ВИКУП ОРЕНДОВАНОЇ ЗЕМЛІ:
з якого моменту не потрібно сплачувати орендну плату
Лист Державної податкової адміністрації України від 23.09.2009 р. № 20650/7/15-0717
«Про плату за землю»
Лист
ДПАУ, що коментується, присвячено адмініструванню плати за землю. Цього разу її увагу привернула ситуація, коли діючий орендар державної чи комунальної землі викуповує орендовану земельну ділянку в приватну власність.Складність тут полягає в тому, щоб визначити момент, з якого обов’язок зі сплати орендної плати переходить в обов’язок зі сплати земельного податку. Радує, що, аналізуючи цю ситуацію, ДПАУ не обмежилася одним лише цитуванням норм чинного законодавства, а й цілком конкретно резюмувала їх, що не тільки дає відповідь на безпосередньо поставлене запитання, а й надає нам деякі інші можливості.
Отже, на думку ДПАУ, сплачувати орендну плату за земельну ділянку, яка викуповується, слід до моменту держреєстрації права власності на земельну ділянку, яка на підставі прямої норми —
ст. 125 Земельного кодексу України — є моментом виникнення права власності на цю ділянку (див. на с. 7 «До якого моменту сплачувати орендну плату»).
| До якого моменту сплачувати орендну плату Витяг із листа, що коментується «Враховуючи наведене, у разі якщо суб’єкт господарювання викуповує орендовану ним земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, при цьому договір оренди землі у встановленому законодавством порядку не розірваний, то такий суб’єкт буде сплачувати земельний податок з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, якщо інше не передбачено договором купівлі-продажу цієї земельної ділянки». |
Ми повністю згодні як з таким висновком ДПАУ, так і з
аргументацією, яку було використано для його обґрунтування. Дійсно, ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV установлює, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі об’єднання в одній особі власника землі та орендаря. Як ви розумієте, таке об’єднання не може відбутися раніше, ніж право власності на земельну ділянку виникне в її орендаря. А на підставі згаданої ст. 125 ЗКУ це можливе тільки після держреєстрації права власності.Безумовно, усе викладене справедливе тільки в разі, коли до моменту реєстрації права власності договір оренди земельної ділянки не буде припинено в будь-який інший спосіб (наприклад, мине строк оренди земельної ділянки або договір оренди буде розірвано за взаємною згодою сторін).
Однак це не все, чим вартий нашої уваги
лист, що коментується. У наведеній цитаті ДПАУ порушила не тільки питання про момент, з якого сплата орендної плати стає необов’язковою, а й питання про момент, з якого виникає обов’язок зі сплати земельного податку. Причому земельного податку за придбані земельні ділянки з державної та комунальної власності.Значущість цього полягає в тому, що раніше ДПАУ називала зовсім іншу дату початку сплати земельного податку — дату винесення місцевою радою рішення про передачу земельної ділянки у власність. Зокрема, такі висновки було зроблено нею в
листі від 14.05.2009 р. № 9954/7/15-0717*. Справедливості заради нагадаємо, що Держкомзем не погоджувався з таким підходом і висловлювався з цього питання аналогічно тому, як висловлюється ДПА у листі**, що коментується.* Наш коментар до цього листа див. у «БТ», 2009, № 24, с. 10.
** Див., наприклад, наш коментар до листа Держкомзему від 26.06.2009 р. № 7949/17/11-09 у «БТ», 2009, № 34, с. 9.
Що ж ми маємо сьогодні: просто описку/помилку працівників ДПАУ або все-таки зміну позиції?
Ми схильні віддати перевагу другому висновку — податківці змінили свою позицію.І незважаючи на те, що явно виражені фіскальні ноти більш ранніх роз’яснень викликають побоювання, вважаємо: лист, що коментується, як мінімум відкриває шлях до застосування правила про конфлікт інтересів, передбаченого п.п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, і суттєво полегшує спори з податковими органами. Адже з появою листа, що коментується, з упевненістю можна стверджувати про наявність неоднозначності в застосуванні працівниками податкової служби тих самих норм Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ.
