МІНФІН ЗАТВЕРДИВ НОВИЙ СТАНДАРТ —
П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»
Наказ Міністерства фінансів України від 26.08.2008 р. № 1090
«Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»
Документ, що коментується, наведено в додатку «Документи»
Наказом
, що коментується, Мінфін затвердив новий стандарт бухгалтерського обліку — П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин», прообразом якого став МСФЗ (IFRS) 6 «Розвідка та оцінка запасів мінеральних ресурсів». Його призначено для суб’єктів господарювання, які займаються розвідкою та оцінкою обсягів та якості запасів корисних копалин, тобто фактично для підприємств видобувних галузей.Сфера застосування.
П(С)БО 33 визначає порядок відображення в обліку витрат, що виникають лише у процесі розвідки родовищ та оцінки обсягів і якості запасів корисних копалин. Його положення не застосовують для відображення витрат, здійснених підприємством:— до моменту набуття прав на розвідку запасів корисних копалин;
— після встановлення факту технічної можливості та економічної доцільності видобутку запасів корисних копалин;
— на етапах дослідно-промислової розробки родовищ.
Такі витрати слід обліковувати відповідно до вимог інших
П(С)БО.Під
розвідкою запасів корисних копалин розуміють (п. 3 розділу І П(С)БО 33):—
пошук та оцінку обсягів та якості корисних копалин (включаючи нафту, природний газ і подібні невідтворювані природні ресурси), здійснені після того, як підприємство набуло права на розвідку запасів корисних копалин на певній ділянці (території);— визначення технічної здійсненності та економічної доцільності видобутку корисних копалин.
Склад витрат.
Склад витрат на розвідку запасів корисних копалин, які обліковують згідно з П(С)БО (тобто витрат, що виникають у зв’язку з розвідкою та оцінкою запасів корисних копалин, до того, як буде визначено технічну здійсненність та економічну доцільність їх видобутку), що коментується, регламентовано розділом II П(С)БО 33. Але цей перелік не є вичерпним, оскільки в п. 2 згаданого розділу є застереження, що допускає включення до нього інших витрат, безпосередньо пов’язаних з розвідкою запасів корисних копалин.Визнання витрат.
П(С)БО 33 встановлює, що витрати підприємства, пов’язані з розвідкою запасів корисних копалин, визнаються активами з розвідки запасів корисних копалин (безумовно, якщо можна достовірно визначити їх вартість та існує імовірність, що в майбутньому їх використання принесе економічні вигоди підприємству). Можна зауважити, що новим стандартом запроваджено окремий вид активів — активи з розвідки запасів корисних копалин. У випадках, застережених у п. 3 розділу III П(С)БО 33, витрати на розвідку відразу в міру виникнення потрібно включати до складу витрат звітного періоду відповідно до норм П(С)БО 16 «Витрати».Активи з розвідки запасів корисних копалин
класифікують як нематеріальні активи (п. 5 розділу III П(С)БО 33). Це відбувається відразу, як тільки підприємство встановило, що подальший видобуток корисних копалин економічно обґрунтований та/або може бути здійснений технічно. Варто зазначити, що згідно з правилами МСФЗ (IFRS) 6 згадані активи може бути класифіковано і як нематеріальні, і як матеріальні залежно від характеру відповідного активу.У
розділі III П(С)БО 33 зазначено, що необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи, що придбаваються (зокрема, ліцензії та інші спеціальні дозволи), необхідні для розвідки запасів корисних копалин, визнаються згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Це цілком логічно, адже до первісної вартості створеного нематеріального активу з розвідки запасів корисних копалин суму, що відображає частину використаної для розвідки запасів корисних копалин вартості об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, буде включено за допомогою амортизації. Активи, які саме на той час використовуються, продовжуватимуть залишатися основними засобами та нематеріальними активами. Наприклад, якщо бурова установка використовується для буріння розвідувальної свердловини, тобто для виконання робіт з розвідки запасів корисних копалин, то за своїм характером це обладнання є об’єктом основних засобів. Амортизація зазначеної установки відображає частину вартості необоротного матеріального активу, використану при створенні нематеріального активу з розвідки запасів корисних копалин.Зменшення корисності активу.
Визнаний актив з розвідки запасів корисних копалин необхідно буде щороку (на дату річного балансу) перевіряти на предмет наявності фактів, що свідчать про зменшення його корисності. Такі ознаки названо в п. 6 розділу III П(С)БО 33, а положення П(С)БО 28 «Зменшення корисності» слід застосовувати лише в частині встановленого ним порядку відображення в бухобліку розрахованої суми втрат від зменшення корисності активу з розвідки запасів корисних копалин.Слід мати на увазі, що
П(С)БО 33 не передбачає відновлення сум, списаних як втрати від зменшення корисності активів. Здається, щодо активів з розвідки запасів корисних копалин вигоди від відновлення корисності активів узагалі не визнаються.Крім усього іншого, новий стандарт визначає, яку інформацію (що відображає та пояснює суми, визнані у фінансовій звітності та пов’язані з діяльністю з
розвідки запасів корисних копалин) підприємству слід розкривати у примітках (розділ IV П(С)БО 33).П(С)БО 33 набуде чинності з 1 січня 2009 року, а це означає, що його норми обов’язкові до застосування для звітних періодів 2009 року і подальших. Прийняття П(С)БО 33, навіть незважаючи на те що в ньому немає спеціальних перехідних положень і прямих вказівок, зумовлює необхідність унесення коригувань до облікової політики видобувних підприємств (унаслідок набрання чинності новим стандартом) і відображення змін в обліку за правилами П(С)БО 6 «Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах».
