Роз’яснює Держнаглядохоронпраці:
про застосування норм міжнародних договорів та порядку встановлення працівнику строку випробування
Лист Державного департаменту нагляду за дотриманням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України від 22.05.2008 р. № 013-0721-05
«Про надання роз’яснень»
У
листі, що коментується, Держнаглядохоронпраці відповів на деякі запитання, пов’язані з порядком дотримання законодавства про працю.1. Застосування міжнародних договорів та Закону про перевірки*
. У листі, що коментується, Держнаглядохоронпраці ще раз підтвердив свою, уже озвучену раніше, позицію (лист від 25.10.2007 р. № 013-1636-32**) про застосування у своїй діяльності Закону про перевірки.* Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.
** Див. «Сфера дії Закону про перевірки: чергові роз’яснення держорганів»// «БТ», 2008, № 5, с. 10.
Держнаглядохоронпраці зауважив, що
положення Закону про перевірки застосовуються інспекторами праці тільки в частині, не врегульованій нормами Конвенцій Міжнародної організації праці (Конвенція 1947 року № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, Конвенція 1969 року № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві).Вищість міжнародних договорів (угод) щодо застосування законодавства про працю передбачено у
ст. 81 КЗпП***. Та і в самому Законі про перевірки (ст. 3) зазначено, що державний контроль здійснюється за принципом, у тому числі «...дотримання умов міжнародних договорів України».*** Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Як зазначили працівники Держнаглядохоронпраці, для забезпечення обов’язкового застосування актів міжнародного права кожна країна, що є стороною міжнародного договору, зобов’язана привести свої національні закони у відповідність до актів міжнародного права. А тому, на їх думку, не можна говорити, що норми
Конвенцій Міжнародної організації праці суперечать вимогам Закону про перевірки, — скоріше навпаки, адже норми міжнародного права є актами вищої юридичної сили.Крім того, автори
листа зауважили, що у своїй діяльності Держнаглядохоронпраці при проведенні перевірок дотримуватиметься вимог КЗпП, КпАП****, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про оплату праці».**** Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
2. Установлення працівникам строку випробування
. Максимальну тривалість строку випробування передбачено ст. 27 КЗпП. У частині третій ст. 26 КЗпП перелічено категорії осіб, яким заборонено під час прийняття на роботу встановлювати строк випробування*****.***** Докладніше про встановлення строку випробування працівникам читайте у статті «Приймаємо на роботу зі строком випробування — що потрібно знати роботодавцю» // «БТ», 2007, № 25, с. 27.
Фахівці Держнаглядохоронпраці зазначають, що
перевищення тривалості строку випробування або встановлення його особам, яким його не можна встановлювати згідно зі ст. 26 КЗпП, є порушенням законодавства про працю.Що стосується оплати праці працівників, яким установлено строк випробування, то їх зарплата
може бути менше розміру заробітної плати інших відповідних працівників (на аналогічній посаді). Головне, щоб дотримувалися мінімальні гарантії в оплаті праці. Отже, фахівці Держнаглядохоронпраці не заперечують проти того, що працівнику на випробуванні встановлюють заробіток нижче передбаченого у штатному розкладі для аналогічної посади.Такі порушення законодавства про працю можуть стати причиною:
— притягнення посадових осіб підприємства (приватного підприємця — роботодавця) до адмінвідповідальності за
ст. 41 КоАП (штраф у розмірі від 255 до 850 грн.)******;****** Докладніше про те, що перевіряють інспекції з праці та як відбувається перевірка, читайте у статтях «Що перевіряють інспекції з праці» («БТ», 2005, № 41) і «Якщо у вас на порозі інспекція з праці» («БТ», 2005, № 42).
— притягнення винних осіб підприємства до
відповідальності за ст. 172 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III за грубе порушення законодавства про працю, що порушує особисті трудові права та інтереси працівників (штраф до 850 грн., або позбавлення права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років);— притягнення власником керівника підприємства до дисциплінарної відповідальності*.
* Порядок накладення дисциплінарних стягнень розглянуто у статті «Заохочення та стягнення: боремося за дисципліну і відповідальне ставлення до роботи» // «БТ», 2008, № 23, с. 14.
