ЛІКАРНЯНІ-2009
Здавалося б, досить вузьке питання — оплата листка непрацездатності, але скільки ж у ньому нюансів, підводних каменів, обмежень. Дійсно, нескінченна множина ситуацій у поєднанні з не завжди чітко прописаними правилами розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності змушують нас укотре звертатися до цієї теми. За останні роки правила розрахунку лікарняних змінювалися кілька разів, тому в бухгалтера правомірно виникають сумніви стосовно чинності на сьогодні тих чи інших обмежень та вимог. «Тема тижня» в цьому номері розвіє всі ваші сумніви і буде надійною підмогою в питаннях розрахунку лікарняних.
У цій публікації нагадаємо, які на сьогодні встановлено правила виплати лікарняних. Ураховуючи, що останнім часом спостерігається зниження обсягів використання найманої праці, ми приділили увагу нюансам оплати лікарняних в умовах неповної зайнятості, простоїв, перебування працівників у відпустці за свій рахунок.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
ДОКУМЕНТИ «ТЕМИ»
КЗпП
— Кодекс законів про працю України.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Інструкція № 59
— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59.Положення № 25
— постанова правління Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації» від 23.06.2008 р. № 25.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.Інструкція № 455
— Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 р. № 455.Рішення КСУ
— рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
У межах сьогоднішньої публікації ми говоритимемо про
«звичайні» лікарняні, тобто про оплату листків непрацездатності, що засвідчують хворобу самого працівника або членів його сім’ї, за якими потрібен догляд. Водночас багато що зі сказаного сьогодні стосується й оплати листків непрацездатності по вагітності та пологах, оскільки правила розрахунку середньої зарплати, установлені Порядком № 1266, однакові оплати і «звичайних», і «декретних» лікарняних.Лікарняні надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що
повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного зі страхових випадків, передбачених Законом № 2240.Підставою для оплати є оформлений належним чином листок непрацездатності. Рішення про оплату лікарняного приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування та обов’язково
оформляється протоколом, типову форму якого наведено в додатку до Положення № 25*. Під час прийняття рішення потрібно враховувати, що діагноз у листку непрацездатності вказується виключно за письмовою згодою хворого, тому якщо цей реквізит у листку непрацездатності не заповнено, то, по-перше, це не є підставою для відмови в його оплаті, а, по-друге, у протоколі у графі «Код захворювання (діагноз) (за наявності)» ставиться прокреслення**.* Про це докладно див. у статті «Комісія із соціального страхування: порядок створення та функціонування» // «БТ», 2008, № 32, с. 13.
** Докладніше див. статтю «Заповнюємо лікарняний листок» // «БТ», 2008, № 26, с. 41.
Формула розрахунку лікарняних
Л = ЗСЕР
х КРДХх С %,де
Л — сума лікарняних;ЗСЕР
— розмір середньоденної (в окремих випадках — середньогодинної заробітної плати);КРДХ
— кількість робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, — годин) за період хвороби;С %
— відсоток від середнього заробітку, що застосовується при розрахунку лікарняних.Середньоденна
зарплата за відпрацьований час розраховується у випадках, не пов’язаних з підсумованим обліком робочого часу, або коли облік ведеться у днях. В інших випадках визначається середньогодинна зарплата. Так зазначено в пп. 13 і 15 Порядку № 1266, однак на практиці трапляються й інші ситуації, коли необхідно розраховувати середньогодинну, а не середньоденну зарплату, щоб показники розрахункового періоду і періоду хвороби були порівнянними. Прикладом цього може бути робота в режимі неповного робочого дня в розрахунковому періоді чи в періоді хвороби, про що ітиметься нижче.Формули та правила визначення
середньогодинної зарплати застосовуються ті самі, що й для середньоденної, тільки замість робочих днів у розрахунковому періоді береться кількість робочих годин, а замість кількості робочих днів, що припадають на час хвороби, — кількість робочих годин за період хвороби.Зупинимося на кожному показнику наведеної формули докладніше.
Відсоток від середнього заробітку (С %)
Відсоток від середнього заробітку (
С %), що застосовується при розрахунку лікарняних, залежить від страхового стажу працівника:
| Страховий стаж | С % |
| До 5 років | 60 % |
| Від 5 до 8 років | 80 % |
| Понад 8 років | 100 %** |
**100 % зарплати незалежно від страхового стажу компенсують також застрахованим особам, віднесеним до категорій 1 — 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків чи особі, яка їх замінює і доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
Зауважимо, що
страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачують страхові внески до Фонду***. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці по вагітності та пологах і час перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, а також періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.*** Фонд — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до набрання чинності
Законом № 2240 (тобто до 1 січня 2001 року) в порядку та на умовах, передбачених законодавством, чинним раніше.
Кількість оплачуваних днів (КРДХ)
Працівнику оплачуються пропущені ним у зв’язку з хворобою робочі дні (години) відповідно до його графіка роботи.
При оплаті днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком,
перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця****. Починаючи з шостого дня листок непрацездатності оплачується за рахунок коштів Фонду. Наприклад, на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень. Працівник хворів з 8 квітня 2009 року (середа) по 15 квітня 2009 року. На перші п’ять днів хвороби припадають три робочі дні — 8, 9 і 10 квітня, які й оплачуються за рахунок коштів підприємства. Робочі дні 13, 14 і 15 квітня, які працівник пропустив унаслідок хвороби, оплачуються за рахунок коштів Фонду.**** Виняток становить оплата днів хвороби застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС. Такі лікарняні оплачуються за рахунок коштів Фонду починаючи з 1-го дня.
Це правило діє лише в разі хвороби самої застрахованої особи.
Лікарняні, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю з інших підстав, оплачуються за рахунок коштів Фонду, починаючи з 1-го дня. До таких інших підстав належать:— необхідність догляду за хворою дитиною;
— необхідність догляду за хворим членом сім’ї;
— догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає цю дитину;
— карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби;
— тимчасове переведення застрахованої особи згідно з медичним висновком на легшу, нижчеоплачувану роботу;
— протезування з поміщенням до стаціонару протезно-ортопедичного підприємства;
— санаторно-курортне лікування.
Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються
(ч. 1 ст. 36 Закону № 2240):— у разі отримання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину;
— у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
— за час перебування під арештом та проведення судово-медичної експертизи;
— за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
— у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або пов’язаних із ним дій;
—
за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Таблиця 1.
Деякі нюанси визначення кількості оплачуваних днів хвороби| Ситуація | Пояснення |
| 1 | 2 |
| 1. Якщо на період хвороби припадає офіційний святковий чи неробочий день (у 2009 році таких днів 10) | Цей день не оплачується, оскільки оплаті підлягають лише робочі дні згідно з графіком роботи
|
| 2. Якщо в період хвороби працівника він перебуває у щорічній (основній чи додатковій) відпустці | Дні хвороби оплачуються в загальновстановленому порядку (п. 2 ст. 35 Закону № 2240). При цьому відпустка переноситься на інший час або подовжується на кількість днів хвороби |
| 3. Якщо під час щорічної (основної чи додаткової) відпустки працівнику оформлено лікарняний у зв’язку з хворобою його дитини чи іншого члена сім’ї | Такі дні працівнику не оплачуються. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240). Листок непрацездатності в такому разі буде видано з дня, коли застрахована особа має стати до роботи (п. 3.11 Інструкції № 455), і з цього дня лікарняний оплачуватиметься в загальному порядку |
| 4. Якщо працівник захворів у відрядженні, що підтверджується листком непрацездатності
| Такий лікарняний оплачується на загальних підставах (п. 1.9 Інструкції № 59). При цьому: — дні хвороби не включаються до терміну відрядження (тобто працівнику ці дні оплачуються не як за час перебування у відрядженні, а як за дні хвороби); — відрядженому працівнику на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання житлового приміщення (крім випадків, коли працівник перебуває на стаціонарному лікуванні); — йому виплачуються добові протягом усього часу, доки він не зможе за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців. Докладніше про розрахунки з працівником у такій ситуації див. статтю «Якщо працівник захворів у відрядженні» // «БТ», 2008, № 49, с. 36
|
| 5. Якщо лікарняний листок закривається у зв’язку з установленням інвалідності | День установлення інвалідності не оплачується, оскільки починаючи з цього дня застрахована особа має право на матеріальне забезпечення по інвалідності
|
| 6. Якщо працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, вийшла на роботу на неповний робочий час і при цьому в неї захворіла друга дитина віком до 14 років | Такий лікарняний оплачується в загальному порядку
|
| 7. Якщо працівник захворів у період простою не з вини працівника | Такий лікарняний оплачується в загальному порядку за графіком роботи хворого працівника. Це підтверджує і Фонд у листі від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106з-159
|
| 8. Якщо лікарняний надано працівником, зареєстрованим як приватний підприємець | Такий лікарняний оплачується за місцем роботи на загальних підставах
|
| 9. Якщо на період хвороби припадають дні, перенесені як робочі у зв’язку зі святами згідно з рекомендаціями уряду | При визначенні кількості робочих днів, що припадають на період хвороби, необхідно враховувати всі перенесення, тобто розрахунок потрібно здійснювати за новим графіком роботи підприємства чи новим індивідуальним графіком працівника |
| 10. Якщо хвороба настала в період вирішення спору про незаконне звільнення працівника | Допомога надається за умови відновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 35 Закону № 2240) |
Середній заробіток працівника (ЗСЕР)
ЗСЕР
= Д : КРД(Г),де
Д — дохід, що бере участь у розрахунку середнього заробітку;КРД(Г)
— кількість робочих днів (а в окремих випадках, якщо розраховується середньогодинна заробітна плата, — годин) у розрахунковому періоді.При розрахунку середньої зарплати для нарахування соцстрахівських допомог ураховуються доходи (
Д), що одночасно відповідають таким вимогам:1) виплати включаються до фонду оплати праці згідно з
Інструкцією № 5;2) з них сплачувалися внески до Фонду (зокрема, ураховуються виплати, що не перевищують максимальну величину, з якої справляються соцвнески);
3) виплати нараховано за
відпрацьований час*.* Протягом дуже тривалого періоду часу Мінпраці наполягало на тому, що виплати працівникам за невідпрацьований час у тих випадках, коли їм зберігається заробіток повністю або частково, не включається до розрахунку. Однак недавно з’явилося роз’яснення Мінпраці (лист від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09), де приписано час перебування працівника у простої включати до розрахунку середньої зарплати. Наш коментар до цього роз’яснення див. на с. 6 сьогоднішнього номера «БТ».
У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала
з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами, відпустка по догляду за дитиною до 3 років і 6 років по медичному висновку), для розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, які мають разовий характер, і виплати, не передбачені актами законодавства або які здійснюються понад встановлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу (див. приклади 3 і 4 на с. 44 та 46).
Таблиця 2.
Нюанси врахування окремих доходів| Ситуація | Пояснення |
| 1 | 2 |
| 1. Якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися відпускні за дні щорічної (додаткової чи основної) відпустки, за дні навчальної, творчої відпустки, інших видів оплачуваних відпусток (у тому числі й компенсація за невикористану відпустку) | Сума відпускних не враховується (листи Мінпраці від 25.06.2004 р. № 20-338, від 14.09.2006 р. № 600/020/99-06, від 29.06.2008 р. № 7675/0/14-08/020). Якщо в будь-якому місяці розрахункового періоду сума відпускних разом із сумою нарахованої зарплати перевищила максимальну величину, з якої справляються соцвнески, то, щоб визначити, яку суму зарплати може бути включено до розрахунку, потрібно розрахувати пропорцію (див. приклад 3 на с. 44). |
| 2. Якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися лікарняні | Сума лікарняних не враховується, оскільки не входить до фонду оплати праці та не обкладається внесками до Фонду
|
| 3. Якщо страховий випадок настав у перший день роботи | Середня зарплата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку (абзац перший п. 10 Порядку № 1266). При встановленні неповного робочого дня (неповного робочого тижня) середня зарплата в такому разі обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи |
| 4. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин | Див. рядок 3 цієї таблиці |
| 5. Якщо працівник захворів незабаром після його поновлення на роботі у зв’язку з незаконним звільненням (переведенням на іншу роботу) | При відновленні на роботі працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниця в зарплаті за час виконання нижчеоплачуваної роботи). Середня зарплата для соцвиплат у таких випадках обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду (абзац третій п. 9 Порядку № 1266)
|
| 6. Якщо в розрахунковому періоді розмір зарплати (посадові оклади, ставки) підвищуються | Перерахунок доходів за минулі місяці розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням зарплати не провадиться. Середня зарплата розраховується виходячи з фактично нарахованих доходів у розрахунковому періоді
|
| 7. Якщо в розрахунковому періоді працівнику було нараховано квартальну премію | Така премія враховується в місяці її нарахування. Якщо така премія нараховується систематично (виробнича премія), то вона в повній сумі включається до розрахунку навіть у тому випадку, якщо частину місяця, в якому її було нараховано, не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин |
| 8. Якщо в розрахунковому періоді нараховано виплати за час простою не з вини працівника | На нашу думку, такі виплати не повинні включатися до розрахунку, оскільки ці дні не відпрацьовано працівником. Таку ж думку висловив і Фонд у листі від 22.05.2007 р. № 04-06/Ш-106з-159. Однак Мінпраці зовсім недавно висловив іншу думку: виплати за період простою беруть участь у розрахунку середньої зарплати для оплати листків непрацездатності (лист Мінпраці від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09, докладніше див. с. 6 цього номера)
|
| 9. Якщо весь розрахунковий період працівник перебував у простої не зі своєї вини | У листі від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 Мінпраці роз’яснює, що простій не входить до переліку трьох поважних причин, тому застосовувати тут порядок розрахунку, установлений п. 10 Порядку № 1266 (див. рядок 3 цієї таблиці), не можна. На думку цього відомства, виплати за період простою потрібно враховувати, хоча ми вважаємо інакше, оскільки цей час фактично не відпрацьовано працівником (докладніше на с. 6 цього номера)
|
| 10. Якщо на розрахунковий період припадають періоди роботи з різною тривалістю робочого дня | Ми вважаємо, що в такому разі потрібно розраховувати середньогодинну зарплату для оплати лікарняного*. Аналогічну думку висловив і Фонд у листі від 05.02.2009 р. № 01-16-211
|
| 11. Якщо в розрахунковому періоді працівник працював у режимі повної тривалості робочого дня, а на період хвороби йому встановлено неповний робочий день | Див. рядок 10 цієї таблиці |
| * Докладніше див. «Тему тижня» «Неповний робочий час – особливості нарахування виплат працівнику» // «БТ», 2009, № 11, с. 38. | |
Визначення розрахункового періоду
Для того щоб розрахувати середньоденну зарплату (
ЗСЕР), потрібно знати кількість робочих днів (а в деяких випадках — годин) (КРД(Г)) у розрахунковому періоді. Отже, потрібно з’ясувати, що являє собою розрахунковий період (див. табл. 3).
Таблиця 3.
Як визначити розрахунковий період| Ситуація | Розрахунковий період | Приклад |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця понад шість повних місяців | Шість повних календарних місяців роботи (з 1-го по 1-ше число)*, що передують місяцю, в якому стався страховий випадок. Цей варіант визначення розрахункового періоду є основним | Працівник, який перебуває у штаті підприємстві з 2002 року, хворів з 11 по 16 березня 2009 року. Розрахунковий період становить вересень 2008 року — лютий 2009 року
|
| 2. Якщо працівник відпрацював у цього роботодавця менше 6 місяців | Фактична кількість цілих календарних місяців (з 1-го по 1-ше число)*, що передували тому місяцю, в якому настав страховий випадок | Працівник, прийнятий на роботу 01.11.2008 р., хворів з 11 по 16 березня 2009 року. Розрахунковий період становить листопад 2008 року — лютий 2009 року
|
| 3. Якщо працівник відпрацював менше одного повного місяця | Усі календарні дні відпрацьованого часу, що передували дню настання страхового випадку | Працівник, прийнятий на роботу 20 лютого 2009 року, хворів з 11 по 15 березня 2009 року. Розрахунковий період становить 20 лютого — 10 березня 2009 року. При 5-денному робочому тижні кількість робочих днів у розрахунковому періоді (КДР(Г)) дорівнює 13 |
| 4. Якщо страховий випадок настав у перший день роботи | У цьому випадку середньоденна зарплата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи) (абзац перший п. 10 Порядку № 1266). Мінпраці в листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 роз’яснив, що розраховувати середньомісячну кількість робочих днів потрібно за останні шість календарних місяців перед настанням страхового випадку
| Працівника прийнято на роботу 11 березня 2009 року, і саме в цей день він захворів (лікарняний оформлено з 11 по 15 березня). Працівнику встановлено зарплату в сумі 1000 грн. і 5-денний графік робочого тижня. Розрахунковий період становить вересень 2008 року — лютий 2009 року. Середньомісячна кількість робочих днів дорівнює: (22 + 23 + 20 + 23 + 20 + 20) : 6 = 21,33 (дн.) |
| 5. Якщо в розрахунковому періоді є місяць, повністю не відпрацьований працівником з однієї з трьох поважних причин | Такий місяць виключається з розрахункового періоду. Це означає, що нараховані в цьому місяці виплати не беруть участі в розрахунку середньої зарплати | Працівник, який перебуває у штаті підприємства з 2005 року, хворів з 11 по 15 березня 2009 року. До цього працівник хворів з 27 жовтня 2008 року по 3 грудня 2008 року. Отже, листопад 2008 року, як повністю не відпрацьований унаслідок хвороби місяць, виключається з розрахункового періоду. Розрахунковий період становить: вересень, жовтень, грудень 2008 року — лютий 2009 року
|
| 6. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин (хвороба, декретна відпустка, відпустка для догляду за дитиною до 3-х років) | Розраховується середньомісячна кількість робочих днів у порядку, розглянутому вище | Працівник, прийнятий на роботу 21.01.2009 р., хворів з 30 січня по 3 березня. З 11 по 16 березня він знову хворів. Розрахунковий період для оплати другого лікарняного становить лютий (цілий місяць з 1-го по 1-ше число). Однак увесь лютий працівник хворів, тому цей місяць виключається з розрахункового періоду. У результаті заробіток у розрахунковому періоді відсутній з поважної причини, а отже, тут потрібно здійснювати розрахунок виходячи з тарифної ставки та середньомісячної кількості робочих днів за графіком роботи підприємства за останні 6 календарних місяців (див. рядок 4 цієї таблиці) |
| 7. Якщо страховий випадок стався із сезонним працівником, уключеним до Списку сезонних робіт**
| Останні повні 12 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок*** | Сезонний працівник (указаний у Списку сезонних робіт), який працює на підприємстві з 2003 року, хворів з 11 по 16 березня 2009 року. Розрахунковий період становить березень 2008 року — лютий 2009 року.
|
| * На думку Мінпраці, якщо працівника прийняли на роботу не з 1-го числа місяця (у зв’язку з тим, що перший робочий день місяця не збігається з першим календарним днем), такий місяць до розрахункового періоду для лікарняних уключатися не може (листи від 16.12.2008 р. № 21/18/99-08 і від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07). На наш погляд, цей висновок зроблено на підставі досить формального прочитання норм Порядку № 1266, адже працівник відпрацював усі робочі дні місяця. Однак такою є думка Мінпраці, і заперечувати її досить важко. ** Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджено постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278. *** Слід зауважити, що пряме прочитання п. 4 Порядку № 1266 дає підстави вважати, що такий розрахунковий період береться лише при розрахунку допомоги по безробіттю. Однак і Мінпраці (лист від 26.06.2006 р. № 413/020/99-06), і Фонд (лист від 20.03.2006 р. № 01-16-557) зайняли позицію, що 12-місячний розрахунковий період для працівників, унесених до Списку сезонних робіт, потрібно брати і при виплаті допомоги по соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. | ||
Визначившись із розрахунковим періодом, зазначимо ще про підрахунок кількості
робочих днів (а в деяких випадках — годин) у межах розрахункового періоду (КРД(Г)). Тут потрібно враховувати, що:—
не відпрацьований працівником час, за який йому зберігався заробіток, не враховується в КРД(Г)(листи Мінпраці від 07.12.2001 р. № 20-503, від 08.07.2002 р. № 20-443, від 25.06.2004 р. № 20-338, від 29.06.2008 р. № 7675/0/14-08/020). Так, дні перебування працівника в будь-яких оплачуваних відпустках (щорічна відпустка, відпустка «на дітей», навчальна, творча відпустки тощо), дні навчання з відривом від виробництва (зі збереженням середнього заробітку) тощо не враховуються в показнику КРД(Г)*;—
дні хвороби, відпустки по вагітності та пологах, відпустки для догляду за дитиною до 3-х років виключаються з розрахункового періоду;—
будь-який невідпрацьований час, що не оплачується працівнику, не враховується в КРД(Г) (наприклад, дні перебування у відпустці за свій рахунок, прогули тощо);— оскільки показник
КРД(Г) уключає кількість робочих днів у розрахунковому періоді, то святкові та вихідні дні, що припадають на цей період, не враховуються в КРД(Г);— кількість робочих днів у розрахунковому періоді обчислюється
з урахуванням перенесень робочих днів на інші дні у зв’язку зі святами, які було здійснено на підприємстві.* Ще раз зауважимо, що в недавньому роз’ясненні Мінпраці дні простою приписано враховувати в показнику КРД(Г) — див. матеріал на с. 6 сьогоднішнього номера «БТ».
ОСОБЛИВІ ВИПАДКИ ТА ВСТАНОВЛЕНІ ОБМЕЖЕННЯ
Таблиця 4.
Обмеження при оплаті лікарняних| Вимога чи обмеження | Дія | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. При настанні одного страхового випадку слідом за іншим розраховувати середню зарплату потрібно окремо для кожного страхового випадку (абз. 2 п. 6 Порядку № 1266) | Діє | Це правило не стосується оплати другого листка непрацездатності, який є продовженням першого, про що на ньому зроблено відповідну позначку. У такому разі лікарняних два, а страховий випадок — один, і оплачується він за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого листка непрацездатності*
|
| 2. Якщо частину місяця в розрахунковому періоді працівник не працював з однієї з трьох поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до 3 років та 6 років за медичним висновком), то заохочувальні та компенсаційні виплати, нараховані йому в цьому місяці, беруть участь у розрахунку середньої зарплати пропорційно відпрацьованому місяцю (абз. 2 п. 9 Порядку № 1266)
| Діє** | Ідеться про виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції № 5 (лист Мінпраці від 29.06.2006 р. № 422/020/99-06, див. ком. «При розрахунку середньої зарплати для лікарняних можуть розподілятися тільки виплати, зазначені в п. 2.3 Інструкції зі статистики зарплати» // «БТ», 2006, № 48, с. 10). Сюди, зокрема, належать винагороди за підсумками роботи за рік або за вислугу років (стаж роботи); матеріальна допомога, оплата чи дотації на харчування працівників, виплати до ювілейних і пам’ятних дат, оплата путівок, проїзду працівників
|
| 3. Якщо на розрахунковий період припадає місяць, що повністю не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка по вагітності та пологах, відпустка для догляду за дитиною до 3 років та 6 років за медичним висновком), такий місяць виключається з розрахункового періоду (абз. 3 п. 4 Порядку № 1266)
| Діє | Якщо в цьому місяці нараховано будь-які виплати, то вони не враховуються при визначенні середньої зарплати для оплати лікарняних |
| 4. До середньої зарплати включається зарплата в межах максимальної величини, з якої справляються внески (Мах) (абз. 1 п. 9 Порядку № 1266) | Діє | — |
| 5. Розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати лікарняних не може перевищувати максимальної величини, з якої справляються внески (Мах), із розрахунку на один день (годину) (назвемо цей показник Мах(1))(абз. 4 — 6 п. 14 Порядку № 1266) | Діє | Мах(1) розраховується так: Мах(1)= Мах : Нрч, де Мах — установлена максимальна величина, з якої справляються соцвнески, в останньому місяці розрахункового періоду (у 2009 році — 10035 грн.);Нрч— норма робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду |
| 6. Сума допомоги з розрахунку на місяць не повинна перевищувати максимальної величини, з якої справляються соцвнески (Мах) | Не діє | Це обмеження не діє з 22.05.2008 р., оскільки відповідну норму законодавства (ч. 2 ст. 37 Закону № 2240) було визнано неконституційною згідно з рішенням КСУ |
| 7. Якщо за останні 12 календарних місяців у працівника страховий стаж менше 6 повних місяців, то лікарняний оплачується йому виходячи не з фактичного заробітку, а з мінімальної зарплати
| Не діє | Це обмеження не діє з 22.05.2008 р., оскільки відповідну норму законодавства (ч. 3 ст. 4 Закони № 2240) було визнано неконституційною згідно з рішенням КСУ |
| 8. Листок непрацездатності оплачується, якщо звернення щодо його оплати надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, установлення інвалідності, закінчення відпустки по вагітності та пологах | Не діє | Це обмеження не діє з 22.05.2008 р., оскільки відповідну норму законодавства (ч. 6 ст. 52 Закону № 2240) було визнано неконституційною згідно з рішенням КСУ |
| * У період з 07.03.2006 р. по 01.08.2007 р. діяло правило: якщо один страховий випадок наставав слідом за іншим, то другий страховий випадок оплачувався за середньою зарплатою, розрахованою для першого страхового випадку. ** Слід зауважити, що Фонд вимагав у період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. розподіляти заохочувальні та компенсаційні виплати і в тих випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не працював частину місяця і з інших причин, а не тільки з однієї з трьох поважних. Ми з такою думкою не згодні. Докладніше про це див. ком. «Лікарняні: Мінпраці самоправно розширює перелік поважних причин, що впливають на включення до розрахунку середньої зарплати одноразових виплат» // «БТ», 2008, № 18, с. 7, а також ком. «Лікарняні за період 01.01.2008 р. — 21.05.2008 р.: Фонд рекомендує здійснити перерахунок середньої зарплати за «іншими правилами» обліку одноразових виплат у не повністю відпрацьованих місяцях» // «БТ», 2008, № 43, с. 7. | ||
ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ЛІКАРНЯНИХ
Якщо частину місяця в розрахунковому періоді працівник не працював з однієї з трьох поважних причин
Приклад 1
. Працівниця хворіла з 11 по 20 березня 2009 року, що підтверджується листком непрацездатності. Розрахуємо суму лікарняних, маючи такі дані про розрахунковий період (вересень 2008 року — лютий 2009 року):Середньоденна зарплата становитиме
108,88 грн. (12956,52 : 119).У
жовтні працівниці було здійснено заохочувальну виплату до ювілею (1400 грн.). Така виплата згідно з п.п. 2.3.2 Інструкції № 5 входить до фонду оплати праці, а отже, обкладається внесками до Фонду і «зверху», і «знизу». Якби у жовтні працівниця відпрацювала усі робочі дні згідно з графіком, то сума цієї виплати брала б участь у розрахунку середньої зарплати в повній сумі. Але у жовтні працівниця частину місяця хворіла (не працювала з однієї з трьох поважних причин), тому сума виплати може брати участь у розрахунку не в повному обсязі, а пропорційно відпрацьованому часу:19 : 23
х 1400 = 1156,52 (грн.).
| Місяць | Кількість відпрацьованих робочих днів (КРД) | Нарахована зарплата, грн. | Зарплата, що включається до розрахунку середньої (Д), грн. |
| Вересень | 22 | 2000 | 2000 |
| Жовтень | 19 (4 дні хворіла)
| 1550 + 400 (лікарняні) + 1400*
| 1550 + 1156,52 |
| Листопад | 20 | 2000 | 2000 |
| Грудень | 23 | 2000 + 300** | 2000 |
| Січень | 20 | 2000 | 2000 |
| Лютий | 15 (5 днів — відпустка за свій рахунок) | 1450 + 800 | 1450 + 800 |
| Разом | 119 | 13900 | 12956,52 |
| *Заохочувальні виплати (п. 2.3 Інструкцій № 5). **Нецільова благодійна допомога. | |||
У грудні
працівниці було виплачено нецільову благодійну допомогу в сумі 300 грн. Така виплата не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 (ні в частині, що обкладається податком з доходів, ні в частині, що не обкладається цим податком), тому вона не включається до розрахунку середньої зарплати.У лютому
працівниця 5 днів перебувала у відпустці за свій рахунок, і ці дні як невідпрацьовані не беруть участі в розрахунку. У цьому місяці працівниці видано путівку вартістю 800 грн. (ця виплата входить до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.3.4 Інструкції № 5 та обкладається соцвнесками). Відпустка без збереження зарплати не входить до числа трьох поважних причин, з яких такі дні виключаються з розрахункового періоду, тому вартість путівки за рахунок підприємства бере участь у розрахунку середньої зарплати в повному обсязі.Оплаті за лікарняним листком підлягають 8 робочих днів, з них 3 — за рахунок коштів підприємства, а 5 днів — за рахунок Фонду. Розрахуємо суму лікарняних, припускаючи, що страховий стаж працівниці становить 3 роки (тобто показник
С % дорівнює 60 %):— за рахунок підприємства — 108,88 х 3 х 60 % =
195,98 (грн.);— за рахунок Фонду — 108,88 х 5 х 60 % =
326,64 (грн.).Разом працівниці буде нараховано лікарняні в сумі
522,62 грн.Приклад 2
. За даними прикладу 1 припустимо, що у жовтні, крім хвороби, працівниця не працювала ще 5 днів у зв’язку з перебуванням у навчальній відпустці.Отже, за
жовтень маємо такі дані: з 23 робочих днів згідно з графіком роботи фактично відпрацьовано 14 днів, 4 дні працівниця хворіла і 5 днів була в навчальній відпустці.Розрахуємо суму виплати до ювілею, що включається в розрахунку середньої зарплати:
14 : 23
х 1400 = 852,17 (грн.).Підсумуємо
. Розподіляти заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, потрібно тільки в тих місяцях, в яких частину місяця не відпрацьовано працівником з однієї з трьох поважних причин. Але якщо в таких місяцях працівник не працював і з інших причин (перебував у щорічній, навчальній або творчій відпустці, відпустці за свій рахунок, у простої тощо), то такі дні не враховуються, оскільки розподіл здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.Якщо працівник частину місяця або весь місяць не працював з причини, відмінної від трьох поважних (наприклад, щорічна відпустка, простій, прогули тощо), то одноразові виплати повністю беруть участь у розрахунку без будь-якого розподілу.
Дотримання максимального обмеження при виплаті лікарняних
Вище згадувалося, що розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата не може перевищувати максимальну величину
Мах, з якої справляються внески, з розрахунку на один день (годину) (і назвали ми цей показник Мах(1)). Формулу розрахунку показника Мах(1)наведено в рядку 5 табл. 4 на с. 42.Крім того, не варто забувати, що сума доходу кожного окремого місяця в розрахунковому періоді, що включається до розрахунку середньої зарплати, не може перевищувати
Мах , установлений законодавством для кожного такого місяця.
Таблиця 6.
Максимальний дохід, з якого справляються соцвнески (Мах) у 2008 — 2009 рр.| 2008 рік | ||||
| Період | Січень — березень | Квітень — червень | Липень — вересень | Жовтень — грудень |
| Мах | 9495 | 9705 | 9735 | 10035 |
| 2009 рік | ||||
| 10035 (протягом усього року) | ||||
Розглядаючи обмеження, пов’язане з
Мах, слід відзначити такий момент: якщо в місяці розрахункового періоду, в якому перевищено Мах, є виплати, котрі як уключаються, так і не включаються до розрахунку середньої зарплати, але при цьому і ті, й інші обкладаються соцвнесками, то суму доходу, що враховується, потрібно визначати за пропорцією.Приклад 3
. Працівник хворів з 7 по 17 квітня 2009 року. За розрахунковий період (жовтень 2008 року — березень 2009 року) йому було нараховано виплати (на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень), наведені в таблиці на с. 45.Середньоденна зарплата становитиме
492,07 грн. (54128,18 : 110).У
лютому працівнику було нараховано зарплату, відпускні та матдопомогу до відпустки в загальній сумі, що перевищує Мах. Ураховуючи, що всі три виплати обкладаються соцвнескми, але в розрахунку середньої зарплати відпускні участі не беруть, потрібно визначити, яка сума зарплати може братися до розрахунку:10035 : 16500
х (4500 + 2000) = 3953,18 (грн.).
| Місяць | Кількість відпрацьованих робочих днів (КРД) | Нарахована зарплата, грн. | Зарплата, що включається до розрахунку середньої (Д), грн. |
| Жовтень | 23 | 15000 | 10035 |
| Листопад | 17 (3 дні хворів) | 12750 + 2000 (лікарняні)
| 10035 |
| Грудень | 23 | 15000 | 10035 |
| Січень | 20 | 15000 | 10035 |
| Лютий | +6 (14 днів — щорічна відпустка) | 4500 + 10000 (відпускні) + 2000 (матдопомога на оздоровлення)
| 3953,18 |
| Березень | 21 | 15000 | 10035 |
| Разом | 110 | 91250 | 54128,18 |
Тепер подивимося, чи не перевищив розрахований показник середньоденної зарплати величину
Мах(1):Мах(1)
= 10035 : 21 = 477,86 (грн.),де
10035 — показник Мах у березні 2009 року;21
— кількість робочих днів відповідно до норми часу при 5-денному робочому тижні в березні 2009 року.У цьому випадку фактичний середній заробіток перевищив показник
Мах(1), тому дні хвороби потрібно оплачувати виходячи з показника Мах(1):— за рахунок підприємства: 477,86 х 4 =
1911,44 (грн.);— за рахунок Фонду: 477,86 х 5 =
2389,3 (грн.).
ОБЛІК ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЛІКАРНЯНИХ
Стисло нагадаємо основні моменти щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку лікарняних:
1.
Сума лікарняних (оплачуваних як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду) не входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5. У зв’язку з цим на суму лікарняних не нараховуються ні «зверху», ні «знизу» внески до Фонду, до Фонду безробіття, до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві.2.
На суму лікарняних нараховуються «зверху» та утримуються «знизу» внески до Пенсійного фонду (ч. 1 і 2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV). Причому для цілей неперевищення максимальної величини, з якої справляються соцвнески, лікарняні «розкидаються» по місяцях, на які припадають дні хвороби. Що стосується ставок, то до перехідних лікарняних застосовуються ставки, що діють на момент їх нарахування. При цьому внески до Пенсійного фонду в частині нарахувань з усієї суми лікарняних сплачуються за рахунок коштів роботодавця та на розрахунки з Фондом не відносяться.3.
Лікарняні (оплачувані як за рахунок роботодавця, так і за рахунок Фонду) з позиції Закону про податок з доходів є зарплатою. Це означає, що:— сума нарахованих лікарняних ураховується у складі граничного доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу (ПСП). При цьому сума лікарняних для цих цілей «розкидається» по місяцях, на які припадають дні хвороби;
— об’єкт обкладення податком з доходів зменшується на суму внеску до Пенсійного фонду, утриману з лікарняних.
У
ф. № 1ДФ сума лікарняних відображається з ознакою доходу «01».4.
До валових витрат включаються тільки:— сума лікарняних, оплачувана за рахунок коштів роботодавця, — оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (на підставі
п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток);— сума внеску «зверху» до Пенсійного фонду, нарахована на всю суму лікарняних, у тому числі й за рахунок коштів Фонду (на підставі
п.п. 5.2.5 Закону про податок на прибуток — листи ДПАУ від 11.05.2004 р. № 8365/7/15-1117, від 05.05.2004 р. № 3523/6/17-3116).5.
У бухгалтерському обліку сума лікарняних відображається (проходить по кредитам рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці») у тому місяці, в якому працівник надав листок непрацездатності і щодо нього прийнято рішення комісії (уповноваженим) із соціального страхування про його оплату. Планом рахунків суму допомоги по тимчасовій непрацездатності приписано нараховувати по кредиту субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та суму внеску до Пенсійного фонду, що нараховується на суму лікарняних, на наш погляд, слід відображати у складі тих витрат, у складі яких відображається зарплата відповідного працівника. Водночас на практиці прижився підхід, коли ці виплати відображають на рахунку 949 «Інші операційні витрати».Приклад 4
. Працівниця, страховий стаж якої перевищує 8 років, 15 квітня 2009 року надала листок непрацездатності, згідно з яким період хвороби становить 25 березня — 14 квітня 2009 року. Середньоденна зарплата за розрахунковий період дорівнює 80,36 грн. Режим роботи на підприємстві — 6-денний робочий тиждень.На період хвороби припадають 18 робочих днів, з них:
— на дні березня — 6 днів (80,36 х 6 х 100 % = 482,16 грн.). За рахунок роботодавця буде оплачено 4 дні (з 25 по 28 березня). Сума лікарняних
за рахунок коштів підприємства становитиме 321,44 грн. (80,36 х 4 х 100 %), за рахунок коштів Фонду — 160,72 грн. (80,36 х 2 х 100 %);— на дні квітня — 12 днів (80,36 х х 12 х 100 % = 964,32 грн.).
Нарахування лікарняних відбувається у квітні 2009 року. Сума зарплати, нарахована працівнику:
— за березень — 1800 грн.;
— за квітень — 1200 грн.
Працівник подав заяву на надання йому загальної ПСП (код «01»).
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1. Нараховано зарплату працівнику (адмінперсонал) за квітень | 92 | 661 | 1200 | 1200 |
| 2. Нараховано лікарняні: | ||||
| — за рахунок роботодавця | 92 | 663 | 321,44 | 321,44 |
| — за рахунок Фонду (160,72 + 964,32) | 652 | 663 | 1125,04 | — |
| 3. Здійснено утримання внесків на соціальне страхування із зарплати працівника (1200 х (2 % + 1 % + 0,6 %)) | 661 | 651, 652, 653 | 43,20 | — |
| 4. Утримано пенсійний внесок із суми лікарняних ((321,44 + 1125,04) х 2 %) | 663 | 651 | 28,93 | — |
| 5. Утримано податок з доходів: | ||||
| — із суми зарплати ((1200 - 43,20) х 15 %)* | 661 | 641 | 173,52 | — |
| — із суми лікарняних ((321,44 + 1125,04 - 28,93) х 15 %)* | 663 | 641 | 212,63 | — |
| * Для цілей визначення права працівника на ПСП до зарплати відповідного місяця додається сума лікарняних, що припадають на цей місяць. Так, у березні дохід у вигляді зарплати склав 2282,16 грн. (1800 + 482,16), а у квітні — 2164,32 грн. (1200 + 964,32). Таким чином, працівник не має права на ПСП у цих місяцях. | ||||
| 6. Здійснено нарахування на фонд оплати праці (1200 х (33,2 % + 1,4 % + 1,6 % + 0,86 % (тариф умовний)) | 92 | 651, 652, 653, 656 | 444,72 | 444,72 |
| 7. Нараховано внески до Пенсійного фонду на суми лікарняних ((321,44 + 1125,04) х 33,2 %) | 92 | 651 | 480,23 | 480,23 |
| 8. Виплачено працівнику: | ||||
| — зарплату (1200 - 43,20 - 173,52) | 661 | 301 | 983,28 | — |
| — лікарняні (321,44 + 1125,04 - 28,93 - 212,63) | 663 | 301 | 1204,92 | — |
У розділі IV форми Ф4-ФССзТВП у рядку 1 буде відображено дані щодо нарахованої допомоги за рахунок Фонду: у графі 3 — кількість днів (14), у графі 4 — сума допомоги (1125,04).
У Розрахунку по внесках до Пенсійного фонду (додаток 23) за квітень буде зроблено такі записи:
—
у розділі І:— у рядку 1.1.1 — 321,44 грн.;
— у рядку 1.1.2 — 1125,04 грн.;
—
у розділі ІІ зазначається сума лікарняних, що припадають на минулий місяць — березень 2009 року, у розмірі 482,16 грн.На цьому, мабуть, зупинимося. Цією публікацією ми нагадали вам, шановні колеги, основні правила розрахунку лікарняних, визначили, які на сьогодні діють обмеження та вимоги щодо цих виплат. Сподіваємося, що тепер ви оплачуватимете надані вам листки непрацездатності без побоювання щось не врахувати. І на завершення бажаємо вам і вашим працівникам міцного здоров’я!
