РІШЕННЯ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ:
на оскарження є один рік
Лист Міністерства юстиції України від 06.06.2008 р. № 239-0-2-08-20
«Про строки давності»
Питання про те,
в які строки можна оскаржити рішення податкових органів, особливо гостро постало після набуття чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі — КАСУ), а саме після 01.09.2005 р. Причиною тому стала ч. 2 ст. 99 КАСУ, якою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи було встановлено строк в один рік.З появою цієї норми виникла необхідність чітко визначити, про який зі строків — передбачений
ч. 2 ст. 99 КАСУ чи ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181) — ідеться в п.п. 5.2.5 Закону № 2181, що закріплює за платниками податків право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування відповідного податкового зобов’язання з урахуванням строків давності.Саме використання словосполучення «строки давності» давало підставу стверджувати, що йдеться про строки, передбачені у
ст. 15 Закону № 2181, яка, як зазначено в п. 15.1, визначає строки давності та їх застосування. А в ній передбачено лише один строк — 1095 днів.Поки не було
КАСУ, суперечка про строки оскарження рішень податкових органів теж велася, але зводилася до запитання про строк у 1095 днів або у три роки (як загальний строк позовної давності, що застосовується за відсутності інших законодавчих положень), а тому відповідь на нього особливого практичного значення не мала.Слід зазначити, що наявність у
КАСУ норми, яка встановлює строк для оскарження рішень державних органів в адміністративному суді, не виключає можливості застосування інших строків на оскарження: ч. 3 ст. 99 КАСУ прямо зазначає, що іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адмінсуду. До таких інших законів цілком міг увійти й Закон № 2181. Тому питання звелося до того, а чи встановлює взагалі Закон № 2181 строк для судового оскарження рішень податкових органів.Річ у тім, що у
ст. 15 Закону № 2181 зазначено випадки, для яких застосовується строк у 1095 днів. Це випадки:— самостійного визначення податковим органом суми податкових зобов’язань платника податків;
— стягнення податкового боргу;
— подання заяв на повернення надмірно сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов’язкових платежів).
Випадки застосування 1095-денного строку Мін’юст перелічив у
листі, що коментується. Перелік можна також доповнити застосуванням цього строку для подання уточнюючого розрахунку при самостійному виявленні помилок у показниках раніше поданої податкової декларації.Відсутність прямої вказівки на те, що строки давності, установлені ст. 15 Закону № 2181, застосовуються для судового оскарження рішень податкових органів, і дало підставу для висновку Мін’юсту про необхідність застосування строків, передбачених процесуальним законодавством. Із листа, що коментується, випливає: подати адміністративний позов із вимогою скасувати повністю або частково рішення податкового органу потрібно протягом 1 року з моменту, коли платник податків отримав можливість ознайомитися з цим рішенням (див. «Чим установлено строк на оскарження рішень податкових органів?»).
| Чим установлено строк на оскарження рішень податкових органів? Витяг із листа, що коментується
«Таким чином, норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на нашу думку, не встановлюють строків давності для звернення до суду платників податків щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання.У зв’язку з цим у разі звернення до суду щодо оскарження вказаних рішень слід керуватися процесуальним законодавством України , в тому числі стосовно строків давності звернення до суду». |
