РРО та каса — черговий оглядовий лист від ДПАУ

Запитання

Роз’яснення ДПАУ (коментар редакції)

1

2

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РРО

Скільки РРО необхідно реєструвати за однією адресою?

Окремий РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків.

Якщо підприємство має кілька об’єктів господарювання за однією адресою, але різні приміщення, то на кожному місці проведення розрахунків (у різних приміщеннях за цією адресою) необхідно встановити РРО (запитання 2.2.77).

Від себе додамо: якщо в одному приміщенні є кілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці також має бути окремий РРО

Чи можна самостійно здійснювати ремонт РРО?

Ні, ремонтувати РРО можна тільки в центрах сервісного обслуговування (запитання 2.2.111). При цьому після проведення ремонту необхідно подати до органу ДПС за місцем обліку копію довідки про опломбування РРО, видану центром сервісного обслуговування після ремонту, не пізніше найближчого строку подання звітності щодо РРО (запитання 2.2.127)

Який термін служби реєстраторів розрахункових операцій?

Термін служби РРО встановлюється виробником цієї продукції (п. 2 Порядку № 601). Якщо виробник (постачальник) не встановив термін служби, то, на думку ДПАУ, його тривалість слід установлювати не більше 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років з дати випуску (запитання 2.2.112). Такий термін передбачено п. 1.5 Порядку № 11.

РРО, що використовується понад цей термін, на думку ДПАУ, не може вважатися РРО для цілей Закону про РРО, і тому подальше його використання є порушенням ст. 3 цього Закону і може спричинити накладення штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО — 500 % вартості проданих товарів (наданих послуг) (запитання 2.2.148)

Як забезпечити відповідність готівки на місці проведення розрахункових операцій, якщо готівка не поміщається у скриньці РРО?

Якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівки у скриньці РРО, то частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його розташування на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у скриньці РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО.

З метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами слід застерегти таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству, в якому зауважити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО (запитання 2.5.2).

Від себе додамо: у такому разі вийняту зі скриньки готівку, що зберігається в сейфі до її передачі до каси чи на інкасацію, не потрібно оформляти за допомогою операції «Службова видача».

Подібну позицію ми озвучували в конс. «Надходження грошових коштів із банку не обов’язково проводити через установлений у касі РРО» // «БТ», 2009, № 27, с. 45

ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ РРО

Коли РРО застосовувати обов’язково?

При розрахунках з покупцями з використанням пластикової картки (з використанням POS-термінала). При цьому сліп у розумінні Закону про РРО не є розрахунковим документом, і тому покупцю необхідно видати і сліп, і касовий чек (запитання 2.2.6, 2.2.10, 2.2.18, 2.2.143)

ФОП на загальній системі оподаткування під час проведення розрахункових операцій готівкою:

— у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами (запитання 2.2.15);

— за надані послуги з технічного обслуговування автомобілів на СТО (запитання 2.2.21);

— при здійсненні оптової реалізації продукції власного виробництва (при доставці власним транспортом та отриманні при цьому виручки автотранспортні засоби має бути забезпечено РРО) (запитання 2.2.28);

— при продажу тютюнових виробів (запитання 2.2.43)

При продажу залізничних квитків (запитання 2.2.25)

Підприємствам, що здійснюють торговельну діяльність, під час проведення готівкових розрахунків за:

— проживання в гуртожитку (запитання 2.2.26);

— надання приміщень в оренду (запитання 2.2.41);

— за прийняту склотару (запитання 2.2.27). Із цього приводу див. також конс. «Скуповування тари у фізичної особи: організаційні моменти та податковий облік» // «БТ», 2008, № 45, с. 44.

При цьому норма п. 1 ст. 9 Закону про РРО не застосовується

При здійсненні готівкових розрахунків під час продажу електроенергії та наданні супутніх послуг (послуги з видачі технічних вимог на підключення трифазного живлення, ремонту і підключення електролічильників, з видачі дозволів на застосування термічного обладнання), оскільки згідно з Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 р. № 28, електрична енергія є товаром (запитання 2.2.40)

При поверненні покупцю готівкових коштів за неотриманий або повернений ним товар (запитання 2.2.55).

Якщо готівки у скриньці РРО не вистачає для повернення готівки покупцю (запитання 2.2.79), то:

1) касир РРО звертається до бухгалтерії підприємства, щоб йому з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю;

2) видачу готівки з каси здійснює за ВКО чи видатковими відомостями;

3) касир РРО отримує з каси підприємства кошти, уносить їх до касового апарата шляхом проведення операції «Службове внесення»;

4) касир РРО повертає кошти покупцю

Що розуміють під продукцією власного виробництва для цілей Закону про РРО?

До продукції власного виробництва може бути віднесено продукцію, що виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (запитання 2.4.8)

Чи слід застосовувати РРО при реалізації тари, яка безпосередньо використовується при продажу продукції власного виробництва?

На думку ДПАУ, РРО необхідно застосовувати при продажу за грошові кошти будь-яких товарів, крім продукції власного виробництва (запитання 2.4.1).

Коментар редакції. Виходить, якщо продається тара, куплена у сторонніх організацій, до якої поміщено продукцію власного виробництва, і при цьому її продають окремо (у видаткових документах реалізацію тари виділено окремим рядком), то при продажу за готівку такої тари необхідно застосовувати РРО. Якщо ж реалізується тара власного виробництва, то вважаємо за можливе скористатися нормою п. 1 ст. 9 Закону про РРО щодо можливості приймання в оплату готівки до каси з оформленням ПКО

Чи потрібно застосовувати РРО, якщо підприємство реалізує відходи власного виробництва?

На думку ДПАУ, РРО застосовувати не обов’язково. Можна скористатися нормою п. 1 ст. 9 Закону про РРО (запитання 2.4.4).

З відповіді випливає, що ДПАУ вважає відходи виробництва (тирса, обрізки матеріалів тощо) для цілей Закону про РРО продукцією власного виробництва.

Нагадаємо: у бухгалтерському обліку відходи обліковуються на субрахунку 209 «Інші матеріали». За своєю сутністю відходи мало чим відрізняються від матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів. Тому не зрозуміло, чому продаж за готівку матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів, ДПАУ вважає за необхідне оформляти через РРО, а відходів виробництва — через касу (див. наступне запитання 2.2.141)

Коли РРО при здійсненні готівкових розрахунків можна не застосовувати?

Продаж основних фондів за готівку можна здійснювати через касу підприємства без застосування РРО, скориставшись нормою п. 1 ст. 9 Закону про РРО, за умови, що такі об’єкти обліковувалися на рахунку 10 «Основні засоби». А от продаж матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів, необхідно проводити через РРО. Це пояснюється тим, що такі об’єкти обліковуються на рахунках 20, 28 та не є продукцією власного виробництва, а отже, готівкові розрахунки при їх продажу без РРО оформити не можна (запитання 2.2.141).

Коментар редакції.

Тютюнові вироби можна продавати без РРО через кіоски, з лотків та розносок без застосування РРО і розрахункових квитанцій при дотриманні вимоги до обсягу реалізації згідно з п. 10 ст. 9 Закону про РРО. Аргумент: тютюнові вироби відповідно до Номенклатури продукції належать до продовольчої групи товарів — підсекція DA «Харчові продукти, напої та тютюнові вироби».

Подібну позицію ДПАУ висловлювала й раніше в листі від 02.04.2009 р. № 3842/5/16-1516 // «БТ», 2009, № 16, с. 9 (запитання 2.2.22)

При проведенні розрахунків за надані стоматологічні послуги в разі дотримання вимог п. 1 ст. 9 Закону про РРО (з проведенням таких розрахунків у касі підприємств з оформленням ПКО) або при здійсненні розрахунків через установи банку (запитання 2.2.24).

Зверніть увагу: якщо готівкові розрахунки за продукцію власного виробництва (послуги) здійснюють за межами каси підприємства, то незважаючи на наявність норми п. 1 ст. 9 Закону про РРО, при розрахунках за таку продукцію (послуги) РРО застосовувати обов’язково (запитання 2.2.62, 2.2.145)

При проведенні розрахунків за надані підприємством послуги з лікування та діагностики в разі дотримання вимог п. 1 ст. 9 Закону про РРО (запитання 2.2.53)

При проведенні розрахунків у касах підприємства, що надає послуги з пошиття та ремонту одягу, у разі дотримання вимог п. 1 ст. 9 Закону про РРО (запитання 2.2.57)

Не потрібно проводити через РРО, оскільки такі операції не належать до операцій з продажу товарів (послуг) та не є розрахунковими операціями, а відображають через касу:

— приймання громадською організацією членських внесків (запитання 2.2.59);

— повернення невикористаних коштів, виданих працівнику на господарські потреби (запитання 2.2.60);

— повернення працівником наданої йому безпроцентної позички (запитання 2.2.61);

— відшкодування працівниками нестач до каси (запитання 2.5.3).

Ураховуючи таку позицію ДПАУ, вважаємо, що під час прийняття рішення про проведення/непроведення тієї чи іншої операції через РРО необхідно виходити з того, чи належить така операція до розрахункової операції при продажу товарів (наданні послуг)

ФОП на загальній системі оподаткування, який здійснює на ринку торгівлю промисловими товарами з лотка зі сплатою ринкового збору, має право не застосовувати РРО, але повинен використовувати КОРО та РК (запитання 2.2.84)

Чи є обмеження щодо кількості роздруківок фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом робочого дня?

Немає. При цьому їх усі підклеюють до відповідної КОРО, а запис у розділі 2 КОРО здійснюють за кожним Z-звітом окремо (запитання 2.2.99)

ФОРМА РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ

Чи є обов’язковою наявність печатки магазину і штампа «Оплачено» на звороті касового чека?

Оскільки касовий чек є розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу товарів, то він не потребує наявності печатки магазину і штампа «Оплачено» на звороті чека, оскільки наявність таких реквізитів не передбачена п. 3.2 Положення № 614 (запитання 2.2.106)

Яка форма товарного чека для ФОП-єдиноподатників та фікспатентників?

Товарний чек вони можуть складати в довільній формі. При цьому в ньому має бути напис «Товарний чек» і він за змістом повинен відповідати вимогам п. 3.2 Положення 614 (запитання 2.3.2, 2.3.3, 2.2.142).

Примітка. Нашу позицію з цього питання див. у конс. «Чек, виписаний приватним підприємцем уручну, дійсний за наявності в ньому всіх обов’язкових реквізитів» // «БТ», 2008, № 8, с. 46

РРО ДЛЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

Коли РРО можуть не застосовувати на АЗС?

РРО можуть не застосовуватися на АЗС лише при відпуску оптової партії пального, оплаченого за безготівковим розрахунком або шляхом взаємозаліку, чи пального, яке перебуває на відповідальному зберіганні, за умови, що такий відпуск здійснюється з місткості, спеціально призначеної для зберігання та відпуску оптової партії пального (запитання 2.2.42).

Подібну позицію ДПАУ озвучила раніше в листі від 19.01.2006 р. № 834/7/23-8017 // «БТ», 2006, № 8, с. 7, а при відпуску пального для власних потреб — у листі від 02.04.2009 р. № 3842/516-1516 // «БТ», 2009, № 16, с. 9

Чи обов’язково аптечним закладам попередньо програмувати найменування, ціну товарів (послуг) та облік їх кількості при продажу лікарських засобів і товарів медичного призначення?

Так, обов’язково. Цю вимогу містить п. 11 ст. 3 Закону про РРО. При цьому на сьогодні переважна більшість запропонованих до використання моделей РРО здатні повною мірою забезпечувати дотримання аптечними закладами під час проведення розрахункової операції вимог п. 11 ст. 3 Закону про РРО. До того ж, як зазначає ДПАУ, на практиці більшість аптечних закладів застосовують комп’ютерні системи та комплекси, тож технічна можливість програмування кількості найменувань товарів практично не обмежена.

Крім того, ДПАУ вказує, що продаж аптечними закладами лікарських засобів і товарів медичного призначення без зазначення в касовому чеку їх найменування та ціни є порушенням норм не лише Закону про РРО, а й передбачених Законом про захист прав споживачів прав громадян на захист у разі придбання ними неякісних лікувальних товарів (запитання 2.2.3, 2.2.56 і 2.2.140).

За проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості передбачено штраф у розмірі 85 грн. згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО (запитання 2.7.11) та адмінштрафи згідно зі ст. 155¹ КУпАП: на продавця-касира — від 34 до 85 грн. (повторно протягом року — від 85 до 170 грн.) і на посадових осіб підприємства — від 85 до 170 грн. (повторно протягом року — від 170 до 340 грн.).

Подібне роз’яснення ДПАУ надала в листі від 18.10.2007 р. № 21275/7/23-7017 // «БТ», 2007, № 45, с. 7

Чи потрібно ломбардам застосовувати РРО?

На ломбардні послуги поширюється пільговий п. 1 ст. 9 Закону про РРО

— Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III — ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг;

— Класифікатора продукції — «Послуги з фінансового посередництва» наведено в розділах 65 — 67 Класифікатора продукції.

При цьому, на думку ДПАУ, ломбарди можуть скористатися цією пільгою (здійснювати розрахунки через касу з виписуванням ПКО) або проводити розрахунки із застосуванням РРО (запитання 2.2.58).

І якщо вони застосовують РРО, то повинні дотримуватись загальновстановлених вимог до порядку проведення розрахунків через РРО (запитання 2.2.14). ДПАУ також нагадує: для ломбардів у Державному реєстрі РРО є модель електронних контрольно-касових РРО зі сферою їх застосування «ломбарди».

Від себе додамо: якщо, крім надання своїх послуг, ломбарди реалізують за готівку майно, отримане в заставу, то без РРО у такій ситуації не обійтися. У такому разі ломбард здійснюватиме торговельну діяльність. Тому РРО доведеться застосовувати також і під час приймання готівки в оплату своїх послуг

ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Чи поширюється 10-тисячне обмеження на розрахунки через РРО?

Ні, обмеження у 10000 грн. не поширюється на готівкові розрахунки, проведені через належним чином зареєстрований РРО. 10-тисячне обмеження встановлено Положенням № 637 тільки для розрахунків у касі підприємства (запитання 2.2.121, 2.5.6)

Чи потрібно вести касову книгу щодо торговельних об’єктів, що не є відокремленими підрозділами та не здійснюють операції з приймання готівки за касовими ордерами?

Ні, не потрібно (запитання 2.5.10). Подібну позицію ДПАУ висловлювала й раніше в Методрекомендаціях № 210 // «БТ», 2009, № 22, с. 6

Чи потрібно реєструвати журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів в органах ДПС?

Ні, не потрібно (запитання 2.5.16)

Який порядок використання виручки зі скриньки РРО на господарські потреби?

Готівку, що надходить через РРО протягом дня, може бути використано підприємством на господарські потреби. На думку ДПАУ, це оформляють у такому порядку (запитан ня 2.5.30):

1) суму, що вилучається зі скриньки РРО, проводять операцією «Службова видача»;

2) на суму готівки (вилученої зі скриньки РРО операцією «Службова видача»), яку буде використано підприємством на господарські потреби, виписують ВКО;

3) здійснюють відповідні записи в касовій книзі підприємства.

Подібну позицію ДПАУ висловлювала й раніше в п. 4.3 Методрекомендацій № 210 //

Коментар редакції

У бухобліку здійснюють такі записи:

1) Дт 301/«Каса підприємства» — Кт 301/РРО — на суму, вилучену з РРО за допомогою операції «Службова видача» на господарські потреби, на підставі чека про службову видачу складається ПКО, на підставі якого виконують запис у касовій книзі;

2) Дт 372 — Кт 301/«Каса підприємства» — на суму, видану під звіт на господарські потреби, складають ВКО, на підставі якого виконують запис у касовій книзі про видачу коштів на підставі ВКО

Протягом якого періоду виручка, спрямована на виплату зарплати, може зберігатися в касі понад установлений ліміт?

Як і кошти, отримані з каси банку, готівка з виручки, спрямована на виплати, що належать до фонду оплати праці, може відповідно до п. 2.10 Положення № 637 зберігатися протягом 3 — 5 робочих днів у касі понад установлений ліміт каси (запитання 2.5.34). Подібну позицію ДПАУ висловлювала й раніше в п. 4.4 Методрекомендацій № 210 //

Від себе додамо

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Яка фінансова санкція застосовується до підприємства, якщо в КОРО на підставі фіскальних звітів (Z-звітів) РРО відсутній відповідний запис у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків»?

У цьому випадку така готівка є неоприбуткованою, оскільки згідно з п. 2.6 Положення № 637 у разі застосування РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. При цьому відповідно до п. 7.5 Порядку КОРО використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Тому, якщо відповідний запис в КОРО не зроблено, то факту оприбуткування немає.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) в касі готівки п. 1 Указу № 436 передбачено штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (запитання 2.7.1)

Чи є штрафна санкція за порушення вимог Закону про РРО податковим зобов’язанням у розумінні Закону № 2181?

Ні, норми Закону № 2181 не поширюються на штрафні санкції, накладені відповідно до Закону про РРО.

Також у разі несвоєчасної сплати штрафної санкції за порушення норм Закону про РРО до платника податків не застосовується право податкової застави, передбачене Законом № 2181 (запитання 2.7.24)

Коли застосовують штрафи, передбачені ст. 20 і 21 Закону про РРО?

Нагадаємо, що згідно зі:

— ст. 20 Закону про РРО за реалізацію необлікованих товарів застосовують штраф у розмірі 200 % вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 170 грн.;

— ст. 21 Закону про РРО за неведення або ведення з порушенням установленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання застосовують штраф у розмірі 200 % вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 170 грн.

У запитанні 2.7.26 ДПАУ доходить висновку: відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей (накладні й товарно-транспортні накладні), є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку та свідчить про відсутність (порушення) установленого порядку обліку товарів. До суб’єктів підприємництва, які реалізують такі товари, може бути застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 20 Закону про РРО (за реалізацію не облікованих у встановленому порядку товарів) і ст. 21 Закону про РРО (за неведення або ведення з порушенням установленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання) у розмірі 200% вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.

Коментар редакції. Подібний підхід озвучено ДПАУ в листі від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159. Цим же листом відкликано лояльніші листи від 21.02.2002 р. № 3187/7/23-3117 і від 14.07.2003 р. № 10974/7/23-2117, в яких зазначалося, що законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Тому відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Дійсно, на сьогодні порядок обліку товару, що реалізується (необхідність ведення якого передбачена п. 12 ст. 3 Закону про РРО), для цілей Закону про РРО законодавством не розроблено.

Водночас для юридичних осіб облік товарів здійснюється в бухгалтерському обліку, причому, як справедливо зауважила ДПАУ в цьому оглядовому листі та листі від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159, для них бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, на даних якого базується податковий облік.

Однак, для того щоб довести факт реалізації необлікованих товарів, потрібно провести інвентаризацію. При цьому відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII у працівників податкових органів немає права особисто проводити інвентаризацію, а є лише право вимагати від керівників підприємств проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей або, при відмові в її проведенні, звернутися до суду для примушування до її проведення за рішенням суду.

Що стосується ФОП, то...

...для ФОП на загальній системі оподаткування вести облік товарів у Книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (форма № 10), від них вимагають у листі ДПАУ від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886);

...ФОП-єдиноподатники ведуть усічений варіант цієї Книги, і навіть листом їх ніхто не зобов’язував вести в цій Книзі облік товарів;

...ФОП-фікспатентників узагалі звільнено ст. 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 від обов’язкового обліку доходів і витрат. Єдине — фікспатентник має вести облік доходів з метою контролю за обсягом виручки (не більше 119000 грн.), а облік витрат узагалі може не вести.

Тому подібну позицію ДПАУ назвати 100 % правильною не можна на тій підставі, що порядок обліку товару, який реалізується, для цілей Закону про РРО законодавством не розроблений. Однак не слід забувати, що при перевірці дотримання законодавства щодо РРО працівники податкової інспекції, найімовірніше, використовуватимуть саме такий підхід. Тому тим, хто не хоче дискутувати з перевіряючими, радимо організувати облік товарів, що реалізуються, як того вимагає ДПАУ в цьому оглядовому листі