Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Позика від нерезидента: особливості обліку в позичальника

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Вересень, 2008/№ 37
Друк
Стаття

ПОЗИКА ВІД НЕРЕЗИДЕНТА:

особливості обліку в позичальника

 

Досить часто позикові кошти допомагають підприємству подолати тимчасові фінансові труднощі. Отримати позику можна як під проценти, так і без них. Як ви розумієте, для позикодавців вигідніше надавати позику під проценти. На сьогодні процентну грошову позику без проблем можуть надавати лише фінансові установи та нерезиденти.

Статтю присвячено питанням податкового та бухгалтерського обліку в позичальника, а також порядку отримання позики від нерезидента.

Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток —

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про податок з доходів

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Указ № 734

— Указ Президента України «Про регулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.99 р. № 734/99.

Указ № 746 —

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Порядок № 470

— Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 470.

Положення № 270

— Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та надання позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270.

 

Що потрібно знати

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. У ролі позикодавця за договором позики можуть виступати юридичні та фізичні особи (

ст. 1046 ЦКУ).

Механізм отримання позики в іноземній валюті має певні особливості. Розглянемо деякі з них.

1.

Як відомо, усі договори, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від останніх кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації в НБУ. Це встановлено Указом № 734. Позичальникам, що не є банками, видають реєстраційні свідоцтва. Основний документ, що регулює порядок отримання реєстраційного свідоцтва, — Положення № 270.

2.

Якщо позику було отримано в іноземній валюті від нерезидента без реєстрації договору, то до резидента застосовують фінансові санкції — штраф у розмірі 1% від суми отриманої позики, перерахованої в національну валюту України за офіційним обмінним курсом НБУ на день отримання такої позики (п. 2 Указу № 734). При цьому такий договір усе одно підлягає обов’язковій реєстрації.

4.

Розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до територіального управління повного пакета документів, потрібних для реєстрації договору (змін до договору) відповідно до вимог цього розділу, не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої Національним банком максимальної процентної ставки за договорами, що діє на цю дату.

Національний банк повідомляє територіальні управління та уповноважені банки про зміну максимальної процентної ставки не пізніше ніж за місяць до введення її в дію.

На сьогоднішній день розмір максимальної процентної ставки установлений

постановою НБУ від 03.08.2004 р. № 363.

У межах цієї статті не зупинятимемося на всіх процедурних моментах отримання позикових коштів від нерезидента, оскільки ставимо перед собою дещо інші завдання — розглянути особливості податкового обліку.

 

Податковий облік

Порядок оподаткування суми отриманої позики залежить від того, як його буде кваліфіковано в податковому обліку: як

поворотну фінансову допомогу чи як фінансовий кредит (див. «Поняття фінансового кредиту і поворотної фінансової допомоги»).

Із викладеного вище витягу напрошується цілком логічний висновок:

якщо договором позики з нерезидентом передбачено сплату процентів, то ми маємо справу з фінансовим кредитом, а якщо проценти не передбачаються, то це — поворотна фінансова допомога.

 

Поняття фінансового кредиту і поворотної фінансової допомоги

Витяг із Закону про податок на прибуток

 

«1.11.1.

Фінансовий кредиткошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

<…>

1.22.2.

Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами»

 

При цьому не важливо, чи є нерезидент-позикодавець фінансовою установою. У будь-якому випадку процентна позика від нерезидента кваліфікуватиметься в податковому обліку як фінансовий кредит, а позика без процентів — як поворотна фінансова допомога. Визначившись із класифікацією позики в податковому обліку, розглянемо і власне порядок оподаткування.

 

Позика під проценти

Основна сума позики

. Не включається до складу валового доходу основна сума фінансового кредиту, отримана платником податків (п.п. 7.9.1 Закону про податок на прибуток). Аналогічно при поверненні платником податків основної суми такого фінансового кредиту валові витрати не змінюються (п.п. 7.9.2 Закону про податок на прибуток).

І ще один важливий момент. Оскільки позикові кошти від нерезидента надаються в іноземній валюті, то платник податків має дотримуватись вимоги

п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток. Зокрема, заборгованість на кінець кожного звітного періоду слід перераховувати за офіційним курсом НБУ, що діє на останній робочий день звітного періоду. Для цього необхідно після закінчення звітного періоду розрахувати вартість непогашеної заборгованості (у гривнях) виходячи з курсу НБУ на останній день такого звітного періоду і порівняти її з балансовою вартістю отриманої позики. При подальшому перерахунку (у разі неповернення позики в наступних періодах) слід виходити вже з нової перерахованої балансової вартості.

Перерахунок балансової вартості (на кінець кожного звітного періоду) у такий спосіб провадиться

до моменту погашення заборгованості (повернення позикових коштів). При поверненні позики її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми заборгованості у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату повернення позики нерезиденту. При цьому якщо курс змінився, то в податковому обліку відображається курсова різниця в розглянутому вище порядку.

Що стосується ПДВ, то відповідно до

п.п. 3.2.5 Закону про ПДВ операції із залучення та повернення позикових грошових коштів не є об’єктом обкладення ПДВ.

Проценти.

Згідно з п.п. 5.5.1 Закону про податок на прибуток сума процентів за борговими зобов’язаннями включається до складу валових витрат, але за умови, що зазначений кредит пов’язаний з господарською діяльністю підприємства. Аналогічної думки дотримується ДПАУ у своєму листі від 14.06.2007 р. № 230/4/15-210. При цьому важливо враховувати і обмеження пп. 5.5.2 і 5.5.3 Закону про податок на прибуток щодо включення витрат на сплату процентів за борговими зобов’язаннями на користь певних категорій осіб до складу валових витрат. Зокрема, обмеження щодо відображення у складі валових витрат процентів за кредитами та іншими податковими зобов’язаннями, передбачено для платників податків, у яких 50 % і більше статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) перебуває у власності чи управлінні нерезидента (нерезидентів), і лише стосовно процентів, що нараховуються на користь таких нерезидентів і пов’язаних з ним осіб. У таких випадках валові витрати можна відобразити лише в сумі, що не перевищує суми доходів такого платника податків, отриманої протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшеної на суму, що дорівнює 50 % оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Дата збільшення валових витрат

визначається за спеціальним правилом, визначеним у п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток, оскільки в цьому випадку ми маємо справу з нерезидентом. Згідно з цим підпунктом датою збільшення валових витрат вважається дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт (послуг) — дата їх фактичного отримання, незалежно від наявності оплати (у тому числі часткової чи авансової). Безумовно, п.п. 11.2.3 не ідеально підходить до процентів (адже проценти — це не послуга і не товар), але застосувати його в нашому випадку можна. Адже головний принцип цього пункту полягає в тому, що валові витрати з «нестандартним» платником податку на прибуток виникають не в момент оплати. Їх можна відобразити лише за фактом відображення фактичних витрат. Для позичальника такі витрати припадають якраз на дату нарахування процентів за позикою.

Отже, до складу

валових витрат проценти включаються у строки, установлені в договорі позики за датою їх нарахування, а не за фактом їх сплати нерезиденту. Наприклад, якщо проценти перераховано наперед, то валові витрати буде відображено тільки в міру їх нарахування і на суму нарахованих процентів.

Також потрібно знати про перерахунок заборгованості. У загальному випадку заборгованість не перераховується. Однак згідно з

п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток якщо така заборгованість залишається не погашеною в останній день звітного періоду, то вона вважається умовно погашеною та підлягає перерахунку за курсом НБУ на такий день. Під визначення «заборгованість» підпадає і сума процентів, нарахованих на основну суму фінансового кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Таким чином,

якщо позичальник своєчасно сплачує проценти, то перерахунку вони не підлягають. Якщо позичальник не сплатив проценти і така прострочена заборгованість значиться на кінець звітного періоду, то вона вважається умовно погашеною та підлягає перерахунку за офіційним курсом НБУ, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

Щодо розміру валових витрат можна виділити два підходи:

1. Базовий підхід. Згідно з цим підходом валові витрати щодо процентів, як і щодо інших валових витрат, слід відображати в сумі балансової вартості перерахованої валюти

(у сумі гривень, сплачених під час придбання валюти). Зокрема, аналогічну думку було викладено ДПАУ в листі від 10.11.2006 р. № 12816/6/16-1515-26.

Аргумент:

Закон про податок на прибуток не передбачає іншого способу відображення валових витрат, понесених в іноземній валюті.

Хоча, чітко кажучи, у

п.п. 7.3.2 Закону про податок на прибуток ідеться про валові витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Проценти — це платіж за користування коштами, залученими на певний строк, або майном (п. 1.10 Закону про податок на прибуток). Як бачимо, проценти виділені до окремої категорії та не належать ні до товарів, ні до послуг. Але податківці все ж таки схильні ототожнювати проценти з послугами (лист ДПАУ від 18.05.2005 р. № 9627/7/15-1317 щодо процентів з офшорних зон).

У цьому випадку

в момент нарахування процентів суму валових витрат визначаємо за курсом НБУ, що діє на дату нарахування процентів, а після сплати процентів здійснюємо коригування валових витрат до балансової вартості перерахованої валюти.

2. Альтернативний підхід: валові витрати визначати виходячи з курсу НБУ на момент їх нарахування

. Основна причина для застосування цього підходу — механізм розрахунку курсових різниць за простроченими процентами.

Як зазначалося вище, якщо позичальник своєчасно сплачує проценти, то перерахунку вони не підлягають. Якщо позичальник не сплатив проценти і така прострочена заборгованість значиться на кінець звітного періоду, то вона вважається умовно погашеною та підлягає перерахунку за офіційним курсом НБУ, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

Так-от,

якщо використовувати базовий підхід, так би мовити, у «чистому» вигляді, то щодо прострочених процентів валові витрати доведеться коригувати двічі:

— уперше — при перерахунку заборгованості;

— удруге — «підганяючи» валові витрати до розміру балансової вартості валюти.

Виходить, що базовий підхід майже ідеально спрацює тільки щодо непрострочених процентів. А от якщо проценти прострочено, то ситуація складніша. Але, як уже зазначалося, податківці дотримуються тільки базового підходу і не визнають альтернативного підходу. Що робити в такому разі? Вважаємо, що й тут можливий базовий підхід, однак з урахуванням певних нюансів:

— по-перше

, балансову вартість заборгованості за простроченими процентами перераховуємо тільки на кінець звітного періоду і не перераховуємо на момент погашення;

— по-друге

, коригуємо валові витрати до балансової вартості валюти. Останню потрібно порівнювати з балансовою вартістю заборгованості за простроченими процентами, розрахованою на останній робочий день попереднього звітного періоду, а не із сумою первісно відображених валових витрат.

Податок на репатріацію.

Як відомо, з деяких видів доходів, що виплачуються нерезидентам — юридичним особам, утримується податок на репатріацію. Одним з видів таких доходів і є проценти, що сплачуються на користь нерезидента (п. 13.1 п.п. «а» Закону про податок на прибуток). Ставка податку в цьому випадку становить 15 %. Податок на репатріацію утримується за рахунок процентів і сплачується до бюджету в день їх виплати (п.п. 13.2 Закону про податок на прибуток).

За той звітний період, в якому здійснено виплату процентів нерезиденту

, потрібно:

— подати

Звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента. Звіт подається у строки, установлені для квартальної звітності;

відобразити суму податку на репатріацію в довідковому рядку 19.2 декларації з податку на прибуток.

А от якщо проценти виплачуються нерезиденту — фізичній особі, то податок на репатріацію не утримується. У цьому випадку сума процентів обкладатиметься податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % (

п.п. 9.11.3 Закону про податок з доходів).

При цьому якщо дохід нерезиденту виплачує єдиноподатник, то, на думку ДПАУ

(лист від 20.03.2008 р. № 2531/6/15-0216*), такий платник має при виплаті доходу нерезиденту утримувати податок на репатріацію. Проблему сплати єдиноподатниками податку на репатріацію ми висвітлювали у статті «Податок на репатріацію: окремі питання» // «БТ», 2007, № 38, с. 13.

* Див. ком. «Податок на репатріацію: якщо дохід не виплачується у грошовій формі; якщо дохід нерезиденту виплачує єдиноподатник» // «БТ», 2008, № 15, с. 8.

І ще один важливий момент: якщо між Україною та країною нерезидента укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, то в цьому випадку нерезидент може вибрати порядок оподаткування процентів за правилами міжнародного договору. Перелік країн, з якими підписано такі договори, наведено в

листі ДПАУ від 09.01.2008 р. № 93/7/12-0117. Свій статус нерезидент обов’язково має підтвердити відповідною довідкою (за формою додатка 1 до Порядку № 470) або її нотаріально засвідченою копією, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Якщо такої довідки немає чи її надає комітент, то проценти при виплаті нерезиденту оподатковуються за ставкою 15 %**.

** Докладніше про це ви можете прочитати у статтях «Податок на репатріацію: окремі питання» // «БТ», 2007, № 38; «Уникнення подвійного оподаткування: основні правила та положення» // «БТ», 2007, № 42.

 

Безпроцентна позика

Безпроцентна позика підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги. Тому в періоді її отримання та за умови, що позику не повернено на кінець такого звітного періоду, суму позики потрібно включити до валових доходів. А валові витрати можна буде відобразити при поверненні (погашенні) позики

(п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток). Як бачимо, неповернена сума позики на кінець звітного періоду тягне за собою певні податкові наслідки. Це означає, що резидентам — платникам податку на прибуток невигідно з позиції оподаткування брати в нерезидентів безпроцентну позику.

При цьому на кінець звітного періоду і при погашенні суми позики курсові різниці, що виникли, не відображаються в податковому обліку позичальника — платника податку на прибуток, оскільки така заборгованість не є заборгованістю в розумінні

п.п. 7.3.3 Закону про податок на прибуток.

А от якщо позичальник — платник єдиного податку, то включати неповернену суму позики на кінець звітного періоду до бази обкладення єдиним податком не потрібно*, оскільки позика не є виручкою від реалізації продукції, товарів та послуг, а тому не може вважатися доходом і в розумінні

Указу № 746. Такої ж думки дотримується і Держпідприємництва у своїх листах від 13.09.2006 р. № 6645 і від 12.12.2006 р. № 8939). На жаль, податкові органи доходять іншого висновку (лист ДПАУ від 27.06.2000 р. № 8921/7/15-1317 і консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 10, 23; 2007, № 1 — 2). Вони вважають, що суму позики потрібно включати до бази обкладення єдиним податком, але ми з цим категорично не згодні. Думку податківців можна і потрібно заперечувати.

* Докладніше про це читайте у статті «Що обкладати єдиним податком юридичній особі» // «БТ», 2007, № 18, с. 39.

 

Бухгалтерський облік

Відображення позикових грошових коштів у бухгалтерському обліку залежить від строку позики, виду позики (процентна чи ні), статусу позикодавця (банк чи ні).

Порядок обліку та відображення у фінансовій звітності покажемо в таблицях.

 

Облік та відображення у звітності основної суми позики

Вид позики

Довгострокова позика

Короткострокова позика

1. Безпроцентна

Субрах. 55 «Інші довгострокові зобов’язання»; Форма № 1: ряд. 470 «Інші довгострокові зобов’язання»

Субрах. 607 «Інші короткострокові позики в іноземній валюті» або субрах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»; Форма № 1: ряд. 610 «Інші поточні зобов’язання»

Форма № 3: ряд. 320 «Отримані позики»; ряд. 340 «Погашення позик»

2. Процентна, у тому числі отримана від:

— банку

Субрах. 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті», субрах. 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків»;

Форма № 1: ряд. 440 «Довгострокові кредити банків»;

Субрах. 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті», субрах. 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті», субрах. 606 «Прострочені позики в іноземній валюті»; Форма № 1: ряд. 500 «Короткострокові кредити банків»

 

Форма № 3: ряд. 320 «Отримані позики»; ряд. 340 «Погашення позик»

— іншого позикодавця

Субрах. 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»; Форма № 1: ряд. 450 «Інші довгострокові фінансові зобов’язання»

Субрах. 607 «Інші короткострокові позики в іноземній валюті» чи субрах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»; Форма № 1: ряд. 610 «Інші поточні зобов’язання»

Форма № 3: ряд. 320 «Отримані позики»; ряд. 340 «Погашення позик»

 

Облік та відображення у звітності процентів

Показник

Як відображаємо

Рахунки обліку

Дт 951 «Відсотки за кредит» — Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» — нарахування відсотків за банківськими кредитами; Дт 952 «Інші фінансові витрати» — Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» — нарахування відсотків за небанківським кредитуванням; Дт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» — Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» — сплата відсотків

Форма № 2

Ряд. 140 «Фінансові витрати»

Форма № 3

Ряд. 060 «Витрати на сплату відсотків» — відображаємо нараховані відсотки (оборот по рахунку 95 «Фінансові витрати»; дані цього рядка дорівнюють даним ряд. 140 ф. № 2); ряд. 130 «Сплачені відсотки» — відображаємо фактично сплачені відсотки (за даними аналітичного обліку до бухгалтерських записів: Дт 684 — Кт 312). Витрати щодо нарахування відсотків не враховуємо при заповненні ряд. 050 «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності», зміну заборгованості по субрах. 684 не враховуємо при заповненні ряд. 100 «Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань»

 

Облік та відображення у звітності курсових різниць

Показник

Курсова різниця щодо валюти

Курсова різниця щодо заборгованості (основної суми позики та нарахованим відсотків)

Рахунки обліку

Курсова різниця операційна: — додатна — субрах. 714 «Дохід від операційної курсової різниці»; — від’ємна — субрах. 945 «Втрати від операційної курсової різниці»

Курсова різниця неопераційна: — додатна — субрах. 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»; — від’ємна — субрах. 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»

Форма № 2

Ряд. 060 «Інші операційні доходи»; ряд. 090 «Інші операційні витрати»

Ряд. 130 «Інші доходи»; ряд. 160 «Інші витрати»

Форма № 3

Ряд. 040 «Збиток (прибуток) від нереалізаційних курсових різниць»

Ряд. 050 «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності»

 

Приклади

Приклад 1. Короткострокова безпроцентна позика в іноземній валюті

.
Підприємство уклало договір позики на суму €1000. Виплату відсотків не передбачено.

Курс НБУ на:

10.01.2008 р. (дата отримання позики) — 7,3 грн./

;

31.03.2008 р. — 7,4 грн./

;

30.06.2008 р. (дата погашення позики) — 7,5 грн./

.

 

Дата

Зміст господарської операцій

Кореспондуючі рахунки

Сума

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

10.01

Отримано на поточний рахунок безпроцентну позику від нерезидента (1000 х 7,3)

312

685

€1000

7300

31.03

Включено до складу валових доходів суму позики, що залишилася не погашеною на кінець звітного (податкового) періоду*

7300**

Відображено курсову різницю на суму позики (7,4 - 7,3) х 1000

974

685

100

* У податковому обліку заборгованість за безпроцентною позикою на кінець звітного періоду не перераховується.

** У Законі про податок на прибуток не передбачено порядок визначення ВД і ВВ щодо позики, отриманої в інвалюті та не поверненої на кінець звітного періоду. Тому рекомендуємо суму ВД (у разі неповернення позикових коштів на кінець звітного періоду) визначати за курсом НБУ, що діяв на момент отримання позики.

30.06

Повернено позику нерезиденту (1000 х 7,5)

685

312

€1000

7500

Відображено курсову різницю на дату повернення позики ((7,5 - 7,4) х 1000)

974

685

100

Повернено нерезиденту суму позики, раніше включену до складу валових витрат

7300*

* При поверненні суми позики позичальник має право збільшити ВВ (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток). Вважаємо, що величина ВВ визначається з урахуванням того самого курсу НБУ, виходячи з якого до цього розраховувалася сума ВД.

 

Приклад 2. Довгостроковий кредит в іноземній валюті.

Підприємство уклало договір кредитування з банком-нерезидентом на суму 10000 під 12 % річних (4 % на квартал). За договором нарахування відсотків здійснюється щокварталу — 28 числа останнього місяця у кварталі. Виплата відсотків — після закінчення строку договору.

При цьому з країною нерезидента укладено міжнародний договір, згідно з яким сума відсотків оподатковується в країні нерезидента. Нерезидент підтвердив це довідкою, тобто податок на репатріацію у джерела виплати резидент не утримує.

Варіант А

— відсотки виплачено своєчасно 04.07.2008 р.

Варіант Б

— відсотки виплачено із запізненням 05.10.2008 р.

Курси НБУ на:

01.07.2007 р. (дата отримання) — 6,0 грн./

;

28.09.2007 р. — 6,1 грн./

;

30.09.2007 р., 28.12.2007 р., 31.12,2007 р., 28.03.2008 р., 31.03.2008 р., 28.06.2008 р. — 6,2 грн./

;

30.06.2008 р. — 6,15 грн./

;

04.07.2008 р. (дата повернення для варіанта А) — 6,13 грн./

;

30.09.2008 р. — 6,58 грн./

;

05.10.2008 р. (дата повернення для варіанта Б) — 6,75 грн./

.

 

Дата

Зміст господарської операцій

Кореспондуючі рахунки

Сума

Податковий облік

дебет

кредит

ВД

ВВ

1

2

3

4

5

6

7

01.07.2007

Отримано на поточний рахунок підприємства довгостроковий кредит від банку-нерезидента

(10000 х 6,0)

312

502

€10000

60000

У податковому обліку формуємо балансову вартість валюти в сумі 60000 грн.

28.09.2007

Нараховано відсотки за користування кредитом у третьому кварталі 2007 року

(10000 х 4 % х 6,1)

951

684

€ 400

2440

2440

Датою збільшення валових витрат є дата нарахування відсотків у строки, визначені договором. Після сплати відсотків підприємство відкоригує валові витрати до балансової вартості перерахованої валюти.

30.09.2007

Заборгованість за кредитом переведено до складу поточної заборгованості

502

612

€10000

62000

Відображено курсову різницю щодо основної суми кредиту

(6,2 - 6,0) х 10000

974

502

2000

2000

Відображено курсову різницю щодо нарахованих відсотків на кінець звітного періоду

((6,2 - 6,1) х 400)

974

684

40

Сума курсових різниць щодо заборгованості за нарахованими відсотками в податковому обліку не відображається, оскільки в податковому обліку перераховується тільки прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.

28.12.2007;

28.03.2008;

28.06.2008

Нараховано відсотки за користування кредитом

(10000 х 4 % х 6,2)

951

684

€ 400

2480

2480

30.06.2008

Відображено курсову різницю щодо основної суми кредиту

(6,15 - 6,2) х 10000

612

744

500

500

Відображено курсову різницю щодо нарахованих відсотків на кінець звітного періоду

(6,15 - 6,2) х (400 + 400 + 400 + 400)

684

744

80

Суму курсових різниць щодо заборгованості за нарахованими відсотками в податковому обліку не відображається.

ВАРІАНТ А. Кредит і відсотки погашено своєчасно

04.07.2008

Нараховано відсотки за користування кредитом за період 01.07.2008 — 04.07.2008

(€13, умовно х 6,13)

951

684

€13

79,69

79,69

Перераховано кошти в погашення заборгованості за кредитом

(10000 х 6,13)

612

312

€10000

61300

Перераховано кошти в погашення суми відсотків

6,13 х (400 + 400 + 400 + 400 + 13)

684

312

€1613

9887,69

40,31

Припустимо, що балансова вартість перерахованої валюти в податковому обліку дорівнює 10000 грн. Оскільки при нарахуванні відсотків до складу валових витрат потрапила сума 9959,69 грн. (2440 + 2480 + 2480 + 2480 + 79,69), то додатково у складі валових витрат підприємство має право відобразити 40,31 грн. (10000 - 9959,69).

Відображено курсову різницю щодо основної суми кредиту

(6,13 - 6,15) х 10000

612

744

200

200

Відображено курсову різницю щодо нарахованих відсотків на момент погашення

(6,13 - 6,15) х (400 + 400 + 400 + 400)

684

744

32

Сума курсових різниць щодо заборгованості за нарахованими відсотками в податковому обліку не відображається.

ВАРІАНТ Б. Прострочено погашення кредиту і відсотків

30.09.2008

Відображено курсову різницю щодо основної суми кредиту

(6,58 - 6,15) х 10000

974

612

4300

4300

Відображено курсову різницю щодо нарахованих відсотків на кінець звітного періоду

(6,58 - 6,15) х (400 + 400 + 400 + 400)

974

684

688

648

На кінець цього звітного періоду заборгованість щодо нарахованих відсотків стала простроченою. Тому її слід перераховувати і для цілей податкового обліку. Сума курсової різниці:

(6,58 - 6,1) х 400 + (6,58 - 6,2) х 400 + (6,58 - 6,2) х 400 + (6,58 - 6,2) х 400 = 648 (грн.).

05.10.2008

Нараховано відсотки за користування кредитом за період 01.07.2008 — 05.10.2008

(€415, умовно х 6,75)

951

684

€ 415

2801,25

2801,25

Перераховано кошти в погашення заборгованості за кредитом

(10000 х 6,75)

612

312

€10000

67500

Перераховано кошти в погашення суми відсотків

6,75 х (400 + 400 + 400 + 400 + 415)

684

312

€201 5

13601,25

-229,25

Припустимо, що балансова вартість перерахованої валюти в податковому обліку дорівнює 13100 грн. Балансова вартість заборгованості за простроченими відсотками на 30.09.2008 р. склала 10528 грн. (6,58 х 1600). Крім того, до валових витрат включено 2801,25 грн. за відсотками, нарахованими за період 01.07.2008 — 05.10.2008. Отже, валові витрати необхідно зменшити на 229,25 грн. (10528 + 2801,25 - 13100).

Відображено курсову різницю щодо основної суми кредиту

(6,75 - 6,58) х 10000

974

612

1700

1700

Відображено курсову різницю щодо нарахованих відсотків на момент погашення

(6,75 - 6,58) х (400 + 400 + 400 + 400)

974

684

272

Вважаємо, що на момент погашення заборгованість за простроченими відсотками в податковому обліку не перераховується.

 

На цьому закінчуємо нашу статтю і сподіваємося, що сьогоднішні рекомендації допоможуть вам безпомилково відобразити позикові грошові кошти від нерезидента в податковому та бухгалтерському обліку. Чекаємо цікавих питань від вас.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць