КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ:
подробиці складання
Наближається строк подання проміжної фінансової звітності за черговий звітний період — за третій квартал 2008 року. І хоча така звітність складається не вперше, запитання щодо відображення в ній окремих показників та складу її статей залишаються. На найактуальніші з них дамо відповіді в цій статті.
Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Документи статті
Наказ № 756
— наказ МФУ від 31.05.2008 р. № 756 «Про затвердження змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку».Інструкція № 141
— Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.Інструкція № 291
— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.
Що змінилося
Насамперед звернемо увагу на такі важливі моменти.
Як відомо,
з 01.07.2008 р. набув чинності наказ № 756, яким унесено зміни до деяких бухстандартів — зокрема, до П(С)БО 2 «Баланс». Пункт 34 названого стандарту вимагає сьогодні деталізувати показник ряд. 230 «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» форми № 1 «Баланс», наводячи суми наявної в касах підприємства готівки у вписуваному ряд. 231 «у тому числі в касі». Саме 30 вересня 2008 року є тією датою балансу, на яку вперше у формі № 1 має бути заповнено ряд. 231. Зрозуміло, що вписати до Балансу цей рядок доведеться багатьом підприємствам. Адже напевно на дату складання фінансової звітності в їх касах значаться суми готівки, які навіть з урахуванням правил математичного округлення мають потрапити до такої звітності. При цьому зверніть увагу, що у вписуваному ряд. 231 показується готівка, що залишилася в касі підприємства на дату складання балансу виключно в національній валюті.Крім іншого,
п. 6 П(С)БО 2 тепер прямо приписує відображати в Балансі активи, зобов’язання та власний капітал підприємства в тисячах гривень без десяткових знаків. Власне, ще в листі від 14.04.2006 р. № 31-34000-20-25/7725, відповідаючи на запит щодо одиниці виміру при заповненні фінансової звітності, Мінфін указав на необхідність наведення показників у всіх її формах, затверджених наказами цього відомства від 31.03.99 р. № 87, від 29.11.2000 р. № 302 і від 19.05.2005 р. № 412 (тобто у формах № 1, 2, 3, 4, 5 і 6), у тисячах гривень . Як пам’ятаємо, на практиці органи статистики приймали фінансову звітність, заповнену в тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми. Тепер же нормативно закріплено, що підприємства повинні складати Баланс (а отже, і всі інші форми фінансової звітності) у цілих тисячах гривень без десяткових знаків, за винятком, звичайно, суб’єктів малого підприємництва, які свої форми фінансової звітності, як і раніше, заповнюють у тисячах гривень з одним десятковим знаком, оскільки це прямо приписано п. 1 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Однак як відреагують на такі нововведення органи статистики, покаже практика.Тепер перейдемо до відповідей на запитання, що надійшли на адресу редакції щодо нюансів складання фінансової звітності.
Довгострокові біологічні активи в Балансі промислового підприємства
На балансі підприємства, що виробляє промислову продукцію, значаться такі специфічні об’єкти обліку, як собаки і багаторічні насадження. Дія якого зі стандартів бухгалтерського обліку — П(С)БО 30 «Біологічні активи» чи П(С)БО 7 «Основні засоби» — поширюється на ці довгострокові біологічні активи? Яку статтю Балансу призначено для відображення вартості цих об’єктів?
Пункт 3 П(С)БО 30
чітко застерігає, що норми цього стандарту не застосовуються до біологічних активів, не пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю. Водночас згідно з вимогами п.п. 3.1 П(С)БО 7 його дія не поширюється на операції з біологічними активами, що пов’язані із сільськогосподарською діяльністю та оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. А таким стандартом, безумовно, є П(С)БО 30, положення якого застосовуються з 1 січня 2007 року. Як бачимо, якщо на балансі будь-якого (навіть сільськогосподарського) підприємства значаться довгострокові біологічні активи, не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, то такі об’єкти підпадають під регулювання П(С)БО 7. Більше того, Інструкція № 291 однозначно приписує вести облік довгострокових біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, не пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю, на субрахунках 107 «Тварини» та 108 «Багаторічні насадження».Як наслідок, у формі № 1 «Баланс» вартість таких об’єктів довгострокових біологічних активів (у цій ситуації — собак і багаторічних насаджень) разом із вартістю інших основних засобів наводиться в однойменній статті «Основні засоби» по рядках відповідно:
залишкова вартість — 030; первісна (переоцінена) вартість — 031; сума зносу — 032.Забігаючи наперед, зауважимо, що
у формі 5 «Примітки до річної фінансової звітності» інформація про первісну (переоцінену) вартість і знос на початок та кінець звітного року, про зміну (рух) вартості тварин протягом року розшифровується в ряд. 160 розділу II, а багаторічних насаджень — у ряд. 170 цього ж розділу.
Від’ємне значення з ПДВ у формі № 1 «Баланс»
В якому рядку Балансу слід відображати від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (що показується в рядку 22.2 декларації з ПДВ) та залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається в рядку 26 декларації з ПДВ)?
Нагадаємо, що бухгалтерський облік податку на додану вартість регулюється
Інструкцією № 141, яка, на жаль, не дає відповіді на поставлене запитання і, скажемо більше, узагалі не враховує докорінну зміну ще в середині 2005 року порядку бюджетного відшкодування ПДВ. Щоправда, її п. 16 передбачає, що з метою забезпечення узагальнення інформації для складання податкової декларації з ПДВ та оперативного контролю розрахунків з цього податку платники разом з використанням даних, відображених на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки з податку на додану вартість»), можуть самостійно організовувати ведення аналітичного обліку з необхідною деталізацією. Адже без цієї деталізації дійсно ніяк не обійтися не лише тим підприємствам, які заявляють бюджетне відшкодування або на поточний рахунок підприємства в банку, або у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, а і тим з них, що отримали від’ємне значення з цього податку.Відмінність між бюджетним відшкодуванням ПДВ та від’ємним значенням з цього податку відома:
бюджетне відшкодування проводиться в картці особового рахунка платника податку, стаючи бюджетною заборгованістю, а від’ємне значення не є заборгованістю бюджету перед таким платником і не впливає на стан його особового рахунка. Отже, суми від’ємного значення з ПДВ не може бути показано у статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» (ряд. 170) форми № 1, адже в ній наводиться дебіторська заборгованість фінансових та податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. А від’ємне значення, повторюємо, бюджетною заборгованістю не є. Такі суми, на нашу думку, не повинні залишатися на кінець звітного місяця у складі дебетового сальдо субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки з податку на додану вартість».Тому, щоб розмежувати в бухобліку суми бюджетної заборгованості та суми від’ємного значення з ПДВ і в результаті скласти достовірну фінансову звітність, рекомендуємо підприємствам увести наведені нижче субрахунки нижчого рівня до субрахунку 641 «Розрахунки за податками» аналітичного рахунка 6411 «Розрахунки з податку на додану вартість» і субрахунку 644 «Податковий кредит»:
— 64111 «Розрахунки з податку на додану вартість з бюджетом», по кредиту якого слід відображати суми податкових зобов’язань з цього податку, а по дебету — суми, на які платник податку має право зменшити податкове зобов’язання з ПДВ звітного періоду згідно із законодавством (податковий кредит), і суми ПДВ, перераховані до бюджету. Дебетове сальдо по зазначеному субрахунку показуватиме суму переплати з ПДВ до бюджету;
— 64112 «Бюджетне відшкодування, заявлене на поточний рахунок підприємства в банку». Сальдо на цьому субрахунку може бути лише дебетовим;
— 64113 «Бюджетне відшкодування, заявлене у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ подальших податкових періодів». Цей субрахунок може мати лише дебетовий залишок;
— 6442 «Від’ємне значення з ПДВ», де і потрібно показувати від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, відображене в ряд. 22.2 декларації з ПДВ, і залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, наведений у ряд. 26 декларації з ПДВ. Причому дебетове сальдо по цьому субрахунку має бути тотожне сумі показників двох згаданих рядків декларації з ПДВ, звичайно, за їх наявності. У
Балансі від’ємне значення з ПДВ буде відображено у складі даних субрахунку 644 «Податковий кредит» у ряд. 250 «Інші оборотні активи».Зверніть увагу, що дебетове сальдо по запропонованих вище субрахунках 64111, 64112 і 64113 має повністю відповідати даним картки особового рахунка платника ПДВ. Звичайно, якщо підприємство з будь-яких причин не заявляє суми ПДВ до бюджетного відшкодування або не має права на отримання такого бюджетного відшкодування, то відкривати названі субрахунки 64112 і 64113 немає потреби.
Унаслідок організації окремого обліку описаним способом у ряд. 170 форми № 1 буде наведено реальну заборгованість бюджету перед підприємством, яку, до речі, на кінець останнього дня звітного року (найближча дата — 31.12.2008 р.) обов’язково має бути підтверджено актом звірки з податковим органом.
Для кращого сприйняття запропонованої схеми обліку сум ПДВ розглянемо умовний приклад.
Приклад 1.
Підприємством у серпні 2008 року заявлено до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань подальших податкових періодів суму ПДВ, що дорівнює 218320 грн. Крім того, переплата з цього податку, що значиться станом на 1 вересня 2008 року, склала 718 грн.
| 9 | Усього податкових зобов’язань (сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +) колонки Б) | 1815933 |
| … | … | … |
| 17 | Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +) колонки Б) | 3602390 |
| … | … | … |
| 22 | Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: | х |
| 22.1 | у зменшення суми податкового боргу з ПДВ | — |
| 22.2 | до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 22.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду*) | 1786457 |
| 23 | Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4 + рядок 23.5): | 1620622 |
| 23.1 | значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду* | 1028882 |
| 23.2 | значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду | 591740 |
| … | … | … |
| 24 | Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення) | 1620622 |
| 25 | Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2):
| 1055678 |
| 25.1 | на рахунок платника у банку | 1055678 |
| 25.2 | у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів | — |
| 26 | Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) | 564944 |
Фрагмент декларації з ПДВ, поданої підприємством до податкового органу за вересень 2008 року
Як бачимо, за результатами вересня 2008 року підприємство отримало від’ємне значення в сумі 1786457 грн., що підлягає включенню до складу податкового кредиту жовтня 2008 року. Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування, показаний у ряд. 26 декларації з ПДВ за поточний звітний період, склав 564944 грн. Саме ці дві суми утворюють у бухгалтерському обліку дебетове сальдо по субрахунку 6442.
Оборотно-сальдову відомість за вересень 2008 року в частині субрахунків, що відображають цю ситуацію, показано у табл. 1. При цьому для спрощення прикладу відповідні проводки, що відображають перекидання сум ПДВ із субрахунку на субрахунок, показано в самій відомості.
За підсумками умовного прикладу в ряд. 170 форми № 1 підприємство відобразить 1275 тис. грн., а в ряд. 250 Балансу — 2351 тис. грн.
Таблиця 1
| Номер субрахунку | Сальдо на початок місяця | Обороти за місяць | Сальдо на кінець місяця | |||
| по дебету | по кредиту | по дебету | по кредиту | по дебету | по кредиту | |
| 64111 | 718 | — | 3602390 (ПК) | 1815933 (ПЗ) | 718 | — |
| 1786457
| ||||||
| 64112 | — | — | 1055678
| — | 1055678 | — |
| 64113 | 218320 | — | — | — | 218320 | — |
| Разом по 641 | 219038 | — | 4658068 | 3602390 | 1274716 | — |
| 6442 | 1620622 (1028882 + 591740) | — | 1786457
| 1055678 | 2351401 | — |
| Разом по 644 | 1620622 | — | 1786457 | 1055678 | 2351401 | — |
Овердрафт у фінансовій звітності підприємства
Підприємство відкрило поточні рахунки в декількох банках. З одним із банків укладено договір на здійснення овердрафтного обслуговування. Унаслідок отримання підприємством у тимчасове користування грошових коштів від цього банку на поточному рахунку утворюється «мінусовий» залишок. Чи правильно діє підприємство, показуючи в рядку 230 Балансу згорнутий результат по всіх поточних рахунках?
Ні, неправильно
. Тут незайвим буде нагадати, що овердрафт — це короткостроковий кредит, наданий банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах попередньо застереженої суми.Особливістю овердрафту є те, що банк не зараховує суму кредиту на поточний рахунок підприємства, а, встановивши певний ліміт, списує за дорученням клієнта грошові кошти в оплату розрахункових документів у межах такого ліміту. У результаті на кінець операційного дня в банківській виписці по поточному рахунку підприємства може утворюватися дебетовий залишок, безумовно, у розмірі, що не перевищує суму наданого кредиту. Отже, у бухгалтерському обліку підприємство, відображаючи операції по цьому поточному рахунку відповідно до виписки банку, одержує
кредитовий залишок по субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».Порядок відображення у звітності короткострокових кредитів типу «овердрафт» давно врегульовано Мінфіном, який у своєму
листі ще від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021 визначив таку схему: «Кредитове сальдо поточного рахунка, що утворюється за позикою овердрафт, відображається на підставі виписки банку за кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» і відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» у статті «Короткострокові кредити банків» розділу IV пасиву Балансу (форма № 1)». Інакше кажучи, кредитове сальдо по поточному рахунку, отримане в результаті користування позикою «овердрафт», навіть незважаючи на те, що воно не обліковується на рахунку 60 «Короткострокові позики», у Балансі включається до складу ряд. 500 разом з іншою заборгованістю підприємства перед банками за отриманими від них позиками.У ситуації, коли підприємство має кілька поточних рахунків у банках і до одного (або декількох) із них відкрито овердрафт, щоб не допустити згортання залишків власних коштів, що значаться на поточних рахунках без овердрафту (дебетові сальдо), із заборгованістю по овердрафту (кредитове сальдо), до субрахунку 311 потрібно ввести аналітичні рахунки для окремого обліку коштів на кожному з відкритих рахунків. Це дозволить відображати в Балансі дійсну наявність власних та позикових коштів підприємства, оскільки
заборгованість за овердрафтом завжди показується в ряд. 500 форми № 1 незалежно від кількості відкритих банківських рахунків.Важливо зауважити, що заборгованість за овердрафтом, наданим на строк
понад 12 місяців, також відображається у статті Балансу «Короткострокові кредити банків», а не в його ряд. 440 «Довгострокові кредити банків». Пов’язане це з тим, що для визнання зобов’язань поточними важливим є строк їх погашення, а не строк дії договору. Овердрафт же погашається шляхом зарахування коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника, тобто за рахунок регулярних надходжень. Тому заборгованість за таким кредитом має короткостроковий характер і включається до складу ряд. 500 форми № 1.
Зобов’язання по рядку 605 Балансу
Які зобов’язання показуються по рядку 605 Балансу?
Перш за все нагадаємо, що
ряд. 605 є вписуваним рядком форми № 1 і в ньому згідно з вимогами п.п. 60.1 П(С)БО 2 відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, що визначаються відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».Група вибуття відрізняється від необоротних активів, утримуваних для продажу, саме тим, що
до неї можуть входити як власне активи , що плануються до продажу чи відчуження іншим способом однією операцією, так і прямо пов’язані з такими активами зобов’язання, які буде передано (погашено) в результаті цієї операції. Тому в ряд. 605 Балансу підлягають відображенню тільки зобов’язання, пов’язані з групами вибуття. Це можуть бути зобов’язання, названі в п. 7 розділу II П(С)БО 27 , зокрема зобов’язання за фінансовими витратами (наприклад, витратами, зумовленим нарахуванням і сплатою процентів за користування кредитами банків, процентів за договорами фінансового лізингу тощо). Іншим прикладом подібних зобов’язань можуть бути зобов’язання підприємства, що виникають у зв’язку з визнанням компонента підприємства, що відповідає ознакам припиненої діяльності, утримуваним для продажу, і зумовлені вимогами законодавства, договорів чи взяттям на себе добровільно зобов’язань перед фізичними та юридичними особами у зв’язку з таким припиненням діяльності, під які створюються забезпечення: вихідна допомога та інші виплати при звільненні, штрафи, пені за порушення умов договорів тощо, тобто зобов’язання, застережені в п. 3 розд. III П(С)БО 27.Інакше кажучи, до ряд. 605 форми № 1 мають потрапити зобов’язання виключно групи вибуття, класифікованої як утримувана для продажу.
Надзвичайні доходи і витрати у формі № 2
Як правильно відобразити доходи і витрати від надзвичайних подій у Звіті про фінансові результати?
На відміну від доходів і витрат від звичайної діяльності, відображення у Звіті про фінансові результати (форма № 2) доходів і витрат від надзвичайних подій відбувається не зовсім звично. Так, хоча
ряд. 200 і 205 мають назви «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати», насправді в них показуються відповідно прибуток, визначений як додатна різниця між сумою надзвичайних доходів та надзвичайних витрат, і невідшкодовані втрати від надзвичайних подій. Інакше кажучи, унаслідок надзвичайної ситуації може бути заповнено лише один із цих рядків, де показується згорнутий результат такої події.Те, що у статті «Надзвичайні витрати» наводяться саме
невідшкодовані втрати, тобто залишок різниці між надзвичайними витратами та сумами страхового відшкодування і покриття втрат від відповідних надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел, прямо встановлено п. 35 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Причому надзвичайні втрати відображаються в ряд. 205 форми № 2 за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок саме цих втрат, що підтверджено і в листі МФУ від 16.02.2006 р. №31-34000-10-21/3109.Інакше кажучи, у ряд. 205 «Надзвичайні витрати» показується значення «чистих» надзвичайних втрат. Тому для заповнення цього показника спочатку слід розрахувати, на яку величину зменшився податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій, і лише після цього відкоригувати на цю ж суму надзвичайні витрати. Зробити це потрібно для того, щоб уникнути перекручення суми чистого прибутку. Приклад розрахунку втрат від надзвичайних подій для включення до форми № 2 наведено в
додатку 3 до П(С)БО 16 «Витрати».Тут слід особливо зауважити, що
сума зменшення податку на прибуток від звичайної діяльності внаслідок надзвичайних подій не розраховується і відповідно надзвичайні витрати на неї не зменшуються, якщо ці витрати згідно з податковим законодавством не зменшують оподатковуваний прибуток, а також за наявності збитків чи відсутності прибутку від звичайної діяльності, тобто коли сума прибутку від звичайної діяльності менше збитків від надзвичайних подій (таке застереження наявне в додатку 3 до П(С)БО 16).На відміну від надзвичайних втрат, значення
надзвичайного прибутку в повному обсязі (тобто до оподаткування) включається до ряд. 200 «Надзвичайні доходи», а сума податку, що підлягає сплаті саме з цього прибутку від надзвичайних ситуацій, показується по ряд. 210 форми № 2.Зауважте, що
ряд. 210 «Податки на надзвичайний прибуток» заповнюється тільки за наявності показника ряд. 200 «Надзвичайні доходи» і визначається на сьогодні як 25 % від суми відображеного в зазначеному рядку надзвичайного доходу. І ще зверніть увагу: для ряд. 210 форми № 2 сума податку на прибуток від надзвичайних подій визначається без урахування норм П(С)БО 17 «Податок на прибуток» щодо тимчасових податкових різниць.Проілюструємо викладене на прикладах
Приклад 1
. Унаслідок повені, що сталася в липні 2008 року, підприємство зазнало збитків у сумі 111000 грн. (92500 грн. — балансова вартість утрачених запасів, 18500 грн. — сума відкоригованого податкового кредиту з ПДВ). Величина прибутку досліджуваного підприємства від звичайної діяльності до оподаткування склала 252000 грн. Податок на прибуток дорівнює 86125 грн. Майно підприємства було застраховано, сума отриманого страхового відшкодування — 34000 грн.Перш ніж визначити показники, що відображаються у формі 2, з’ясуємо, як такі операції вплинуть на податковий облік.
Унаслідок того, що втрачені запаси не було використано в господарській діяльності, їх вартість доведеться виключити зі складу валових витрат (92500 грн.). Крім того, слід відкоригувати податковий кредит (18500 грн.). Страхове відшкодування буде включено до валових доходів (34000 грн.), а суму застрахованих збитків — до валових витрат (на думку ДПАУ, сума застрахованих збитків дорівнює сумі страхового відшкодування, наведеній у розрахунку до страхового акта, що визначається як різниця між сумою матеріального збитку та франшизою*).
* Докладніше про це див. статті «Страхування майна: облік страхового відшкодування» // «БТ», 2008, № 27, с. 19; «Надзвичайні ситуації: відображаємо наслідки в обліку» // «БТ», 2008, № 38, с. 24.
1. Визначимо втрати підприємства від надзвичайних подій, що відображаються у формі № 2:
92500 + 18500 - 34000 = 77000 (грн.).
Оскільки до валових витрат така величина невідшкодованих втрат не включається, сума, на яку зменшується податок на прибуток унаслідок надзвичайних подій, не розраховується.
Заповнення форми № 2 показано у табл. 2 (див. с. 22).
Приклад 2.
Доповнимо приклад 1 умовою, згідно з якою підприємство, крім страхового відшкодування, отримало ще і благодійні внески в сумі 140000 грн. У результаті податок на прибуток склав 121125 грн.1. Унаслідок надзвичайної події підприємство визначило надзвичайний прибуток у сумі:
140000 + 34000 - 92500 - 18500 = 63000 (грн.).
2. Податки з надзвичайного доходу становитимуть:
63000 х 0,25 = 15750 (грн.).
Для наочності наведемо заповнений фрагмент форми № 2 (табл. 2).
Таблиця 2
| Стаття | Код рядка | Приклад 1 | Приклад 2 |
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |||
| прибуток | 170 | 252 | 252 |
| Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | (86)* | (105)** |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||
| прибуток | 190 | 166 | 147 |
| збиток | 195 | (–) | (–) |
| Надзвичайні: | |||
| доходи | 200 | – | 63*** |
| витрати | 205 | (77)**** | (–) |
| Податки з надзвичайного прибутку | 210 | (–) | (16)* |
| Чисті: | |||
| прибуток | 220 | 89 | 194 |
| збиток | 225 | (–) | (–) |
| * Сума, показана в ряд. 180 ф. № 2, відображається по дебету субрахунку 981, а сума з рядка 210 — по дебету субрахунку 982. ** Податок на прибуток від звичайної діяльності, що відображається у формі № 2, має бути «очищений» від податку на прибуток з надзвичайного доходу: 121125 - 15750 = 105375 (грн.). *** Оборот по кредиту субрахунку 794 у кореспонденції з рахунком 44. **** Оборот по дебету субрахунку 794 у кореспонденції з рахунком 44. | |||
Сподіваємося, що з цієї статті ви отримали для себе багато корисного. Упевнені, що вона, а також попередні наші матеріали, присвячені заповненню фінансової звітності (наприклад,
матеріал «Шпаргалки бухгалтера» «Річна фінансова звітність» // «БТ», 2008, № 3, с. 19), допоможуть вам легко впоратися з цією квартальною звітністю.
