ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКАМ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ
У день звільнення роботодавець має здійснити остаточний розрахунок з працівником. У цьому випуску «Шпаргалки бухгалтера» наведемо перелік таких виплат, стисло розповімо про їх розрахунок та оподаткування.
Перелік виплат при звільненні, їх розрахунок та оподаткування
| Виплата | Пункт | Порядок розрахунку виплат | ПДФО(1) | Унесення до соцфондів | ВВ (норма Закону про податок на прибуток) | |
| ПСП | ознака доходу у ф. № 1ДФ | |||||
| Обов’язкові виплати | ||||||
| 1. Зарплата за відпрацьований період у місяці звільнення | П. 2 | Згідно з умовами трудового договору | -(2) | 01 | + | + (пп. 5.6.1, 5.7.1) |
| 2. Компенсація за невикористані:
| П.п. 2.2.12 | Згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за 12 календарних місяців
| -(3) | 01 | + | |
| 33. Вихідна допомога в разі припинення трудового договору (підстави на с. 25) | П. 3.8 | Згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за 2 календарні місяці
| -(3) | 01 | - | + (п.п. 5.6.2)(4) |
| Виплати, які власник зобов’язаний виплатити у зв’язку із затримкою | ||||||
| 4. Середній заробіток за затримку видачі трудової книжки (ст. 235 КЗпП) | П. 2.2.12 | Згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за 2 календарні місяці
| - | 01 | + | + /-(5) |
| 5. Середній заробіток за затримку остаточного розрахунку (ст. 117 КЗпП) | П. 3.9 | - | 01(6) | - | - | |
| (1) Скорочення: ПДФО — податок з доходів фізичних осіб; ПСП — податкова соціальна пільга. (2)ПСП до доходу, нарахованого в місяці звільнення, не застосовують (п. 4 Порядку № 2035). (3) ПСП може застосовуватися, якщо нарахування відбулося до місяця звільнення працівника (наприклад, у місяці, що передує звільненню). (4) У встановленому законодавством мінімальному розмірі. Суму, що перевищує цей розмір, до валових витрат не включають. (5) Середня зарплата для оплати днів вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки включається до фонду додаткової зарплати як оплата простою не з вини працівника (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). На цей час із працівником продовжуються трудові відносини (ст. 235 КЗпП, п. 4.1 Інструкції № 58). Тому вважаємо за можливе середній заробіток працівника за ці дні та нараховані на нього соцвнески включити до валових витрат на підставі пп. 5.6.1 і 5.7.1 Закону про податок на прибуток. Однак не виключено, що з такими витратами не погодяться працівники податкового відомства, тому таку позицію доведеться відстоювати. (6)Вважаємо, що середній заробіток за затримку остаточного розрахунку для цілей Закону про податок з доходів слід розглядати як зарплату. | ||||||
Усі належні працівнику суми (виплати 1, 2 і 3 — у таблиці вище) має бути виплачено
в день звільнення (ст. 116 КЗпП), що є останнім робочим днем. У разі якщо працівник у цей день не працював, зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок. Роботодавець має письмово повідомити працівника про нараховані йому суми до виплати.
ЗАРПЛАТА В МІСЯЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ
1.
Якщо працівник має право на ПСП, то до зарплати в місяці звільнення її не застосовують (п. 4 Порядку № 2035). Це правило працює також у разі, якщо працівник звільняється в останній робочий (у тому числі календарний) день місяця і цей день для нього є останнім робочим. При цьому в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ дохід працівника у вигляді зарплати (ознака доходу «01») показують одним рядком, навіть якщо в інших місяцях звітного кварталу до доходу працівника застосовували ПСП.2.
При проведенні остаточного розрахунку з працівником необхідно здійснити перерахунок ПДФО (п.п. 6.5.2 Закону про податок з доходів)*. Як і при перерахунку за результатами календарного року**, перерахунок при звільненні зводиться до уточнення сум зарплати, нарахованої працівнику за кожен конкретний місяць звітного року до моменту звільнення, для перегляду права працівника на ПСП у кожному конкретному місяці звітного року, а також для виправлення арифметичних та інших помилок, допущених роботодавцем при оподаткуванні та наданні працівникам ПСП.* Докладно про це читайте у статті «Перерахунок податку з доходів при звільненні» // «БТ», 2006, № 46, с. 38.
** Див. консультацію «Річний перерахунок ПДФО» // «БТ», 2009, № 4, с. 43.
Якщо в результаті перерахунку
виявлено надміру утриманий ПДФО, сума якого перевищує суму ПДФО, нарахованого в останньому місяці роботи, і внаслідок цього ПДФО не вистачає для того, щоб за його рахунок повернути всю надміру утриману суму податку, то згідно з п.п. 6.5.5 Закону про податок з доходів такий податок повертається з бюджету. Для цього фізична особа — працівник має подати декларацію за результатами такого календарного року до 1 квітня наступного року*. Суму надміру сплаченого ПДФО відображають у розділі 2 додатка до декларації про доходи «Розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту». Для того щоб працівник зміг задекларувати цю суму, роботодавець має видати йому довідку (про це йдеться в розділі 2 додатка до декларації про доходи). Оскільки на сьогодні форму довідки не затверджено, скласти її потрібно в довільній формі.* Див. статтю «Декларуємо доходи за 2008 рік» // «БТ», 2009, № 7, с. 35.
3.
У разі регулярної виплати доходу у вигляді зарплати (ознака доходу «01») виплати при остаточному розрахунку (у тому числі сум компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги) відображають у ф. № 1ДФ за той період, до якого включається місяць нарахування таких виплат.4.
У графі 7 ф. № 1ДФ відображають дату звільнення працівника. Цю графу заповнюють у звітному періоді, в якому працівника звільнено, а також у наступних звітних періодах, якщо в таких періодах йому нараховували та виплачували дохід (або тільки виплачували раніше нарахований дохід).
Компенсація за невикористану відпустку
1. Розраховуємо
кількість невикористаних днів (Дкомп) відпустки кожного виду за формулою:
| ||||||
| де Двідп— загальна тривалість щорічної відпустки працівника; Двідпр— кількість календарних днів до дня звільнення, за які не надавалася щорічна відпустка. Для щорічної основної відпустки включається період роботи в режимі неповного робочого часу, простою, перебування в неоплачуваній відпустці, наданій згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки. При розрахунку днів додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці враховують лише час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади. При визначенні днів додаткової відпустки за роботу з ненормованим робочим днем (різновид додаткової відпустки за особливий характер праці) не враховують період роботи з неповним робочим днем. Однак робота в режимі неповного робочого тижня не позбавляє працівника права на таку додаткову відпустку (див. статтю «Неповний робочий час — особливості нарахування виплат працівнику» // «БТ», 2009, № 11, с. 38); Свідпр— кількість святкових та неробочих днів, що припадають на відпрацьований період, за який щорічна відпустка не надавалася; 365 (366) — кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» та високосному році відповідно (якщо розрахунковий період менше року, до розрахунку береться кількість календарних днів, що припадають на цілі місяці розрахункового періоду); С — кількість святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на рік (розрахунковий період меншої тривалості). |
На практиці при розрахунку кількості днів невикористаної відпустки діють так: при тривалості відпустки 24 календарні дні за кожен відпрацьований місяць року компенсують 2 календарні дні відпустки (24 календ. дні : 12 міс.).
2.
Розраховуємо суму компенсації (Квідп):
| ||||||
| де В — сума, що включаються до розрахунку виплат**, нарахованих у розрахунковому періоді (за останні повних 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виплати компенсації).
|
** Перелік цих виплат див. у статті «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» // «БТ», 2008, № 22, с. 40 та у шпаргалці бухгалтера «Виплати працівникам» // «БТ», 2007, № 15, с. 21.
Якщо працівник
відпрацював у роботодавця менше року, середню зарплату обчислюють виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачують компенсацію за невикористану відпустку. Таким чином, якщо є один повний відпрацьований місяць, саме він і береться до розрахунку середньої зарплати (сума нарахованої за цей місяць зарплати ділиться на кількість календарних днів цього місяця за мінусом святкових та неробочих днів, що припадають на цей місяць). Якщо працівник не відпрацював повний місяць (з 1-го до 1-го числа), то компенсацію йому нараховують виходячи з установленого працівнику окладу (тарифної ставки) (лист Мінпраці від 22.12.2005 р. № 717/018/84-05)*.* Докладніше див. статтю «Працівник відпрацював менше місяця: нюанси проведення остаточного розрахунку» // «БТ», 2008, № 42, с. 22.
На відміну від щорічних відпусток, що надаються за відпрацьований рік, додаткова
відпустка «на дітей» надається раз на рік повної тривалості незалежно від часу, відпрацьованого в цьому році. При цьому виплачувати компенсацію потрібно за всі календарні роки, за які таку відпустку не було надано**.** Див. також консультацію «При звільненні самотньої матері виплачується компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки» // «БТ», 2008, № 33, с. 16, а також ком. «Відпустка «на дітей»: Мінпраці остаточно визначилося, як обчислювати кількість підстав для її надання» // «БТ», 2008, № 21, с. 7.
Що стосується
відпустки для «чорнобильців», то при звільненні працівника за невикористані дні такої відпустки компенсацію не виплачують (лист Мінпраці від 10.06.2008 р. № 149/13/116-08 // «БТ», 2008, № 31, с. 5).Якщо працівнику
було надано відпустку наперед, тобто за не відпрацьований ним час, то при звільненні такі суми відпускних потрібно стягти. Виняток: виплачені відпускні за невідпрацьовані дні відпустки не утримують при звільненні працівників на підставах, передбачених пп. 3, 5, 6 ст. 36 і пп. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП, а також у зв’язку з направленням на навчання або виходом на пенсію (ст. 127 КЗпП). Згідно зі ст. 22 Закону про відпустки не здійснюють перерахунок раніше виплачених відпускних також при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП), а також у разі смерті працівника.
ВИХІДНА ДОПОМОГА
| Підстави припинення трудового договору | Стаття КЗпП | Розмір вихідної допомоги |
| Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці | П. 6 ст. 36 КЗпП | У розмірі не менше середнього місячного заробітку
|
| Зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство чи перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників | П. 1 ст. 40 КЗпП | |
| Виявлення невідповідності працівника обійманій посаді чи виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи, а також у разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці | П. 2 ст. 40 КЗпП | |
| Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу | П. 6 ст. 40 КЗпП | |
| Порушення власником (уповноваженим ним органом) законодавства про працю, колективного чи трудового договору | Ст. 38 і 39 КЗпП | У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку
|
Вихідну допомогу
в разі призову чи вступу працівника на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу з 22 травня 2008 року не виплачують***.*** Див. консультацію «На сьогодні роботодавець не виплачує вихідну допомогу у зв’язку з призовом в армію» // «БТ», 2008, № 43, с. 46.
Вихідну допомогу розраховують згідно з
Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передували місяцю звільнення. Якщо працівник відпрацював менше 2 календарних місяців, середню зарплату розраховують виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац третій п. 2 Порядку № 100).З урахуванням норм
п. 8 Порядку № 100 середньомісячну заробітну плату для розрахунку вихідної допомоги (ЗПсер.міс.) можна розрахувати за формулою:
| |||||||||||
| де Вп.3— виплати, що включаються до розрахунку згідно з п. 3 Порядку № 100 за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом 2 місяців, які передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що береться до розрахунку);РДф— — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого періоду, що береться до розрахунку); РДг— кількість робочих днів за останні два календарні місяці відповідно до графіка роботи підприємства, установленого згідно з вимогами законодавства. |
Якщо вихідна допомога виплачується в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, то сума допомоги дорівнюватиме розрахованій середньомісячній зарплаті (
ЗПсер.міс), помноженій на 3.
ВИПЛАТИ ЗА ЗАТРИМКУ ВИДАЧІ ТРУДОВОЇ КНИЖКИ ТА ОСТАТОЧНОГО РОЗРАХУНКУ
Виплату за затримку видачі трудової книжки (
ст. 235 КЗпП) та за затримку остаточного розрахунку (ст. 117 КЗпП), як і вихідну допомогу, розраховують згідно з Порядком № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.Суму таких виплат (
Взат) можна визначити за формулою:
| ||||||
| де РД(Г)ф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих протягом двох місяців, що передували місяцю звільнення (протягом іншого фактично відпрацьованого працівником періоду, що береться до розрахунку); Д(Г)зат — кількість днів (годин) затримки, уключаючи день видачі або проведення остаточного розрахунку належних до оплати робочих днів (годин). Цей період може визначати суд (при зверненні працівника до суду). При самостійному нарахуванні роботодавцем таких виплат вважаємо за правильне визначати цей показник виходячи з установленого на момент звільнення для такого звільненого працівника графіка роботи. Зверніть увагу: Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 20.12.2005 р. № 3248-IV із ст. 117 КЗпП вилучено норму, згідно з якою сума компенсації за затримку остаточного розрахунку зменшувалася на суму зарплати, отриманої за новим місцем роботи. Тепер подальше працевлаштування працівника ніяк не впливає на розмір виплачуваної суми роботодавцем, який несвоєчасно розрахувався з працівником. |
ЩО МОЖНА УТРИМАТИ ІЗ СУМ ОСТАТОЧНОГО РОЗРАХУНКУ
1.
Аванс, виданий у рахунок зарплати.2.
Суми, надміру виплачені внаслідок лічильних помилок.3.
Суми для погашення невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, господарські потреби.Для утримання цих сум роботодавець видає
наказ (розпорядження) про утримання відповідних сум не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, установленого для повернення авансу або з дня виплати неправильно обчисленої суми (ст. 127 КЗпП).4.
Відпускні за невідпрацьовані дні відпустки, крім звільнення на підставі пп. 3, 5, 6 ст. 36 і пп. 1, 2, 5, 6 ст. 40 КЗпП, а також у зв’язку з направленням на навчання, виходом на пенсію та в разі смерті працівника.5.
Суми для відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівника підприємству, порядок покриття якої встановлено ст. 136 КЗпП (докладніше див. статтю «Матеріальна відповідальність працівників» // «БТ», 2008, № 41, с. 37).При утриманні заборгованостей працівника перед роботодавцем із сум остаточного розрахунку необхідно враховувати обмеження на утримання, установлені
ст. 128 КЗпП (20 % і 50 %). Не є порушенням, якщо працівник добровільно внесе ці суми до каси підприємства. Перелічені вище заборгованості не можна утримати із сум вихідної допомоги (ст. 129 КЗпП).
ДОКУМЕНТИ
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Порядок № 2035
— Порядок подання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Інструкція № 58 —
Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту і Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.
