ЛІЦЕНЗІЇ
у податковому обліку слід амортизувати?!
— Чергова вигадка ДПАУ
Лист Державної податкової адміністрації України від 17.09.2008 р. № 18813/7/15-0217
«Про розгляд листа»
Лист
, що коментується, присвячено податковому обліку витрат на придбання ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності.Відразу зауважимо, що це питання ніколи не стояло гостро. І все завдяки визначенню нематеріальних активів, наведеному в
п. 1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон), і п.п. 5.4.7 Закону. Так, нематеріальний актив — об’єкти інтелектуальної, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані в порядку, установленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку. Під це визначення ліцензії на право здійснення того чи іншого виду діяльності, що видаються держорганами, підвести, прямо скажемо, неможливо. А в п. 5.47 Закону чітко зазначено: до складу валових витрат включаються, зокрема, будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності.На підставі цих норм витрати на придбання ліцензій незалежно від терміну їх дії платники податків завжди безперешкодно включали до валових витрат.
У
листі, що коментується, податківці роз’яснили, що п.п. 5.4.7 Закону про податок на прибуток застосовний лише до ліцензій, термін дії яких не перевищує одного року. При цьому як аргумент вони використали бухгалтерське визначення нематеріальних активів, наведене в П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»*.* На нашу думку, ліцензії на здійснення діяльності не можна вважати нематеріальними активами і для цілей бухгалтерського обліку. Докладніше про це див. статтю «Бухгалтерський облік ліцензій» // «БТ», 2006, № 11, с. 33.
Категорично не згодні з таким підходом
. Мабуть, причина помилки авторів роз’яснення криється в тім, що вони не дочитали (а може, свідомо проігнорували?) ст. 1 Закону, у п. 1.43 якої зазначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.Усе це цілком однозначно дає підстави стверджувати, що в податковому обліку довгострокові ліцензії, так само як і короткострокові, не можуть обліковуватися як нематеріальні активи. Витрати на придбання ліцензій незалежно від терміну їх дії мають включатися до валових витрат.
Вважаємо, що наведених аргументів вистачить, щоб переконати найзавзятішого перевіряючого у вашій правоті.
