Облік сезонної заміни шин
Підприємство замінило літні шини на зимові. Як правильно відобразити заміну шин у податковому обліку?
(м. Маріуполь)
Одним з видів робіт з підготовки автомобіля до зими є заміна літніх шин на зимові. Така заміна в основному відбувається під час сезонного технічного обслуговування автотранспортних засобів, яке проводиться відповідно до
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102 (далі — Положення № 102).Але якщо уважно розглянути перелік робіт, які необхідно проводити при сезонному технічному обслуговуванні (він наведений у додатку В до
Положення № 102), то можна помітити, що заміна шин не включена до цього переліку. У той же час відповідно до п. 3.19 Положення № 102 операції щодо заміни шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення.З огляду на те, що перелік, який наведено у
Положенні № 102, не є вичерпним, заміну шин можна пов’язати з технічним обслуговуванням як роботи з підтримання автомобіля в робочому стані.Є два варіанти обліку заміни шин:
1) перший варіант ґрунтується на тому, що вартість зимових шин ураховується
у складі вартості автомобіля. При використанні цього варіанта операції щодо встановлення шин на автомобіль та повернення замінених шин на склад не будуть впливати на податковий та бухгалтерський облік. А рух таких шин відображають тільки у Картці обліку роботи автомобільної шини;2) другий варіант — шини обліковуються
окремо від автомобіля у складі запасів. Цей варіант, у свою чергу має два підходи до відображення заміни шин в податковому обліку.Згідно з
першим (ми прихильники саме цього підходу) при встановленні придбаних шин на автомобіль їх необхідно виключити за перерахунком за п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток). У цьому випадку підприємство фактично збільшить валові витрати за шинами у періоді встановлення їх на автомобіль, а подальше повернення таких шин на склад навесні та повторне встановлення на автомобіль наступної осені не буде впливати на податковий облік.Другий підхід
передбачає, що шини враховують у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток доти, доки вони не зносяться. При цьому фактичні валові витрати щодо шин підприємство отримає тільки після того, як закінчиться строк експлуатації. І хоча податківці прямо про це не зазначають, «натяки» на такий підхід можна зустріти у їх консультаціях (див., наприклад, «Вісник податкової служби України», 2004, № 18).Варто також звернути увагу на те, що у випадку коли
заміна шин відбувається у зв’язку з їх непридатністю для експлуатації з пробігом нижче норми, то таку заміну підприємство має відносити не до технічного обслуговування, а до ремонту. Про це неодноразово зазначали податківці у консультаціях у журналі «Вісник податкової служби України», 2002, № 46; 2004, № 18 та 2006, № 14. А отже, витрати на заміну таких шин можна відносити до складу валових витрат тільки у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду (п.п. 8.7.1 Закону про податок на прибуток).
Сергій ДЕЦЮРА