ПІДРОЗДІЛИ ПІДПРИЄМСТВА:
організаційні питання
Порядок створення підрозділів підприємства, визначення їх статусу (відокремлений чи структурний) та реєстрації ми вже розглядали («БТ», 2008, № 8, с. 27). Однак після створення виникає чимало організаційних запитань, пов’язаних з касовою дисципліною, працевлаштуванням інвалідів, ліцензуванням та патентуванням. Про це й поговоримо в сьогоднішній статті.
Ольга КУЛІГІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КУпАП —
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.Порядок № 70
— Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.Інструкція № 59
— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.Інструкція № 42 —
Інструкція щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджена наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.
Каса
Питання, пов’язані із здійсненням касових операцій, — одні з найпроблемніших питань, з якими стикаються підприємства, що мають відокремлені чи структурні підрозділи.
Правила ведення касових операцій викладено в
Положенні № 637. Відразу зауважимо, що для цілей застосування норм Положення № 637 до відокремлених підрозділів підприємства належать філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна. Інакше кажучи, Положення № 637 прирівнює структурні підрозділи до відокремлених і встановлює для них однакові правила ведення касових операцій.Зверніть увагу: на думку НБУ,
у відокремленому підрозділі підприємства, в якому встановлено РРО (наприклад, у торговельній точці), але немає окремо відведеного приміщення під касу, касою буде місце проведення розрахунків через РРО (лист НБУ від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119).
Чи потрібно відокремленому підрозділу вести касову книгу?
Згідно з
п. 4.2 Положення № 637 всі надходження та видача готівки відображаються в касовій книзі підприємства. Відокремлений (у тому числі і структурний) підрозділ має вести окрему касову книгу, якщо він :— приймає готівку за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером;
— здійснює виплати, пов’язані з оплатою праці чи виробничими (господарськими) потребами, з оформленням їх видатковими касовими ордерами та відомостями.
Касова книга відокремленого підрозділу видається та оформляється підприємством — юридичною особою, до складу якої він входить.
Якщо ж відокремлені підрозділи провадять готівкові розрахунки із застосуванням РРО чи РК та веденням КОРО, але не здійснюють операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, то
касову книгу їм вести не потрібно.При цьому відокремлені підрозділи підприємств — юридичних осіб можуть здавати готівку безпосередньо до каси таких юридичних осіб чи до будь-якого банку для переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівка для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися операторам поштового зв’язку та небанківським фінансовим установам (
п. 2.8 Положення № 637).Тут і виникає запитання: чи слід відокремленому підрозділу, що працює з РРО та здає виручку не до каси юридичної особи, а до банку, вести свою касову книгу? Адже в
п. 3.7 Положення № 637 зазначено, що приймання отриманих з банку готівкових коштів та видача готівкових коштів з каси для їх здавання до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковими та видатковими) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.Зауважимо, що з цього приводу існує досить ліберальне роз’яснення Нацбанку (
лист НБУ від 06.02.2008 р. № 11-113/423-1352). На думку Нацбанку, здавання виручки відокремленим підрозділом до банку будь-яким зі способів (самостійно до банку, через службу інкасації, самостійно до каси головного підприємства) достатньо провести через РРО з використанням операції «службова видача» та відобразити в КОРО. Інакше кажучи, касову книгу в такому разі вести не обов’язково.Тут важливо зазначити, що раніше Нацбанк у
листі від 25.05.2007 р. № 11-110/2058-5398 роз’яснював поняття «оприбуткування готівки в касі підприємства» для підприємств, що застосовують РРО та КОРО, не лише як відображення виручки в КОРО, а і як відображення в касовій книзі. Якщо відокремлений підрозділ, що застосовує РРО, здає виручку до каси підприємства, то виконуються всі умови її оприбуткування, названі в листі № 11-110/2058-5398. ПКО в такому разі виписується касою підприємства. Але якщо підрозділ здає виручку безпосередньо до банку або через службу інкасації банку, то цю умову (відображення надходження готівки в касовій книзі) без виписування ПКО та ВКО (при здаванні виручки до банку) самим відокремленим підрозділом виконано не буде. Причому податкові органи, які мають право штрафувати за касові порушення, узяли цей лист Нацбанку на озброєння, про що повідомили в своєму листі від 08.08.2007 р. № 15658/7/23-7017.Тому, ураховуючи, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки передбачено штраф у розмірі 500 % неоприбуткованої суми*, ми б порадили відокремленим підрозділам, що здають виручку безпосередньо до банку, усе-таки вести свою окрему касову книгу. Якщо ж не хочеться морочитися з касовою книгою та «суворими» касовими ордерами, то здавайте виручку не безпосередньо до банку, а до каси підприємства — юридичної особи.
* Докладніше про штрафні санкції див. у статті «Наявні штрафи» // «БТ», 2007, № 47, с. 40.
І ще один момент. Якщо бухгалтерія та касир підприємства не працюють у вихідні та святкові дні, а його підрозділ, що використовує РРО (РК), у ці дні працює, але касову книгу не веде, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються на наступний робочий день підприємства — юридичної особи.
Чи можна встановити для відокремленого підрозділу ліміт каси?
Згідно з
п. 5.2 Положення № 637 на кожний відокремлений підрозділ (магазин, кіоск, палатку) складається окремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2 до Положення № 637). При цьому ліміт каси можна встановити також і відокремленому підрозділу, що має РРО, але не веде касову книгу (лист НБУ від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119).Для відокремлених підрозділів (до яких також належать і структурні) ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.
Щодо кожного підрозділу для розрахунку ліміту враховується тільки його виручка, і тримісячний період, що враховується при розрахунку ліміту, для кожного підрозділу може бути свій (лист НБУ від 19.05.2006 р. № 11-113/1875-5345).
Працевлаштування інвалідів
Чи потрібно філії реєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів?
Підприємства, установи та організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, в яких за основним місцем роботи працюють вісім та більше осіб, реєструються у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичні особи (
п. 2 Порядку № 70). Отже, філіям та іншим підрозділам підприємства реєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів не потрібно. У Фонді соціального захисту інвалідів має реєструватися тільки головне підприємство. При цьому юридичні особи, які мають відокремлені підрозділи, разом із заявою на реєстрацію, копіями свідоцтва про реєстрацію та довідки подають (надсилають) відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.
У нашого підприємства є кілька філій. Чи обов’язково на кожній з них виконувати норматив щодо працевлаштування інвалідів?
Ні,
не обов’язково. Як роз’яснює Фонд соціального захисту інвалідів у листі від 14.08.2007 р. № 1/6-367, головне підприємство може самостійно прийняти рішення про виконання 4 % нормативу або за рахунок головного підприємства, або за рахунок лише відокремлених підрозділів, або за рахунок як головного підприємства так і відокремлених підрозділів. Інакше кажучи, важливо, щоб у цілому по підприємству (з урахуванням працівників головного підприємства та філій) норматив було виконано. При цьому не має значення, де фактично працює інвалід.
Чи потрібно відокремленому підрозділу підприємства подавати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, якщо в такому підрозділі працює 15 осіб?
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма № 10-ПІ, далі — Звіт) подається підприємствами, установами, організаціями до відділення Фонду соціального захисту інвалідів
за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності (п. 2.1 Інструкції № 42). Отже, за місцезнаходженням відокремленого підрозділу Звіт подавати не потрібно.Підприємства, установи та організації,
що мають відокремлені підрозділи, подають зведений Звіт, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів, тобто такий Звіт має містити кількість працівників і кількість інвалідів у цілому по підприємству. При цьому разом зі звітом необхідно подати також Перелік підприємств, що ввійшли до складу господарського об’єднання, та/або відокремлених підрозділів роботодавця, форму якого наведено в додатку до Інструкції № 42 .Таким чином,
відокремленим підрозділам окремий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів подавати не потрібно. Чисельність працівників підрозділу підприємства має бути включено до зведеного Звіту, що подається головним підприємством.Зауважимо також, що санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів сплачують лише юридичні особи за місцем їх державної реєстрації. Інакше кажучи, тільки юридичні особи можуть реєструватися у Фонді, подавати Звіт
і сплачувати адміністративно-господарські санкції до Фонду. Що стосується філії, то законодавчо не визначено обов’язковість і порядок реєстрації, подання Звіту і сплати штрафів такими філіями до Фонду. Це підтверджує і Фонд соцзахисту інвалідів у своєму листі від 03.05.2007 р. № 1/5-393.
Ліцензії
Ми займаємося діяльністю, що ліцензується (є турагентом), і збираємося відкрити філію в іншому місті. Чи потрібно нам придбавати ще одну ліцензію?
Якщо відокремлений підрозділ підприємства здійснює діяльність, що підлягає ліцензуванню, то
нову ліцензію придбавати не потрібно. Досить буде отримати копію ліцензії самої юридичної особи, засвідчену органом ліцензування. Таку можливість передбачено ст. 14 Закону про ліцензування. Тому в разі створення нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу юридична особа має подати до органу ліцензування заяву про видачу копії ліцензії. Заплатити за видачу копії ліцензії потрібно буде лише 1 нмдг (17 грн.).Однак це стосується не всіх ліцензій. Винятком, зокрема, є алко-тютюнові ліцензії. Так, якщо здійснюється роздрібна
торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами, то ліцензія має оформлятися за місцем торгівлі або на кожний РРО (при реалізації алкогольних напоїв), або на кожне торговельне місце (при реалізації тютюнових виробів).Звернути увагу також потрібно на такий момент: згідно зі
ст. 14 Закону про ліцензування на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, діяльність можна здійснювати на всій території України. Якщо ж ліцензію видано органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений орган рад, то діяльність можна здійснювати лише на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Патенти
Наша фірма займається техобслуговуванням і ремонтом автомобілів. У зв’язку з розширенням збираємося відкрити філію. Чи потрібно нам придбавати ще один патент?
На відміну від ліцензій,
патенти необхідно придбавати для кожного структурного (відокремленого) підрозділу окремо (ст. 3 Закону про патентування). Більше того, кількість необхідних патентів залежить також від кількості здійснюваних в одному приміщенні чи пункті продажу видів діяльності, що підлягають патентуванню.Якщо в одному приміщенні здійснюється
кілька видів діяльності, що підлягають патентуванню (наприклад, роздрібна торгівля і кілька видів побутових послуг), то необхідно придбати два торгові патенти — на торговельну діяльність і на діяльність із надання послуг.При цьому якщо в одному пункті продажу товарів здійснюються
два чи три види торговельної діяльності, то придбавається один торговий патент за максимальною вартістю. Один торговий патент за максимальною вартістю придбавається також при наданні двох чи більше видів побутових послуг, що підлягають патентуванню, якщо вони надаються в одному окремому приміщенні, будівлі чи в їх частинах.Що ж стосується
місця отримання патенту, то відповідно до п. 3 ст. 2 Закону про патентування торговий патент видається за плату суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність або надають побутові послуги, державними податковими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб’єктів.
Штатний розпис
Чи повинен мати підрозділ окремий штатний розпис?
Як зазначає Мінпраці в
листі від 27.06.2007 р. № 162/06/187-07, прийняття (затвердження) керівником підприємства штатного розпису провадиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), який визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства. Затвердження штатного розпису на підприємстві є обов’язковим, і його відсутність потрібно вважати порушенням вимог законодавства про працю, за яке роботодавець може нести адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 41 КУпАП.Таким чином,
структурному підрозділу окремий штатний розпис затверджувати не потрібно. А у відокремлених підрозділів, на наш погляд, є право вибору — затверджувати окремий штатний розпис чи включати його до штатного розпису головного підприємства.
Відрядження
Як засвідчити позначку в посвідченні про відрядження філії, що не має власної печатки, зокрема, у ситуації, коли до філії направляється у відрядження працівник головного підприємства?
Згідно з
п. 1.3 Інструкції № 59 позначки в посвідченні про відрядження про прибуття та вибуття працівника засвідчуються тією печаткою, яку використовує у своїй господарській діяльності підприємство для посвідчення підпису відповідної посадової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, котрі вибувають у відрядження та прибувають з нього.Оскільки філії та інші підрозділи не є юридичними особами, то за відсутності в них печатки всі документи щодо здійснення такими підрозділами господарської діяльності засвідчуються
печаткою підприємства.І якщо до філії відряджається працівник головного підприємства, то вийде, що позначки про прибуття відряджених працівників до цього відокремленого підрозділу та вибуття з нього буде засвідчено тією самою печаткою, якою засвідчено позначки про прибуття та вибуття з головного підприємства. Якщо ж до філії відряджаються працівники інших підприємств, то з оформленням посвідчень про відрядження можуть виникнути труднощі. Тому для повноцінної діяльності філії доцільно виготовити окрему печатку*.
* Про виготовлення печаток і штампів для відокремлених підрозділів ми писали у статті «Створення підрозділу: визначаємо статус та реєструємо» // «БТ», 2008, № 8, с. 27.
На цьому розгляд організаційних питань діяльності структурних та відокремлених підрозділів підприємства закінчимо. Сподіваємося, що ми охопили всі основні моменти і ви змогли знайти відповідь на запитання, що вас цікавить. У найближчих номерах газети розглянемо особливості сплати відокремленими підрозділами різних податків та зборів.
