НЕСТАНДАРТНІ ВИМОГИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ:
як на них слід реагувати
Напевно, у кожного платника податків виникали ситуації, коли працівники податкових органів просили (а частіше — вимагали):
— завітати «на бесіду» до податкової міліції щодо вирішення питання мінімізації податків;
— надати письмові пояснення та копії фінансових документів;
— провести інвентаризацію тощо.
Про те, чи правомірні такі вимоги та як на них правильно реагувати, розповімо в сьогоднішній статті.
Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.04.84 р. № 8073-X.ККУ —
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.КПК
— Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р.Закон № 2181 —
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон № 509 —
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Закон про міліцію
— Закон України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII.Закон про ОРД
— Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р. № 2135-XII.
Запрошують на бесіду до податкової міліції — що робити?
Інспектор податкової міліції зателефонував і настійно запросив до нього на бесіду директора та головного бухгалтера нашого підприємства. Призначив конкретну дату і час зустрічі. Як слід реагувати на таке запрошення?
Почнемо з того, що податкова міліція — це спеціальний підрозділ державної податкової служби України по боротьбі з податковими правопорушеннями, що
здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Не таємниця, що працівників податкової міліції наділено широким спектром прав, але всі ці права обмежено законами та нормативно-правовими актами. Зокрема, працівники податкової міліції діють у межах ККУ, Закону № 509, Закону про міліцію та Закону про ОРД.Тому варто уточнити в інспектора, який зателефонував, які в нього є підстави для запрошення посадових осіб підприємства на бесіду
. Може, відкрито оперативно-розшукову справу (далі — ОРС), порушено кримінальну справу або працівники податкової міліції мають у своєму розпорядженні інформацію про вчинений або підготовлюваний злочин? Вважаємо, що жодну з цих причин він вам не назве. Бо якби такі причини були, то працівники податкової міліції вже давно б прийшли до вас із перевіркою. Адже, маючи на руках такі козирі, вони навряд чи упустили б шанс перевірити ваше підприємство*.* Про те, як відбувається перевірка за участі податкової міліції, читайте у статті «Непроханий гість гірше за..., або Як перевіряє податкова міліція» // «БТ», 2007, № 10.
Як показує практика, телефонні запрошення на бесіду найчастіше мають профілактичний характер. Закінчуються такі бесіди, як правило, проханнями переглянути податкову політику підприємства та збільшити надходження до бюджету. Але не виключено, що така «профілактична бесіда» може перетекти з доброзичливого русла в русло попереджень, звинувачень і допитів. Тому, як ви розумієте, краще уникати таких бесід, тим більше що підстав не піти на зустріч достатньо:
1
. Міліція має право вимагати від керівників підприємств пояснення щодо фактів порушення законодавства, перевірку дотримання якого віднесено до їх компетенції (п. 24 ст. 11 Закону про міліцію). Але не зазначено, що ці пояснення платник податків має надавати в податковій міліції. Свої запитання працівники податкової міліції, при великому бажанні, можуть викласти письмово.2.
Для виконання покладених на міліцію обов’язків працівник міліції має право викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв’язку з матеріалами, що перебувають у її провадженні (п. 3 ст. 11 Закону про міліцію). Але таке запрошення має бути оформлено відповідним чином.3.
Якщо відкрито ОРС, то підставою для відмови завітати до податкової міліції може бути п. 1 ст. 8 Закону про ОРД. Згідно з ним працівники міліції можуть вести з вами будь-які бесіди тільки за вашою згодою. А у вас немає ні бажання, ні часу вести бесіди з працівниками податкової міліції.Єдиний випадок, коли ви зобов’язані прийти до податкової міліції: на ваше ім’я принесли повістку (не плутати з письмовим запрошенням) і ви особисто розписалися в її отриманні
. У повістці обов’язково має бути зазначено, хто викликається та ким має виступати (свідком, підозрюваним, обвинуваченим), куди й до кого, день і годину з’явлення і наслідки нез’явлення.Таким чином, якщо ви не бажаєте спілкуватися із працівниками податкової міліції, ви маєте повне право взагалі
не реагувати на телефонне запрошення. Усне запрошення з’явитися до податкової міліції для надання пояснень або проведення «профілактичних бесід» можна проігнорувати. Такий спосіб запрошення не регламентовано жодним нормативно-правовим актом.Однак не виключено, що директор чи головний бухгалтер може зателефонувати до податкової міліції та коректно попросити викласти питання, що їх цікавлять, письмово і надіслати на адресу вашого підприємства. Про те, як правильно відповідати на письмовий запит податкових органів, розповімо трохи пізніше.
Також зауважимо, що аналогічне телефонне запрошення може надійти і від працівників податкової інспекції. У цьому випадку вас можуть запросити
лише з метою підтвердження правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів. При цьому таке запрошення має бути складено письмово з обов’язковим зазначенням у ньому підстав для запрошення, дати й часу, на який призначено бесіду, і направлено не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня запрошення (п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 509). Усне запрошення з’явитися до податкової інспекції для надання пояснень також можна проігнорувати.
Ваші письмові відповіді на їхні усні запитання?!
Під час позапланової перевірки працівники податкових органів попросили надати письмові пояснення щодо взаємовідносин нашого підприємства з одним із наших постачальників — фізичною особою — підприємцем. Чи можна їм відмовити?
Дійсно, працівників податкових органів наділено повноваженням
одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок і стосується реалізації повноважень органів державної податкової служби, установлених Законом № 509 та іншими законами України (п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 509).Інакше кажучи, /font> ввимога про надання пояснень може виникнути лише в межах проведення перевірки. У ситуації, що розглядається, так і сталося. Під час проведення позапланової перевірки працівники податкової попросили платника податків надати письмові пояснення. Чи варто надавати такі пояснення письмово, коли конкретні запитання надходять в усній формі? Вважаємо, що в цьому випадку не зашкодить попросити працівників податкової, щоб ті виклали свої запитання в письмовій формі. І лише після отримання від них письмового запиту ви надасте їм повну відповідь знову ж таки в письмовій формі. Такої ж думки дотримується Держпідприємництва (див. на с. 32 «Вимога про надання пояснень можлива тільки в межах проведення перевірки, і лише письмово »).
У зв’язку з цим порадимо вам завжди дотримуватися золотого правила: на письмові запитання слід відповідати письмово, а на усні — усно.
| Вимога про надання пояснень можлива тільки в межах проведення перевірки, і лише письмово Витяг із листа Держпідприємництва від 03.03.2007 р. № 1576 «Отже, право органів державної податкової служби на здійснення документальних невиїзних перевірок суб’єктів господарювання передбачено пунктами 1, 3 і 4 статті 11 Закону № 509, при цьому підставою для здійснення позапланової виїзної перевірки є обставини, викладені в пунктах 1, 5 частини 6 статті 111 Закону № 509.Виходячи з норм статті 111 Закону № 509 податківці мають право вимагати від підприємця пояснення та їх документальне підтвердження, у разі якщо, зокрема, їм необхідно перевірити відомості, отримані від особи (контрагента), з якою підприємець мав правові відносини.У цьому випадку податківці, для того щоб отримати необхідні відомості, мають надіслати платнику податків письмовий запит» . |
Отримано письмовий запит з податкової інспекції — як правильно на нього відповісти
Підприємство отримало письмовий запит від податкової інспекції. У ньому податкові органи просять протягом 10 робочих днів надати пояснення і документальне підтвердження про наші взаємовідносини з однією фірмою.
Підкажіть, що розуміти під обов’язком «надати пояснення і документальне підтвердження»? Чи можна не надавати копії документів, як просять податківці, а просто приїхати і показати їм необхідні документи? І що буде, якщо взагалі проігнорувати запит?
Почнемо з того, що працівники податкових органів дійсно мають право вимагати надання пояснень та їх документальних підтверджень, якщо за результатами перевірок інших платників податків було виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства. При цьому таку вимогу має бути оформлено у вигляді письмового запиту.
Якщо платник податків протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту не надасть пояснення і документальні підтвердження, то є всі підстави для проведення позапланової виїзної перевірки (п. 1 ст. 111 Закону № 509).При цьому відповіді на запитання, що розуміти під фразою
«надати пояснення та їх документальне підтвердження», у нормативних документах ви не знайдете. Але зрозуміло одне — якщо у вас на руках письмовий запит, то надавати пояснення потрібно також письмово в установлені законом строки (протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту). При цьому додавати ксерокопії документів до відповіді на запит не обов’язково.Обґрунтування відмови надати ксерокопії документів може виглядати так: згідно з
п. 9 ст. 11 Закону № 509 податкові органи можуть вилучати документи лише при проведенні перевірок та арешту активів платника податків*. При цьому під час перевірки (планової та позапланової) можна вилучити лише копії документів. Вилучення ж оригіналів можливе тільки під час проведення арешту активів платників податків на підставі рішення суду (не виключено, що оригінали за рішенням суду буде вилучено і під час проведення перевірки). У цьому випадку працівники податкової інспекції просять надати копії документів на письмовий запит. При цьому не йдеться про жодну перевірку. Отже, підстав додавати ксерокопії документів до запиту немає.* Про право вилучення оригіналів документів при арешті активів зазначено і в четвертому абзаці п.п. 9.4.1 Закону № 2181.
Можна разом з відповіддю принести до податкової інспекції оригінали документів, що підтверджують взаємовідносини з вашим контрагентом, пред’явити їх і після цього відразу ж забрати назад.
Але найкраще зробити так. Протягом 10 робочих днів від дня отримання запиту надати письмову відповідь приблизно такого змісту:
«На Ваш запит від 01.02.2008 р. № 11 повідомляємо, що підприємство ТОВ «Привал» є нашим покупцем. Документи, що цікавлять вас, буде надано за юридичною адресою підприємства: вул. Примерівська, 12»./p>УУ цьому випадку вам не доведеться виносити оригінали документів з офісу вашого підприємства і надавати копії документів (на чому так часто наполягають працівники податкової). Позапланова виїзна перевірка пройде у вас в офісі. Ну, а на своїй території проходити перевірку завжди легше, ніж у приміщенні податкової.
Ви можете заперечити: «Навіщо тоді взагалі надавати письмову відповідь на запит, адже згідно зі
ст. 111 Закону № 509 у них і так є всі підстави провести позапланову виїзну перевірку, якщо протягом 10 робочих днів вони не отримають відповіді?». Звичайно, це так, але просто з письмовою відповіддю на запит ви показуєте своє бажання співпрацювати з контролюючим органом.
Від інвентаризації під час перевірки можна відмовитися
Під час планової виїзної перевірки податковий інспектор затребував проведення інвентаризації товарних залишків. Чи можна відмовити перевіряючому у проведенні інвентаризації?
Відповідно до
п. 15 ст. 11 Закону № 509 податковий орган під час планових та позапланових виїзних перевірок має право вимагати від керівників підприємств проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів.У свою чергу, керівник може відмовитися від такої примусової інвентаризації, пославшись, наприклад, на зайнятість працівників.
Після відмови підприємству загрожує опечатування каси, касових приміщень, складів та архівів на строк не більше 24 годин з моменту опечатування, зазначеного у протоколі. Опечатування має відбуватися у присутності понятих і представників підприємства відповідно до порядку КМУ. На сьогодні порядок не затверджено. І це може стати у пригоді вашим юристам, якщо все ж таки опечатування відбулося.Подальші дії податківців мають бути такими. Після опечатування податківці можуть звернутися до суду з проханням про примусове проведення інвентаризації. І лише після рішення суду проводиться інвентаризація. На практиці найчастіше все закінчується опечатуванням, до суду працівники податкових органів не звертаються. Хоча й повністю виключати можливість їх звернення до суду не можна.
Перевірка відбувається у приміщенні податкової інспекції — коли це можливо?
Податковий інспектор у телефонній розмові повідомив головного бухгалтера, що нашому підприємству потрібно пройти позапланову перевірку. У зв’язку з цим інспектор попросив підготувати і принести на перевірку до приміщення податкової інспекції всі первинні документи (договори, видаткові накладні, виписки з банку, податкові накладні тощо), що підтверджують наші взаємовідносини з одним із постачальників за останній рік.Відверто кажучи, особливого бажання виносити оригінали документів з офісу немає. На якій підставі можна відмовити інспектору в його проханні?
Почнемо з того, що відповідно до /font> Закону № 509 працівники податкової служби мають право здійснювати такі перевірки:
— документальну
невиїзну;— планову
виїзну;— позапланову
виїзну*..* Також зауважимо, що в побуті зустрічаються такі поняття, як: «комплексна перевірка», «зустрічна перевірка», «камеральна перевірка». Визначенню
«комплексна перевірка» відповідають планові та позапланові виїзні перевірки. Визначенню «зустрічна перевірка» — позапланові виїзні перевірки. Визначенню «камеральна перевірка» — документальні невиїзні перевірки.Документальна невиїзна перевірка
(камеральна) проводиться на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подання до державної податкової служби. Контролюючий орган виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації, без проведення будь-яких інших видів перевірок виявляє арифметичні або методологічні помилки, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання.Плановою виїзною перевіркою
вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), що передбачена у плані роботи органу державної податкової служби та проводиться за місцезнаходженням такого платника податків. Про початок планової виїзної перевірки платник податків може дізнатися з повідомлення. Повідомлення про перевірку надсилається платнику податків за 10 днів (немає жодних сумнівів, що календарних) до початку перевірки, обов’язково зазначаються дата початку і тривалість проведення перевірки.Позаплановою виїзною перевіркою
вважається перевірка, не передбачена у планах роботи органу державної податкової служби. Така перевірка здійснюється на підставі обставин, викладених у ст. 111 Закону № 509, за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом.Як бачимо, у самій назві перевірок міститься відповідь на поставлене запитання.
Планова та позапланова виїзні перевірки мають проводитися за місцезнаходженням платника податків. Документальна невиїзна перевірка — за місцезнаходженням податкового органу.Таким чином, вимоги вашого податкового інспектора підготувати і принести до податкової інспекції всі необхідні документи для проведення позапланової виїзної перевірки є неправомірними. Податковий інспектор зобов’язаний самостійно прийти до офісу платника податків і там ознайомитися з необхідними йому документами.
Вилучення комп’ютерів — чи законно це?
Працівники податкової міліції, пред’явивши претензію, що на комп’ютері підприємства встановлено неліцензійне програмне забезпечення, склали адміністративний протокол про порушення прав інтелектуальної власності та вилучили комп’ютер. Чи правомірне таке вилучення?
Почнемо з того, що здійснювати перевірки ліцензійного програмного забезпечення (далі — ПЗ) можуть:
— державні інспектори з питань інтелектуальної власності;
— органи внутрішніх справ, у тому числі Державна служба боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
— органи державної податкової служби.
Такий перелік наведено в
ллисті Держдепартаменту інтелектуальної власності Міносвіти від 24.02.2003 р. № 16-14/565. На сьогодні цей перелік є усталеним, і його вже ніхто не оспорює. Але перевірка перевіркою, а вилучення майна підприємства — це вже зовсім інша історія.Справа в тому, що пристрої, на яких установлено ПЗ, не є об’єктом інтелектуальної власності, а отже, не підлягають вилученню. Об’єктом права інтелектуальної власності названо
комп’ютерні програми, які у ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII визначено як набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети чи результату. Комп’ютерна техніка до об’єктів права інтелектуальної власності не належить. Отже, вилученню підлягають лише матеріальні носії ПЗ (дискети, CD-диски, вінчестер, магнітні стрічки). Комп’ютерну техніку в цій ситуації не може бути вилучено.Звернемо увагу, що аналогічної думки дотримується Верховний Суд України
(див. «Пристрої, на яких установлено ПЗ, не є об’єктом авторського права та не підлягають вилученню — так вважає ВСУ»).
| Пристрої, на яких установлено ПЗ, не є об’єктом авторського права та не підлягають вилученню — так вважає ВСУ Витяг із п. 3.1 Узагальнення застосування судами законодавства у сфері інтелектуальної власності* * Узагальнення застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності (статті 512, 1649 КУпАП) від 01.01.2006 р. б/н. « Судді не завжди правильно встановлюють об’єкт протиправного посягання у випадках, передбачених ст. 512 КУпАП, через що приймають судові рішення, призначаючи конфіскацію предметів, які не є незаконно виготовленими й не належать до обладнання і матеріалів, що використовуються для незаконного виготовлення продукції.Так, Київський районний суд м. Харкова постановою від 26 травня 2003 р. притягнув С. до адміністративної відповідальності за правопорушення, склад якого передбачений ст. 512 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. та конфіскацією в дохід держави |
І ще один момент, на який варто звернути увагу. Виїмка речей є процесуальною дією та провадиться тільки в межах досудового слідства, тобто після того, як винесено постанову про порушення кримінальної справи. Перед
виїмкою слідчий органів внутрішніх справ має пред’явити свою мотивовану постанову про проведення виїмки (в оригіналі). Про проведення виїмки обов’язково має бути складено протокол, в якому зазначаються підстави для проведення виїмки, приміщення, в якому воно здійснюється, особи, присутні при цьому, дії слідчого та результати виїмки (частина 1 ст. 188 КПК). Також до протоколу заносяться всі заяви та зауваження осіб, присутніх під час виїмки, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Тому сміливо вимагайте від слідчого, щоб усі ваші зауваження було занесено до протоколу.Результат виїмки — це протокол виїмки. Один примірник протоколу та опису вручається особі, в якої провадилася виїмка (
частина 1 ст. 189 КПК).Докладніше про перевірки програмного забезпечення ми писали у
статті «Перевірки програмного забезпечення, або Зворотний бік прогресу» // «БТ», 2007, № 47, с. 27.
Відмова у прийнятті податкової декларації за наявності від’ємного значення
Податковий інспектор відмовився приймати декларацію з податку на прибуток зі збитками. І настійно попросив переробити декларацію так, щоб у ній було зазначено суму до сплати. Знаємо, що це незаконно. Але як правильно реагувати на таку відмову?
Відмова у прийнятті податкової декларації внаслідок того, що в ній проставлено від’ємне значення об’єкта оподаткування, — досить поширений випадок. І безумовно, вимога податкового інспектора в цій ситуації є неправомірною. Але як з цим боротися?
По-перше
, потрібно знати свої права та обов’язки податкових органів під час подання і відповідно прийняття податкової декларації. По-друге, уміти користуватися такими правами. Але не будемо забігати наперед. Почнемо з порядку подання податкової декларації.Порядок подання податкової декларації регламентовано
ст. 4 Закону № 2181. Відповідно до п.п. 4.1.2 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Декларацію має бути прийнято без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-якої причини або висування нею будь-яких умов щодо її прийняття забороняється і розцінюється як перевищення повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність.Саме ці аргументи можна викласти податковому інспектору, який відмовляється приймати податкову декларацію з від’ємним значенням. Якщо зазначені вище аргументи не вплинуть, а найімовірніше, так і буде, то доведеться надіслати декларацію поштою:
1) у загальновстановленому порядку. За умови, що 10-денний строк не прострочено
(п.п. 4.1.7 Закону № 2181);2) у порядку, описаному в
п.п. 4.1.2 Закону № 2181, коли загальновстановлений 10-денний строк подання декларації поштою прострочено. У цьому випадку необхідно до закінчення граничного строку подання декларації надіслати декларацію поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення. До опису необхідно додати заяву (зразок заяви див. нижче) на ім’я керівника податкового органу. Заява складається в довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови (абз. другий п.п. 4.1.2 Закону № 2181). Звертаємо вашу увагу на поєднання сполучників «та»/«або». Це означає: якщо ви забули записати прізвище податкового інспектора, який не прийняв податкову декларацію або він сам відмовився його назвати, то нічого страшного в цьому немає. У заяві достатньо буде зазначити дату відмови у прийнятті податкової накладної без прізвища посадової особи податкового органу.Звертаємо увагу, що і в першому і у другому випадках
декларація вважається поданою в момент її вручення підприємству поштового зв’язку. Тому особливу увагу слід приділити строкам подання декларації поштою у другому випадку, коли в останній день установленого граничного строку подання декларації податковий орган відмовляється її приймати.
Заява
Доводимо до Вашого відома, що 8 лютого 2008 року нами було подано декларацію з податку на прибуток за 2007 рік. Податковий інспектор Федотова О. І. відмовилася прийняти декларацію через наявність у ній від’ємного значення, порушивши цим п.п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III. Просимо прийняти декларацію з податку на прибуток за 2007 рік.
Додаток: оригінал другого примірника декларації.
|
Зауважимо, що причиною відмови у прийнятті декларації часто буває випадок, коли декларацію приходить здавати не головний бухгалтер чи директор підприємства, а, наприклад, кур’єр. У цьому випадку ДПАУ рекомендує платникам податків видавати кур’єру, який здає звітність до податкової, довіреність
(лист ДПАУ від 05.09.2007 р. № 17525/7/25-0917/32*).. Видача довіреності актуальна і в тих випадках, коли здати декларацію доручається кур’єру — непрацівнику підприємства. Якщо декларацію податкові інспектори на місцях усе одно відмовляються приймати, то в цьому випадку потрібно діяти способом, описаним вище: подати декларацію поштою із заявою-скаргою на ім’я керівника податкового органу.* Див. коментар «Відмова прийняти декларацію на тій підставі, що її здає не головбух чи керівник, неправомірна» // «БТ», 2007, № 45, с. 5.
На цьому закінчуємо статтю. Сподіваємося: якщо ви зіткнетеся з нестандартними проханнями чи вимогами податкових органів, то зможете відреагувати на них правильно.
