Теми статей
Обрати теми

Про обкладення податком з доходів фізичних осіб

Редакція БТ
Лист від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217

Списання заборгованості фізичної особи

після закінчення строку давності: кредитор, на думку ДПАУ, має нарахувати і сплатити з її суми податок з доходів

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217

«Про обкладення податком з доходів фізичних осіб»

 

Цей

лист присвячено долі списуваної постачальниками комунальних послуг з фізичних осіб заборгованості за комунальними платежами у зв’язку із закінченням строку позовної давності. Цей лист зацікавить не лише постачальників комунальних послуг, а й інших суб’єктів господарювання, які списують заборгованість фізичних осіб у зв’язку із закінченням строку позовної давності (наприклад, за договором позики).

Згідно з

п.п. 4.2.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів) до оподатковуваного доходу громадян включається сума заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності. Спираючись на цю норму, а також стверджуючи, що постачальники комунальних послуг є податковими агентами стосовно таких доходів, ДПАУ вимагає при списанні заборгованості зі строком позовної давності, що минув, сплатити з її суми податок з доходів, а також подати відомості про такий дохід за ф. № 1ДФ (ознака доходу «14»). При цьому боржник (фізична особа) звільняється від обов’язку щодо погашення такої суми податкових зобов’язань на підставі п.п. 20.3.2 Закону про податок з доходів.

Слід зауважити, що ця позиція давно вже просувається ДПАУ, про що свідчать неодноразові її роз’яснення (

листи від 02.08.2006 р. № 8466/6/17-0716, від 29.05.2007 р. № 5144/6/17-0716, від 03.07.2007 р. № 13274/7/17-0717). У результаті виходить, що комунальне підприємство, яке надало послуги споживачам і не отримало за них оплату, має ще і сплатити податок з доходів при списанні безнадійного боргу. По суті, податок у цьому випадку сплачується за рахунок таких підприємств — постачальників послуг, оскільки джерело утримання податку відсутнє.

На наш погляд, позиція ДПАУ з цього питання не зовсім правильна. Дійсно, у момент списання заборгованості зі строком позовної давності, що минув, у фізичної особи виникає оподатковуваний дохід на підставі

п.п. 4.2.11 Закону про податок з доходів. У зв’язку з цим платник має подати за підсумками такого звітного року декларацію і самостійно сплатити з цієї суми податок. Це випливає з того, що постачальника комунальних послуг навряд чи можна назвати податковим агентом стосовно цього доходу, тому що він не нараховує і не виплачує фізичній особі дохід. Нарахування доходу передбачає подальшу його виплату, а в нашому випадку такі підприємства нічого споживачам не виплачуватимуть, а отже, і підстав для утримання та перерахування до бюджету податку в них немає (п.п. 8.1.1 Закону про податок з доходів). У цьому випадку відбувається лише списання безнадійної заборгованості, сума якої включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, з якої вона і має сплатити податок з доходів. Інакше (якщо податок буде нараховано і сплачено постачальником комунальних послуг, причому, очевидно, з урахуванням «натурального» коефіцієнта), виникає запитання, хто, власне, є платником цього податку.

До речі, у

листі ДПАУ від 28.12.2005 р. № 25941/7/17-2117, в якому роз’яснювався порядок декларування громадянами доходів за підсумками звітного року, зазначається, що доходи, отримані на підставі п.п. 4.2.11 Закону про податок з доходів, мають знайти відображення в декларації в разі її обов’язкового подання. Причому відображаються вони в п. 1.2 розділу І декларації, тобто там, де наводяться доходи, або не оподатковані у джерела виплати, або отримані не від податкових агентів, що непрямо підтверджує нашу позицію про те, що постачальники комунальних послуг не є податковими агентами стосовно цих доходів.

Вимога ДПАУ про подання цими підприємствами відомостей про суму списаної фізичними особами заборгованості за ф. № 1ДФ зрозуміла, оскільки інакше вони втрачають контроль над такими доходами фізичних осіб. І хоча й ця вимога, на наш погляд, є неправомірною (факту нарахування доходу в цьому випадку ми не вбачаємо), у цій вимозі можна поступитися податковим органам. Що стосується позиції податківців про сплату податку з доходів цими підприємствами за безнадійних боржників, то, на нашу думку, це дуже фіскальна позиція. Хоча, судячи з того, що ДПАУ неодноразово висловлює цю позицію у своїх роз’ясненнях, кредиторам безнадійних боржників доведеться нелегко.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі