РОЗРАХУНОК ВІДПУСКНИХ, ПРАЦЯ ІНВАЛІДІВ,
працевлаштування безробітних — Мінпраці відповідає на запитання
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28.07.2008 р. № 3144/0/10-08/13
«Про роз’яснення застосування нормативних актів»
У
листі Мінпраці, що коментується, розглянуто кілька різнопланових питань, присвячених трудовим відносинам. Відразу ж позначимо основну рису всіх відповідей — яскраво виражений формальний підхід. А тепер докладніше.1. Робота інвалідів.
Не так давно Мінпраці вже нагадував*, що на сьогодні постанова Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 р. № 674 «Про заходи щодо подальшого поліпшення використання праці пенсіонерів за віком та інвалідів у народному господарстві та пов’язані з цим додаткові пільги» у частині встановлення для інвалідів скороченого робочого часу є чинною.* Див. ком. до листа Мінпраці від 17.03.2008 р. № 78/06/186-08 «Інваліди І та II груп мають право на скорочений робочий час» // «БТ», 2008, № 18 — 19, с. 6.
Пунктом 6
зазначеної постанови для інвалідів І та II груп установлено скорочену тривалість робочого дня 6 годин на день (36 годин на тиждень). Складність застосування цієї норми полягає в тому, що не зрозуміло, як має визначатися скорочена тривалість робочого часу інвалідів у разі, якщо на підприємстві встановлено не 6-денна, а інша тривалість робочого тижня. Так, зокрема, скільки мусить працювати інвалід при 5-денному робочому тижні — 30 годин (6 год х 5 дн.) чи все ж таки 36 (тобто 36 год : 5 дн. = 7,2 год/день)?Відповідь Мінпраці, надана в
листі, що коментується, як мінімум, є оригінальна. Так, у ньому зазначено: оскільки норму про застосування скороченого робочого часу тривалістю 6 годин на день (36 годин на тиждень) для інвалідів І та II груп установлено при 6-денному робочому тижні, то на 5-денний робочий тиждень вона не поширюється.З цим навряд чи можна погодитися. Дуже сумніваємося, що розробники
постанови № 674 закладали до цієї норми саме такий зміст. Слід зауважити, що і фахівці у сфері трудового права розуміють цю норму інакше. Зокрема, у науково-практичному коментарі до Кодексу законів про працю України зазначено: скорочений час установлено з розрахунку на день, тижнева тривалість робочого часу визначається шляхом множення тривалості скороченого робочого дня на 6, навіть якщо на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень**.** «Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид., доп. та перероб. — К.: А.С.К., 2001. — С. 342.
Разом з тим є підстави вважати, що посадових осіб тих підприємств, де інваліди І та ІІ груп не користуються правом скороченого робочого часу при 5-денному робочому тижні, органи Держнаглядпраці до відповідальності за порушення трудового законодавства не притягатимуть.
2. Розрахунковий період для відпускних.
Мінпраці розглянуло питання щодо особливостей застосування абзацу шостого п. 2 Порядку розрахунку середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Відповідно до нього час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.Як відомо,
Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) передбачено надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати або в обов’язковому порядку, або за угодою сторін (ст. 26).На думку Мінпраці, норма
абзацу шостого п. 2 Порядку № 100 працює тільки щодо обов’язкових відпусток без збереження заробітної плати, тобто відпусток, наданих на підставі ст. 25 Закону про відпустки. Що ж стосується відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін (ст. 26), то період цієї відпустки не повинен виключатися з розрахункового періоду. Причина, на думку авторів листа, у тому, що в цьому випадку зменшення середньої зарплати залежить від самого працівника (як ви розумієте, невиключення такого періоду з розрахункового невигідне працівнику, оскільки призведе до заниження його середньої зарплати, а отже, і суми відпускних).На наш погляд, аргументи Мінпраці не витримують критики. Судіть самі:
Порядок № 100 приписує виключати з розрахункового періоду при розрахунку відпускних час, протягом якого працівник не працював «згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин» . Оскільки можливість надання неоплачуваної відпустки за ст. 26 передбачена Законом про відпустки, то можна стверджувати, що працівник не працює протягом цього періоду саме «згідно з чинним законодавством». Інша справа — звичайний прогул: у цьому випадку його з розрахункового періоду для визначення середньої зарплати виключати не потрібно. Тож із висновками Мінпраці ми погодитися не можемо.3. Розрахунок середньої зарплати при підвищенні та пониженні окладів.
При розрахунку відпускних, якщо в розрахунковому періоді підвищувалися оклади, зарплата до їх підвищення коригується на коефіцієнт підвищення (п. 10 Порядку № 100). Цю вимогу зобов’язані виконувати бюджетні установи, а госпрозрахункові підприємства зарплату коригують з урахуванням їх фінансових можливостей.У
листі, що коментується, розглянуто таку ситуацію. Працівнику було надано щорічну відпустку з 24 березня 2008 року. У розрахунковому періоді березень 2007 року — лютий 2008 року працівник обіймав посаду заступника начальника управління (з 01.03.2007 р. по 29.10.2007 р.) і начальника відділу (з 30.10.2007 р. по 29.02.2008 р.). Його посадовий оклад становив:з 01.03.2007 р. — 897 грн.;
з 01.05.2007 р. — 987 грн.;
з 30.10. 2007 р. у зв’язку з переведенням на нижчеоплачувану посаду — 831 грн.;
з 01.02.2008 р. — 1204 грн.
Як у цьому випадку (якщо в розрахунковому періоді посадовий оклад підвищувався згідно з актами законодавства та знижувався у зв’язку з переведенням на нижчеоплачувану посаду) визначити коефіцієнт коригування?
На думку Мінпраці, у цій ситуації необхідно враховувати два підвищення окладу. А от зниження окладу у зв’язку з переведенням на іншу посаду на розрахунок відпускних ніяк не вплине
.Якщо в розглянутій вище ситуації припустити, що зарплата жовтня склала 973,43 грн., то загальна зарплата з урахуванням коригування дорівнюватиме:
897 х 1,10 х 1,45 + 897 х 1,10 х 1,45 + 987 х 1,45 + 987 х 1,45 + 987 х 1,45 + 987 х 1,45 + 987 х 1,45 + 973,43 х 1,45 + 831 х 1,45 + 831 х 1,45 + 831 х 1,45 + 1204 = 16247,51 (грн.),
де 1,10 — коефіцієнт підвищення зарплати з 01.05.2007 р;
1,45 — коефіцієнт підвищення зарплати з 01.02.2008 р.
З урахуванням цього середньоденна зарплата становитиме:
16247,51 : (366 - 10) = 45,64(грн./день),
а сума відпускних:
45,64 х 24 = 1095,36 (грн.)
4. Дотації для працевлаштування безробітних.
Насамперед зауважимо, що докладно питання надання таких дотацій ми розглядали у статті «Дотації на працевлаштування безробітних: умови отримання та повернення, оподаткування та облік» // «БТ», 2007, № 40, с. 13*.* Див. ком. «Дотації для працевлаштування безробітних: до Порядку знову внесено зміни» // «БТ», 2007, № 7, с. 5; ком. «Дотації для працевлаштування безробітних: до Порядку надання внесено зміни» // «БТ», 2008 № 12, с. 8.
Згідно з
Порядком надання роботодавцю дотації для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, затвердженим наказом Мінпраці від 10.01.2001 р. № 1, дотацію для працевлаштування безробітних можуть отримати лише ті роботодавці, які протягом останніх 6 місяців не скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), на яку відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний.Для того щоб підтвердити цей факт, роботодавець надає Центру зайнятості довідку про відсутність за останні 6 місяців скорочення працівників за певною професією.
Цікавою є ситуація, коли роботодавця зареєстровано платником страхових внесків до Фонду безробіття менше 6 місяців. У цьому випадку довідку про відсутність скорочення зможуть видати лише за фактичний період реєстрації у Фонді. І якщо підходити до цього питання формально, то вийде, що «молоді» роботодавці отримати дотацію не зможуть. Саме так — формально — і підійшли автори листа до цієї проблеми, відмовивши «молодим» роботодавцям в отриманні дотації.
