Банківські проценти
не завжди включаються до валових витрат — фіскальне роз’яснення ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 10.11.2008 р. № 22025/7/15-0217
«Про надання роз’яснення»
Лист
, що коментується, — ще одне підтвердження того, що за потреби майже кожну норму закону можна прочитати так, як треба. Була б потреба. Цього разу податківці спробували отримати користь від бухгалтерської капіталізації фінансових витрат.Нагадаємо, що
П(С)БО 31 «Фінансові витрати» (який набув чинності з 1 січня 2007 року) передбачає можливість капіталізації фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу. Сьогодні не будемо вдаватися в бухгалтерські нюанси цієї процедури, з’ясовуючи, в яких випадках, щодо яких активів це можливо тощо (ці питання докладно проаналізовано у статті «Облік фінансових витрат (вивчаємо норми нового П(С)БО 31)» // «БТ», 2006, № 34, с. 18). У зв’язку з тим, що лист, який коментується, присвячено обліку основних фондів , виділимо головне: бухстандарти передбачають можливість включити до первісної вартості (ПВ) основних засобів банківські проценти за кредитами, отриманими для створення таких основних засобів (наприклад, для будівництва нерухомості).На думку ДПАУ, що викладена в
листі, який коментується, податковий облік таких процентів залежатиме від того, як їх обліковують у бухобліку. Так, якщо облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов’язаннями, які фактично здійснено на дату створення таких основних фондів, включається до їх балансової вартості в податковому обліку.Ми з таким підходом не згодні
. ПВ основних засобів у бухгалтерському обліку та балансова вартість основних фондів у податковому обліку — категорії різні.Правила формування балансової вартості в податковому обліку встановлено
п. 8.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток). І там — жодного слова про банківські проценти. Разом з тим Закон про податок на прибуток містить спеціальну норму — п.п. 5.5.1, що дозволяє включати до складу валових витрат будь-які витрати, пов’язані з виплатою чи нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати чи нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку. Зауважимо, що цей підпункт не містить жодних застережень на кшталт «крім витрат, що підлягають амортизації» (наявних у деяких інших нормах).Це дає всі підстави стверджувати: незалежно від того, як обліковуються проценти в бухгалтерському обліку, у податковому вони включаються до валових витрат
.Зауважимо також, що проценти за кредитами — не єдині витрати, які можуть спричинити відмінності бухгалтерської ПВ основних засобів від податкової амортизовуваної вартості. Так, збір до Пенсійного фонду
при купівлі автомобіля та нерухомості в бухобліку потрапляє до ПВ основних засобів (як реєстраційні збори, державне мито й аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів), а в податковому — до валових витрат на підставі п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток (з цим згодні й податківці — лист від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317; консультація у журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 6). А про різний підхід до відображення витрат на ремонт, який у кінцевому підсумку призвиде до різних значень ПВ та амортизовуваної вартості у податковому обліку, і говорити не доводиться.Таким чином, ми вважаємо, що бухгалтерський підхід до обліку процентів не повинен позначатися на податковому обліку. Разом з тим потрібно враховувати: лист, що коментується, розіслано ДПА в областях, АРК, мм. Києві та Севастополі. Тому сумніватися в тому, що місцеві ДПІ візьмуть його на озброєння, не доводиться. Найімовірніше, невикорінне прагнення податківців за будь-яку ціну поповнити бюджет поховає ще один альтернативний бухгалтерський підхід до обліку — цього разу до обліку фінвитрат (точнісінько так, як і з подачі податківців тепер на практиці для амортизації в бухобліку малоцінних необоротних матеріальних активів застосовується єдиний метод — 100 % знос при передачі в експлуатацію). Адже здебільшого бухгалтер вважатиме за краще пожертвувати адекватністю фінансової звітності взамін відсутності конфліктів із податківцями.
