Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Беремо участь у ярмарку: організаційні та облікові питання

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Жовтень, 2008/№ 43
Друк
Стаття

БЕРЕМО УЧАСТЬ У ЯРМАРКУ:

організаційні та облікові питання

 

Осінь славиться проведенням ярмарків, адже це пора збирання врожаю та підбиття проміжних підсумків роботи. Сьогоднішня публікація буде корисна для тих суб’єктів господарювання, які вперше збираються взяти участь в ярмарку і не знають, які вимоги висуває чинне законодавство в частині отримання дозволів на «ярмаркову» торгівлю та проведення готівкових розрахунків з покупцями.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи

Декрет —

Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про патентування

— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.

Закон про РРО

— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ.

Закон про рекламу

— Закон України «Про рекламу» у редакції від 11.07.2003 р. № 1121-IV.

Указ

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Положення № 1077

— Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затверджене постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Концепція

— Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затверджена постановою КМУ від 22.08.2007 р. № 1065.

Порядок реєстрації КОРО і РК

— Порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок реєстрації РРО

— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

 

Отримання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі

Згідно з

Концепцією ярмарок — це захід, безпосередньо пов’язаний з торгівлею (роздрібною чи оптовою), що провадиться регулярно у визначеному місці та в визначені строки.

Мета проведення ярмарку — інформування потенційних споживачів про продукцію (товари, послуги), що продається, переваги такої продукції і надання можливості щодо її придбання. Отже, ярмарок — це, перш за все, торговельний захід, який носить рекламний характер. А оскільки здійснюється торговельна діяльність, то учаснику ярмарку потрібно отримати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, за що в загальному випадку справляється збір.

Тут не можна оминути питання про правомірність сьогодні вимагати від суб’єктів господарювання одержувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Востаннє це питання ми піднімали, коментуючи

лист Держпідприємництва від 22.05.2008 р. № 4356 (див. «БТ», 2008, № 40, с. 7). Наявні сьогодні суперечності в цій сфері дають шанс довести в суді незаконність вимог щодо отримання таких дозволів. Але ураховуючи, що до судових тяжб готові далеко не всі, якщо рішенням місцевих органів виконавчої влади передбачено необхідність отримання дозволу, то отримати його доведеться.

Згідно зі

ст. 17 Декрету збір справляється за оформлення та видачу дозволів на торгівлю в спеціально відведених для цього місцях. Граничний розмір збору не може перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг) для суб’єктів, які постійно здійснюють торгівлю у відведених для цього місцях, і 1 нмдг на день — за одноразову торгівлю.

Отже,

Декрет приписує одержувати дозвіл і стягувати за це збір з усіх торговельних точок. Оскільки цей збір є місцевим збором, то його розміри (у межах, визначених Декретом), пільги, порядок сплати встановлюються положеннями місцевих органів виконавчої влади. Як правило, коли йдеться про ярмарки, що організовуються місцевими органами виконавчої влади, то їх учасників звільняють від сплати цього збору. У такому разі дозволи на розміщення об’єктів торгівлі на ярмарку видаються безоплатно. Видаються такі дозволи районною адміністрацією міської ради, на території якої знаходиться ярмарок.

Якщо організатором ярмарку є суб’єкт господарювання, то, як правило, він бере на себе всі турботи з отримання дозволів на торгівлю для учасників ярмарку.

Зауважимо, що

підприємці — платники єдиного податку звільнені від сплати збору за розміщення об’єкта торгівлі. Однак отримати дозвіл їм все ж таки необхідно. Підставою для несплати збору (навіть у тому випадку, коли інші суб’єкти мають платити збір за торгівлю на ярмарку) є копія Свідоцтва про реєстрацію платником єдиного податку, яка подається разом з рештою документів.

 

Придбання патенту

Відповідно до

п. 3 ст. 3 Закону про патентування у випадку, якщо суб’єкт здійснює діяльність у кількох торговельних точках, патент отримують на кожну торговельну точку. При цьому під пунктом продажу (торговельною точкою) розуміються, зокрема, лотки, кіоски, намети, прилавки, інші малі архітектурні форми та торговельні точки, крім лотків, прилавків, які надаються приватним підприємцям і перебувають у межах ринків усіх форм власності.

Отже, для торгівлі на ярмарку суб’єкту господарювання необхідно отримати патент.

Без придбання торгового патенту можна торгувати тільки такими видами товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція, крім молока та вершків, згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди та фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля та плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

Відповідно до

п. 16 Положення № 1077 при проведенні ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних із демонстрацією та продажем товарів, суб’єкти підприємництва придбавають короткостроковий торговий патент за місцем здійснення зазначеної діяльності. Отже, підприємству необхідно звернутися із заявкою на придбання короткострокового патенту до податкового органу за місцем проведення ярмарку (виставки-продажу). Строк дії короткострокового патенту від 1 до 15 днів. Вартість короткострокового патенту встановлено у фіксованому розмірі — 10 грн. за кожен день торгівлі.

Згідно з

п. 12 Положення № 1077 патент видається протягом трьох днів з дня подання заявки. Оплата його вартості проводиться одноразово не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то зазначимо, що придбання короткострокового патенту не вплине на податковий облік підприємства в частині розподілу за видами діяльності, що патентується. Діяльність, що патентується, у підприємства в цьому випадку одна — торговельна діяльність, тому жодних розмежувань в обліку робити не потрібно.

Згідно зі

ст. 7 Закону про патентування при торгівлі з автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів відкритих торговельних точок торговий патент розміщується на табличці. Патент має бути відкритим і доступним для огляду*.

* Вимоги ст. 7 Закону про патентування щодо розміщення патенту не порушуватимуться, якщо на табличці буде розміщено копію патенту, але оригінал при цьому перебуватиме в торговельній точці та за необхідності його зможуть пред’явити. Такого висновку дійшов ВАСУ в ухвалі від 11.05.2006 р. № 2-263/06.

За здійснення торговельної діяльності без придбання торгового патенту

п. 1 ст. 8 Закону про патентування передбачено штраф у подвійному розмірі вартості короткострокового торгового патенту за весь строк діяльності суб’єкта з таким порушенням.

Без придбання торгового патенту можуть торгувати на ярмарку:

— платники єдиного податку як юридичні особи, так і приватні підприємці (

ст. 6 Указу);

— платники фіксованого сільськогосподарського податку (

п. 4 ст. 9 Закону № 320);

— приватні підприємці, які працюють на фіксованому патенті. Щоправда, такі суб’єкти обмежені територіально (вони можуть торгувати тільки на ринку) і при цьому мають сплачувати ринковий збір.

У податковому обліку, нагадаємо, вартість патентів не включається до складу валових витрат, а відноситься в рахунок зменшення зобов’язань з податку на прибуток.

У бухгалтерському обліку вартість короткострокового торгового патенту одразу буде віднесено до складу витрат звітного періоду (дебет рахунків 92, 93). При цьому зазначимо, що сума нарахованого податку на прибуток (запис Дт 981 — Кт 641 / «Податок на прибуток») у бухгалтерському обліку відображається вже з вирахуванням суми плати за патент*.

* Докладніше про це читайте у статті «Торгові патенти: податковий та бухгалтерський облік» // «БТ», 2008, № 3, с. 38.

 

Проведення розрахунків готівкою

Почнемо із суб’єктів, яким не потрібно турбуватися про застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та розрахункової книжки (РК) при торгівлі за готівковий розрахунок на ярмарку.

Торгувати за готівку на виставках-продажах та ярмарках

без застосування РРО і РК мають право приватні підприємці — платники єдиного податку, а також ті, хто придбав фіксований патент, якщо вони не торгують підакцизними товарами** (крім пива на розлив). Причому підприємець має право торгувати без РРО незалежно від того, де проводиться виставка-продаж — просто неба або в приміщенні (магазині, павільйоні тощо)***.

** Підакцизними товарами є пиво, спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби, деякі нафтопродукти (у тому числі уайт-спірит), деякі транспортні засоби.

*** У зв’язку з цим рекомендуємо для участі в ярмарках оформити (або залучити існуючого) приватного підприємця на єдиному податку, якому не потрібно ні використовувати РРО і РК, ні придбавати торговий патент, ні платити збір за розміщення об’єкта торгівлі (якщо місцевим положенням передбачена його сплата за участь в ярмарку).

Щодо всіх інших суб’єктів господарювання, то все залежить від того, де розташоване торговельне місце на ярмарку:

— торгівля здійснюється в магазині, кіоску, палатці, павільйоні, приміщенні контейнерного типу;

— торгівля здійснюється поза зазначеними місцями (тобто просто неба).

Торгівля на ярмарку здійснюється в магазині, кіоску, палатці, павільйоні, приміщенні контейнерного типу

. Згідно з п. 3 Переліку № 1336 без застосування РРО, але з обов’язковим виписуванням розрахункових квитанцій та веденням Книги обліку розрахункових операцій можна здійснювати роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках (за винятком розміщених на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Отже, у цьому випадку необхідно застосовувати РРО.

При цьому потрібно мати на увазі:

в разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в податковому органі за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Якщо в суб’єкта господарювання є РРО, який застосовується для виїзної торгівлі, то його безперешкодно можна використовувати і на ярмарку, оскільки він реєструється не за місцем проведення торговельної діяльності, а за місцем реєстрації (місцем проживання) суб’єкта господарювання.

Щодо резервного РРО, то згідно з

п. 2.7 Порядку реєстрації РРО в реєстраційному посвідченні на резервний РРО робиться позначка «Резервний», зазначається адреса та назва господарської одиниці, де він зберігатиметься, а також назва і адреси всіх господарюючих одиниць, де він використовуватиметься. Саме цим пояснюється непотрібність додаткового взяття на облік такого РРО в податковому органі за місцем його використання, адже пункти продажу, де можливе його використання, уже зазначено в реєстраційному посвідченні. Отже, при використанні резервного РРО на ярмарку, що знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, суб’єкту господарювання необхідно подати до своєї податкової письмову заяву про внесення додаткової адреси до реєстраційного посвідчення на цей РРО і надати договір на участь в ярмарку, де вказана точна адреса його проведення. Після внесення цих доповнень підприємство безперешкодно може використовувати резервний РРО на ярмарку.

Узяття РРО на облік здійснюється безоплатно в день подання необхідних документів. Для цього потрібно надати податковим органам реєстраційне посвідчення на РРО. Посадова особа органу податкової служби робить запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить позначку в реєстраційному посвідченні.

Торгівля на ярмарку здійснюється поза стаціонарними місцями (тобто «просто неба»)

. У такому разі суб’єкту господарювання дозволяється не використовувати РРО, але обов’язково застосовувати РК (п. 3 Переліку № 1336). При цьому для такої торгівлі встановлено сумове обмеження: граничний розмір річного доходу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) щодо торгівлі на ярмарку, у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, становить 200 тисяч гривень на одного суб’єкта господарської діяльності. Отже, тут ураховується тільки обсяг розрахункових операцій, тобто за готівку, а не весь річний обсяг торговельних операцій підприємця, і лише проведених відповідно до п.3 Переліку № 1336, тобто на ярмарку. При перевищенні зазначеного обсягу (сукупно за рік) суб’єкт господарювання не має права торгувати на ярмарку без РРО.

Обов’язкове застосування РК зобов’язує суб’єкта господарювання до початку ярмарку зареєструвати в податковому органі за своїм місцезнаходженням Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) і РК. Реєстрація провадиться не пізніше двох робочих днів із дня подання документів. Далі відповідно до

п. 2.10 Порядку реєстрації КОРО і РК необхідно поставити на облік КОРО в податковому органі за місцем проведення ярмарку. Для цього до податкового органу за місцем проведення ярмарку подається довідка про реєстрацію КОРО і посадова особа податкового органу робить відповідну позначку в КОРО, а також в довідці про реєстрацію КОРО.

Якщо в суб’єкта господарювання вже є зареєстровані КОРО і РК (не враховуємо ті КОРО і РК, що зареєстровані на РРО і застосовуються в разі виходу його з ладу), то для їх використання при проведенні розрахунків на ярмарку потрібно поставити їх на облік до податкового органу за місцем проведення ярмарку.

Декілька слів зазначимо про порядок проведення розрахунків з використанням розрахункової квитанції. Розрахункова квитанція видається покупцю при здійсненні кожної розрахункової операції. При цьому спочатку підприємець заповнює корінець, а потім відривну частину розрахункової квитанції. На вимогу покупця продавець повинен заповнити у відривній частині всі або частину передбачених формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці вимірювання, ставку ПДВ у відсотках (якщо підприємець є платником ПДВ), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дату і підпис особи, яка проводить розрахунок. Сума грошових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків з покупцями, повинна відповідати сумі готівки згідно з даними корінців розрахункової книжки. При вилученні готівки з місця розрахунків в корінці робиться запис «Службова видача». Сума грошових коштів, що є в підзвітної особи суб’єкта господарювання на початку робочого дня для видачі здачі покупцям (розмінна монета) відображається в корінці розрахункової квитанції записом «Службове внесення». Якщо загальна сума розрахунків за товари та послуги (за винятком алкогольних напоїв і тютюнових виробів) не перевищує 10 грн., дозволяється видавати спрощену розрахункову квитанцію (форма РК-2).

Сума виручки за день за даними розрахункової книжки заноситься до КОРО, а за підсумками місяця суб’єкт господарювання повинен подати звіт до податкового органу за ф. № ЗВР-1 «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

На цьому завершуємо розгляд основних питань, пов’язаних з участю в ярмарках. І хоча це клопіткий захід, участь в ярмарку — це не тільки чудова нагода познайомити покупців зі своїм товаром, а й заряд бадьорості та відмінного настрою!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць