Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Навчання працівників за рахунок коштів підприємства

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Вересень, 2008/№ 36
Друк
Стаття

Навчання працівників

за рахунок коштів підприємства

 

Ось і почалася золота осінь, а разом з нею — і новий навчальний рік. З кожним роком роботодавці все частіше оплачують навчання своїх працівників. Бухгалтеру в цьому випадку слід бути готовим правильно відобразити таку суму в податковому та бухгалтерському обліку. Особливу увагу потрібно приділити порядку віднесення витрат на навчання працівників до складу валових витрат і порядку оподаткування доходів працівника, якого навчають. Про це сьогодні й поговоримо.

Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про податок на прибуток —

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про податок з доходів

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про освіту

Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Закон про профтехосвіту

— Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.

Закон про вищу освіту

— Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III.

Положення № 127

— Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затверджене спільним наказом Мінпраці та Міносвіти від 26.03.2001 р. № 127/151.

Інструкція № 5

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

 

Податок на прибуток

У податковому обліку витрати на навчання вважаються витратами подвійного призначення. Це означає, що до складу валових витрат їх можна віднести лише при дотриманні певних умов. Ці умови перелічено в

п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток (див. «Коли витрати на оплату навчання можна віднести до складу валових витрат»).

 

Коли витрати на оплату навчання можна віднести до складу валових витрат

Витяг із Закону про податок на прибуток

«

До валових витрат включаються:

<…>

5.4.2.

<…>

Витрати

платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Обов’язки з доведення зв’язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку

.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв’язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов’язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку».

 

Сьогодні поговоримо про навчання

працівників за рахунок коштів підприємства, і перше, про що тут потрібно зауважити, — це про відсутність вимоги про відробіток на такому підприємстві після навчання. Умову про обов’язковий трирічний відробіток у цього роботодавця після закінчення навчання для включення витрат до складу валових витрат передбачено тільки при оплаті навчання непрацівників підприємства.

Щоб безболісно віднести понесені витрати на навчання працівників до складу валових витрат,

слід звернути увагу на таке.

1. Вид наданих послуг з навчання

. Згідно з п.п. 5.4.2 Закону про ПДВ це мають бути послуги, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою чи підвищенням кваліфікації працівників підприємства. Що слід розуміти під переліченими вище визначеннями? Відповідь на запитання можна знайти в Законі про вищу освіту і в Законі про профтехосвіту (див. «Що слід розуміти під навчанням, професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника»).

 

Що слід розуміти під навчанням, професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації працівника

Витяг зі ст. 1 Закону про вищу освіту

«

Зміст навчання — структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

<...>».

Витяг зі ст. 3 Закону про профтехосвіту

«Первинна професійна підготовка

— це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Перепідготовка робітників

— це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфікації робітників

— це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг».

 

2. Статус закладу, що надає зазначені вище послуги (навчальний чи ненавчальний заклад)

. Нагадаємо, що різниця між навчальним і ненавчальним закладом полягає в тім, що навчальні заклади повинні бути включені до Держреєстру і мати ліцензію на надання освітніх послуг. Коли йдеться про навчання працівника в інституті, університеті, коледжі, ПТУ, технікумі тощо, то роботодавець без будь-яких сумнівів керується п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток і в межах 3 % ліміту показує валові витрати. Нагадаємо, що до закладів, які надають послуги з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, також належать центри професійно-технічної освіти, центри професійної освіти, навчально-виробничі центри, центри підготовки та перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, навчальні центри, інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання (ст. 18 Закону про профтехосвіту).

Крім того, чинним законодавством (

ст. 201 КЗпП, ст. 3 Закону про профтехосвіту) передбачено можливість проходження індивідуального, бригадного, курсового чи іншого навчання (перепідготовки, підвищення кваліфікації) на виробництві. Таке навчання здійснюється відповідно до Положення № 127 на підставі укладених договорів між роботодавцем та підприємством, які організують таке навчання. Отже, для витрат на навчання працівників у суб’єктів господарювання, які не є навчальними закладами, але організовують індивідуальне чи курсове навчання, шлях до валових витрат на підставі п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток відкрито (на відміну, наприклад, від навчання та профпідготовки непрацівників підприємства, де для валових витрат важливо, щоб це відбувалося саме в навчальному закладі).

3. Форма власності навчального закладу

(приватна чи державна) і територіальне розташування місця навчання (за кордоном або на території України). Зверніть увагу: раніше в редакції п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток (чинній до 01.01.2006 р.) була умова «валововитратності» навчання — навчання працівників підприємства тільки в українських навчальних закладах. Тепер такого застереження немає.

4. Форма навчання.

Для виникнення права на валові витрати на підставі п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток форма навчання (денна, заочна, дистанційна) працівника жодного значення не має.

5. «Пов’язаність» між працівником, який навчається, і роботодавцем

. На сьогодні будь-якого обмеження щодо включення витрат на оплату навчання осіб, які є для підприємства пов’язаними, до валових витрат немає.

6. Зв’язок з основною діяльністю підприємства

. Для «валововитратності» навчання важливо, щоб воно було пов’язане з основною діяльністю підприємства. Це передбачено абзацом четвертим п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток. А ось відповіді на запитання, що слід вважати основною діяльністю підприємства, Закон про податок на прибуток не дає. На нашу думку, зв’язок з основною діяльністю доводиться таким чином: якщо здобуті під час навчання навички працівник застосовує у своїй роботі на цьому підприємстві, то зв’язок є. Якщо не застосовує — зв’язку немає.

Думка головного податкового органу із цього приводу така:

під основною діяльністю слід розуміти діяльність платника податків, визначену в його статутних документах, що є регулярною та постійною протягом календарного року, який припадає на звітний період. Критерії віднесення діяльності до основної встановлюються КМУ (лист ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4819/г/15-0214*). До речі, саме таке формулювання основної діяльності було наявне в п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток у далекому 1997 році. Потім законодавець вилучив його із Закону про податок на прибуток. Узагалі, завзято заперечувати думку ДПАУ з приводу реанімованого формулювання не будемо. Тим більше, якщо звернутися до інших нормативно-правових документів, то можна знайти близькі за значенням до визначення основної діяльності підприємства, запропонованого ДПАУ в її листі.

* Див. ком. «Поправний технічно неминучий брак — що можна включати до валових витрат» // «БТ», 2007, № 43, с. 6.

7. Дата формування валових витрат

. Як правило, питання про дату включення таких витрат до складу валових витрат виникає тоді, коли підприємство оплачує авансом (наприклад, на рік наперед) навчання працівника в навчальному закладі. Чи можна в цьому випадку збільшувати валові витрати за датою перерахування або слід керуватися п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток і відображати валові витрати тільки за датою фактичного отримання послуг?

У цій ситуації

слід застосовувати правило першої події згідно з п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток, незважаючи на те що навчальні заклади мають статус неприбуткових організацій. Ми повністю згодні з таким підходом, оскільки неприбуткові організації не звільнені від сплати податку на прибуток і є платниками податку на прибуток (від оподаткування звільняються лише окремі доходи таких закладів). Однак тут варто уточнити, що обмеження, установлене п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток, можна ігнорувати лише в тому випадку, якщо в договорі є інформація про «звичайний» статус продавця . У зв’язку з цим роботодавцю, який планує включати витрати на навчання до складу валових витрат за датою передоплати і в сумі авансового платежу, слід завчасно потурбуватися, щоб у договорі про надання освітніх послуг була позначка про «звичайний» податковий статус закладу освіти.

8. Документи, що підтверджують витрати.

Доказ зв’язку витрат на навчання з основною діяльністю підприємства покладено на платника податків (п’ятий абзац п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток). Якщо надані документи не переконають податкових інспекторів, то підставою для прийняття остаточного рішення має стати експертний висновок Міністерства України у справах науки і технологій.

У зв’язку з цим слід завчасно потурбуватися, щоб при перевірці було надано наказ (розпорядження) про направлення працівника на навчання або про оплату навчання працівника на його прохання. У наказі рекомендуємо зробити застереження, що підтверджує зв’язок понесених на навчання витрат з основною діяльністю підприємства (наприклад, «у зв’язку з виробничою діяльністю підприємства»). Також слід мати в наявності договір на навчання чи його копію, акт наданих послуг (якщо він є). До речі, з предмета договору можна отримати інформацію про вид наданих послуг.

Якщо в договорі зазначено, наприклад, надання інформаційно-консультаційних послуг, то тут уже працюватиме п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Цей підпункт дозволяє включати до складу валових витрат суму понесених витрат без обмежень, установлених п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток. А це, як ви розумієте, тільки на руку роботодавцю — платнику податку на прибуток. Тому якщо є можливість укласти договір, в якому буде зазначено, наприклад, не навчання чи перепідготовка працівника, а надання інформаційно-консультаційних послуг, то скористайтеся нею.

9. Розрахунок 3 % ліміту.

Отже, ми підійшли до найцікавішого. Якщо всі перелічені вище умови виконано, то можна говорити про «валововитратність» понесених витрат на оплату навчання. Але й тут є свій податковий фільтр: включити до валових витрат можна вартість зазначених вище послуг лише в частині понесеної на навчання суми в розмірі 3 % фонду оплати праці звітного періоду. Згідно з п. 1.11 Закону про податок на прибуток звітним періодом вважається квартал, півріччя, три квартали і рік. Це означає, що 3 % ліміт слід розраховувати наростаючим підсумком з початку року, а одноразову суму оплати витрат на навчання може бути віднесено до складу валових витрат частинами.

Наприклад, підприємство оплатило навчання працівника в березні 2008 року. За підсумками за І квартал плату за навчання буде віднесено на валові витрати частково (унаслідок перевищення встановленого 3 % ліміту від фонду оплати праці I кварталу). Але вже в наступному звітному періоді (півріччя 2008 року) 3 % ліміт можна перерахувати і додатково включити до валових витрат раніше не враховану суму. У результаті всі витрати на оплату навчання може бути включено до складу валових витрат підприємства.

При цьому слід пам’ятати, що залишок витрат на навчання, що не вписалися в 3 % ліміт, на наступний рік не переноситься. Тому рекомендуємо роботодавцю не поспішати з оплатою. Вигідно оплачувати не відразу весь строк навчання, а поетапно (наприклад, оплачувати навчання в поточному році тільки за один навчальний рік або здійснювати оплату посеместрово).

Також зверніть увагу, що 3 % ліміт є загальним для всіх навчальних витрат підприємства (на навчання своїх працівників, сторонніх громадян, на організацію виробничої практики).

 

Податок з доходів

Що стосується податку з доходів, то тут пільгу встановлено

п.п. 4.3.20 Закону про податок з доходів (див. «Коли оплата за навчання не обкладається податком з доходів фізичних осіб»).

 

Коли оплата за навчання не обкладається податком з доходів фізичних осіб

Витяг із Закону про податок з доходів

 

«

4.3. Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації):

<…>

4.3.20. сума, сплачена працедавцем на користь

закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку — найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 <…> Закону [Закону про податок з доходів.Прим. ред.], у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.

Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку».

 

З наведеного тексту

п.п. 4.3.20 Закону про податок з доходів доходимо висновку: оплата навчання працівника не обкладається податком з доходів фізичних осіб, якщо:

1)

оплату за навчання здійснено закладу освіти;

2)

підготовка чи перепідготовка працівника пов’язана з профілем діяльності або із загальними виробничими потребами підприємства-роботодавця.

Якщо зазначені вимоги виконано, то до складу доходу найманого працівника, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб,

не включається плата за навчання в сумі, що не перевищує розміру, визначеного п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів. На сьогодні ця сума становить 890 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного року (633 грн.), помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень) із розрахунку на місяць навчання. У 2007 році вона становила 740 грн., у 2006 році680 грн.

Якщо вартість навчання на місяць більше розміру, установленого

п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів, то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу фізичної особи з урахуванням «натурального» коефіцієнта 1,176471 як додаткове благо, отримане від роботодавця (п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів).

При цьому, якщо працівник у процесі навчання або до закінчення другого календарного року, наступного за роком, в якому закінчено навчання,

вирішив звільнитися, то сума, сплачена за його навчання:

1)

прирівнюється до додаткового блага, наданого такому найманому працівнику протягом року, на який припадає припинення трудових відносин;

2)

підлягає оподаткуванню в загальному порядку (у порядку, зазначеному в п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів).

Зверніть увагу на два моменти.

По-перше

, з тексту п.п. 4.3.20 Закону про податок з доходів видно, що пільга поширюється тільки на витрати щодо підготовки чи перепідготовки працівника в навчальних закладах (ДПАУ в листі від 20.07.2007 р. № 7013/6/17-0716 уточнює, що йдеться про навчальні заклади І — IV рівнів акредитації або професійно-технічні навчальні заклади) і лише в межах установленої суми. Однак це не означає, що в інших випадках, коли навчання відбувається не в навчальних закладах, такі суми повністю включаються до оподатковуваного доходу.

Так, ДПАУ у своїх

листах від 20.07.2007 р. № 7013/6/17-0716 і від 17.07.2007 р. № 6862/6/17-0716, №14222/7/17-0717 доходить такого висновку: якщо роботодавець зі своєї ініціативи та за свій рахунок направляє працівника підприємства на професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації за профілем діяльності підприємства, то вартість оплаченого навчання не вважається особистим доходом (додатковим благом) такого працівника, а такі витрати розглядаються виключно як витрати на виробничі цілі. Підстави для такого висновку ДПАУ знаходить у ст. 201 КЗпП та Положенні № 127, які покладають на роботодавця обов’язок за необхідності організувати за свій рахунок професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді.

Інакше кажучи, якщо працівника направлено на професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації не в навчальному закладі

з ініціативи роботодавця, що спричинено виробничою необхідністю, то п.п. 4.3.20 Закону про податок з доходів не працює (оплата такого навчання, у принципі, не може розглядатися як дохід працівника, тому об’єкта для податку з доходів не буде). У документальному плані це має бути оформлено рішенням (розпорядженням) керівника про направлення працівників на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, укладення договору із суб’єктом господарювання, який здійснює таке навчання, актом наданих послуг. Якщо працівники направляються на навчання до іншого міста, то їм у загальному порядку оформляється відрядження з подальшим поданням звіту про використання підзвітних сум. Слід зауважити, що суб’єкти господарювання, які надають «навчальні» послуги, знають про проблему відображення в обліку цих витрат у їх замовників, тому по можливості не згадують слова «навчання», «підготовка», «підвищення кваліфікації» в договорі. Такі послуги, як правило, називають інформаційно-консультаційними, що знімає питання з виникненням оподатковуваного доходу у працівників.

Якщо навчання (перепідготовка, підвищення кваліфікації)

не в навчальному закладі відбуватиметься на особисте прохання працівника з оплатою за рахунок коштів роботодавця, то вся сума оплати включається до оподатковуваного доходу працівника.

Якщо роботодавець оплачує підготовку чи перепідготовку працівника на прохання

такого працівника в навчальному закладі (з отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня), то податок з доходів фізичних осіб утримується, але тільки із суми встановленого перевищення (у 2008 році — з розрахунку не більше 890 грн. на місяць).

По-друге

, підготовку чи перепідготовку працівника має бути пов’язано з профілем діяльності або із загальними виробничими потребами підприємства-роботодавця. ДПАУ цю законодавчу вимогу трактує так: навчання працівника має бути безпосередньо пов’язане з його трудовою діяльністю в цього роботодавця. За наявності договору про обов’язок працівника відпрацювати протягом певного строку на посаді, що не відповідає спеціальності навчання, вартість такого навчання включається до оподатковуваного доходу працівника (лист від 24.01.2006 р. № 409/к/17-0715). Однак із цим можна не погодитися. Адже набуті під час навчання навички можуть бути застосовані в діяльності підприємства, навіть якщо працівник навчався за однією спеціальністю, а працює в цього роботодавця за іншою спеціальністю. Наприклад, головний бухгалтер, який здобув юридичну освіту, складає договори з покупцями на поставку товарів. Саме при складанні таких договорів він застосовує свої юридичні навички. Аргументом у спорі з податковими інспекторами про відповідність здобутої освіти до профілю діяльності підприємства може бути посадова інструкція, в якій наведено перелік того, що повинен знати і вміти такий працівник.

 

Внески до соцфондів

Витрати, пов’язані з навчанням, професійною підготовкою, перепідготовкою чи підвищенням кваліфікації працівників, не включаються до фонду оплати праці (ФОП), отже, такі виплати не є об’єктом для нарахування та утримання внесків до фондів соціального страхування

(див. «Витрати на навчання не включаються до ФОП»).

 

Витрати на навчання не включаються до ФОП

Витяг з Інструкції № 5

 

«

3. Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці

<…>

3.10.

Витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.

<…>

3.24.

Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім витрат на заробітну плату, зазначених у пп. 2.2.12) [Інструкції № 5.Прим. ред.],:

витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання учбового матеріалу, оренда приміщень)».

 

Приклади

Приклад 1

. Підприємство у вересні 2008 року оплатило навчання працівника (за профілем діяльності підприємства) у вищому навчальному закладі за перший семестр 2008/2009 навчального року (згідно з договором на вересень — січень) у сумі 5800 грн.

Розмір ФОП:

— за 9 місяців 2008 року — 20000 грн.;

— за 11 місяців 2008 року — 27000 грн.;

— за 2008 рік — 46000 грн.

1. Розрахуємо 3 % ліміт

:

— за підсумками 9 місяців 2008 року — 600 грн. (20000 грн. х 3 %);

— за підсумками 11 місяців 2008 року — 810 грн. (27000 грн. х 3 %);

— за підсумками 2008 року — 1380 грн. (46000 грн. х 3 %).

Інших «навчальних» витрат у підприємства у 2008 році не було.

2. Порівняємо щомісячну суму оплати за навчання 1160 грн.

(5800 грн. : 5 міс.) із граничною сумою (890 грн.). Щомісячне перевищення — 270 грн. Отже, сума 1350 грн. (270 грн. х 5 міс.) обкладається податком з доходів фізичних осіб як додаткове благо. Сума, що не обкладається податком з доходів, — 4450 грн. До оподатковуваного доходу включається 1588,24 грн. (1350 грн. х 1,176471).

 

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Податковий облік (ВВ)

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1. Перераховано грошові кошти вищому навчальному закладу

377

311

5800

600*

2. Списано заборгованість навчального закладу на розрахунки з працівником

685 (663)**

377

5800

3. Нараховано дохід працівнику:

— неоподатковувану частину

92, 93, 949

685 (663)

4450***

— оподатковувану частину (нараховано працівнику дохід у вигляді додаткового блага: 1350 грн. х 1,176471****)

92, 93, 949

685 (663)

1588,24***

4. Утримано податок з доходів (1588, 24 х 15 %)

685 (663)

641

238,24

5. Перераховано податок з доходів

641

311

238,24

* За підсумками 9 місяців 2008 року роботодавець має право включити до валових витрат лише суму в розмірі 600 грн. За підсумками 11 місяців — 810 грн., а за підсумками року відповідно у складі валових витрат можна відобразити 1380 грн. Також слід пам’ятати, що валові витрати виникнуть лише за датою нарахування (фактичного надання освітніх послуг), якщо вищий навчальний заклад не є платником податку на прибуток. Податковий статус установи має бути зазначено в договорі.

** На нашу думку, тут можна застосовувати як субрахунок 663 «Розрахунки з працівниками за іншими операціями», так і субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

*** Неоподатковувана частина доходу у ф. № 1ДФ відображається з ознакою доходів «37», а оподатковувана — з ознакою доходу «09».

**** Якщо працівник вносить до каси грошові кошти в сумі утриманого з нього податку з доходів, то оподатковуваний дохід обчислюється без застосування натурального коефіцієнта.

 

Приклад 2.

Працівник у серпні 2008 року закінчив вищий навчальний заклад, а у грудні 2008 року звільнився. За весь час роботи працівника підприємство оплатило за його навчання 12000 грн.

При звільненні:

Варіант А.

Працівник уносить до каси всю суму плати за навчання в розмірі 12000 грн.

Варіант Б.

Працівник уносить до каси суму податку з доходів, яку мало бути утримано з доходу, що виник у зв’язку зі звільненням у вигляді додаткового блага, у розмірі 1800 грн. (12000 грн. х 15 %).

Варіант В.

Працівник не повертає підприємству внесену за нього плату за навчання і не вносить до каси підприємства податок з доходу. Роботодавець при остаточному розрахунку включає цю суму до доходу працівника у вигляді додаткового блага і нараховує податок з доходів у сумі 2117,65 грн. (12000 грн х 1,176471 х 15 %).

 

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Податковий облік (ВД)

дебет

кредит

1

2

3

4

5

Варіант А

1. Відображено заборгованість працівника щодо повернення плати за його навчання

377

719

12000

2. Отримано грошові кошти від працівника

301

377

12000

12000 *

Варіант Б

1. Нараховано працівнику дохід у вигляді додаткового блага

92, 93, 949

685 (663)

12000**

2. Утримано податок з доходів

685 (663)

641

1800

3. Відображено заборгованість працівника щодо повернення плати за його навчання***

377

719

12000

4. Відображено залік заборгованості працівника зі сплати податку із заборгованості підприємства з виплати зарплати****

661

377

1800

5. Проведено залік заборгованостей

685 (663)

377

10200

Варіант В

1. Нараховано працівнику дохід у вигляді додаткового блага (12000 грн. х 1,176471)

92, 93, 949

685 (663)

14117,65**

2. Утримано податок з доходів

685 (663)

641

2117,65

3. Заборгованість працівника віднесено на збільшення інших операційних доходів підприємства***

685 (663)

719

12000

* До валових доходів включається сума, раніше віднесена до складу валових витрат. Припустимо, що всю суму плати за навчання працівника (12000 грн.) було включено підприємством раніше до складу валових витрат. Якщо деяку частину витрат на навчання працівника через 3 % обмеження не було включено до складу валових витрат підприємства, то при отриманні відшкодування її сума не потрапляє до валових доходів на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.

** Ця сума відображається у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «09».

*** Таке відображення зумовлено тим, що в попередніх звітних періодах витрати на навчання вже було включено до складу витрат підприємства, тому сьогодні ми коригуємо цю суму шляхом відображення доходів підприємства.

**** Якщо працівник вносить до каси грошові кошти в сумі утриманого з нього податку з доходів, то в бухгалтерському обліку це відображається записом Дт 301 — Кт 377.

 

На цьому закінчуємо. Сподіваємося, що ця стаття допоможе без особливих проблем у податковому та бухгалтерському обліку відобразити понесені витрати на навчання працівників. А от директорам підприємств хочеться нагадати, що потрібно навчати будь-якого працівника, інакше бізнес не розвиватиметься! До того ж, як показує практика, навчання за рахунок коштів підприємства — це додаткова мотивація до хорошої та продуктивної роботи ваших працівників.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць