пеня згідно з п.п. 16.4.1 Закону № 2181 нараховується на суму податкового боргу, а сума ПДВ за непогашеним векселем відповідно до п. 5 Порядку № 1104 якраз і класифікується як податковий борг.

Звернемо вашу увагу й на те, що незастосування штрафу за

п.п. 17.1.7 Закону № 2181 можливе лише в цій ситуації — при несвоєчасній сплаті ПВ І категорії. Податкові зобов’язання за векселями II категорії, як правило, відображаються в декларації з ПДВ, а отже, можуть вважатися частиною узгодженої суми податкового зобов’язання в розумінні Закону № 2181.

На цьому закінчуємо статтю. Якщо тема податкових векселів вас цікавить, то докладніше розібратися в ній вам допоможуть наші статті:

«Податковий вексель з ПДВ на практичних прикладах» // «БТ», 2006, № 46; «Податковий вексель з ПДВ у Методичних рекомендаціях ДПАУ» // «БТ», 2006, № 5; «Податковий ПДВ-вексель: погашаємо по-новому» // «БТ», 2005, № 33.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі