ПЕРЕХІДНІ ОПЕРАЦІЇ
при зміні системи оподаткування
зі спрощеної на загальну
При всій привабливості спрощеної системи оподаткування інколи від неї доводиться відмовлятися у зв’язку з порушенням установлених обмежень, здійсненням «заборонених» видів діяльності чи форм розрахунків. Крім того, сплата єдиного податку не завжди вигідна для підприємств, що працюють з невисокою рентабельністю.
У цій статті розглянемо особливості оподаткування операцій, що відбуваються в період такого переходу, щоб завчасно до нього підготуватися.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про податок на прибуток —
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ —
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Указ № 746 —
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Методрекомендації
— Методичні рекомендації щодо адміністрування єдиного податку, що сплачується суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, направлені листом ДПАУ від 15.05.2001 р. № 6153/7/15-1317.
Загальні моменти
Про встановлені обмеження для застосування спрощеної системи та умови переходу на єдиний податок ми докладно розповідали у статті «
Переходимо на єдиний податок: на що потрібно звернути увагу» // «БТ», 2009, 48, с. 16, тому повторюватися не будемо. Порушення будь-якого з установлених обмежень: перевищення обсягу виручки або кількості працюючих, здійснення «забороненого» виду діяльності або застосування заборонених форм розрахунку (останнє обмеження актуальне тільки для юридичних осіб) є підставою для переходу єдиноподатника на загальну систему оподаткування.Такий перехід відбувається зі звітного періоду (кварталу), наступного за періодом (кварталом), в якому сталося порушення. Наприклад, якщо у жовтні обсяг виручки в підприємства перевищив 1 млн грн., то до кінця року підприємство може допрацювати на спрощеній системі, а перехід на загальну систему оподаткування здійснюється з 1 січня наступного року.
Від застосування спрощеної системи оподаткування можна відмовитися й добровільно. Для цього за загальним правилом згідно зі
ст. 4 Указу № 746 суб’єкт малого підприємництва має подати до податкових органів заяву (у довільній формі) не пізніше ніж за 15 днів до закінчення поточного звітного (податкового) періоду (кварталу).Якщо перехід здійснюється з 1 січня наступного року, то подавати заяву не обов’язково
, оскільки всі єдиноподатники, які не подали заяву про застосування спрощеної системи в наступному році, будуть переведені на загальну систему оподаткування автоматично* (у зв’язку із закінченням строку дії Свідоцтва).* Автоматичне продовження Свідоцтва єдиноподатника на наступний рік (для підприємців, які працюють за кордоном) передбачалося постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 236, але її дію зупинено Указом Президента України від 02.11.2009 р. № 890/2009 (див. ком. «Увага! Доплату до Пенсійного фонду приватні підприємці здійснювати не повинні — Президент зупинив дію деяких постанов Кабміну» // «БТ», 2009, № 45. с. 7).
Зауважимо, що звільнення від подання заяви при вимушеному переході на загальну систему оподаткування немає. Щоправда, потрібно зазначити, що подія, яка призвела до переходу на загальну систему (наприклад, бартерна операція), може відбутися в останній день кварталу, тому вимагати від єдиноподатника дотримуватися строків подання такої заяви недоречно. Крім того, за аналогією з добровільним переходом на загальну систему з 1 січня подавати заяву не обов’язково.
У будь-якому разі, підприємство, що відмовилося від спрощеної системи оподаткування, має здати
Свідоцтво про сплату єдиного податку. При цьому конкретний строк здавання Свідоцтва ніде не застережено. Вважаємо, що це можна зробити разом з поданням Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою за останній квартал застосування спрощеної системи оподаткування.Якщо питання про відмову від єдиного податку та перехід на загальну систему оподаткування вирішене, до такого переходу бажано завчасно підготуватися, щоб мінімізувати витрати коштів на сплату податків (часто несправедливих і нелогічних).
Розглянемо найцікавіші ситуації, пов’язані зі зміною системи оподаткування.
Перехідні запаси
На момент переходу на загальну систему на балансі підприємства значаться матеріали, придбані в період перебування на спрощеній системі. Якщо такі матеріали використовуватимуться в господарській діяльності платника податку на прибуток (для виробництва продукції), чи можна їх вартість включити до валових витрат?
Як правило, у працюючого підприємства постійно є запаси товарів, сировини, матеріалів, готової продукції тощо. Не виключено, що вони будуть і на момент переходу зі спрощеної на загальну систему оподаткування.
При реалізації продукції, для виробництва якої використовувалися такі залишки, платник податку на прибуток зобов’язаний відобразити валові доходи. А от питання про відображення валових витрат щодо таких запасів законодавчо не врегульоване.
Думку ДПАУ з цього питання було викладено в
листах від 06.02.2007 р. № 2169/7/15-0217, від 29.03.2007 р. № 3046/6/15- 0316, п. 2 листа від 25.02.2008 р. № 3613/7/15-0217. п. 4.4 листа від 06.07.2009 р. № 14060/7/15-0217*. У них було зазначено, що включити витрати на придбання таких запасів до валових витрат при переході з єдиного податку на загальну систему оподаткування не можна. При цьому такі запаси не братимуть участі в перерахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. Винятком можуть бути лише запаси, витрати на придбання яких було включено до складу валових витрат, тобто запаси, придбані платником податку на прибуток до переходу на спрощену систему, що залишилися на момент повернення на загальну систему.* Див. ком. «ДПАУ узагальнила роз’яснення з питань застосування законодавства з податку на прибуток» // «БТ», 2009, № 29, с. 11.
При формальному підході положення
п. 5.9 можна трактувати таким чином. Але такий підхід несправедливий з точки зору механізму оподаткування прибутку підприємства, оскільки призводить до оподаткування доходу (усієї суми виручки без зменшення її на витрати, пов’язані з придбанням товарів).На наш погляд, як аргумент для включення таких запасів до перерахунку можна використовувати те, що в
п. 5.9 ідеться не про включення до валових витрат як про факт, що відбувся, а про витрати, що «включаються» до складу валових витрат у принципі, тобто про витрати, які відповідають вимогам п. 5.1 Закону про податок на прибуток.Якщо підприємство понесло витрати на придбання запасів (отримало їх не безкоштовно) і їх фактично використано в господарській діяльності платника податку на прибуток, то такі витрати слід було б урахувати при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток.
Однак, ураховуючи позицію головного податкового органу, відображати перехідні залишки в перерахунку за
п. 5.9 ми б не радили (якщо ви не готові відстоювати свої інтереси в суді). Якщо ж не хочеться конфліктувати з податківцями, то до моменту повернення на загальну систему таких запасів краще позбутися.Крім «прибуткових» податкових наслідків, слід звернути увагу на нюанси нарахування ПДВ підприємствами, що сплачували єдиний податок за ставкою 10 % і відповідно не були платниками ПДВ. Якщо підприємство після переходу на загальну систему оподаткування реєструватиметься платником ПДВ, то при продажу
всіх товарів (у тому числі й придбаних у період сплати єдиного податку) йому доведеться нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Таким чином, щодо перехідних запасів податкового кредиту немає, а податкові зобов’язання при їх продажу нараховуються на всю вартість товару.
Перехідні операції з продажу товарів (робіт, послуг) і податок на прибуток
Підприємство, будучи платником єдиного податку, відвантажило товари покупцю. Якщо оплата за такі товари надійде після переходу на загальну систему оподаткування, то чи потрібно буде включати отриману суму до складу валових доходів?
Оскільки відвантаження товарів єдиноподатником не має податкових наслідків до моменту отримання виручки, то таку оплату слід включити до складу валових доходів підприємства.
Зверніть увагу, що в цьому випадку валові доходи буде збільшено за другою подією (надходження грошових коштів на поточний рахунок), оскільки перша подія (відвантаження) відбувається в період перебування на спрощеній системі оподаткування.
Такий порядок визначення валових доходів не відповідає
п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток, що приписує збільшувати валові доходи за першою подією. Однак, на нашу думку, достатніх підстав для того, щоб не відображати валові доходи, теж немає. Адже в такому разі операція з продажу взагалі не обкладатиметься ні єдиним податком, ні податком на прибуток.Що стосується валових витрат, то податківці, відповідаючи на аналогічне запитання з оплатою, що надійшла за послуги, не заперечують проти включення до складу валових витрат, пов’язаних з продажем таких послуг, незважаючи на те, що їх було понесено єдиноподатником (див. консультацію в
журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 14, с. 34).Можна припустити, що в ситуації, яку ми розглядаємо, з надходженням виручки стосовно товарів податківці дотримуватимуться аналогічної позиції (адже принципової різниці між товарами та послугами тут немає), однак перш ніж уключати до валових витрат витрати, пов’язані з придбанням таких товарів, ми б рекомендували отримати індивідуальне податкове роз’яснення із цього приводу.
Підприємство, будучи платником єдиного податку, отримало від покупця передоплату за товари. Якщо відвантаження таких товарів відбудеться після переходу на загальну систему оподаткування, то чи потрібно їх вартість включати до валових доходів?
Отримана передоплата є об’єктом обкладення єдиним податком, тому при відвантаженні товарів після переходу на звичайну систему оподаткування не потрібно відображати валові доходи. Головним аргументом для такого висновку є те, що інакше збільшення валових доходів призведе до подвійного оподаткування тієї самої операції.
При цьому не повинно бути й валових витрат. Адже передоплачений покупцем товар може як перебувати в перехідних запасах продавця, так і придбаватися ним уже в період перебування на загальній системі.
Формально витрати на придбання такого товару (призначеного для відвантаження в рахунок авансу, отриманого єдиноподатником) підпадають під визначення
п. 5.1 Закону про податок на прибуток, оскільки такі товари призначені для використання в господарській діяльності. Однак податківці при перевірці навряд чи погодяться з валовими витратами, що не спричинили отримання валових доходів.Зауважимо, що в
останньому абзаці розділу III Методрекомендацій пропонується інший підхід. Там рекомендується платнику єдиного податку, який отримав суму авансу за укладеною угодою та сплатив відповідну суму єдиного податку, при переході на загальну систему оподаткування включити зазначену суму авансу до валового доходу і подати заяву до органу державної податкової служби про зменшення загальної суми єдиного податку на суму податку, нарахованого на суму авансу. Судячи з усього, такий підхід на практиці не прижився, в усякому разі, останнім часом податківці про нього не згадують навіть у своїх консультаціях.
Перехідні операції з придбання товарів (робіт, послуг) і податок на прибуток
Підприємство, будучи платником єдиного податку, отримало товари від постачальника. Якщо грошові кошти в оплату за такі товари буде перераховано після переходу на загальну систему оподаткування, то чи можна буде включити таку суму до складу валових витрат?
Якщо отримані товари використано в період перебування на спрощеній системі (вони не значаться в перехідних залишках), то для виникнення валових витрат за фактом оплати їх платником податку на прибуток немає підстав. Така оплата є другою подією в розумінні
п.п. 11.3.1 Закону про податок на прибуток і не спричинює виникнення валових витрат.Якщо ж отримані товари не використані єдиноподатником і значаться в залишках на момент переходу на загальну систему, то, на наш погляд, факт їх оплати може стати вагомим аргументом для врахування вартості таких товарів у перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток (див. другий розділ цієї статті «Перехідні запаси»). На відміну від ситуації з оплаченими в період роботи на єдиному податку перехідними запасами витрати на придбання таких (не оплачених єдиноподатником) товарів несе вже платник податку на прибуток, незважаючи на те, що факт оплати є другою подією. При продажу таких товарів виникнуть валові доходи, тому їх оплату логічно включити до валових витрат.Однак ще раз попередимо: навряд чи податківці погодяться з таким підходом. Тому перш ніж відобразити такі валові витрати і всупереч рекомендаціям ДПАУ включати перехідні запаси до перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток, слід спробувати отримати індивідуальне податкове роз’яснення або готуватися до відстоювання своєї позиції в суді.
Підприємство, будучи платником єдиного податку, перерахувало аванс постачальнику за товари. Якщо такі товари буде отримано від постачальника після переходу на загальну систему оподаткування, то чи можна буде включити їх вартість до складу валових витрат?
Перерахований постачальнику аванс (перша подія в операції придбання товарів) не впливає на базу обкладення єдиним податком.
Оскільки оприбуткування товарів у період перебування на загальній системі оподаткування є другою подією в операції з придбання товарів, тому відстояти те, що така операція є підставою для формування валових витрат за такою операцією, буде не просто. Причина в тому, що
п.п. 11.2.1 Закону про податок на прибуток приписує збільшувати валові витрати за першою подією.Виходить, що після продажу таких товарів у підприємства виникнуть лише валові доходи. Безумовно, це суперечить нормам
Закону про податок на прибуток у тій частині, яка передбачає, що об’єктом оподаткування є саме прибуток.Зауважимо, що в цій ситуації перехідних залишків немає, і відповідно «заборонні» роз’яснення ДПАУ не зовсім до неї підходять, тому є шанс отримати позитивне індивідуальне податкове роз’яснення із цього приводу.
Якщо одержувачем авансу є неплатник податку на прибуток або «нестандартний» платник цього податку, то проблем із формуванням валових витрат бути не повинно, оскільки згідно з
п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток за операціями з такими контрагентами валові витрати виникають за фактом отримання товарів (робіт, послуг), а не за першою подією.Розглянуті перехідні операції покажемо у вигляді таблиці (табл. 1).
Таблиця 1.
Перехідні операції при переході з єдиного податку на загальну систему| Спрощена система | Загальна система | |||
| перша подія | оподаткування | друга подія | оподаткування | |
| ВД | ВВ | |||
| Відвантажено товари | — | Отримано оплату | ВД* | —* |
| Отримано передоплату | ЄП | Відвантажено товари | — | —** |
| Отримано товари | — | Оплачено товари | — | —/ВВ*** |
| Перераховано передоплату звичайному платнику податку на прибуток | — | Отримано товари | — | —/ВВ **** |
| Перераховано передоплату неплатнику податку на прибуток або «нестандартному» платнику | — | Отримано товари | — | ВВ |
| * Оскільки операція не обкладалася ЄП, то під час надходження виручки потрібно збільшити ВД (за другою подією), хоча в законодавстві це прямо не передбачено. При цьому законних підстав для збільшення ВВ теж немає. Хоча в аналогічній ситуації з послугами є позитивні роз’яснення податківців. ** Якщо такі товари підприємство придбаватиме, будучи на загальній системі, то їх вартість не слід включати до складу ВВ (вони не компенсуються ВД), хоча прямої заборони в Законі про податок на прибуток немає. *** Оплата товарів, використаних єдиноподатником, не включається до ВВ. Якщо отримані товари залишаться в товарних запасах на момент переходу на загальну систему, то при їх продажу виникають ВД, тому їх оплату логічно включити до ВВ, але прямих законодавчих норм із цього приводу немає. **** Залізних аргументів на користь ВВ немає. При продажу товарів у підприємства виникнуть ВД. | ||||
Перехідні операції та ПДВ
Після переходу на загальну систему підприємство реєструється платником ПДВ. Якщо першу подію за операцією (відвантаження) проведено в період, коли підприємство не було зареєстроване платником ПДВ, то чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання за фактом отримання виручки вже будучи платником ПДВ?
Те, на якій системі оподаткування (спрощеній або загальній) перебуває платник ПДВ, не впливає на порядок обкладення ПДВ. Тому при переході на загальну систему оподаткування єдиноподатнику, який був платником ПДВ, жодних коректив до порядку формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ вносити не потрібно.
Якщо ж на загальну систему переходить 10 % єдиноподатник і обсяг оподатковуваних операцій передбачає обов’язкову реєстрацію його платником ПДВ, слід ураховувати, що
Закон про ПДВ надає право нараховувати податкові зобов’язання і формувати податковий кредит лише платникам ПДВ. Отже, за перехідними угодами, перша подія за якими припадає на період, коли єдиноподатник не був платником ПДВ, немає підстав нараховувати податкові зобов’язання після реєстрації платником ПДВ, але й розраховувати на податковий кредит також не варто. Розглянемо можливі варіанти (табл. 2).
Таблиця 2.
Перехідні операції та ПДВ| Спрощена система (єдиний податок за ставкою 10 %) | Загальна система | ||||
| перша подія | оподаткування | друга подія | оподаткування | ||
| ПЗ | ПК | ПЗ | ПК | ||
| Неплатник ПДВ | Платник ПДВ | ||||
| Відвантажено товари | — | — | Отримано оплату | —* | — |
| Отримано передоплату | — | — | Відвантажено товари | —* | — |
| Отримано товари від платника ПДВ | — | — | Оплачено товари | —** | —*** |
| Перераховано передоплату платнику ПДВ | — | — | Отримано товари | —** | —*** |
| * Оскільки першу подію здійснено неплатником ПДВ, то заключна операція не підлягає обкладенню ПДВ. Платник ПДВ не може за такою операцією виписати податкову накладну і видати її покупцю (див. листи ДПАУ від 30.05.2005 р. № 10517/7/15-1217 і від 15.03.2007 р. № 1192/Б/17-0415). ** При подальшому продажу таких товарів виникнуть валові доходи і податкові зобов’язання на загальних підставах. *** На момент здійснення першої події покупець не був платником ПДВ, тому продавець не може видати йому податкову накладну (її виписано кінцевому споживачу). | |||||
Повернення після переходу з єдиного податку на загальну систему
ЦКУ
передбачає низку підстав, за наявності яких придбаний товар може бути повернено продавцю.Так, у
ч. 2 ст. 678 ЦКУ передбачено, що в разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути або усунення яких пов’язане з непропорційними витратами чи витратами часу) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених грошових коштів.Крім того, у
ч. 2 ст. 697 ЦКУ передбачено право продавця вимагати від покупця повернути товар, якщо останній прострочив оплату товару.Слід звернути увагу, що при поверненні товару незалежно від причин сторони договору не міняються місцями, оскільки при цьому зворотного продажу не відбувається.
Підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % відвантажило товар та отримало за нього оплату. Після переходу на загальну систему оподаткування і реєстрації платником ПДВ покупець повертає придбаний товар, а підприємство повертає грошові кошти, отримані раніше за товар.
Будучи платником єдиного податку, підприємство зобов’язане нарахувати і сплатити до бюджету в установлені строки єдиний податок з виручки, отриманої від продажу товарів.
Перейшовши на загальну систему оподаткування, продавець стає платником податку на прибуток. Тому на момент виникнення підстав для коригування суми виручки єдиноподатника (повернення виручки) він уже не є платником єдиного податку. Отже, повернувши виручку покупцю, продавець не може відкоригувати суму нарахованого єдиного податку, адже за такий період він уже не подає
Розрахунок єдиного податку.Подавати уточнюючий розрахунок за період, коли було отримано виручку, теж немає підстав, оскільки в тому періоді були всі підстави для нарахування єдиного податку, тож таке нарахування не є помилковим і на момент повернення (немає помилки, яку можна виправити).
Питання відображення у складі валових доходів або витрат такого повернення законодавчо не врегульоване, тому, на наш погляд, спеціальну норму, передбачену
п. 5.10 Закону про податок на прибуток, у цій ситуації застосувати не можна через те, що продаж товару здійснювався єдиноподатником і до валових доходів не включався.При подальшому продажу поверненого товару в підприємства виникнуть валові доходи. А от підстав для відображення вартості повернених товарів у складі валових витрат (відповідно і в перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток) немає, оскільки операція повернення не є операцією купівлі-продажу.Первісно продаж товару здійснювався неплатником ПДВ, отже, при його поверненні від покупця продавець хоча і є платником ПДВ, але не може виписати розрахунок коригування в порядку, передбаченому
п. 4.5 Закону про ПДВ. Зазначений пункт передбачає коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань при зміні кількісних або вартісних показників поставлених товарів. Оскільки при продажу товарів податкові зобов’язання не нараховано, то при поверненні таких товарів податкові зобов’язання не може бути відкориговано.Єдиний
спосіб частково уникнути негативних наслідків — удатися до невеликих хитрощів та оформити операцію як купівлю товару в колишнього покупця. Але тут без доброї волі контрагента не обійтися (для нього така операція не завжди вигідна).
Підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % відвантажило товар, але грошові кошти за нього не отримало. Після переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ покупець повертає придбаний товар постачальнику.
Загалом ця ситуація відрізняється від попередньої лише тим, що відвантаження товару не є базою обкладення єдиним податком, отже, єдиний податок не нараховувався при відвантаженні.
В усьому іншому підстави для некоригування валових доходів і ПДВ щодо повернених товарів аналогічні попередній ситуації, відмінність полягає тільки в тому, що продавець не повертає грошові кошти покупцю, але при цьому в останнього погашається кредиторська заборгованість перед постачальником.
Підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % отримує передоплату за товар, який має намір поставити в майбутньому. Після переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ продавець повертає передоплату покупцю.
Будучи платником єдиного податку, підприємство зобов’язане нарахувати єдиний податок з отриманого авансу.
Після повернення авансу стає очевидним, що продажу товару за цією операцією немає, отже, отриманий аванс не є виручкою від продажу продукції та включення його до бази обкладення єдиним податком є необґрунтованим. Але обставини для такої зміни статусу виникають лише в момент повернення — коли підприємство вже не є платником єдиного податку і не може це зробити в поточній звітності.
Можна спробувати відкоригувати суму єдиного податку шляхом подання уточнюючого розрахунку, однак податківці не приймають уточнюючі розрахунки щодо податків, які підприємство вже не сплачує.
У цьому випадку можна провести аналогію з неможливістю подання уточнених розрахунків з ПДВ після переходу на єдиний податок за ставкою 10 %, про що неодноразово висловлювалася ДПАУ (див.
листи від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316 і від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117).Що стосується коригування валових доходів і податкових зобов’язань з ПДВ, то, як і в попередніх двох ситуаціях, підстав для цього немає.
Підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % придбало товар і сплатило за нього грошові кошти. Після переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ придбаний товар повертається продавцю, а грошові кошти, сплачені раніше за товар, повертаються покупцю.
Операції з придбання товару єдиноподатником не впливають на базу обкладення єдиним податком.
Що стосується відображення у складі валових доходів вартості повернених товарів та коригування сум ПДВ, то, як і в попередніх трьох розглянутих питаннях цього розділу, підстав для таких коригувань немає.
Аналогічні висновки будуть і в тому випадку, якщо операція була неповною (отримано товар або перераховано передоплату).
Таким чином, повернення товарів, придбаних єдиноподатником, після переходу на загальну систему оподаткування не спричинює жодних податкових наслідків.
Для наочності покажемо результати нашого аналізу у вигляді таблиці 3 (див. табл. 3 на с. 33).
Таблиця 3.
Повернення товарів після переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну| Спрощена система (єдиний податок 10 %) | Загальна система | ||
| подія | оподаткування | подія | податкові наслідки |
| Продано товар та отримано грошові кошти | ЄП | Отримано повернений товар від покупця і перераховано грошові кошти | 1. Не можна відкоригувати нараховану суму єдиного податку. 2. Така операція не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати. 3. Повернені товари не беруть участі в розрахунку приросту-убутку товарних запасів. 4. Якщо надалі такий товар продається, то валові доходи і податкові зобов’язання з ПДВ виникають у загальному порядку (при цьому валових витрат і податкового кредиту немає) |
| Відвантажено товар | — | Отримано повернений товар від покупця | 1. Така операція не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати. 2. Повернені товари не беруть участі в розрахунку приросту-убутку товарних запасів. 3. Якщо надалі такий товар продається, то валові доходи і податкові зобов’язання з ПДВ виникають у загальному порядку (при цьому валових витрат і податкового кредиту немає) |
| Отримано передоплату | ЄП | Суму передоплати повернено покупцю | 1. Не можна відкоригувати нараховану суму єдиного податку. 2. Така операція не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати |
| Придбано товар | — | Повернення товару продавцю | 1. Така операція не впливає ні на валові доходи, ні на валові витрати. 2. Товари, що повертаються, не беруть участі в розрахунку приросту-убутку товарних запасів |
Отже, ми розглянули низку ситуацій, що можуть виникнути в період переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Очевидно, що залишків товарів на момент переходу краще позбутися і краще здійснити можливі повернення товару до такого переходу, щоб уникнути додаткових податкових витрат. Але в житті треба бути готовим до будь-яких ситуацій.
