Теми статей
Обрати теми

Податковий кредит з ПДВ без податкових накладних — запитання та відповіді

Редакція БТ
Стаття

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ З ПДВ

без податкових накладних — запитання та відповіді

 

Незважаючи на те що пройшло вже понад три роки з моменту внесення до Закону про ПДВ глобальних змін, запитання про нюанси формування податкового кредиту продовжують надходити до нашої редакції. Серед них чималою популярністю користується запитання про те, в яких випадках можна відобразити податковий кредит з ПДВ без податкової накладної? У сьогоднішній статті дамо розгорнену відповідь на нього.

Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про ПДВ —

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податкову службу

— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.

Положення про касу —

Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Порядок № 165

Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок про реєстрацію КОРО —

Порядок реєстрації та ведення книг обліку в розрахункових операціях та розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Положення про розрахункові документи

— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

 

Загальні вимоги

Чи можна відобразити податковий кредит з ПДВ без податкової накладної? Якщо так, то наведіть повний перелік таких випадків.

 

Основним документом, що підтверджує право на податковий кредит з ПДВ, є податкова накладна. Але є і винятки з цього правила: згідно з

п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної можуть бути такі документи:

— товарний чек, платіжний чи розрахунковий документ;

— касові чеки;

— транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв’язку, за інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку;

— заява зі скаргою на постачальника товарів (послуг), який відмовився видати податкову накладну чи порушив порядок її заповнення, до якої додаються копії документів, які підтверджують факт сплати податку.

А от у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що засвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ або погашений податковий вексель*

(п.п. 7.2.7 Закону про ПДВ).

* Зазначимо, що погашення ПДВ шляхом пред’явлення податкового векселя у 2008 році неможливе.

Зверніть увагу!

Закон про ПДВ пред’являє особливі вимоги до форми та змісту перелічених вище документів. При цьому в окремих випадках висуває обмеження і щодо суми ПДВ, яку можна включити до складу податкового кредиту. Для наочності основні вимоги, що пред’являються до зазначених вище документів, наведемо в таблиці.

 

Документи, які дають право на податковий кредит без податкової накладної

Документи

Обов’язкові реквізити в документі /особливості оформлення

Примітки

/обмеження

Норма

Закону про ПДВ

1

2

3

4

Документи, якими оформляється поставка товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками карткою платіжної системи, банківськими чеками, персональними чеками:

— товарний чек;

— платіжний чи розрахунковий документ (касовий чек, чек термінала тощо)

1) загальна сума платежу;

2) сума податку;

3) податковий номер постачальника (ІПН)

У межах граничної суми, установленої НБУ для готівкових розрахунків (сьогодні — 10 тис. грн. з урахуванням ПДВ), протягом одного дня з одним постачальником

Абз. перший п.п. 7.2.6

Касовий чек**

1) загальна сума платежу;

2) сума податку;

3) фіскальний номер РРО (без визначення податкового номера постачальника (ІПН))

Загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 грн. на день (без ПДВ)

Абз. шостий п.п.7.2.6

— транспортний квиток;

— готельний рахунок;

— рахунок за послуги зв’язку;

— рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку (за даними водолічильників, електролічильників тощо)

1) загальна сума платежу;

2) сума податку;

3) податковий номер постачальника (ІПН) (за винятком документів, у яких форму встановлено міжнародними стандартами)

1) обмежень щодо суми немає;

2) на наш погляд, якщо в готельному рахунку відсутні обов’язкові реквізити для податкового кредиту, то їх можна запозичити з касового чека (який дуже часто додається до готельного рахунку). Якщо ж касовий чек, з якихось причин, не було додано, але в рахунку зазначено всі перелічені реквізити, то, на нашу думку, право на податковий кредит все одно буде

Абз. п’ятий

п.п.7.2.6

Заява зі скаргою

Складається відповідно до загальноприйнятих норм діловодства, якщо постачальник відмовився надати податкову накладну або заповнив її з порушеннями

Подається разом з декларацією за звітний податковий період, в якому має бути подано податкову накладну. До заяви додаються копії документів, що підтверджують факт сплати податку (товарний чек тощо)

абзаци другий і третій п.п. 7.2.6

** Касовий чек може не містити ІПН, якщо він друкується РРО, уключеним до Державного реєстру ЕККА та комп’ютерної системи до моменту набуття чинності порядку № 614 (до 01.07.2001 р.).

 

ПК за касовим чеком

Підзвітна особа надала разом з авансовим звітом касовий чек. Чек на загальну суму — 3600 грн. (з урахуванням ПДВ). Чи можна суму ПДВ за чеком у розмірі 600 грн. уключити до складу податкового кредиту без податкової накладної?

 

З наведеної вище таблиці видно, що суму ПДВ за касовим чеком без податкової накладної можна включити до складу податкового кредиту за умови, що загальна сума поставлених товарів (послуг) за чеками не перевищує 200 грн. на день

без ПДВ (відповідно сума ПДВ становить 40 грн.). Тобто до податкового кредиту протягом одного дня потрапляє тільки 40 грн., незалежно від того, скільки чеків було отримано і від скількох постачальників. Аналогічної думки дотримуються податкові органи в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 14, с. 44 та № 16, с. 40.

При цьому залишок суми ПДВ, невключеної до податкового кредиту віднести до складу валових витрат теж не вийде. Адже згідно з

п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток сума ПДВ, включена до ціни товарів (робіт, послуг), що придбавалися платником податку на прибуток для виробничого чи невиробничого використання, не включається до складу валових витрат.

Невже в такій ситуації підприємство просто втратить суму «вхідного» ПДВ 560 грн. (600 грн. - 40 грн.)? Адже така сума не може претендувати на податковий кредит через обмеження, установлене

абз. шостим п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ і потрапити до складу валових витрат вона теж не може. Не все так погано.

Якщо в касовому чеку

не виділено податковий номер постачальника, але визначено його фіскальний номер, то тоді до податкового кредиту дійсно потрапить тільки 40 грн. А от якщо в касовому чеку, крім загальної суми платежу і суми податку, зазначено податковий номер постачальника (у чеку позначений буквами «ПН»), то можна включити до складу податкового кредиту суму «вхідного» ПДВ у повному розмірі — 600 грн. Пояснимо чому. Річ у тім, що відповідно до п. 1.2 Положення про касу під розрахунковим документом розуміють, зокрема, документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів. Як бачимо, касовий чек є розрахунковим документом. Це означає, що підприємство, у якого є касовий чек з податковим номером постачальника може скористатися абзацом першим п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. А саме, може включити до складу податкового кредиту всю суму ПДВ за касовим чеком на загальну суму платежу до 10 тис. грн. (включно) протягом одного дня з одним постачальником за одним чи кількома платіжними документами. При цьому такий касовий чек має бути оформлено відповідно до вимог Положення про розрахункові документи. До речі, про те, що касовий чек може бути підставою для включення до податкового кредиту (у межах 10 тис. грн. з урахуванням ПДВ) тільки за умови відповідності його встановленій формі з обов’язковим визначенням індивідуального податкового номера платника ПДВ було відзначено ДПАУ в листі від 02.08.2006 р. № 14610/7/16-1517-05 (див. «Які обов’язкові реквізити повинен містити касовий чек»).

 

Які обов’язкові реквізити повинен містити касовий чек

Витяг із листа ДПАУ від 02.08.2006 р. № 14610/7/16-1517-05

 

«Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, визначені

п. 3.2 п. 3 наказу ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»[п.п. 3.2 Положення про разрахункови документи. — Прим.ред. ].

Відповідно до зазначеного наказу фіскальний касовий чек на товари (послуги) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити такі обов’язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ

, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;

для СПД, що не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ

за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.

Враховуючи зазначене, касовий чек може бути підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ (у межах встановленої Законом суми) лише за умови відповідності його встановленій формі з обов’язковим визначенням індивідуального податкового номера платника ПДВ».

 

І ще один момент, на який хочемо звернути вашу увагу. За ідеєю, якщо постачальник — платник ПДВ дотримується чинного законодавства, то

в чеку РРО має бути зазначено його податковий номер. Адже податковий номер продавця — обов’язковий реквізит чека, а також відривної частини розрахункової квитанції (п. 3.2 та 5.3 Положення про розрахункові документи). Щоправда, свого часу на цілком законних підставах податковий номер міг бути відсутній в касовому чеку. Згідно з п. 8 Порядку про реєстрацію КОРО вимоги щодо наявності обов’язкових реквізитів в касовому чеку не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, включені до Державного реєстру РРО та комп’ютерної системи до моменту набуття чинності цим же порядком (до 01.07.2001 р.). Тільки от у чинному Державному реєстрі РРО, затвердженому наказом ДПАУ від 10.09.2008 р. № 581 уже таких касових апаратів немає.

 

ПК за касовим чеком без податкового номера

До авансового звіту від 1 жовтня 2008 року менеджер із закупівель додав касові чеки від постачальників товару на загальну суму 11040 грн. (у всіх чеках зазначено податковий номер постачальника):

— постачальник «А» — чек від 30.09.2008 р. на суму 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.)

— постачальник «Б» — чек від 30.09.2008 р. на суму 240 грн. (у тому числі ПДВ — 40 грн.)

— постачальник «А» — чек від 01.10.2008 р. на суму 4800 грн. (у тому числі ПДВ — 800 грн.).

Чи є право на податковий кредит?

 

Як передбачено

абзацом першим п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ, підставою для нарахування податкового кредиту без ПДВ при поставці товарів (послуг) за готівку в межах 10 тис. грн. є, зокрема, належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує приймання платежу постачальником від одержувача таких товарів (послуг). При цьому такий документ повинен містити:

— загальну суму платежу;

— суму податку;

— податковий номер постачальника

.

Це наш випадок. Усі надані чеки мають перелічені вище реквізити. Тільки от загальна сума за всіма чеками становить 11040 грн. Чи не означає це що десятитисячний ліміт у цій ситуації перевищено і до податкового кредиту потрапить лише частина суми ПДВ, зазначеної в касових чеках?

Ні. Річ у тім, що до податкового кредиту можна включити всю суму ПДВ за касовим чеком у межах загальної суми платежу 10 тис. грн.

протягом одного дня з одним постачальником за одним чи кількома платіжними документами. А от яку ж дату вважати за правильну: дату касового чека чи дату затвердження авансового звіту? Прямої відповіді на це запитання в Законі про ПДВ немає.

На наш погляд, розрахунок граничної суми податкового кредиту слід проводити

на дату, зазначену в касовому чеку, а не на дату складання авансового звіту (хоча в Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних податковий кредит за такими чеками відобразиться на дату подання авансового звіту). Отже, до складу податкового кредиту можна включити суму ПДВ за всіма чеками і в повному обсязі, оскільки суми оплати протягом одного дня з одним постачальником не перевищують законодавчо встановленої межі — 10 тис. грн.

 

ПК за прибутковим касовим ордером

Підприємство за маркетингові послуги розрахувалося готівковими коштами. На підтвердження оплати від постачальника послуг отримано квитанцію до прибуткового касового ордера. У ній зазначено загальну суму платежу та суму ПДВ. У верхній частині квитанції від руки вписано податковий номер постачальника маркетингових послуг. Чи може такий документ бути підставою для відображення податкового кредиту?

 

Почнемо з того, що згідно з /font>пп. 1.2 Положення про касу під розрахунковим документом розуміють, зокрема, документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів. У цьому ж пункті зазначено, що касовий ордер — первинний документ (прибутковий чи видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходження (видачі) готівки з каси. Як бачимо, прибутковий касовий ордер

є розрахунковим документом.

На підставі цього можна зробити висновок, що

ппідприємство, яке має квитанцію до прибуткового касового ордера із зазначеними в ній податковим номером постачальника, загальною сумою платежу та сумою податку, може скористатися абзацом першим п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ. А саме, може включити до складу податкового кредиту всю суму ПДВ за касовим чеком на загальну суму платежу до 10 тис. грн. (включно) протягом одного дня з одним постачальником за одним чи кількома платіжними документами.

Однак тут є одна проблема: у визначенні розрахункового документа йдеться про документ «

установленої форми». На сьогодні форма прибуткового касового ордера (типова форма № КО-1), яку було затверджено наказом Мінстату від 15.02.96 р. № 51, втратила чинність відповідно до наказу Держкомстату від 09.06.2008 р. № 186. При цьому нову типову форму досі не затверджено*. Це у свою чергу для податківців може бути формальною підставою у відмові платнику податків сформувати свій податковий кредит за такою квитанцією без податкової накладної.

* Нацбанк у своєму листі від 09.07.2008 р. № 11-111/2779-9370

рекомендує підприємствам до затвердження нової форми користуватися бланками, затвердженими наказом № 51.

Що можна порекомендувати в ситуації, що склалася? Рекомендуємо підстрахуватися та вимагати від постачальника податкову накладну.

 

ПК за заявою

У жовтні було отримано податкову накладну з помилкою (неправильно зазначено номенклатуру товару). Постачальник відмовився переписувати податкову накладну. Знаємо: якщо помилка стосується обов’язкових реквізитів, то податківці розглядають це як порушення встановлених законом правил податкового обліку й одразу ж виключають з податкового кредиту суму ПДВ за такою неправильно заповненою податковою накладною. Як у цьому випадку відстояти своє право на податковий кредит, коли у вас на руках податкова накладна з помилкою?

 

У цьому випадку можна претендувати на податковий кредит і без податкової накладної. Для цього до податкової декларації з ПДВ за звітний період (в якому має бути подано податкову накладну) слід додати такі документи:

— заяву зі скаргою;

— копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, які засвідчують факт сплати податку в результаті придбання товарів (послуг).

До заяви додаються

копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, які підтверджують факт сплати податку в результаті придбання таких товарів (послуг) (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ). У декларації з ПДВ (з її зворотного боку) потрібно зробити відповідну позначку про додану заяву. Подана таким чином заява є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Як бачимо, нічого складного немає. Головне — при поданні заяви дотримуватися вимог, установлених у

Законі про ПДВ, і податковий кредит «у ваших руках». Та все ж деякі моменти при поданні заяви слід урахувати.

По-перше, подати заяву зі скаргою на постачальника можна тільки з декларацією за той період, в якому повинна бути видана податкова накладна

. Таке уточнення міститься в п. 7 Порядку № 165. У нашому випадку маємо справу з жовтневою «збитковою» податковою накладною. Для того щоб не втратити право на податковий кредит за нею, підприємство має подати до податкової інспекції заяву зі скаргою разом з декларацією за жовтень 2008 року (не пізніше 20 листопада 2008 року). Подавши декларацію, заяву зі скаргою в установлений строк, підприємство має повне право включити суму податку за такою податковою накладною до складу податкового кредиту за жовтень.

По-друге, до заяви має бути додано копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, які підтверджують факт сплати податку.

Під іншими розрахунковими документами, які підтверджують факт сплати податку в результаті придбання товарів (послуг) прийнято розуміти: платіжні доручення, виписки банку тощо. Не зашкодить додати до заяви й копію податкової накладної, яка стала приводом для написання скарги.

Щоправда, з норми

Закону не зовсім зрозуміло, що робити, якщо перша подія — отримання товарів (послуг). Вартість товару (послуг) ще не сплачено, а отже, немає й документів, які підтверджують сплату податку. Вважаємо, що в цьому випадку до заяви може бути додано витратні накладні постачальника, акти виконаних робіт (наданих послуг). Схоже, із цим згодні й податківці (див. «Які документи може бути додано до заяви»).

По-третє, заява зі скаргою складається в довільній формі

. Жодних обмежень щодо форми немає. Зразок заяви наведено на с. 35 .

 

 

Начальнику ДПІ Енського району м. N

Петрову О.П.

головного бухгалтера ТОВ «Закупівля»

(код ЕДРПОУ 32356849)

Іванової І.О.

 

Заява

 

Доводимо до Вашого відома, що 24.10. 2008 р. нами було проведено передоплату ТОВ «Міраж» за борошно в сумі 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.) за рахунком-фактурою № 23/6 від 22.10.2008 р. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 658 від 24.10.2008 р. та випискою з поточного рахунка.

Податкову накладну № 43 від ТОВ «Міраж» було отримано своєчасно на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.), однак вона заповнена з порушенням порядку. Зокрема, у номенклатурі товару зазначено інший товар (замість борошна 1-го сорту, зазначено борошно в/с). Наше прохання замінити неправильно оформлену податкову накладну постачальник відмовився виконати.

Вважаємо, що на підставі

п.п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР подана заява є підставою для включення сум ПДВ у розмірі 2000 грн. за податковою накладною № 43 до податкового кредиту за жовтень.

До заяви додаємо

такі документи:

— копію рахунка-фактури № 23/6 від 22.10.2008 р.;

— копію платіжного доручення № 685 від 24.10.2008 р.;

— копію податкової накладної № 43, в якій було допущено помилку.

 

03.11.2008 р.

Підпис  /Іванова/

 

Які документи може бути додано до заяви

Витяг із журналу «

Вісник податкової служби України», 2005, № 40

«У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну чи при порушенні ним порядку її заповнення одержувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, які засвідчують факт сплати податку унаслідок придбання таких товарів (послуг) (у цьому випадку договір та акт передання)».

 

Звертаємо увагу!

Для податківців заява зі скаргою є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки постачальника для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією (п. 5 ст. 111 Закону про податкову службу, абзац третій п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ).

І ще один момент: якщо ви все ж таки не подали заяву зі скаргою та добровільно відмовляєтеся від права на податковий кредит, то сума податку не потрапить ні до податкового кредиту, ні до валових витрат. Це пов’язано з тим, що відповідно до

п.п. 5.3.3 Закону про податок на прибуток не відносяться до валових витрат витрати на оплату ПДВ, включеного до ціни товару (робіт, послуг), що придбавалися платником податків для виробничого чи невиробничого використання*. У бухгалтерському обліку така сума ПДВ згідно з п. 9 П(С)БУ 9 «Запаси» включається до первісної вартості запасів, що придбавалися, як сума посередніх податків у зв’язку із придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству.

* Нагадаємо, що цей пункт дозволяє включати до валових витрат тільки суми ПДВ за товарами (роботами, послугами), придбаними неплатниками ПДВ, а також платниками ПДВ, які здійснюють операції, звільнені від оподаткування та які не є об’єктом обкладення ПДВ.

На цьому закінчуємо статтю. Сподіваємося, що тепер ви без особливих проблем зможете включити до податкового кредиту суми ПДВ без податкової накладної та обґрунтувати податковим інспекторам правильність своїх дій.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі