Теми статей
Обрати теми

Виплати при звільненні — порядок розрахунку, облік та оподаткування

Редакція БТ
Стаття

ВИПЛАТИ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ —

порядок розрахунку, облік та оподаткування

 

У день звільнення працівника з ним необхідно провести остаточний розрахунок. Продовжуючи тему звільнення працівника, розпочату в попередньому номері, розглянемо порядок розрахунку необхідних виплат при звільненні, питання їх оподаткування та обліку.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 2035

— Порядок подання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 58 —

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту і Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

 

Перелік виплат

При звільненні роботодавець у день звільнення має провести остаточний розрахунок з працівником. Виплати, які роботодавець виплачує працівнику при звільненні, та порядок їх оподаткування наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1

Виплата

Пункт Інструкції № 5

Порядок розрахунку виплат

ПДФО

Внески до соцфондів*

ВВ (норма

Закону про податок на прибуток)

ПСП

ознака доходу у ф. № 1ДФ

1

2

3

4

5

6

7

Обов’язкові виплати

1. Зарплата за відпрацьований період у місяці звільнення

П. 2

Згідно з умовами трудового договору

—**

01

+

+ (

пп. 5.6.1, 5.7.1)

2. Компенсація за невикористану відпустку

П.п. 2.2.12

Згідно з

Порядком № 100 виходячи з виплат за 12 кален. місяців

—***

01

+

3. Вихідна допомога в разі припинення трудового договору

П. 3.8

Згідно з

Порядком № 100 виходячи з виплат за 2 кален. місяця

—***

01

+ (

п. 5.6.2)****

Виплати, які зобов’язаний виплатити власник у зв’язку із затримкою

4. За затримку видачі трудової книжки

П. 2.2.12

Згідно з

Порядком № 100 виходячи з виплат за 2 кален. місяці

01

+

+/-*****

5. За затримку остаточного розрахунку

П. 3.9

01******

* Внесок до Пенсійного фонду (ПФ), внесок до Фонду безробіття (ФБ), внесок до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності (ФТВП), внесок до Фонду соцстраху від нещасних випадків на виробництві

(ФНВ).

** ПСП до доходу, нарахованого в місяці звільнення, не застосовують (п. 4 Порядку № 2035).

*** ПСП може застосовуватися, якщо нарахування відбулося до місяця звільнення працівника (наприклад, у місяці, що передує звільненню).

**** У встановленому законодавством мінімальному розмірі. Суму, що перевищує цей розмір, до валових витрат не включають.

***** Середня зарплата для оплати днів вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки включається до фонду додаткової зарплати як оплата простою не з вини працівника (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). На цей час із працівником продовжуються трудові відносини (ст. 235 КЗпП, п. 4.1 Інструкції № 58). Тому вважаємо за можливе середній заробіток працівника за ці дні та нараховані на них соцвнески включити до валових витрат на підставі пп. 5.6.1 і 5.7.1 Закону про податок на прибуток. Однак не виключено, що таку позицію доведеться відстоювати.

****** Вважаємо, що середній заробіток за затримку остаточного розрахунку для цілей Закону про податок з доходів слід розглядати як заробітну плату.

 

Остаточний розрахунок з працівником провадиться бухгалтерією на підставі 2-го примірника

наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), типову форму якого № П-8 затверджено наказом Мінстату від 09.10.95 р. № 253*. Для тих роботодавців, які застосовують типову форму наказу № П-8, розрахунок з працівником провадиться на зворотному боці форми.

* Приклад заповнення наказу та інших документів, які заповнюють при звільненні працівника, див. у темі тижня «Звільнення працівника» // «БТ», 2008, № 27, с. 34.

Усі суми, що належать працівнику (виплати 1, 2 і 3 у табл. 1 на с. 19), має бути виплачено

в день звільнення (ст. 116 КЗпП), який є останнім робочим днем. У разі якщо працівник у цей день не працював, зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок.

Роботодавець має

письмово повідомити працівника про нараховані йому суми до виплати (для підприємств, що застосовують типову форму наказу № П-8, інформація про нараховані суми розміщується на зворотному боці наказу). При виникненні спору про розмір нарахованих сум у визначені ст. 116 КЗпП строки працівнику має бути виплачено суму, що не оспорюється.

У разі затримки остаточного розрахунку роботодавець, за умови відсутності спору про розмір виплат, має виплатити звільненому працівнику його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (див. далі «Виплата за затримку остаточного розрахунку» на с. 31).

 

Зарплата за відпрацьований період у місяці звільнення

Для працівника в багатьох випадках день звільнення є останнім робочим днем (крім випадків хвороби та відпустки). Тому в день звільнення працівнику слід нарахувати заробіток з початку місяця по день звільнення включно.

Утримуючи з цієї суми (а також з інших виплат, що є заробітною платою для цілей

Закону про податок з доходів) ПДФО, слід ураховувати таке:

— якщо працівник має право на податкову соціальну пільгу (ПСП), то в місяці звільнення до заробітної плати її не застосовують

(п. 4 Порядку № 2035). Це правило працює також у разі, якщо працівник звільняється в останній робочий (у тому числі календарний) день місяця і цей день для нього є останнім робочим. При цьому в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід працівника у вигляді заробітної плати (ознака доходу «01») показують одним рядком, навіть якщо в інших місяцях звітного кварталу до доходу працівника застосовували ПСП;

— при проведенні остаточного розрахунку з працівником необхідно здійснити

перерахунок ПДФО (п.п. 6.5.2 Закону про податок з доходів)**;

** Докладно про це читайте у статті «Перерахунок податку з доходів при звільненні» // «БТ», 2006, № 46, с. 38.

— при регулярній виплаті доходу у вигляді заробітної плати (ознака доходу «01») виплати при остаточному розрахунку (у тому числі сум компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги) відображають у

ф. № 1ДФ за той період, до якого включається місяць нарахування таких виплат;

— у

ф. № 1ДФ слід відобразити дату звільнення працівника, заповнивши графу 7. Зверніть увагу, що цю графу заповнюють у звітному періоді, в якому працівника звільнено, а також у наступних звітних періодах, якщо в таких періодах йому нараховували і виплачували дохід (або тільки виплачували раніше нарахований дохід).

 

Компенсація за невикористану відпустку

Грошова компенсація виплачується працівнику в разі його звільнення за всі не використані ним дні (

ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону про відпустки):

щорічної відпустки (основна, додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці);

додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (жінкам, які мають двох чи більш дітей віком до 15 років, дитину-інваліда, жінці, яка всиновила дитину, самотній матері, батькові, котрий виховує дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальній установі), особі, яка взяла дитину під опіку)*.

* Думку Мінпраці про порядок надання додаткової відпустки «на дітей» див. у ком. «Відпустка на «дітей»: Мінпраці, здається, остаточно визначилося, як обчислювати кількість підстав для її надання»// «БТ», 2008, № 21, с. 7.

Інші види соціальних відпусток (відпустка по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), а також навчальні та творчі відпустки, не використані працівником, не компенсуються.

За загальним правилом (

ст. 3 Закону про відпустки) працівнику, який звільняється, за бажанням надається невикористана відпустка з подальшим звільненням. Це правило не працює при звільненні з ініціативи роботодавця за порушення трудової дисципліни. Разом з тим право на компенсацію за невикористану відпустку в працівника залишається.

Зверніть увагу, що

ст. 11 Закону про відпустки забороняє ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом більше двох років підряд. Але навіть у випадку, якщо роботодавець порушував цю норму, працівник має право на компенсацію всіх днів невикористаних відпусток незалежно від того, скільки років вони йому не надавалися (лист Мінпраці від 22.02.2008 р. № 33/13/116-08; див. також консультацію «Компенсація за невикористану відпустку при звільненні виплачується за всі невикористані дні щорічної відпустки» // «БТ», 2007, № 36, с. 43).

Нарахування компенсації за невикористану відпустку провадиться в такому самому порядку, як і звичайні відпускні**. При цьому враховуються виплати за

останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю виплати компенсації. Докладніше порядок розрахунку середнього заробітку розглянуто в темі тижня «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» // «БТ», 2008, № 22, с. 40.

** Докладно питання виплати компенсації за невикористану відпустку розглянуто у статті «Компенсація за невикористану відпустку при звільненні працівника» // «БТ», 2005, № 29, с. 13.

На практиці при розрахунку кількості днів невикористаної відпустки діють так: при тривалості відпустки 24 календарні дні за кожний відпрацьований місяць року компенсують 2 календарні дні відпустки (24 кален. дні : 12 міс.). На наш погляд, це не зовсім правильно. Точніше

кількість днів невикористаної щорічної відпустки (Дкомп) можна розрахувати за такою формулою:
Дкомп = Двідп х
Двідпр - Свідпр

365 (366) - С
,

де

Двідп — загальна тривалість щорічної відпустки працівника;

Двідпр

— кількість календарних днів до дня звільнення, за які не надавалася щорічна відпустка;

Свідпр

— кількість святкових та неробочих днів, що припадають на відпрацьований період, за який щорічна відпустка не надавалася;

С

— кількість святкових і неробочих днів, що припадають на рік.

Зверніть увагу: на відміну від щорічних відпусток, що надаються за відпрацьований рік, додаткова відпустка «на дітей» надається раз на рік повної тривалості незалежно від кількості часу, відпрацьованого в цьому році. Це необхідно враховувати при розрахунку кількості днів невикористаної додаткової відпустки «на дітей».

 

Вихідна допомога

Надання вихідної допомоги при звільненні передбачено

ст. 44 КЗпП. Наведемо в табл. 2 (с. 30) підстави для виплати вихідної допомоги та її мінімальний розмір*** залежно від причин звільнення.

*** Роботодавець може збільшити цю суму, передбачивши підвищений розмір у колективному договорі (ст. 97 КЗпП).

 

Таблиця 2

Підстави припинення трудового договору

Стаття

КЗпП

Розмір вихідної допомоги

Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці

П. 6 ст. 36 КЗпП

У розмірі не менше середнього місячного заробітку

Зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

П. 1 ст. 40 КЗпП

Виявлення невідповідності працівника до посади чи виконуваної роботи внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цією роботи, а також у разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці

П. 2

ст. 40 КЗпП

Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

П. 6 ст. 40 КЗпП

Порушення власником (уповноваженим ним органом) законодавства про працю, колективного чи трудового договору

Ст. 38

і 39 КЗпП

У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку

Призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (до 22.05.2008 р.)*

П. 3 ст. 36 КЗпП

У розмірі двох мінімальних заробітних плат

* Щодо виплати вихідної допомоги під час призову чи вступу працівника на військову службу слід пам’ятати таке. Ця допомога була обов’язковою для роботодавців до 20.06.2007 р. З 20.06.2007 р. її скасовано Законом України від 11.05.2007 р. № 1014-V. Однак уже Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI виплату вихідної допомоги відновлено. Але й це ще не все: на сьогодні останні зміни визнано неконституційними згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008. Тому

з 22.05.2008 р. виплачувати таку вихідну допомогу не потрібно.

 

Умову про виплату вихідної допомоги слід зазначити в

наказі (розпорядженні) про звільнення.

Вихідну допомогу розраховують згідно з

Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передували місяцю звільнення.

Середньомісячну заробітну плату

для розрахунку вихідної допомоги (ЗПсер.міс) можна розрахувати за формулою
ЗПсер.міс =
Вп.3

РДф
х
РДг

2
,

де

Вп.3 — виплати, що включаються до розрахунку згідно з п. 3 Порядку № 100 за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом двох місяців, які передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що включається до розрахунку)*;

* Перелік виплат, що враховуються при розрахунку суми вихідної допомоги, див. у шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам» // «БТ», 2007, № 15, с. 21.

РДф

— кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що включається до розрахунку);

РДг

— кількість робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установленим відповідно до вимог законодавства.

Докладніше про порядок виплати вихідної допомоги при звільненні див. у

статті «Вихідна допомога при звільненні» // «БТ», 2007, № 42, с. 21.

 

Виплата при затримці видачі трудової книжки

У разі затримки видачі трудової книжки

з вини власника чи уповноваженого ним органу за весь час вимушеного прогулу працівнику виплачують середній заробіток (ст. 235 КЗпП; п. 4.1 Інструкції № 58).

Ураховуючи, що в такому разі

днем звільнення вважається день видачі трудової книжки і про новий день звільнення роботодавець видає наказ, саме цю дату слід зазначати у графі 7 ф. № 1ДФ і звітності щодо персоніфікації.

Середню зарплату

для оплати днів вимушеного прогулу розраховують згідно з Порядком № 100 з розрахунку виплат за останні 2 календарні місяці.

Відповідно до

п. 2 частини першої ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково. Ураховуючи, що на дні затримки видачі трудової книжки продовжують строк дії трудового договору з працівником, цей період необхідно враховувати при розрахунку кількості невикористаних днів відпустки.

 

Виплата за затримку остаточного розрахунку

Як уже зазначалося вище, усі суми, що належать працівнику, має бути виплачено в день звільнення (

ст. 116 КЗпП). Якщо він у день звільнення не працював, зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При порушенні з вини роботодавця строків розрахунків з працівником за умови відсутності спору про розмір підприємство має виплатити звільненому працівнику його

середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП).

При виникненні спору про розмір сум, що належать звільненому працівнику, середній заробіток виплачується в разі вирішення спору на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначається органом, що виносить рішення по суті спору.

Середню зарплату

в цьому випадку також розраховують згідно з Порядком № 100 з розрахунку виплат за останні 2 календарні місяці.

 

Що можна утримати із сум остаточного розрахунку?

Із нарахованих працівнику розрахункових (крім сум вихідної допомоги;

ст. 129 КЗпП) при звільненні можна утримати:

1)

аванс, виданий у рахунок заробітної плати; суми, надміру виплачені внаслідок помилок підрахунку. Для утримання цих сум роботодавець видає наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, установленого для повернення авансу, або з дня виплати неправильно обчисленої суми (ст. 127 КЗпП). При цьому згода працівника на ці утримання не потрібна*;

* Таку думку висловили автори Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: А.С.К., 2001. — С. 557.

2) суми для погашення невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, господарські потреби.

Роботодавцю також необхідно видати наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, установленого для погашення заборгованості (ст. 127 КЗпП). Важлива умова для утримання цих сум — працівник не оспорює підстави та розмір відрахувань. Тому якщо строк пропущено або працівник оспорює розмір утримання, утримати цю суму з останнього заробітку не можна. У такому разі роботодавець може звернутися до суду з позовом про стягнення з працівника своєчасно не повернених сум;

3)

відпускні за невідпрацьовані дні відпустки. Не утримують раніше виплачені відпускні при звільненні працівників на підставах, передбачених пп. 3, 5, 6 ст. 36 і пп. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також у зв’язку з направленням на навчання або виходом на пенсію (ст. 127 КЗпП). Законом про відпустки (ст. 22) передбачено також непроведення перерахунку раніше виплачених відпускних при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП), а також у разі смерті працівника. Для утримання таких сум видавати наказ (розпорядження) не обов’язково;

4)

суми для відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника підприємству, порядок покриття якої встановлено ст. 136 КЗпП.

Зверніть увагу, що при утриманні всіх цих заборгованостей працівника перед підприємством із сум остаточного розрахунку необхідно враховувати обмеження на утримання, установлені

ст. 128 КЗпП (20 і 50 %). Водночас працівник може добровільно внести ці суми до каси підприємства.

 

Відображення даних про звільнення у звітності щодо персоніфікації

Дані про звільнення працівника, крім

ф. № 1ДФ, потраплять також до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (ІНДАНІ), які роботодавець подає до територіальних органів ПФУ щороку до 1 квітня поточного року за попередній рік.

Крім того,

при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію роботодавець подає всі відсутні в системі персоніфікованого обліку відомості про застраховану особу — заявника за період роботи у страхувальника до дати формування заяви на призначення пенсії. Зокрема, слід подати ІНДАНІ з позначкою «призначення пенсії».

 

Приклад розрахунку виплат

Бухгалтер Слинько М. О. звільняється 04.07.2008 р. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

Заяву працівниця написала 20.06.2008 р. — за 2 тижні до дати звільнення, заповнивши розділ

«Заява» наказу типової форми № П-8.

Роботодавець не заперечує проти звільнення. У день звільнення видається

наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (типова форма № П-8). Наказ реєструють у книзі реєстрації наказів щодо особового складу.

Компенсацію за невикористану відпустку має бути виплачено за період з 08.02.2008 р. по 04.07.2008 р. (148 календарних днів). За повний відпрацьований рік працівниця має право на відпустку тривалістю 28 календарних днів.

Кількість календарних днів відпустки, що підлягають оплаті (

Дкомп), становить:
Дкомп = 28 х
148 - 7

366 - 10
= 11 (кален. днів),    

де

7 — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на період з 08.02.2008 р. по 04.07.2008 р. (8 березня, 27 квітня (Великдень), 1, 2 і 9 травня, 15 червня (Трійця), 28 червня).

Працівниця відпрацювала на підприємстві понад 12 календарних місяців.

Розрахунковий період для розрахунку компенсації становить 12 місяців: липень 2007 року — червень 2008 року.

За розрахунковий період їй нараховано дохід, що включається до розрахунку відпускних, у сумі 36000 грн.

Сума компенсації за невикористані 11 календарних днів відпустки (

В) склала:
В = 11 х
36000

366 - 10
= 1112,32 (грн.)

Посадовий оклад Слинько М. О. у липні 2008 року — 3000 грн.(40-годинний робочий тиждень).

За відпрацьовані 32 години (4 роб. дні) в липні 2008 року працівниці, яка звільняється, нарахували заробітну плату в сумі 521,74 грн. (3000 грн. : 184 год (норма на липень 2008 року) х 32 відпр. год).

У працівниці перед підприємством значиться заборгованість у сумі 100 грн. невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на господарські потреби. Підстава — Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт

(Звіт) від 01.07.2008 р. № 2, поданий працівницею та затверджений керівником 01.07.2008 р. Працівниця не заперечує проти утримання заборгованості із суми остаточного розрахунку.

Для того щоб роботодавцю утримати заборгованість працівника щодо авансу на господарські потреби, необхідно видати наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, установленого для погашення заборгованості, за умови, що працівник не заперечує проти цього (

ст. 127 КЗпП). Приклад складання наведено на с. 33.

 

Товариство з обмеженою відповідальністю

«

АБВ»

 

НАКАЗ

 

02.07.2008 

м. Харків № 56

 

Про утримання неповерненого авансу, виданого на господарські потреби, та штрафу

 

НАКАЗУЮ:

Утримати із заробітної плати СЛИНЬКО Марини Олександрівни 100 грн. невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на господарські потреби, та 15 % штрафу, нарахованого у зв’язку з порушенням строку повернення згідно з п.п. 9.10.3 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Підстави: 1.

Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт від 01.07.2008 р. № 2.

 

Директор

    /Орлов/
(підпис)
Орлов К. К.

З наказом ознайомлений

02.07.2008 р.
(дата)
працівник /Слинько/
(підпис)
Слинько М. О.

 

У зв’язку з тим, що аванс на господарські потреби повернено працівницею несвоєчасно (його потрібно було повернути до або в момент подання

Звіту), на працівницю згідно з п.п. 9.10.3 Закону про податок з доходів накладається штраф у розмірі 15 % від суми надміру витрачених коштів, розрахованої з урахуванням «натурального» коефіцієнта (17,65 грн. = 100 грн. х 1,176471 х 15 %). Разом із сумою заборгованості суму штрафу утримують із суми остаточного розрахунку.

Зверніть увагу, що сума утримань 117,65 грн. (100 + 17,65) не перевищує 20 % від зарплати працівнику на руки ((1112,32 + 521,74 - 32,68 - 8,17 - 16,34 - 236,53) х 20 % =

268,07 грн.).

 

Оподаткування виплат, що належать працівнику при звільненні, показано в табл. 3.

Таблиця 3

Внесок/податок

Нарахування, грн.

Утримання, грн.

1. Внески до ПФ

542,51

32,68

(1112,32 + 521,74)

х 33,2 %

(1112,32 + 521,74)

х 2 %

2. Внески до ФБ

21,24

8,17

(1112,32 + 521,74)

х 1,3 %

(1112,32 + 521,74)

х 0,5 %

3. Внески до ФТВП

24,51

16,34

(1112,32 + 521,74)

х 1,5 %

(1112,32 + 521,74)

х 1 %

4. Внесок до ФНВ (1,56 % — тариф умовний)

25,49

(1112,32 + 521,74)

х 1,56 %

5. Податок з доходів фізичних осіб*

236,53

(1112,32 + 521,74 - 32,68 - 8,17 - 16,34)

х 15 %

6. На руки працівниця в день звільнення отримає

1222,69 грн. (1112,32 + 521,74 - 32,68 - 8,17 - 16,34 - 236,53 - 100,00 - 17,65)

*

ПСП до доходу працівниці в липні 2008 року не застосовуємо, оскільки в цьому місяці вона звільняється. При звільненні було проведено перерахунок ПДФО, який підтвердив правильність раніше утриманого ПДФО за період з 01.01.2008 р. по 04.07.2008 р.

 

У

Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 3 квартал 2008 року заробітну плату і компенсацію за невикористану відпустку відображають з ознакою доходу «01», а суму 15 % штрафу — з ознакою доходу «16»:

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

1234567890

1634

06

1634

06

236

53

236

53

01

04.07.2008

2

1234567890

117

65

117

65

17

65

17

65

16

04.07.2008

<...>

 

Запис про звільнення роботодавець уносить до трудової книжки. У день звільнення працівнику видають розрахункові в сумі 1222,69 грн. і трудову книжку. При отриманні трудової книжки працівник розписується в

особовій картці (типова форма № П-2) та у книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (типова форма № П-10).

Як бачите, недотримання всіх вимог законодавства при звільненні може стати приводом для звернення працівника до суду. Тому дотримання всієї цієї процедури має важливе значення.

А на закінчення побажаємо розставатися з працівниками мирно, не порушуючи чинне законодавство.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі