Теми статей
Обрати теми

Працівник відпрацював менше місяця: нюанси проведення остаточного розрахунку

Редакція БТ
Стаття

ПРАЦІВНИК ВІДПРАЦЮВАВ МЕНШЕ МІСЯЦЯ:

нюанси проведення остаточного розрахунку

 

Ситуація, коли новоприйнятий працівник, відпрацювавши один чи два тижні, звільняється, на жаль, не так уже й рідко трапляється на практиці. Як правило, при звільненні таких працівників у бухгалтера виникають запитання, які виплати їм необхідно здійснити і як правильно їх розрахувати. Буває, що в такий нетривалий період роботи новачка направляють у відрядження. Трапляється, що іноді новоприйняті працівники хворіють або навіть ідуть у відпустку по вагітності та пологах, тому бухгалтер має чітко знати, як розрахувати їм лікарняні. У сьогоднішній публікації спробуємо максимально повно розглянути питання, пов’язані з такими «короткочасними» працівниками.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про податок з доходів

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

 

Оплата відпрацьованого часу

Отже, ми звільняємо працівника, який відпрацював у нас менше місяця. При цьому йому нараховуються такі виплати:

— заробітна плата;

— компенсація за невикористану щорічну відпустку;

— компенсація відпустки «на дітей» (у деяких випадках);

— вихідна допомога (у деяких випадках).

Нарахування

заробітної плати в цьому випадку здійснюється в загальновстановленому порядку виходячи з фактично відпрацьованого часу (виконаного обсягу робіт при відрядній оплаті) та встановленої цьому працівнику ставки (окладу, розцінок). При цьому, якщо сума нарахованої заробітної плати за неповністю відпрацьований новачком місяць виявиться меншою за встановлений мінімальний розмір, то жодних доплат до мінімальної зарплати здійснювати не потрібно. Головне, щоб установлений оклад (ставка) чи відрядні розцінки з урахуванням планового обсягу робіт були не нижчі від мінімально встановленого рівня зарплати.

Не слід забувати, що

в місяці звільнення працівнику не надається ПСП. Це правило діє навіть у тому випадку, якщо працівника звільнено в останній день звітного місяця. Якщо працівника прийнято в середині місяця, а звільнено на початку наступного місяця, то ПСП в місяці прийняття на роботу йому надається незалежно від кількості відпрацьованих у цьому місяці днів (за умови, що сума нарахованої зарплати в цьому місяці не перевищила встановлену межу, та за умови подання заяви на надання ПСП). У наступному місяці (місяці звільнення) ПСП працівнику вже не надається. Якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному місяці, то ПСП йому не надається. Також нагадаємо, що записи про дату прийняття на роботу і дату звільнення працівника необхідно наводити у графах 6 і 7 ф. № 1ДФ (навіть якщо працівника прийнято і звільнено в одному місяці).

 

Компенсація за невикористану відпустку

Згідно зі

ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору. Відповідно за відпрацьований період часу (нехай навіть і такий нетривалий) працівник міг устигнути заробити оплачувані дні відпустки, які при звільненні потрібно компенсувати. У деяких випадках (робота у шкідливих та небезпечних умовах праці; робота, пов’язана з підвищеним нервово-емоційним чи інтелектуальним навантаженням; з ненормованим робочим днем) працівники мають право на додаткову щорічну відпустку, що також підлягає компенсації при звільненні*.

* Про порядок нарахування і виплати відпускних читайте у статтях «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» // «БТ», 2008, № 22, с. 40, «Щорічна відпустка-2007» // «БТ», 2007, № 21, с. 35, а також див. вкладиш «Щорічна відпустка» // «БТ», 2008, № 20, с. 21.

Почнемо з визначення кількості зароблених таким працівником днів відпустки, які слід компенсувати. Бухгалтери, як правило, використовують такий підхід: якщо в місяці відпрацьовано понад 15 календарних днів, працівнику надають компенсацію як за повний місяць, якщо менше — за півмісяця. При відпустці, встановленій у 24 календарні дні на рік, виходить, що за відпрацьовані в місяці звільнення дні в першому випадку працівнику слід компенсувати 2 дні відпустки (24 дн. : 12 міс.), а в другому — 1 день (24 дн. : 12 міс. : 2).

Точніше кількість днів відпустки, за які належить компенсація, можна визначити так:

Nкомп = Nвідп х
Nвідпр - Свідпр

365 (366) - С
,

де

Nкомп— кількість днів відпустки, що підлягають компенсації; Nвідпзагальна тривалість відпустки; Nвідпр кількість фактично відпрацьованих днів року; Свідпр і С — кількість святкових та неробочих днів, що припадають на відпрацьований період і на рік, відповідно.

Наприклад

, працівника прийнято на роботу 18 серпня 2008 року, а звільнено 8 вересня 2008 року. Працівник має право на відпустку загальної тривалості 24 календарні дні на рік.

Розрахуємо кількість невикористаних днів відпустки, які слід компенсувати:

Nкомп = 24 х
22 - 1

365 - 10
= 1,4 1 (календ. день)

Таким чином, при звільненні працівнику необхідно виплатити компенсацію за

1 день невикористаної відпустки.

Тепер зупинимося докладніше на розрахунку середньої зарплати для оплати невикористаних днів відпустки в таких випадках. Проблема полягає в тому, що

Порядок № 100 не містить чітких вимог, як у такому разі потрібно провести розрахунок. У загальному випадку розрахунок середньої зарплати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівнику, який відпрацював на підприємстві, в установі, організації менше року , середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Отже, якщо є один повний відпрацьований місяць, то він і береться до розрахунку середньої зарплати (сума нарахованої за цей місяць зарплати ділиться на кількість календарних днів цього місяця за мінусом святкових і неробочих днів).

Однак у випадках, що сьогодні розглядаються, повного відпрацьованого місяця (з 1 до 1 числа) немає. У такому разі Мінпраці пропонує розраховувати середню зарплату за правилами, установленими останнім абзацом

п. 4 Порядку № 100 (див. «Немає повного відпрацьованого місяця — розраховуємо компенсацію за невикористану відпустку виходячи з установленого працівнику окладу (тарифної ставки)»).

 

Немає повного відпрацьованого місяця — розраховуємо компенсацію за невикористану відпустку виходячи з установленого працівнику окладу (тарифної ставки)

Витяг із листа Мінпраці від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05

«У наведеному в листі випадку працівник влаштувався на роботу 17 жовтня 2005 року, а 23 листопада п. р. звільнився з підприємства. Отже, розрахункового періоду (повністю відпрацьованого календарного місяця з 1 по 1 число), виходячи із заробітної плати якого необхідно провадити обчислення середньої заробітної плати, у наведеному випадку немає.

Пунктом 7 Порядку

[Порядку № 100.Прим. ред.] передбачено, що нарахування виплат для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням 12 календарних місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством (стаття 73 КЗпП України). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Згідно з

пунктом 4 Порядку, якщо працівник протягом розрахункового періоду не мав заробітку (випадок, наведений у листі, коли працівник влаштувався на роботу 17 жовтня 2005 року, а 23 листопада п. р. звільнився з підприємства), то обчислення середньої заробітної плати провадиться виходячи з окладу (тарифної ставки), встановленого у трудовому договорі на момент проведення обчислення середньої заробітної плати».

 

Від себе додамо, що в такому разі розмір установленої тарифної ставки (окладу) працівника необхідно поділити на середньомісячну кількість днів за останні 12 місяців, що передують дню нарахування компенсації за невикористану відпустку. Обчислюється середньомісячна кількість днів так: сума календарних днів за останні 12 календарних місяців ділиться на 12.

Продовжуючи розглянутий вище

приклад (працівника прийнято на роботу 18 серпня 2008 року, а звільнено 8 вересня цього ж року), припустимо, що йому встановлено оклад 1000 грн. При розрахунку суми компенсації за 1 невикористаний день відпустки середньомісячна кількість днів обчислюється за період (вересень 2007 року — серпень 2008 року). Обчислимо цей показник: (30 + 31 + 30 + 31 + 31 + 29 + 31 + 30 + 31 + 30 + 31 + 31) : 12 = 30,5.

Таким чином, сума компенсації дорівнює:

1000 : 30,5 х 1 = 32,79 (грн.)

Забігаючи наперед, зауважимо, що розрахунок середньої зарплати згідно з

Порядку № 100 для виплат, що розраховуються виходячи із заробітку за останні два календарні місяці, буде іншим, і це не повинно вас бентежити. Справа в тому, що коли середня зарплата розраховується за останні два місяці, розрахунок провадиться виходячи з робочих днів, а коли за останні 12 календарних місяців або меншу кількість повних відпрацьованих місяців — виходячи з календарних.

 

Компенсація невикористаної відпустки «на дітей»

Додаткова відпустка «на дітей» належить до категорії соціальних відпусток, надається не за відпрацьований час, а обов’язково

щороку тривалістю 7 календарних днів за наявності однієї з підстав, наведених у ст. 19 Закону про відпустки, а саме*:

— жінці, яка працює та має двох чи більше дітей віком до 15 років;

— жінці, яка має дитину-інваліда;

— жінці, яка всиновила дитину;

— одинокій матері;

— одинокому батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

— особі, яка взяла дитину під опіку.

* Докладніше див. ст. «Додаткова відпустка «на дітей» // «БТ», 2007, № 34, вкладиш «Щорічна відпустка» // «БТ», 2008, № 20, с. 21.

При звільненні працівника йому виплачується у тому числі й компенсація за невикористані дні відпустки «на дітей» (

ст. 24 Закону про відпустки). При цьому ще раз звертаємо увагу, що право на відпустку «на дітей» повної тривалості виникає у працівника незалежно від фактично відпрацьованого у звітному році часу (див. «Як надається відпустка «на дітей» прийнятим і звільненим протягом року працівникам»).

 

Як надається відпустка «на дітей» прийнятим і звільненим протягом року працівникам

 

Витяг із листа Мінпраці від 03.03.2007 р. № 58/06/186-07

«

Статтею 24 Закону України «Про відпустки» визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Наведений у вашому листі випадок не містить інформації, чи працювала працівниця (одинока мати) на іншому місці роботи до 25 грудня 2006 року. Якщо зазначена особа до 25.12.2006 р. працювала на іншому підприємстві, установі, організації, вона могла використати соціальну відпустку, а при звільненні їй повинні були виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні такої відпустки. У такому разі на наступному місці роботи (з 25.12.2006 р.) зазначена відпустка не надається. Якщо ж працівниця з 01.01.2006 до 25.12.2006 р. взагалі не працювала і була прийнята на роботу з 25.12.2006 р., то за 2006 рік їй може бути надана додаткова відпустка на підставі

ст. 19 Закону України «Про відпустки», а у разі звільнення може бути виплачена компенсація за 7 календарних днів, які працівниця (одинока мати) не використала у 2006 році.

Якщо одинока мати звільнилася з роботи 9 січня 2007 року, їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тобто тривалістю 7 календарних днів за 2007 рік. У цьому випадку на наступному місці роботи вона не матиме права на зазначену відпустку у 2007 році».

 

Виплата вихідної допомоги

Випадки, коли при звільненні працівника йому необхідно виплатити вихідну допомогу, установлено у

ст. 44 КЗпП*. Так, при звільненні на підставі п. 6 ст. 36, пп. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку, а на підставі ст. 38 і 39 КЗпП — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

* Див. «Вихідна допомога при звільненні» // «БТ», 2007, № 42, с. 21.

Сума середньомісячного заробітку в такому разі визначається відповідно до

Порядку № 100 виходячи із заробітної плати за останні два місяці. При цьому слід ураховувати, що:

— працівникам, які відпрацювали на підприємстві, в установі, організації

менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абз. третій п. 2 Порядки № 100);

— середньоденна (середньогодинна) зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих

робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на кількість календарних днів за цей період (абз. перший п. 8 Порядку № 100);.

— у разі коли середньомісячну зарплату визначено законодавством як розрахункову величину для нарахування виплат і допомоги, вона розраховується шляхом множення середньоденної зарплати, розрахованої згідно з

абз. першим п. 8 Порядку № 100, на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим з дотриманням вимог законодавства (абз. другий та третій п. 8 Порядку № 100).

Покажемо порядок розрахунку на

прикладі. Припустимо, працівника прийнято 18 серпня 2008 року, а звільнено 8 вересня цього ж року на підставі п. 6 ст. 40 КЗпп. Працівнику встановлено ставку 1000 грн., режим роботи — 5-денний робочий тиждень.

 

Місяць

Кількість робочих днів за графіком роботи підприємства

Кількість відпрацьованих днів

Сума нарахованої зарплати

Розрахунок середньоденної зарплати за 2 останні місяці

Липень

23

48,18 (722,73 : 15)

Серпень

20

9

450

Вересень

22

6

272,73*

Разом

65

15

722,73

* Сума компенсації за невикористану відпустку не береться до розрахунку згідно з абз. «б» п. 4 Порядку № 100.

 

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за два останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установленим з дотриманням вимог законодавства (

абз. третій п. 8 Порядку № 100). На наш погляд, у цьому випадку необхідно брати кількість робочих днів відповідно до графіка роботи підприємства у двох цілих місяцях перед проведенням розрахунку (у нашому випадку за період липень — серпень).

Розрахунок середньомісячної кількості днів:

(23 + 20) : 2 = 21,5 (дн.).

Сума вихідної допомоги становитиме:

48,18

х 21,5 = 1035,87 (грн.).

 

Якщо було відрядження

За працівником, направленим у відрядження, як відомо, зберігається середній заробіток (

ст. 121 КЗпП). При цьому середня зарплата розраховується згідно з Порядку № 100 виходячи з виплат за два останні календарні місяці.

Якщо новоприйнятого працівника направили у відрядження, то перед бухгалтером постає запитання, в якій сумі йому нарахувати зарплату за ці дні. У цьому випадку середньоденна (середньогодинна) зарплата розраховується в тому самому порядку, що й при розрахунку вихідної допомоги (див.

вище підрозділ «Виплата вихідної допомоги» цієї статті). Отриманий результат (показник середньоденної (середньогодинної) зарплати) помножується на кількість робочих днів (годин), що припадають на період відрядження (а не на середньомісячну кількість днів, як при розрахунку вихідної допомоги).

 

Якщо новачок захворів

Від хвороб ніхто не застрахований, тому цілком можливо, що новоприйнятий працівник, ще не встигнувши стати до роботи, раптом захворів. Звичного розрахункового періоду (6 повних місяців з 1 до 1 числа, що передують місяцю настання страхового випадку) у цьому випадку не буде, тому розглянемо і цей момент.

Згідно з

п. 6 Порядку № 1266 у разі, коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку. До цієї норми в додатку 1 до Порядку № 1266 наводиться такий приклад: працівника прийнято на роботу 5 серпня 2006 року, а страховий випадок настав 15 вересня 2006 року. У такому разі розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є період з 5 серпня по 14 вересня 2006 року включно.

Якщо ж у недавно прийнятого працівника є один повністю відпрацьований місяць (з 1 до 1 числа), то розрахунковим періодом буде такий відпрацьований місяць. Докладно питання оплати листків непрацездатності розглядалися нами в

рубриці «Тема тижня» «Лікарняні» // «БТ», 2008, № 14, с. 32. Якщо новоприйнятого працівника оформлено за сумісництвом, то рекомендуємо також ознайомитися зі статтею «Розрахунок лікарняних сумісникам — Мінпраці непохитний» // «БТ», 2007, № 18, с. 16.

Єдине, на що хочемо ще сьогодні звернути увагу:

з 22 травня 2008 року перестало діяти обмеження щодо оплати листків непрацездатності, у тому числі й у зв’язку з вагітністю та пологами, особам, які за останній рік сплачували страхові внески менше шести місяців. За страховими випадками, що настали з 22.05.2008 р., лікарняні таким особам розраховуються виходячи з їх фактичного заробітку, а не з установленого розміру мінімальної зарплати . Це підтверджує і Мінпраці в листі від 05.06.2008 р. № 295/020/99-08*.

* Наш коментар до цього роз’яснення див. у «БТ», 2008, № 28, с. 13.

Ось такі моменти слід ураховувати, якщо новий працівник не затримався довго на вашому підприємстві.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі