Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про оподаткування операцій з емісії та зворотного викупу (погашення) облігацій

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Серпень, 2009/№ 33
Друк
Лист від 09.06.2009 р. № 12006/7/15-0217

ВИКУП ДЛЯ ПЕРЕПРОДАЖУ ВЛАСНИХ ОБЛІГАЦІЙ:

податковий облік за версією ДПАУ

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 09.06.2009 р. № 12006/7/15-0217

«Про оподаткування операцій з емісії та зворотного викупу (погашення) облігацій»

 

Лист

ДПАУ, що коментується, присвячено питанню відображення в податковому обліку операцій з емісії, викупу та подальшого перепродажу таких цінних паперів, як облігації.

Щодо операцій з

емісії та погашення** облігацій ми повністю підтримуємо позицію ДПАУ: такі операції в податковому обліку не відображаються, оскільки вони не підпадають під загальний порядок оподаткування операцій з цінними паперами на підставі абз. п’ятого п.п. 7.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток). На думку ДПАУ, ці операції можуть розглядатися як кредит під цінні папери, що засвідчують відносини боргу, і відповідно операції з ними регулюються нормами п. 7.9 Закону про податок на прибуток.

** Під терміном «погашення облігацій» слід розуміти сукупність дій емітента з припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій згідно з умовами випуску (п. 1 розділу I Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.07.2003 р. № 322, у редакції від 26.10.2006 р. № 1178).

А от позиція ДПАУ, викладена в

листі, що коментується, стосовно оподаткування операцій з викупу облігацій з метою їх подальшого перепродажу (подальшого обігу), викликає суперечливі почуття.

З одного боку, ДПАУ підтверджує наявність

права емітента врахувати витрати на викуп облігацій власної емісії при розрахунку фінансового результату від операцій з цінними паперами (див. «Повторний продаж облігацій — позиція ДПАУ»), і такий підхід, на наш погляд, повністю відповідає духу Закону про податок на прибуток.

 

Повторний продаж облігацій — позиція ДПАУ

Витяг із

листа, що коментується

 

«Проте у випадку, якщо емітент здійснює продаж раніше викуплених облігацій власної емісії, то вказана операція вже не є операцією емісії (випуску, розміщення) таких облігацій, а є операцією з їх торгівлі, оподаткування якої регулюється

пунктом 7.6 Закону.

<...>

При цьому в емітента

фінансовий результат від повторного продажу облігації власної емісії виникає за наявності доходів від її продажу і витрат на придбання (зворотний викуп). Тобто в цьому випадку емітент може відобразити у розділі 2 розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами додатка КЗ до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства прибуток або збиток від операцій з такими облігаціями лише за наслідками звітного періоду, в якому цей платник їх продає».

 

Зауважимо, що при формальному трактуванні

п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток його положення можна тлумачити фіскальніше, аж до заперечення наявності права на «ціннопаперові» витрати. Адже абзац п’ятий цього підпункту передбачає, що положення п. 7.6 Закону про податок на прибуток на операції зі зворотного викупу чи погашення цінних паперів емітентом не поширюються. Тому сам факт визнання податківцями права платника на включення витрат за такими операціями до складу «ціннопаперових» витрат уже радує.

Проте ДПАУ пропонує відображати такі витрати в податковому періоді, в якому відбувся перепродаж облігацій. Таке відстрочення витрат не передбачене ні

Законом про податок на прибуток, ні Порядком заповнення декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143. Нагадаємо, що аналогічний порядок ДПАУ пропонувала для визначення фінансових результатів від операцій з векселями, отриманими як засіб платежу, у листах від 02.03.2005 р. № 1799/6/15-1116 і від 14.05.2005 р. № 9265/7/15-1117 (докладніше див. статтю «Векселі: обліковуємо операції видачі та погашення» // «БТ», 2007, № 48, с. 38).

На наш погляд, якщо підприємство має право на відображення витрат на придбання з метою подальшого продажу облігацій власної емісії, то таке право є вже в тому періоді, коли такі витрати виникають (без відстрочення до моменту продажу). При цьому якщо надалі факт продажу не відбувся (прийнято рішення про анулювання облігацій), то доведеться коригувати такі витрати як допущену помилку з нарахуванням 5 % самоштрафу (якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов’язання).

Тому якщо платник не впевнений у подальшій долі викуплених облігацій власної емісії, то краще дотримуватися запропонованого податківцями порядку податкового обліку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі