Теми статей
Обрати теми

Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів

Редакція БТ
Наказ від 18.04.2008 р. № 266

ЯК ДПАУ ОБРОБЛЯТИМЕ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИМЕ

розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів

 

Наказ Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266

«Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»

 

Наказом

, що коментується, ДПАУ затвердила, Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі — Примірний порядок). Поява Примірного порядку насамперед пов’язана з появою нового додатка 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Нагадаємо, що вперше платники податків оновлену декларацію з ПДВ з новим додатком 5 зобов’язані були подати за результатами звітного періоду за березень 2008 року (І квартал 2008 року).

І ось тепер ДПАУ вирішила пояснити своїм підлеглим (працівникам державної податкової служби всіх рівнів), як слід обробляти податкову звітність за результатами звітного періоду

починаючи з березня 2008 року (І кварталу 2008 року) і надалі використовувати отриману інформацію.

Цікавим є розділ II

Примірного порядку. У ньому описано порядок приймання декларації з ПДВ. Починається він з візуального контролю поданого документа, під час якого перевіряються:

— реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ;

— чинність форми податкової звітності з ПДВ;

— заповнення документів податкової звітності, що подаються на паперових носіях засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації тощо);

— відсутність підчисток, помарок, малопомітних виправлень;

— повнота заповнення, а саме: наявність обов’язкових додатків, обов’язкових реквізитів, передбачених формою відміток (у тому числі відмітки про подані додатки); значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;

— наявність підписів відповідних посадових осіб;

— скріплення печаткою платника податків.

Якщо за результатами візуального контролю буде

виявлено недоліки в оформленні, то таку декларацію з ПДВ не визнають як податкову декларацію. При цьому така декларація працівником державної податкової служби (ДПС) приймається, але при цьому платнику ПДВ пропонується доопрацювати подані документи, ураховуючи виявлені недоліки. В електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, реєструються та набувають статусу «До відома».

Безумовно,

Закон № 2181* містить низку аргументів, щоб не погодитися з тим, що з перелічених вище підстав декларацію з ПДВ можна не визнати як податкову декларацію. Однак, з практичної точки зору, платнику податків доведеться змиритися з позицією ДПАУ (чи оскаржити таке рішення).

* Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Якщо

недоліків в оформленні податкової звітності з ПДВ не встановлено, то така звітність реєструється як податкова звітність, що вважається прийнятою та підлягає подальшому опрацюванню (уведенню інформації податкової звітності з ПДВ до електронної бази). Оброблена інформація, направлена до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає порівнянню засобами системи автоматизованого порівняння. Порівнюються податкові зобов’язання та податковий кредит у розрізі контрагентів на рівні ДПАУ з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов’язань або завищено суму податкового кредиту. Результат автоматизованого порівняння даних податкової звітності з ПДВ — розподіл платників ПДВ за відповідними категоріями (нульова, перша та друга).

Отримані результати автоматизованого порівняння центральний податковий орган передає органам ДПС, які, у свою чергу, уже на місцях перевіряють ще раз отриману інформацію. За результатами перевірки отриманої інформації працівники ДПС:

— усувають помилки, допущені працівником податкової інспекції при введенні податкової звітності до електронної бази з паперового носія;

— ураховують дані за уточнюючими розрахунками (у разі їх подання платником ПДВ);

— складають акт перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) з обов’язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

Про те, як має відбуватися камеральна невиїзна перевірка, ДПАУ розповіла в розділі III

Примірного порядку. Документальній невиїзній перевірці присвячено розділ IV Примірного порядку, а позаплановій виїзній розділ V.

Особливу увагу приділено камеральній невиїзній перевірці. У

додатку 3 до Примірного порядку наведено Методичні рекомендації щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість. З ними ви можете ознайомитися в додатку «Документи» цього номера газети.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі