Теми статей
Обрати теми

Перевірки КРУ звичайних підприємств

Редакція БТ
Стаття

ПЕРЕВІРКИ КРУ

звичайних підприємств

 

Державна контрольно-ревізійна служба (ДКРС) є одним з найвимогливіших контролюючих органів. При цьому функції ДКРС поширюються не лише на бюджетні установи та організації. Працівники цієї служби можуть прийти і на звичайне підприємство, про що і йтиметься у сьогоднішній статті.

Ольга КУЛІГІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон про ДКРС —

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII.

Закон про перевірки

— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Порядок № 550

— Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

Порядок № 346

— Порядок взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затверджений наказом ГоловКРУ, МВС, СБУ, Генпрокуратури України від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53.

 

Кого перевіряє КРУ

Основними нормативно-правовими актами, відповідно до яких органи Державної контрольно-ревізійної служби (далі — ДКРС) здійснюють державний контроль, є

Закон про ДКРС і Порядок № 550. А от Закон про перевірки не поширюється на взаємовідносини, що виникають під час контролю за дотриманням бюджетного законодавства і використанням державного та комунального майна. На це звертають увагу, зокрема, ГоловКРУ в листі від 12.08.2008 р. № 25-11/891 і Держпідприємництва в листі від 13.08.2008 р. № 6885.

Працівники ДКРС перевіряють

підконтрольні їм установи. Перелік таких установ наведено у ст. 2 Закону про ДКРС. До них належать :

— міністерства та інші органи виконавчої влади;

— державні фонди;

— бюджетні установи;

— суб’єкти господарювання державного сектора економіки;

підприємства та організації, що одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів і державних фондів або використовують (використовували в періоді, що перевіряється) державне чи комунальне майно;

— органи місцевого самоврядування.

Зверніть увагу: до підконтрольних об’єктів належать підприємства та організації незалежно від форм власності, якщо вони одержували бюджетні кошти або використовували державне чи комунальне майно. Тому ГоловКРУ вважає, що підприємства, що орендують державне чи комунальне майно, є підконтрольними органам ДКРС об’єктами (

лист ГоловКРУ від 02.10.2006 р. № 25-16/593). Також підконтрольними є, наприклад, підприємства, що отримали кошти з бюджету як потерпілі внаслідок стихійного лиха (повені) 23 — 27 липня 2008 року*, та інші суб’єкти господарювання, які є одержувачами бюджетних позик, позик під гарантії бюджету, дотацій, субсидій та асигнувань за рахунок бюджету. Водночас підприємства та організації, що одержують грошові кошти від бюджетних установ як оплату за поставлені товари (роботи, послуги), до підконтрольних установ не належать (лист ГоловКРУ від 02.10.2006 р. № 25-16/593).

* Згідно з Порядком використання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23 — 27 липня 2008 року, затвердженим постановою КМУ від 02.08.2008 р. № 689.

Крім перевірки підконтрольних підприємств та організацій, ДКРС може провести позапланову виїзну ревізію звичайних підприємств (непідконтрольних суб’єктів господарювання), але тільки в межах розслідування кримінальної справи і лише за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора чи слідчого (

ст. 11 Закону про ДКРС). Як правило, до таких перевірок працівники ДКРС залучають правоохоронні органи. Також до звичайних суб’єктів господарювання працівники ДКРС можуть прийти із зустрічним звірками на підставі п. 12 ст. 10 Закону про ДКРС, якщо такі суб’єкти взаємодіяли з об’єктом, підконтрольним органу ДКРС.

Сьогоднішню статтю присвячено питанням перевірки органами ДКРС звичайних підприємств. Перевірки підконтрольних установ розглянемо в найближчих номерах.

 

Види контрольних заходів

Напрямки державного фінансового контролю, що здійснюється органами ДКРС, і об’єкти контролю, на яких він проводиться, показано на рисунку:

 

img 1

 

Оскільки держфінаудит, перевірки державних закупівель та планові виїзні ревізії проводяться лише на об’єктах, що підконтрольні органам ДКРС, у межах цієї статті на них не зупинятимемося. А от позаплановим виїзним ревізіям і зустрічним звіркам приділимо увагу.

 

Позапланові ревізії

Підстава.

Як уже зазначалося вище, на звичайних підприємствах позапланова виїзна ревізія можлива лише в межах розслідування кримінальної справи і лише за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого. Інакше кажучи, працівники ДКРС на непідконтрольне підприємство з позаплановою ревізією можуть прийти лише після того, як за фактом злочину було порушено кримінальну справу (безпосередньо стосовно суб’єкта, якого перевіряють, або щодо його контрагента) і рішенням суду було визнано необхідність проведення ревізії. Підстави для проведення позапланової перевірки, передбачені ст. 11 Закону про ДКРС, тут не діють, оскільки вони стосуються тільки підконтрольних установ.

Документи для допуску.

Перевіряючі мають право приступити до проведення ревізії звичайних підприємств за умови надання посадовим особам таких суб’єктів господарської діяльності під розписку:

1) направлення

на ревізію, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу ДКРС, мета, вид, підстави, дата початку і дата закінчення ревізії, посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДКРС, які проводитимуть ревізію. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу ДКРС, скріпленого печаткою такого органу. Зауважимо, що згідно з п. 11 Порядку № 550 направлення на проведення ревізії оформляється на кожну посадову особу та залученого фахівця*;

* Органи ДКРС мають право залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій (п. 3 ст. 10 Закону про ДКРС).

2)

копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової виїзної ревізії, в якому зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку і дата закінчення, а також номер, дата і підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу.

Якщо всі зазначені вище документи було надано в установленому порядку, то перевіряючі мають зареєструватися в

Журналі відвідування суб’єктів підприємницької діяльності (далі — Журнал) на підставі п. 14 Порядку № 550 і п. 7 Указу 817*.

* Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.

Неподання зазначених вище документів або їх подання з порушенням вимог, а також відмова від заповнення або підпису в

Журналі є підставою для недопуску перевіряючих до проведення ревізії. Після недопуску перевіряючих до перевірки рекомендуємо повідомити ДКРС про неправомірні дії її працівників. Зауважимо, що відповідно до п. 23 Порядку № 550 про факти недопуску посадових осіб служби до проведення ревізії орган служби має письмово поінформувати правоохоронні органи.

Частота і тривалість проведення ревізії.

Тривалість позапланової виїзної ревізії відповідно до ст. 11 Закону про ДКРС не повинна перевищувати 15 робочих днів. Продовження строку проведення позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на строк, що не перевищує 5 робочих днів. Що стосується частоти проведення таких ревізій, то Законом про ДКРС установлено обмеження лише для підконтрольних установ (не частіше одного разу на квартал). А от для звичайних підприємств обмежень за частотою проведення позапланових виїзних ревізій немає.

Що перевірятимуть.

При проведенні позапланової виїзної ревізії у суб’єкта господарювання, якого не віднесено Законом про ДКРС до підконтрольних установ, посадові особи служби перевіряють використання та збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, стан і достовірність бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Органи ДКРС не перевіряють дотримання вимог законодавства, перевірку яких віднесено до компетенції інших органів державної влади (п. 2.2 Порядку № 346).

Оформлення результатів ревізії.

Результати позапланової ревізії оформляються актом, що складається у трьох примірниках: перший — для органу ДКРС, другий — для суб’єкта господарювання, якого перевіряють, третій — для передачі правоохоронним органам.

Акт ревізії містить вступну і констатуючу частини. В останній наводиться інформація про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) і за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність чи відсутність порушень законодавства.

Після складання акта ревізії перевіряючі підписують усі його примірники. Перший та третій примірники акта ревізії має бути надано на підпис суб’єкту господарювання протягом 5 робочих днів із дня закінчення ревізії одним із таких способів:

— особисто під підпис керівнику чи головному бухгалтеру;

— через канцелярію (діловодну службу) суб’єкта господарювання;

— рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.

Якщо є зауваження щодо змісту акта ревізії, то відмовлятися від підпису в акті не потрібно. Слід

підписати такий акт із зауваженнями. Підписані примірники акта ревізії необхідно повернути органу служби протягом 3 робочих днів після їх отримання. Ненадходження до органу служби підписаних примірників акта ревізії протягом зазначеного строку вважається відмовою від підпису.

Другий примірник акта ревізії (примірник суб’єкта господарювання) орган ДКРС має видати не пізніше наступного робочого дня після надходження підписаних керівником та головним бухгалтером суб’єкта господарювання першого і третього примірників акта ревізії.

Пояснення

. Під час проведення позапланової виїзної ревізії перевіряючі можуть вимагати від суб’єкта господарювання письмові пояснення (п. 18 Порядку № 550). Зверніть увагу, що особам, від яких вимагають такі пояснення, вручається під особистий підпис перелік запитань. Пояснення оформляються на ім’я керівника органу служби, який призначив ревізію, з обов’язковим зазначенням дати.

У разі відмови від надання письмових пояснень перевіряючі зафіксують таку відмову в акті ревізії.

Інвентаризація.

Вимагати проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків відповідно до п. 4 ст. 10 Закону про ДКРС працівники служби мають право тільки від підконтрольних установ. Однак водночас згідно з п. 16 Порядку № 550 посадові особи служби мають право вимагати від керівників суб’єкта господарювання організації та проведення фактичної перевірки (яка здійснюється, зокрема, шляхом проведення інвентаризації) у присутності посадових осіб служби та за участі матеріально відповідальних осіб, а в разі перевірки обсягу виконаних робіт — також представників суб’єкта господарювання — виконавця робіт.

Виходить, що згідно з

Порядком № 550 ревізори мають право вимагати проведення інвентаризації на звичайному підприємстві, але в Законі про ДКРС таке їх право не закріплено. Сміливі суб’єкти господарювання можуть узяти таку невідповідність на озброєння і відмовити в інвентаризації. Однак у такому разі посадові особи органів ДКРС, найімовірніше, звернуться до суду з метою примусу до проведення інвентаризації.

Вилучення документів

. Під час ревізії посадові особи ДКРС можуть вилучати документи в таких випадках:

— на об’єкті контролю не гарантується їх збереження і не виключена можливість їх підроблення (

п. 20 Порядку № 550);

— для підтвердження викладених в акті ревізії порушень (

п. 21 Порядку № 550).

При цьому оригінали документів вилучаються лише на підставі рішення суду. Їх вилучення оформляється складанням акта вилучення та опису документів, що вилучаються. При цьому повернути оригінали документів ревізори мають

до закінчення перевірки. Без відповідного рішення суду ревізори мають право вилучати лише копії документів.

Санкції.

Накладати адміністративні санкції органи ДКРС мають право лише на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ (п. 9 ст. 10 Закону про ДКРС). Це означає, що застосувати санкції до звичайних підприємств працівники ДКРС не мають права.

 

Зустрічні звірки

Зустрічна звірка

— метод документального підтвердження у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між підконтрольною установою і звичайним підприємством, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи. Це означає, що зустрічні звірки можуть проводитися як на підприємствах, що були замовниками (споживачами) товарів (робіт, послуг) підконтрольних установ, так і на підприємствах, які були продавцями (виконавцями) товарів (робіт, послуг) для підконтрольних установ, у тому числі й за договорами про державні закупівлі.

Зустрічні звірки провадяться лише для порівняння даних, якими володіють певні суб’єкти господарювання. Такі звірки не є контрольними заходами, що підтверджує і

ст. 11 Закону про ДКРС. Виходячи з цього, при зустрічній звірці суб’єкти господарювання можуть надавати працівникам служби лише ті документи, що стосуються операцій з підконтрольною органам ДКРС установою.

Слід зауважити, що передвісником зустрічної звірки може бути запит, направлений суб’єкту господарювання органом ДКРС з метою отримання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з підконтрольною установою. І лише не отримавши відповіді, органи ДКРС можуть провести зустрічну звірку. Це підтверджує

лист ГоловКРУ від 25.06.2007 р. № 25-14/459. Тому рекомендуємо не ігнорувати запити і своєчасно надавати на них відповіді.

Зустрічні звірки провадяться за потреби (частоту їх проведення не встановлено)

на підставі направлення, виписаного керівником органу (підрозділу) ДКРС. Копії рішення суду тут не буде.

Керівники суб’єкта господарювання, в якому провадиться зустрічна звірка відповідно до

п. 15 Порядку № 550, мають забезпечити посадовим особам служби місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користуватися зв’язком, комп’ютерною, копіювальною та іншою технікою, а також надання інших послуг для виконання службових обов’язків.

Результати зустрічної звірки

оформляються довідкою. Вона має містити назву об’єкта контролю, на якому проводиться ревізія, назву суб’єкта господарювання, на якому здійснювалося зустрічна звірка, та інформацію щодо предмета правових відносин між ними, які досліджувалися під час зустрічної звірки.

Довідка

зустрічної звірки складається у двох примірниках. Один примірник видається суб’єкту господарювання, який мав правові відносини з об’єктом контролю — підконтрольною установою, а другий примірник довідки долучається до матеріалів ревізії (п. 26 Порядку № 550).

Зверніть увагу: оскільки зустрічні звірки не є контрольними заходами органів ДКРС, то при виявленні ревізорами порушень законодавства

застосувати штрафні санкції вони не мають права. Також вони не можуть вилучати документи і вимагати проведення інвентаризації.

Отже, працівники ДКРС можуть прийти не лише на підконтрольні установи, а й на звичайні підприємства, що мали відносини з підконтрольними органам ДКРС установами. Однак лякатися їх візиту не варто, оскільки головна їх мета — з’ясування реальності та повноти відображення операцій в обліку підконтрольної установи, а не звичайного підприємства.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі