УКРАЇНА ВХОДИТЬ ДО СОТ —
що несе інтеграція
На сьогодні членство України у Світовій організації торгівлі (СОТ) — фактично питання вирішене. Експерти одностайно стверджують, що зрештою українські споживачі виграють від інтеграції. А от виробникам доведеться витримати натиск конкуренції іноземних товаровиробників, для яких український ринок стане «ласим шматочком». Сьогодні розповімо, що являє собою СОТ і які зміни у правовому та податковому плані несе майбутня інтеграція.
Олег ЧЕФРАНОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Улітку Україна планує стати членом СОТ
5 лютого Генеральна рада Світової організації торгівлі на своєму засіданні в Женеві схвалила вступ України до СОТ. Протокол про вступ України до СОТ разом з додатками до нього має бути ратифіковано Верховною Радою України
до 4 липня, про що українська сторона має поінформувати Секретаріат СОТ. Через 30 днів після офіційного повідомлення про ратифікацію Генеральна Рада СОТ оголосить про набуття Україною повноправного членства в організації. Отже, уже наприкінці липня — на початку серпня 2008 року Україна може стати членом СОТ. З цього моменту почнуть застосовуватися норми окремих нормативно-правових актів, пов’язані зі вступом України до СОТ.
СОТ і її роль у світовій торгівлі
Світова організація торгівлі (СОТ
, англ. World Trade Organization — WTO) — міжнародна організація, створена у 1995 році з метою лібералізації міжнародної торгівлі та регулювання торговельно-політичних відносин держав-членів. СОТ є спадкоємицею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної в 1947 році, яка протягом майже 50 років фактично виконувала функції міжнародної організації. На сьогодні учасниками СОТ є 153 держави.СОТ має на меті регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на підставі пакета Угод. Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.
Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, що впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, та контролю за реалізацією угод і домовленостей.
СОТ здійснює контроль за угодами щодо тарифів та торгівлі, включаючи торгівлю послугами та питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, та має повноваження щодо вдосконалення процедур прийняття рішень та їх виконання членами організації. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм вирішення торговельних спорів.
Головна мета СОТ полягає в
подальшій лібералізація світової торгівлі та забезпеченні справедливих умов конкуренції.Основоположними принципами та правилами ГАТТ/СОТ є:
— взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі;
— взаємне надання національного режиму (НР) товарам та послугам іноземного походження;
— регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
— відмова від використання кількісних та інших обмежень.
Як бачимо, це відрізняється від звичного для України економічного курсу, спрямованого на захист вітчизняного виробника за допомогою митних тарифів та обмежень, квотування експорту й імпорту певних видів товарів.
Україна, ставши членом СОТ, має взяти на себе зобов’язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об’єднаних терміном «Багатосторонні торговельні угоди» (БТУ). Отже, з правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами та правилами якого регулюється приблизно 97 % усієї світової торгівлі товарами й послугами.
СОТовий пакет угод об’єднує понад 50 БТУ та інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування СОТ і додані до неї БТУ. Нижче назвемо галузі, що регулюються найістотнішими для суб’єктів господарювання додатками — додатками 1 і 2.
Додаток 1А
: Багатосторонні угоди щодо торгівлі товарами
| Найменування угоди | Стислий опис |
| Генеральна угода про тарифи і торгівлю 1994 року | Визначає засади режиму торгівлі товарами, права та зобов’язання членів СОТ у цій сфері |
| Генеральна угода про тарифи і торгівлю 1947 року | Визначає засади режиму торгівлі товарами, права та зобов’язання членів СОТ у цій сфері |
| Угода щодо сільського господарства | Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами та механізми застосування заходів державної підтримки виробництва і торгівлі в цьому секторі |
| Угода щодо текстилю та одягу | Визначає особливості регулювання торгівлі текстилем та одягом |
| Угода щодо застосування санітарних і фітосанітарних норм | Визначає умови застосування заходів санітарного та фітосанітарного контролю |
| Угода щодо технічних бар’єрів у торгівлі | Визначає умови застосування стандартів, технічних регламентів, процедур сертифікації |
| Угода щодо інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею | Містить обмеження застосування заходів, що заохочують споживання вітчизняних товарів у зв’язку з капіталовкладенням |
| Угода щодо застосування статті VII ГАТТ 1994 (митна оцінка товарів) | Визначає правила оцінки митної вартості товарів |
| Угода щодо передвідвантажувальної інспекції | Визначає умови проведення передвідвантажувальних інспекцій |
| Угода щодо правил походження | Визначає принципи походження товарів |
| Угода щодо процедур імпортного ліцензування | Установлює процедури та форми ліцензування імпорту |
| Угода щодо субсидій та компенсаційних заходів | Визначає умови та процедури застосування субсидій та заходів, спрямованих на боротьбу із субсидуванням |
| Угода щодо застосування статті VI ГАТТ 1994 (антидемпінг) | Визначає умови та процедури застосування заходів для протидії демпінгу |
| Угода щодо захисних заходів | Визначає умови та процедури застосування заходів для протидії імпорту, що зростає |
Додаток 1В
: Генеральна угода щодо торгівлі послугами. Визначає засади режиму торгівлі послугами, права та зобов’язання членів СОТ у цій сфері.Додаток 1С
: Угода щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Визначає права та зобов’язання членів СОТ у сфері захисту інтелектуальної власності.Додаток 2
: Розуміння щодо правил і процедур вирішення спорів. Установлює умови та процедури вирішення спорів між членами СОТ у зв’язку з виконанням ними зобов’язань за всіма угодами СОТ.Цим, безумовно, СОТові угоди не вичерпуються. Існують й інші базові БТУ, а також додаткові умови та правила, які приймають країни — члени СОТ з урахуванням переліків національних зобов’язань стосовно доступу на ринки товарів та послуг.
Що зміниться зі вступом України до СОТ
Незважаючи на тривалий переговорний період, українське законодавство ще не повністю адаптоване під норми СОТ. А з урахуванням швидкого реформування законодавства з метою виконання приписів СОТ окремі зміни мали неузгоджений та несистемний характер. Але знайомитися з ними потрібно вже сьогодні.
Найбільш значущими змінами буде скасування торговельних бар’єрів (як при імпорті, так і при експорті), а також зрівнювання правил обігу імпортних та вітчизняних товарів на ринку України (зокрема, скасування пільг для вітчизняних товаровиробників).
У таблиці на с. 15 зібрано окремі законодавчі зміни, що набудуть чинності після приєднання України до СОТ з моменту вступу.
| Сфера регулювання | Сутність регулювання |
| Вивізне (експортне) мито | Жива худоба. Ставки мита встановлюються на рівні 50 % митної вартості з поступовим зменшенням щороку на 5 відсоткових пунктів до значення 10 % |
| Шкіра та шкірсировина. Ставки мита встановлюються на рівні 30 % митної вартості з поступовим зменшенням щороку на 1 відсотковий пункт до значення 20 % | |
| Відходи і брухт чорних металів. Ставки мита зменшаться з 30 до 10 євро за 1 тонну за шестирічний період, починаючи з моменту вступу України до СОТ | |
| Брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням. Ставки мита зменшуватимуться з моменту вступу до СОТ | |
| Акцизний збір | Збільшаться ставки для коньяку (код УКТ ЗЕД 2208 20 12 00) і бренді (код УКТ ЗЕД 2208 20 29 00) до 21,5 грн. за 1 л 100 % спирту з 1 січня року, наступного за роком, в якому ВРУ ратифікує протокол про приєднання до СОТ |
| Митне регулювання | Набере чинності частина тринадцята ст. 71 МКУ*, що регулює питання справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів чи поза робочим часом, установлених для митних органів |
| Скасовується більша частина митних зборів, у тому числі зборів за митне оформлення та перебування під митним контролем | |
| Імпорт | Старі автомобілі. Буде скасовано заборону на ввезення автомобілів старше 8 років від дня їх виготовлення |
| Страхування | Буде скасовано обмеження в посередницькій діяльності на території України щодо укладення договорів страхування з іноземними страховиками протягом перехідного періоду в 5 років |
| Дозволять перестрахування щодо страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), скасування обмеження страхової суми у 75 % вартості кожного об’єкта страхування і надання права страховикам-нерезидентам здійснювати послуги за договорами перестрахування при поставці таких послуг через кордон (транскордонна поставка) | |
| Ринок банківських послуг | До філій іноземних банків застосовуватимуться положення Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III з урахуванням законодавчо передбачених особливостей. Філії іноземних банків, що створені та діють на території України відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», стануть частиною банківської системи України (зможуть функціонувати) |
| Сільське господарство | Почне застосовуватися ст. 81 Закону про ПДВ** про спеціальний режим оподаткування сільського, лісового та риболовецького господарства |
| Молоко і молочні продукти. Скасовуються нульова ставка ПДВ та практика виплати дотацій виробникам, а також підтримка експорту молочних продуктів і квотування виробництва. Скасовуються мінімальні ціни на продукцію та обмеження щодо максимальної торговельної маржі | |
| М’ясо. Скасовуються нульова ставка ПДВ та практика виплати дотацій виробникам | |
| Цукор. Скасовуються поняття квот «В», «С» у механізмі регулювання вітчизняного виробництва та вимоги обов’язкового вивезення цукру, виробленого з імпортованої сировини. Установлюється*** щорічна тарифна квота на ввезення в Україну цукру-сирцю з цукрової тростини в обсязі 260000 тонн | |
| Насіння олійних культур. Скасовуються індикативні ціни | |
| Розповсюдження друкованої продукції | Скасовуються**** обмеження іноземного капіталу щодо таких послуг протягом перехідного періоду 5 років |
| * Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV. ** Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. *** Набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком вступу України до СОТ. **** Набирає чинності через п’ять років після вступу України до СОТ. | |
Зміни в галузі митного оформлення
Останнім часом у галузі митного оформлення товарів постійно щось змінюється. Так, запроваджено нові форми митних декларацій та інструкції щодо їх складання.
З одного боку, після вступу до СОТ суб’єкти ЗЕД витрачатимуть менше коштів на митні платежі. З іншого боку, скоротиться строк доставки вантажу до митниці призначення. Після вступу до СОТ такий строк становитиме 10 днів до подання ВМД. При цьому додаткових підстав для збільшення строку декларування нормативно-правовими актами не передбачено.
Якщо ж порушити строки митного оформлення документів, то митний орган може скласти протокол про порушення митних правил (ПМП) за
ст. 330 МКУ. Штраф за це передбачено невеликий (10 нмдг), але репутація суб’єкта ЗЕД дуже постраждає. Зокрема, він не потрапить до списку підприємств, щодо яких діє режим сприяння. До цього списку потрапляють лише підприємства, що не мали жодних порушень митних правил протягом двох останніх років (Критерії оцінки підприємств — резидентів України, при здійсненні якими зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння, затверджені спільним наказом ДМСУ, Мінекономіки і ДПАУ від 07.07.99 р. № 411/488/3576). Якщо ж протягом останніх шести місяців на суб’єкта ЗЕД оформлявся протокол про порушення митних правил, то такий суб’єкт позбавляється можливості застосовувати тимчасову або неповну митну декларацію. А такого розвитку подій бажано уникати.Із ситуації, що розглядається, у суб’єкта ЗЕД є кілька варіантів виходу:
— скористатися режимом митного оформлення «митний склад». При цьому до товару не застосовуються тарифні чи нетарифні заходи регулювання. Товар може перебувати в такому режимі три роки (для підакцизних товарів — три місяці). Після закінчення цих строків товари передаються на склад митниці, за користування яким плату не встановлено;
— помістити товар на склад тимчасового зберігання;
— подати неповну митну декларацію;
— подати тимчасову митну декларацію.
Останні два режими митного оформлення застосовуються, якщо товар потрібно швидко вивести з-під митного контролю.
Неповна митна декларація подається, якщо у декларанта немає одного чи декількох документів, необхідних для митного оформлення. Тимчасова митна декларація подається при виникненні спірних питань, для врегулювання яких необхідні консультації. Обидві декларації передбачають подання ВМД не пізніше 30 днів після їх оформлення. При цьому податки та збори за такими деклараціями сплачуються в загальному порядку, а в разі тимчасової декларації їх сума може коригуватися при остаточному оформленні ВМД.
Якщо небезпека прострочення вже виникла, можна в письмовій формі попередити митницю про можливість затримки строків декларування з причин, що об’єктивно не залежать від волі суб’єкта. Це дозволить хоча б якось зняти звинувачення із суб’єкта ЗЕД. І, на наш погляд, у такому разі протокол про порушення митних правил складатися не повинен.
На цьому тема підготовки законодавчої бази для інтеграції України до СОТ не закінчується. Сьогодні в парламенті перебуває кілька СОТових законопроектів. Серед них — законопроект про стимулювання розвитку агропромислового комплексу в межах вимог СОТ, законопроект про ринковий нагляд тощо. Ми продовжуватимемо знайомити вас, шановні читачі, з процесом інтеграції України до СОТ.
