Зміни до бухстандартів:
облік гудвілу; новий рядок 231 у Балансі
Наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2008 р. № 756
«Про затвердження Змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
Наказом
(далі — наказ № 756), що коментується, Мінфін підкоригував чергову порцію бухстандартів. Причому цього разу зміни внесено лише до трьох із них:—
П(С)БО 2 «Баланс»;—
П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»;—
П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».І якщо останній з названих стандартів зазнав суто технічних правок (наявне в
абзаці п’ятому п. 44 П(С)БО 25 посилання на наказ МФУ від 30.09.98 р. № 196, який ще у 2003 році втратив чинність, замінено на інший, чинний на сьогодні наказ цього відомства від 25.06.2003 р. № 422), то зміни і доповнення норм двох інших з них заслуговують на пильний розгляд.1. Зміни до П(С)БО 19
. Так, наказом № 756 у новій редакції викладено більшість пунктів П(С)БО 19, унаслідок чого фактично встановлено відмінний від колишнього порядок обліку операцій з об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності. Значні корективи цього стандарту, беззаперечно, спрямовано на зближення бухстандартів з міжнародними стандартами фінансової звітності та зумовлені насамперед прийняттям ще у 2004 році МСФО (IFRS) 3 «Об’єднання бізнесу», який прийшов на зміну однойменному МСФО (IAS) 22.Стисло сутність основних змін, унесених до
П(С)БО 19, полягає в такому:1) оновлено визначення терміна
«об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності» (п. 4 П(С)БО 19);2) застережено, що
об’єднання може бути здійснено кількома способами (п. 4 П(С)БО 19) і може являти собою:— приєднання одного підприємства (його компонента) до іншого;
— придбання всіх чистих активів (окремих чистих активів) іншого підприємства;
— визнання зобов’язань іншого підприємства;
— купівлю капіталу іншого підприємства;
3) розширено список
операцій з об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності, до яких відтепер також не застосовуються норми цього Положення (п. 3 П(С)БО 19), а саме:— для створення спільного підприємства;
— шляхом злиття;
4) визначено, як обліковувати
поетапне об’єднання (п. 4 П(С)БО 19);5) запроваджено вимогу «виявлення» та
відокремленого відображення в обліку покупця непередбачених зобов’язань на дату придбання (звичайно, лише в разі, коли справедливу вартість таких зобов’язань може бути достовірно оцінено) (пп. 8 і 11 П(С)БО 19);6)
гудвіл визнається активом, що не амортизується (п. 16 П(С)БО 19). При цьому в момент первісного визнання гудвіл розраховується, як і раніше, але, на відміну від колишніх вимог, він згодом не амортизується, а періодично (на дату річного балансу, тобто щороку) перевіряється на предмет наявності ознак можливого зменшення корисності в порядку, передбаченому П(С)БО 28 «Зменшення корисності» (п. 10 П(С)БО 19). Нагадаємо, що до внесених змін гудвіл амортизувався у процесі терміну його корисного використання.Тут украй важливо відзначити, що в наступних звітних періодах
відновлювати раніше визнані втрати від зменшення корисності гудвілу у фінансовій звітності (тобто визнаний збиток) нормами оновленого П(С)БО 19 не передбачено. По суті, у цьому полягає основна відмінність перевірки на предмет зменшення корисності (знецінення) гудвілу від подібної перевірки на наявність ознак можливого зменшення корисності інших активів. На відміну від нового обмеження, установленого щодо зміни корисності гудвілу, нагадаємо, що за загальним правилом, якщо перестали існувати ознаки зменшення корисності активу, його корисність може бути відновлено шляхом відповідного (зворотного) збільшення балансової (залишкової) вартості, але не гудвілу;7)
скасовано термін «негативний гудвіл», а замість нього запроваджено громіздке, але фактично рівнозначне за змістом: «перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань та непередбачених зобов’язань об’єкта придбання над сукупністю витрат на об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності» (п. 13 П(С)БО 19);8) змінено підхід до відображення
«негативного гудвілу», що виник на дату придбання чи дату обміну, який тепер негайно має визнаватися покупцем як дохід (п. 13 П(С)БО 19);9)
регламентовано списання з балансу вартості раніше визнаного негативного гудвілу, відображеної в бухгалтерському обліку на дату набрання чинності наказом № 756, шляхом одноразового коригування нерозподіленого прибутку (п. 15 П(С)БО 19). Очевидно, що в цьому випадку робиться запис по дебету субрахунку 192 «Негативний гудвіл» у кореспонденції з кредитом субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений»;10) частка меншини тепер обов’язково має
оцінюватися за справедливою вартістю (п. 14 П(С)БО 19);11)
змінено вимоги до інформації про об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності, що підлягає розкриттю у примітках до фінансової звітності (розділ «Розкриття інформації про об’єднання підприємств» П(С)БО 19).2. Зміни до П(С)БО 2.
У цьому стандарті підкориговано лише три пункти.На сьогодні
п. 6 П(С)БО 2 прямо приписує відображати в Балансі активи, зобов’язання та власний капітал підприємства в тисячах гривень без десяткових знаків. Власне, ще в листі від 14.04.2006 р. № 31-34000-20-25/7725, відповідаючи на запит щодо одиниці виміру при заповненні фінансової звітності, Мінфін зазначив про необхідність наведення показників у всіх її формах у цілих тисячах гривень. На практиці ж, як відомо, органи статистики, як правило, приймали фінансову звітність, заповнену в тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми. Пояснювали цю вимогу встановленою методологією оброблення статистичних спостережень та особливостями відповідного програмного забезпечення. Власне, це програмне забезпечення без проблем «з’їсть» і показники без десяткових знаків після коми: для цього працівникам органу статистики доведеться після кожного показника просто самостійно додавати «,0».Унаслідок цих змін склалася дещо парадоксальна ситуація. Адже якщо підходити формально, то виходить, що в цілих тисячах потрібно заповнювати лише форму № 1 «Баланс», оскільки цього вимагають останні зміни саме щодо цієї форми. А як же бути з усіма іншими формами фінансової звітності? Дійсно: адже на всіх із них без винятку зазначено, що складаються вони в тисячах гривень (тільки для Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м)
п. 1 П(С)БО 25 встановлено обов’язок наведення їх показників у тисячах гривень з одним десятковим знаком). Невже слід очікувати змін і до інших наказів Мінфіну, що визначають зміст і форми фінансової звітності підприємств? Чи не простіше було Мінфіну подібне застереження внести до одного-однісінького стандарту — П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»?Однак, незважаючи на похибку Мінфіну, оскільки саме він диктує правила, тепер усі форми фінансової звітності (звичайно, за винятком форм № 1-м і № 2-м), ми подаватимемо (і органам статистики в тому числі)
в цілих тисячах гривень без десяткових знаків (адже інакше не забезпечуватиметься повна порівнянність показників фінансової звітності). Зауважимо, що свою позицію з цього питання Держкомстат поки що офіційно не оприлюднив.Наступне нововведення, унесене
наказом № 756 до П(С)БО 2, стосується доповнення форми № 1 «Баланс» ще одним вписуваним рядком: приписано показник рядка 230 «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті», наводячи суми наявної в касах підприємства готівки, деталізувати у вписуваному рядку 231 «у тому числі в касі». Не аналізуватимемо мотиви, що спонукали Мінфін до введення цього рядка до Балансу (можна лише припустити, що це спричинено бажанням в умовах інфляції оцінити обсяг наявної грошової маси, що зберігається в касах підприємств), головне — відповісти на запитання, що виникло: починаючи зі звітності за який звітний період слід у формі № 1 вписувати рядок 231 (це запитання не марне, адже оскільки між рядками 230 і 240 порожніх рядків немає, доведеться виготовляти нові бланки!).У
п. 4 самого наказу № 756 установлено, що зміни набувають чинності з 01.07.2008 р. А згідно зі ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV баланс підприємства складається на кінець останнього дня кварталу (року). Цілком очевидно, що за перше півріччя звітного 2008 року Баланс складається станом на кінець 30 червня поточного року і відповідно — за правилами, установленими на цю дату. Отже, нові правила заповнення може бути вперше застосовано тільки до Балансу, що складається на 30.09.2008 р., і якраз на цю дату повинен буде наводитися у формі № 1 рядок 231 (за нашою інформацією, саме так вважають і фахівці Мінфіну, і фахівці Держкомстату).До речі, у схожій ситуації, що виникла при поданні фінансової звітності за 2006 рік, коли
наказом МФУ від 11.12.2006 р. № 1176 було викладено в новій редакції форми № 1, № 1-м і № 2-м, а власне названий наказ набув чинності з 1 січня 2007 року, Мінфін і Держкомстат спільним листом від 17.01.2007 р. № 31-34000-10-8/579 і № 04/4-6/5* роз’яснили, що фінансова звітність за 2006 рік складається за формою, установленою Мінфіном, що діє на звітну дату — 31 грудня 2006 року. Підтверджено цю позицію було і пізнішим листом МФУ від 13.02.2007 р. № 31-34000-30-25/2773.* Див. ком. «Фінансова звітність за 2006 рік подається на колишніх формах» // «БТ», 2007, № 5, с. 9.
І нарешті, уточнення, унесене до п. 20 П(С)БО 2, спричинено змінами, яких зазнало П(С)БО 19. Унаслідок того, що змінився підхід до відображення в бухгалтерському обліку «негативного гудвілу» (сьогодні, повторюємо, він називається інакше та визнається доходом), із цієї причини названі два стандарти у вписуваному рядку Балансу 065 «Гудвіл» приписують відображати виключно гудвіл. Зауважимо, що діє це правило також починаючи з 01.07.2008 р.
