Теми статей
Обрати теми

Овердрафт: поняття та облік

Редакція БТ
Стаття

ОВЕРДРАФТ:

поняття та облік

 

Трапляється, що у підприємств виникають проблеми з оплатою за рахунками своїх постачальників. Розумним рішенням у такій ситуації — узяти кредит. Але якщо підприємству потрібно невелику суму, на незначний термін (два або кілька днів) для вирішення оперативних фінансових питань, то який вид кредиту обрати?

Останнім часом усе більшого розповсюдження набуває такий вид кредиту як овердрафт У цій статті розглянемо суть та основні аспекти обліку цього виду кредиту.

Сергій ДЕЦЮРА, Євгенія БОРИСЕНКО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Суть овердрафту та умови його отримання

На сьогодні нормативне визначення овердрафту міститься лише у

Положенні про платіжні картки*. Згідно з ним овердрафт — це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування. Це визначення прямо стосується операцій з використанням платіжних карток.

* Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 р. № 137.

У той же час банк має право надавати клієнтові такий вид кредиту і без відкриття картрахунка — за поточним рахунком. Так, згідно зі

ст. 1069 Цивільного кодексу України банк відповідно до договору банківського рахунка може здійснювати платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка) і в такому разі банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Тобто цей вид кредиту надається в тому випадку, коли залишок на поточному рахунку менший, ніж сума, зазначена у наданому для виконання платіжному дорученні. Банк здійснює погашення цієї різниці з відображенням від’ємного залишку щодо такого поточного рахунка.

Отже, овердрафт може надаватися або у формі кредитування поточного рахунка, або у формі кредитування карткового рахунка.

Необхідно пам’ятати, що зазвичай овердрафт надається надійним клієнтам, які обслуговуються в цьому банку та мають поточний рахунок строком від 3 до 6 місяців (строк установлюється кожним банком окремо). Однак це не залізне правило — у деяких банках практикують надання овердрафту підприємствам, які не були раніше клієнтами банку. Для цього таке підприємство зобов’язане відкрити рахунок у цьому банку і проводити по ньому розрахунки.

При наданні таких кредитів банки можуть як при звичайному кредитуванні вимагати надання забезпечення, застави майна, наявність поруки третіх осіб тощо.

Для отримання овердрафту підприємство повинне подати до банку певні документи. Їх перелік визначається установою банку самостійно. Після подачі таких документів банк може надати підприємству овердрафт на підставі договору банківського рахунка, якщо це передбачено в раніше укладеному договорі на відкриття поточного (карткового) рахунка. Якщо ж у договорі банківського рахунка такої можливості не передбачено то для оформлення овердрафту підприємство укладає з банком додатковий договір (договір овердрафту).

Кредит у вигляді овердрафту надається у межах кредитного ліміту (

ліміту овердрафту) — максимальної сума, яку може використати клієнт зі свого поточного рахунка для покриття заборгованості, понад залишок коштів на цьому рахунку. Установлюється ліміт згідно з даними про фінансовий стан підприємства і залежить від розміру і динаміки надходження на рахунок підприємства коштів за певний період (3 — 6 місяців). Його величина, як правило, установлюється як відсоток від суми надходжень на поточний рахунок клієнта за певний проміжок часу.

Розмір ліміту в різних банках різний і залежить від того чи забезпечений овердрафт чи ні. Так, при не незабезпеченому (бланковому) овердрафті зазвичай ліміт складає 10 — 25 % від суми надходжень на поточний рахунок коштів, а при забезпеченому — 25 — 50 %. Ліміт періодично переглядається. Строк кредитування, як правило, не перевищує 30 днів. Після не погашення овердрафту в установлений термін, на підприємство може бути накладено штраф.

Як і при інших формах кредитування, отримання овердрафту передбачає сплату відсотків. Причому, за овердрафтом часто встановлюється диференційована процентна ставка — її розмір змінюється залежно від строку кредитування.

Відсотки на овердрафт нараховують на непогашений залишок (від’ємну величину на поточному рахунку) тільки в межах використаної суми, а не всього наданого ліміту. У випадку ж коли взяття овердрафту і його погашення відбулося протягом одного дня, проценти не нараховуються.

Сплата процентів може відбуватися або в момент надходження виручки коштів на рахунок (банк списує суми своїх процентів), або щомісяця в визначений час — усе це оговорюється у договорі.

За відкриття овердрафту деякі банки можуть стягувати з підприємств одноразову комісію, розмір якої визначається договором.

 

Податковий облік овердрафту

Розглядаючи овердрафт з податкової точки зору, можна стверджувати, що у податковому обліку його відображають так само, як і звичайний кредит. Тому жодних проблем овердрафт створювати не повинен. Так, при отриманні та погашенні основної суми овердрафту валових доходів та валових витрати не виникає відповідно до

п. 7.9 Закону про податок на прибуток*.

* Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

За надання овердрафту (встановлення ліміту) банк може вимагати від підприємства сплатити комісійну винагороду. Вона може бути включена до валових витрат, згідно з

п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток за умови, що овердрафт використовується в господарській діяльності і підприємство може це довести.

Відсотки ж за овердрафтом включаються до складу валових витрат згідно з

п.п. 5.5.1 Закону про податок на прибуток, як і будь-які відсотки за кредитом.

Що стосується штрафів, які можуть накладатися на підприємство за неповернення коштів у встановлений термін (здебільшого він становить 30 днів), то їх суму не можна включати до складу валових витрат (

п.п. 5.3.5 Закону про податок на прибуток).

 

Бухгалтерський облік овердрафту

З бухгалтерським обліком справа дещо складніша. Зважаючи на те, що овердрафт — це короткостроковий банківський кредит, відображати його потрібно так само, як і інші кредити на рахунку 60 «Короткострокові кредити». У той же час овердрафту притаманні свої особливості: при наданні овердрафту банк не відкриває клієнту спеціального рахунку, а всі операції здійснює на вже існуючому поточному або картковому рахунку. Тобто при наданні овердрафту (за умови, що він не був погашений у той самий день), на рахунку 31 «Рахунки в банку» на кінець дня за даними банківської виписки буде від’ємний (кредитовий) залишок.

Завдяки цьому на сьогодні сформувалося два підходи до відображення в обліку овердрафту, кожний з яких має як свої плюси, так і мінуси.

Підхід перший

: овердрафт обліковують, як і звичайний банківський кредит на рахунку 60. Кожного разу, коли бухгалтер отримує банківську виписку з від’ємним значенням за рахунком, він відображає у обліку отримання кредиту. Такий підхід дає змогу без зайвого клопоту вірно заповнити фінансову звітність (ф. № 1 «Баланс» щодо заборгованості за кредитом та ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів», зокрема, щодо отримання та погашення позик).

Головні недоліки такого підходу:

1) доводиться загромаджувати облік «зайвими» проведеннями, що не надто зручно;

2) залишок на рахунку 31 не відповідає даним виписки банку. Тут радимо скористатися таким алгоритмом:

— якщо у виписці банку залишок за рахунком 31 від’ємний, то в обліку він відображатиметься за кредитом рахунка 60. На рахунку 31 унаслідок цього залишку не буде;

— якщо ж у виписці банку залишок за рахунком 31 має позитивне значення, то в обліку за рахунком 60 залишку не буде, а зазначений у виписці залишок буде відображено за дебетом рахунка 31.

Головна перевага цього підходу полягає в тому, що він дає можливість бухгалтеру вірно заповнити всі форми фінансової звітності:

— у ф. № 1 «Баланс» залишок за рахунком 60 відображають у рядку 500 «Короткострокові кредити банків»;

— розділ I «Рух коштів у результаті операційної діяльності» ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів» заповнюється без додаткових вибірок;

— у розділі III ф. № 3 «Рух коштів у результаті фінансової діяльності» обороти Дт 31 — Кт 60 відображають у рядку у рядку 320 «Отримані позики», а оборот за Дт 60 — Кт 31 — у рядку 340 «Погашення позик».

Другий підхід

було запропоновано Мінфіном в листі від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021: кредитове сальдо поточного рахунка, що утворюється за позикою овердрафт, відображається на підставі виписки банку за кредитом рахунка 31. А от у ф. № 1 «Баланс» цей залишок необхідно відобразити у рядку 500, як і при першому підході. Цей підхід дійсно спрощує облік. Але, на наш погляд використання тільки рахунка 31 ускладнить правильне заповнення фінансової звітності, а саме ф. 3 «Звіт про рух грошових коштів».

Оскільки перший варіант занадто громіздкий, а другий не повною мірою дає можливість заповнити фінансову звітність, ми пропонуємо

альтернативний підхід, особливістю якого є використання позабалансового рахунка, на якому відображують надходження та погашення кредиту.

У цьому випадку протягом звітного періоду для обліку овердрафту використовують лише рахунок 31. Якщо ж на кінець звітного періоду на рахунку 31 буде від’ємний залишок, то його (саме залишок) необхідно перенести на рахунок 60. Після того, як звітність складено, на початку наступного звітного періоду робиться зворотна проводка (Дт 60 — Кт 31) і облік овердрафту знову ведеться на основі банківської виписки.

У результаті:

— залишок на рахунку 60 автоматично потрапить у рядок 500 ф. № 1;

— той факт, що кредит обліковується на «правильному» рахунку, дасть змогу, застосувавши описані у

П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» непрямі методи, вірно заповнити розділ I ф. № 3;

— дані позабалансового обліку дадуть змогу легко заповнити рядки 320 та 340 ф. № 3.

Цей підхід, на наш погляд, полегшує роботу бухгалтера і дає можливість вірно і без жодних труднощів скласти фінансову звітність.

Що стосується відсотків за користування овердрафтом, то вони так, як і за іншими видами кредиту, у бухгалтерському обліку відображаються по субрахунку 951 «Відсотки за кредит». Що стосується витрат, пов’язаних з отриманням овердрафту (додаткових комісій банку) то, на наш погляд, їх, як і проценти, потрібно класифікувати як фінансові витрати: згідно з

П(С)БО 31 «Фінансові витрати» до фінансових витрат належать витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями. Такі витрати відображаються на субрахунку 952 «Iнші фінансові витрати».

Штрафні ж санкції за неповернення кредиту в обумовлений термін обліковуються на субрахунку 948 «Визнані пеня, штрафи, неустойки».

Приклад.

Підприємство уклало договір з банком на надання овердрафту з 29.10.2008 р. За користування кредитом протягом терміну до 7 днів, плата за нього складає 15 % річних. Ліміт овердрафту — 25000 грн., залишок по рахунку 31 на 29.10.2008 р. — 15000 грн.

29.10.2008 р. підприємство перерахувало постачальнику оплату за раніше отримані товари 20000 грн. А 01.11.2008 р. було зараховано на поточний рахунок кошти в сумі 7000 грн., які надійшли від покупців. Сплата процентів по договору відбулася 01.11.2008 р. в момент зарахування коштів.

 

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

Підхід перший. Відображення овердрафту з використанням рахунка 60

Залишок за субрахунком 311 на 29.10.2008 р.

311

х

15000

1. Здійснено оплату за за раніше отримані запаси

631

311

20000

2. Відображено овердрафт у складі короткострокових кредитів (29.10.2008 р.)

311

601

5000

3. Надійшли кошти від покупців за раніше відвантажені товари

311

361

7000

4. Погашено овердрафт

601

311

5000

5. Нараховано та сплачено проценти за користування овердрафтом

684

311

4,17

951

684

4,17

4,17

Залишок за субрахунком 311 на 01.11.2008 р.

311

х

1995,83

Підхід другий. Відображення овердрафту з використанням рахунка 31

Залишок за рахунком 311 на 29.10.2008 р.

311

х

15000

1. Здійснено оплату за раніше отримані запаси

631

311

20000

Залишок за субрахунком 311 на 30.10.2008 р.

х

311

5000

Кредитовий залишок за рахунком 311 у ф. № 1 відображають у рядку 500 і в жодному разі не згортають з дебетовими залишками за іншими поточними рахунками.

2. Надійшли кошти від покупців за раніше відвантажені товари

311

361

7000

3. Нараховано та сплачено проценти за користування овердрафтом

684

311

4,17

951

684

4,17

4,17

Залишок за субрахунком 311 на 01.11.2008 р.

311

х

1995,83

Альтернативний підхід (з використанням позабалансового рахунка)

Залишок за субрахунком 311 на 29.10.2008 р.

311

х

15000

1. Здійснено оплату за раніше отримані запаси

631

311

20000

2. У позабалансовому обліку відображено отримання кредиту овердрафт

«Овердрафт»

5000

Ці обороти дадуть змогу заповнити рядок 320 ф. № 3.

Залишок за субрахунком 311 (згідно з банківською випискою) на 30.10.2008 р.

х

311

5000

3. На кінець звітного періоду від’ємне значення за субрахунком 311 відображено у складі заборгованості за кредитом

311

601

5000

Ця сума переноситься до рядка 500 ф. № 1.

4. У перший день наступного звітного періоду здійснено зворотну проводку

601

311

5000

5. Надійшли кошти від покупців за раніше відвантажені товари

311

361

7000

6. У позабалансовому обліку відображено повернення кредиту овердрафт

«Овердрафт»

5000

Ці обороти дадуть змогу заповнити рядок 340 ф. № 3.

5. Нараховано та сплачено проценти за користування овердрафтом за раніше відвантажені товари

684

311

4,17

951

684

4,17

4,17

Залишок за субрахунком 311 на 01.11.2008 р.

311

х

1995,83

 

Особливості обліку овердрафту в іноземній валюті

Як було зазначено вище, банки можуть надавати підприємствам овердрафти не тільки в національній, а й в іноземній валюті. Але ці кредити зазвичай надаються тільки стабільно працюючим підприємствам, які мають регулярні надходження валюти на поточний рахунок.

Податковий облік овердрафту в іноземній валюті нічим не відрізняється від податкового обліку звичайного кредиту в іноземній валюті, тому на цьому зупинятися не будемо*.

* Детальніше про кредити в іноземній валюті див. статтю «Позика від нерезидента: особливості обліку в позичальника» // «БТ», 2008, № 37, с. 16.

Розглянемо лише бухгалтерський облік курсових різниць. Так, відповідно до

П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» курсові різниці щодо основної суми кредиту і нарахованих процентів відносять до монетарних статей. Тому щодо них потрібно розраховувати курсові різниці на дату балансу і на дату здійснення розрахунків. Курсові різниці щодо заборгованості за кредитами в іноземній валюті відображають у складі доходів та витрат операційної діяльності (п. 8 П(С)БО 21) на рахунках 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» та 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці».

Бухгалтеру при обліку овердрафту в іноземній валюті необхідно завжди пам’ятати,

що кредитовий залишок по субрахунку 312 показує не нестачу коштів, а зобов’язання перед банком. У зв’язку з цим курсові різниці за кредитовим залишком на субрахунку 312 необхідно відображати на субрахунках 744 та 974.

Упевнені, що тепер ви зможете гідно оцінити переваги такого фінансового інструмента, як овердрафт. А як відобразити операції з таким кредитом у обліку та звітності, ви тепер знаєте.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі