Податковий колаж:
податок на прибуток, податок з доходів, податок з реклами — про все в одному листі ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 28.05.2008 р. № 6208/5/15-0215
«Про розгляд листа»
У
листі, що коментується, ДПАУ розглянула низку питань стосовно нюансів обчислення різних податків (податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, податку з реклами тощо). Зупинимося на найцікавіших з них.1. При коригуванні показника торішнього прибутку потрібно відкоригувати і витрати, що розраховуються на його підставі
. Деякі витрати згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток) є лімітованими, і граничний їх розмір визначається як відсоток від оподатковуваного прибутку минулого року. До них належать такі витрати:— суми різних благодійних внесків (
пп. 5.2.2, 5.2.3, 5.2.13, 5.2.18 Закону про податок на прибуток);— витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання та розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів чи безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, але не більше двох відсотків від оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) рік (
п.п. 5.4.4 Закону про податок на прибуток).У ДПАУ запитали: якщо підприємство самостійно виявило помилку минулого року, яка, відповідно, вплинула на показник оподатковуваного прибутку минулого року, то чи потрібно коригувати витрати, що розраховуються на підставі цього показника, у поточному році? ДПАУ відповіла ствердно: такі
витрати (у листі йдеться про запитання щодо благодійності) коригуються в разі зміни показника оподатковуваного прибутку минулого року внаслідок виявленої помилки.2. Візитки та податок з реклами
. Податок з реклами, як відомо, нараховується при наданні послуг з установлення та розміщення реклами. При цьому чіткого визначення, що мається на увазі під «установленням та розміщенням» реклами, у чинному законодавстві немає. ДПАУ вважає: якщо візитна картка містить інформацію про суб’єкта господарювання, послуги, що ним надаються, товар, що ним продається, про якість і переваги таких послуг (товару) тощо, то така інформація є рекламою, а її нанесення на візитну картку призводить до необхідності нарахування податку з реклами. Отже, підприємство поліграфії (чи інший виробник візиток) має включити до вартості своїх послуг з друкування податок з реклами та утримати його із замовника.На наш погляд, під установленням та розміщенням реклами слід розуміти послуги з розповсюдження реклами тим чи іншим способом, тобто завдяки чого вона стає доступною для її споживача — потенційних покупців товарів (робіт, послуг). На етапі виготовлення візиток надаються тільки друкарські послуги, а не послуги з розміщення реклами. Про це ми писали в рубриці
«Пошта тижня» // «БТ», 2008, № 11, с. 48.3. Недержавне пенсійне забезпечення (НПЗ) і податок з доходів.
ДПАУ не заперечує проти віднесення до складу податкового кредиту сум внесків на НПЗ, сплачених за члена сім’ї першого ступеня споріднення кожним з його родичів.Нагадаємо, що згідно з
п.п. «б» п.п. 5.3.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів) платник податку має право включити до податкового кредиту суми витрат на сплату внесків на НПЗ за члена сім’ї першого ступеня споріднення. Однак цю суму з розрахунку на кожний повний чи неповний місяць звітного податкового року обмежено 50 % від суми, визначеної п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів (у 2007 році — 370 грн., у 2008 році — 445 грн.) з розрахунку на кожного члена сім’ї, на користь якого такий платник податків сплачував платежі.Якщо на користь одного члена сім’ї (наприклад, на користь батька) внески на НПЗ
сплачували кілька родичів першого ступеня споріднення (наприклад, син і донька), то, на думку ДПАУ, вони обидва (і син, і донька) можуть включити до свого податкового кредиту перераховані внески. Але при цьому необхідно дотриматись й інших вимог ст. 5 Закону про податок з доходів. Нагадаємо їх*:— якщо члена сім’ї (батька) застрахував ще і його роботодавець, то платник податків (син, донька) може включити до свого податкового кредиту різницю між максимальною сумою таких витрат (у 2007 році —
370 грн., у 2008 році — 445 грн.) і сумою, сплаченою роботодавцем за такого члена сім’ї;— якщо ж такий
член сім’ї (батько) самостійно застрахував такі самі ризики за окремим страховим договором або він є вкладником недержавного пенсійного фонду за окремими пенсійним контрактом, то такий платник податків (син, донька) не може включати до складу свого податкового кредиту суму сплачених внесків на НПЗ за свого родича. При цьому сам член сім’ї (батько) має право віднести до свого податкового кредиту лише самостійно сплачені страхові (пенсійні) внески.* Докладніше див. у статті «Недержавне пенсійне забезпечення — потурбуємося про забезпечену старість працівників» // «БТ», 2008, № 11, с. 13.
4. Якщо при виплаті доходу фізичній особі податок з доходів не було утримано
. Згідно з п.п. 20.3.2 Закону про податок з доходів у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податків не здійснює нарахування, утримання і сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання чи податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податків — одержувач таких доходів звільняється від зобов’язання погашення такої суми податкових зобов’язань чи податкового боргу.Отже, якщо податковий агент не утримав податок при виплаті доходу, він сплачує його за свій рахунок. Питання полягає в тім, із якої суми потрібно обчислювати податок, а саме: чи потрібно в цьому випадку застосовувати «натуральний» коефіцієнт.
Закон про податок з доходів не дає чіткої відповіді на це запитання. Ураховуючи, що в таких випадках сума виплаченого на руки фізичній особі доходу є сумою чистого доходу, то, щоб правильно визначити оподатковуваний дохід, ми завжди рекомендували застосовувати «натуральний» коефіцієнт і вже з отриманого результату обчислювати податок.Однак ДПАУ, мабуть, вважає інакше. І хоча в
листі, що коментується, прямо не зазначено, що застосовувати в цьому випадку «натуральний» коефіцієнт не потрібно, з логіки міркувань ДПАУ напрошується саме цей висновок (див. «Неутримання податку при виплаті доходу — чи застосовувати «натуральний коефіцієнт»).
| Неутримання податку при виплаті доходу — чи застосовувати «натуральний коефіцієнт Витяг із листа, що коментується «Лише при нарахуванні (виплаті) доходів у будь-яких негрошових формах такий об’єкт оподаткування визначається в порядку, встановленому п. 3.4 ст. 3 Закону <...> [про податок з доходів. — Прим. ред.] <...>.Доходи приватних нотаріусів, у тому числі одержані від податкових агентів, оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом для фізичних осіб, — за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону (з 01.01.2007 р. — 15 % від об’єкта оподаткування).Оподаткуванню підлягає сума нарахованого до виплати доходу (п. 1.6 ст. 1 Закону <...>).Тобто при оплаті послуг приватного нотаріуса податковий агент повинен, перш за все, виконати свої агентські функції, визначені у пункті 1.15 статті 1 та у пункті 8.1 статті 8 Закону <...>, а вже після цього виплатити платнику податку належну суму доходу». |
Ну що ж, роз’яснення, безумовно, позитивне, тільки хотілося б чіткішої відповіді на поставлене пряме запитання: чи потрібно в таких випадках застосовувати коефіцієнт.
Податкові агенти можуть скористатися
листом, що коментується, для отримання персонального податкового роз’яснення з податкового органу.
