ВАНТАЖОПАСАЖИРСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬ —
легковий чи вантажний?
Приводом для написання цієї статті стало запитання, що надійшло до редакції. Його сутність зводиться до такого.
Підприємство орендує машину директора — вантажопасажирський Volkswagen Transporter T4. За місяць його 3 — 4 рази використовують як вантажний автомобіль (перевезення металу), а решту днів автомобіль використовується як легковий (поїздки до банку, до клієнтів тощо), тобто ТТН не виписуються, є подорожні листи. Як обчислювати валові витрати на ПММ, оренду (як легкового чи вантажного автомобіля)? Які подорожні листи виписувати?
Ураховуючи, що суб’єкти господарської діяльності часто стикаються з подібною проблемою, відповімо на поставлені запитання в межах цієї публікації.
Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 2344
— Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.Правила № 1306
— Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.Правила № 363
— Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.Наказ № 488/346 —
спільний наказ Мінтрансу і Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346.
Критерії визнання автомобіля легковим або вантажним
У законодавстві* наявний термін «вантажопасажирський автомобіль», під яким розуміється автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначено для перевезення як пасажирів, так і вантажів. Однак для цілей оподаткування важлива класифікація автомобіля або як легкового, або як вантажного.
* Зокрема, у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.97 р. № 176. Вантажопасажирські автомобілі згадуються також у ТН ЗЕД.
Згідно із
Законом № 2344:—
вантажний автомобіль — це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначено для перевезення вантажів;—
легковий автомобіль — це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначено для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, включаючи місце водія. Якщо кількість місць для сидіння перевищує дев’ять, то такий автомобіль класифікується вже як автобус.Погодьтеся, що ці визначення є досить розпливчастими і не дають чітких критеріїв класифікації автомобілів на вантажні та легкові. На сьогодні існує роз’яснення ДПАУ з цього питання, яким можуть скористатися суб’єкти господарювання (див.
«Як можна визначити, є вантажопасажирський автомобіль легковим або вантажним» ).
| Як можна визначити, є вантажопасажирський автомобіль легковим або вантажним Витяг з листа ДПАУ від 22.06.2006 р. № 3490/П/17-0315 «Згідно з роз’ясненням Держмитслужби ( лист від 05.05.2005 р. № 11/1-37/5038-ЕП), транспортні засоби, залежно від типів та призначення, поділяються на: пасажирські, які залежно від кількості визначених виробником автомобіля місць для пасажирів, класифікуються у товарних позиціях 8702 або 8703 за УКТЗЕД; вантажопасажирські та вантажні, що класифікуються у товарній позиції відповідно 8703 і 8704 за УКТЗЕД; спеціального призначення (товарна позиція 8705 за УКТЗЕД) — спеціально сконструйовані або пристосовані для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції, тобто основною метою застосування транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.Водночас вирішальним фактором віднесення транспортного засобу до відповідної товарної позиції класифікації є технічні умови, галузь застосування й призначення, визначені заводом-виробником при виготовленні конкретної моделі транспортного засобу або її модифікацій.При класифікації малотоннажних автомобілів, автомобілів з суцільнометалевим кузовом та подвійного призначення, транспортних засобів, сконструйованих на базі легкового автомобіля (у конструкції яких відсутні шасі та вантажна платформа), конструктивно розрахованих як для перевезення пасажирів, так і вантажів, у товарній позиції 8703 повинні виконуватися такі критерії: у салоні автомобіля за сидінням водія є сидіння для пасажирів, які можуть бути фіксованими, складними, змонтованими на анкерному кріпленні або виносними; наявність у салоні та багажному відділенні внутрішньої обробки та пристроїв, властивих для транспортних засобів, які призначені для перевезення пасажирів; обов’язкова наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова автомобіля, бокових та задніх дверях .Для класифікації малотоннажних вантажних автомобілів з суцільнометалевим кузовом у товарній позиції 8704 притаманні такі критерії : наявність документального підтвердження, що тип цього транспортного засобу вантажний (інформація з паспорта заводу-виробника, технічного паспорта тощо); існування одного ряду сидінь (крім випадків використання здвоєної кабіни на транспортному засобі з рамою або шасі); встановлені заводським способом постійна панель або бар’єр між місцем водія й пасажирів та багажним відсіком (у випадках, коли для конкретної моделі автомобіля це передбачено виробником); відсутність розташованих позаду місця водія місць для сидіння (в тому числі відкидних або розкладних), або спеціально призначених місць для їх кріплення (встановлення), а також відсутність вікон, або не більше одного, за сидінням водія, у бокових панелях задньої частини кузова автомобіля, крім задніх та бокових дверей (за умови використання даного транспортного засобу як вантажного, що визначено заводом-виробником).Наприклад, якщо конкретний автомобіль ІЖ-2717-90 відповідає ознакам, характерним для легкового автомобіля, то податок необхідно платити за ставками, визначеними для легкових автомобілів (код 8703) залежно від об’єму циліндрів двигуна. Якщо цей автомобіль не відповідає таким ознакам і класифікується в товарній позиції за кодом 8704 «Автомобілі вантажні», до яких належать звичайні вантажівки і фургони усіх видів, використовуваних для перевезення вантажів, а не перевезення пасажирів, то податок сплачується за ставками для вантажних автомобілів (код 8704) також залежно від об’єму циліндрів двигуна». |
З урахуванням наведених відмітних ознак підприємство самостійно має класифікувати автомобіль або як вантажний (код 8704), або як легковий (код 8703). Як випливає із запитання, в автомобілі перевозиться метал, тому, найімовірніше, за місцем водія відсутні місця для сидіння, що дозволяє визнати його вантажним. Зверніть увагу, що для визнання автомобіля легковим у ньому
обов’язково мають бути вікна у двох бокових панелях задньої частини кузова та в бокових і задніх дверях. Відповідно відсутність вікон автоматично робить автомобіль вантажним. Якщо автомобіль за наведеними критеріями відповідає вантажному, то те, що він використовується і для поїздок містом для інших цілей (до банку, зустріч з клієнтами тощо), не робить його легковим (автомобіль не може бути одночасно і легковим, і вантажним), тому і для цілей документального оформлення, і для цілей обліку такий автомобіль буде вантажним.Ще одна деталь. Якщо йдеться про імпортний автомобіль, то при ввезенні на територію України такий автомобіль підлягає сертифікації, за результатами якої оформляється сертифікат відповідності. У цьому сертифікаті зазначається код цього автомобіля: 8703 — легковий, 8704 — вантажний, 8702 — автобус тощо. При класифікації автомобіля служба сертифікації керується тими самим критеріями, що й наведені в зазначеному вище листі ДПАУ. У зв’язку з цим підприємство може орієнтуватися на сертифікат відповідності на цей автомобіль, що має перебувати у власника автомобіля.
Оформлення документів на перевезення вантажів
Тепер стосовно оформлення документів при перевезенні вантажів. Як випливає з наведеного в листі запитання, автомобіль використовується для доставки власного вантажу своїми силами зі складу постачальника. Згідно зі
ст. 48 Закону № 2344 документами для юридичної особи, яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є:— для автомобільного перевізника — документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
— для водія — посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб,
подорожній лист, товарно-транспортна накладна чи інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.Подорожні листи, як відомо, виписує
перевізник, під яким розуміється фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційних засадах або за власні кошти перевезення пасажирів або (і) вантажів транспортними засобами.Оскільки перевізником у цьому випадку виступає само підприємство, то воно обов’язково має виписувати подорожні листи (причому подорожні листи вантажного автомобіля) на ці поїздки. Вимога про оформлення подорожнього листа саме вантажного автомобіля випливає з
п. 1.13 Правил № 363: подорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не дозволяється.Що стосується товарно-транспортної накладної (ТТН), то їх застосування, як відомо, не дає спокою податковим органам як сіль в оці. У зв’язку з цим обережний платник у цьому випадку вважатиме за краще перестрахуватися і виписати «сам собі» ТТН (достатньо одного примірника), в якому він сам буде і вантажовідправником, і вантажоодержувачем, і перевізником. Основний аргумент у податкових органів у вимозі про наявність ТТН — це
п. 11.1 Правил № 363, згідно з яким основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.Та все ж таки, на наш погляд, виписування ТТН у цьому випадку не обов’язкове.
По-перше, стосовно ТТН у
Правилах № 363 немає чіткої норми, що без них перевезення вантажів не допускається (аналогічно встановленій щодо подорожніх листів вантажного автомобіля).По-друге, у
ст. 48 Закону № 2344, що визначає, які документи мають бути у водія при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, зазначено: «товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж». У п. 2.1 Правила № 1306 ідеться про те, що водій повинен мати при собі документи на вантаж (вимоги про те, що це обов’язково має бути ТТН, тут немає). На цю норму законодавства посилається і Держдепартамент автомобільної інспекції при відповіді на запитання, які документи повинен мати при собі водій у дорозі (лист від 23.08.2006 р. № Н-1234). Отже, головне, щоб у водія були документи на вантаж, якими можуть бути видаткові накладні (акти приймання-передачі, накладні на безоплатний відпуск товару тощо)*, оформлені відповідно до встановлених вимог. Вимоги про те, що документом на вантаж може бути тільки ТТН, немає.* Ці документи згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV є первинними документами, тобто документами, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до оформлення первинних документів викладені у ст. 9 цього Закону.
По-третє, наведемо визначення ТТН із
Правил № 363. Товарно-транспортна накладна — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків при перевезенні вантажу та обліку виконаної роботи. В описаному в запитанні випадку учасником транспортного процесу є лише один суб’єкт, він же, як ми вже з’ясували вище, і вантажовідправник, і вантажоперевізник, і вантажоодержувач. Виписування ТТН самому собі не має жодного сенсу та юридичного навантаження:— отримання товару на складі постачальника здійснюється за довіреністю на підставі видаткової накладної (акта приймання-передачі чи іншого документа на вантаж);
— у дорозі, як уже зазначалося, обов’язкової вимоги про наявність у водія ТТН у законодавстві немає (достатньо, щоб був інший законний документ на вантаж);
— факт здійснення перевезення підтверджуватиметься відповідним чином оформленим подорожнім листом вантажного автомобіля.
З усього викладеного вище доходимо висновку, що
виписувати ТТН підприємству не обов’язково.До речі, питання з оформленням ТТН актуальне не лише в тому випадку, якщо автомобіль буде визнано вантажним, але і якщо його буде класифіковано як легковий, але на ньому перевозитиметься вантажі. З
п. 1 наказу № 488/346, яким і було затверджено форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, випливає, що форма ТТН має застосовуватися тільки при перевезенні вантажів вантажним транспортом. Водночас чинне законодавство (це згадані вище ст. 48 Закону № 2344 і п. 11.1 Правил № 363) вимагає оформлення ТТН при будь-яких перевезеннях вантажів автомобільним транспортом (а не лише вантажним). Про те, що при використанні будь-яких вантажних перевезень автомобільним транспортом потрібно виписувати ТТН, зокрема, ідеться в листі Держдепартаменту автомобільного транспорту від 26.12.2007 р. № 5327-02/06/14-07.Крім того,
наказ № 488/346 не пройшов відповідної процедури реєстрації нормативних актів у Міністерстві юстиції України, передбаченої Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою КМУ від 28.12.92 р. № 731, тому підприємства, які не входять до сфери управління органу, що видав зазначений нормативно-правовий акт, не зобов’язані виконувати його положення. Ураховуючи це, а також те, що Правила № 363 не містять посилання на наказ № 488/346, Держпідприємництва надав роз’яснення (лист 14.09.2007 р. № 6951), що допускаються розробка і використання підприємством своєї форми товарно-транспортної накладної (зі збереженням загальновстановлених реквізитів для документа і з урахуванням правил заповнення документа) в частині встановлення типової форми ТТН.
Найголовніше про податковий облік автовитрат
На завершення зазначимо дещо про податковий облік та відображення у звітності витрат на ПММ та оренду вантажопасажирського автомобіля.
Якщо такий автомобіль буде визнано вантажним, то тут жодних особливостей податкового обліку не буде. Витрати на його оренду і ПММ включаються до складу валових витрат у розмірі 100 %.
Якщо ж автомобіль Volkswagen Transporter T4 буде визнано легковим, то згідно з
п.п. 5.4.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 287/97-ВР витрати на оперативну оренду і ПММ можна включити до валових витрат лише у розмірі 50 %. У зв’язку з цим у декларації з податку на прибуток:— суму фактично отриманих орендних послуг буде відображено по рядку 04.1 у розмірі 50 % від установленої суми орендної платні;
— 50 % вартості ПММ, використаних у звітному періоді на експлуатацію легкового автомобіля, буде відображено в графі 4 таблиці 1 додатка К1 до декларації і цим фактично не збільшить валові витрати підприємства. Звертаємо вашу увагу, що графа 4 зазначеної таблиці (на відміну від граф 3 і 5) заповнюється наростаючим підсумком з початку року.
Що стосується ПДВ*, то включення витрат на оренду і ПММ до складу валових витрат у розмірі 50 % ніяк не обмежує суму податкового кредиту. Якщо легковий автомобіль використовується в господарській діяльності підприємства, то сума вхідного ПДВ у вартості ПММ і орендної плати (як нібито орендодавець був платником ПДВ), потрапляє до податкового кредиту в 100 % розмірі, що в реєстрі отриманих податкових накладних і декларації з ПДВ відображається в загальному порядку.
* Хоча для описаної в листі ситуації це питання не актуальне, оскільки орендодавцем є звичайна фізична особа, для повноти вважаємо за необхідне розглянути і його.
Ось такі моменти необхідно знати, купуючи або орендуючи вантажопасажирський автотранспорт, який на сьогодні набув визнання та повсюдного поширення в Україні. Сподіваємося, що ця публікація допоможе вам правильно класифікувати таке авто.
