Актуальні питання з ПДВ: відповідає ДПАУ, коментує редакція

Сутність роз’яснень ДПАУ

Позиція (коментар) редакції

1

2

1. ЗВІТНІСТЬ З ПДВ

1.1. До декларації за який звітний період слід перенести від’ємне значення ПДВ, сформоване у квартальній декларації, якщо в середині такого кварталу платник переходить на місячний звітний період?

Якщо платник ПДВ у середині кварталу (наприклад, у лютому — другий місяць кварталу) перевищив допустимий обсяг оподатковуваних операцій (300 тис. грн.), а за результатами квартальної декларації (за січень — перший місяць кварталу) виникло від’ємне значення, то такий платник подає:

— до 20 березня — декларацію за лютий;
— до 20 квітня — декларацію за березень;
— до 10 травня — декларацію за I квартал (у ній буде відображено показники тільки за січень), у рядку 22.2 буде відображено від’ємне значення ПДВ;
— до 20 травня — декларацію за квітень, до рядка 23.1 якої слід перенести показник рядка 22.2 декларації за I квартал

Отже, ДПАУ пропонує визначати «наступний звітний період» виходячи зі строку подання звітності, а не в календарній черговості. З такою позицією слід погодитися, адже для того, щоб врахувати від’ємне значення в наступній декларації, його спочатку потрібно задекларувати

1.2. Як відображається в декларації з ПДВ операція з продажу легкового автомобіля?

Згідно з п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ* під час придбання легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, суми ПДВ, сплачені постачальнику, не включаються до складу податкового кредиту. У разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів та продажу його як товару до складу податкового кредиту може бути віднесено частину суми ПДВ, нарахованої (сплаченої) під час придбання такого автомобіля. Частина «дозволеного» податкового кредиту має відповідати незамортизованій частині вартості автомобіля, але не вище рівня звичайної ціни, що склалася на момент продажу

З точки зору справедливості з такою позицією ДПАУ можна погодитися. Те, що ДПАУ підтвердила свою позицію, раніше викладену в листі від 05.11.2008 р. № 22622/7/16-1517-21**, дозволяє сподіватися, що ця ліберальна позиція податківців не зміниться найближчим часом. Хоча, чітко кажучи, у Законі про ПДВ нічого не йдеться про можливість відновлення податкового кредиту щодо легкових автомобілів. Та і власне механізм розподілу (виходячи із залишкової вартості) нічим не регламентується. У зв’язку з цим платникам ПДВ, які при продажу легкового автомобіля як товару бажають відновити податковий кредит з ПДВ, рекомендуємо отримати в місцевій податковій інспекції індивідуальне податкове роз’яснення

* Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

** Див. ком. «Легковий автомобіль: доля податкового кредиту з ПДВ при його продажу» // «БТ», 2009, № 3, с. 10.

1.3. Як заповнити графу 2 (звітний період, в якому виникла сума від’ємного значення) додатка 2 до декларації з ПДВ?

У графі 2 додатка 2 до декларації з ПДВ указується звітний період, в якому виникло від’ємне значення ПДВ. Отже, для платників, які звітують щомісяця, зазначаються місяць та рік (наприклад, 05.2009, 07.2009), а для платників, які подають квартальну звітність з ПДВ, — квартал та рік (наприклад,
I квартал 2009 року, II квартал 2009 року)

Дійсно, якщо виходити з форми додатка 2 до декларації з ПДВ, то у графі 2 слід зазначати звітний період, а для квартальників та місячників він різний

1.4. Як відобразити в декларації з ПДВ повернення товарів чи передоплати за непоставлені товари (послуги), операції з поставки яких оподатковуються за ставкою 0 % (ряд. 2.2)?

При поверненні товарів чи передоплати за непоставлені товари, операції з поставки яких оподатковуються за ставкою 0 % та відображаються в ряд. 2.2 декларації, постачальнику необхідно відобразити зменшення обсягу поставки у графі А рядка 8.3 декларації (у графі Б ставиться прокреслення). Разом з декларацією подається Розрахунок коригування до декларації*, в якому заповнюються колонки 2 — 7 та 9 розділу I і довідка в довільній формі з поясненням змісту коригування.
Якщо в періоді, показники якого коригуються, крім операцій, що оподатковуються за ставкою 0 %, здійснювалися звільнені операції чи операції, що не є об’єктом оподаткування, то при поверненні товарів такий платник зобов’язаний переглянути частку використання придбаних ним товарів в оподатковуваних операціях. Отже, переглядається частка використання товарів в оподатковуваних операціях у періоді первісної поставки, а не в періоді коригування

Коригування податкових зобов’язань постачальника при поверненні товарів провадиться на підставі п. 4.5 Закону про ПДВ, а при поверненні передоплати — на підставі п. 3.1 Закону про ПДВ (у цьому випадку немає об’єкта обкладення ПДВ). У декларації з ПДВ повернення передоплати логічніше відобразити в рядку 8.4. Щодо заповнення Розрахунку коригування до декларації зауважимо, що колонку 8 призначено для викладення причин коригування, і при її заповненні, на нашу думку, немає потреби подавати додаткову довідку з аналогічною інформацією, як рекомендує ДПАУ.
Із необхідністю перерозподілу податкового кредиту щодо придбаних товарів у зв’язку зі зміною частки використання товарів у оподатковуваних операціях, як пропонує ДПАУ, ми також не згодні. Адже повернення товарів чи передоплати не змінює сутності первісної операції. Це не виправлення помилки попереднього періоду, а зміна умов договору в момент повернення**

* Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість — додаток 1 до декларації (форму затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166).

** Докладніше про порядок такого розподілу див. у «Темі тижня» «Розподіл «вхідного» ПДВ» // «БТ», 2009, № 9, с. 38.

1.5. Який порядок виправлення помилок, допущених у Розрахунку коригування до податкової накладної?

Оскільки Розрахунок коригування до податкової накладної є невід’ємною частиною податкової накладної, то виправлення помилок у ньому не допускається. Виправлення помилок провадиться шляхом складання нового Розрахунку коригування до податкової накладної з урахуванням помилкових коригувань

Дійсно, Порядок № 165* не передбачає можливості складання розрахунку коригування до раніше виписаного Розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, потрібно скласти ще один Розрахунок коригування до податкової накладної так, щоб сумарні коригування (за двома розрахунками) дали правильний підсумковий результат

* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

1.6. Чи може платник при формуванні податкових зобов’язань урахувати розрахунки коригування до податкової накладної, виписані в попередніх періодах, але не відображені в деклараціях?

Постачальник, який склав Розрахунок коригування до податкової накладної, зобов’язаний урахувати результати таких коригувань у складі податкових зобов’язань і водночас відобразити їх у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.
Якщо це своєчасно не зроблено, то це розцінюється як допущена помилка, виправити яку можна за допомогою Уточнюючого розрахунку або відобразивши таку помилку в поточній декларації.
Крім того, ДПАУ нагадала, що згідно з п. 2 розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р нарахування податкового кредиту за податковою накладною, отриманою в попередніх періодах, є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки*

Із тим, що Розрахунки коригування до податкової накладної, не відображені в декларації в періоді їх виписування (отримання), слід розглядати як помилки, ми повністю згодні.
Додамо, що «запізніле» коригування податкових зобов’язань постачальника має відображатися в рядку 8.1 декларації з ПДВ** або в рядку 2 Уточнюючого розрахунку. Відповідно покупець «запізніле» коригування податкового кредиту має відобразити в рядку 16.1 декларації з ПДВ або в рядку 3 Уточнюючого розрахунку. Якщо така помилка призвела до недоплати до бюджету, то необхідно буде нарахувати ще й 5 % штраф.
А от із тим, що несвоєчасне відображення Розрахунку коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту є підставою для проведення позапланової перевірки, ми не можемо погодитися. Справа в тому, що в Законі № 509*** немає такої підстави для проведення позапланової виїзної перевірки

* Судячи з усього, ДПАУ вважає, що несвоєчасне відображення у складі податкового кредиту Розрахунку коригування до податкової накладної теж є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

** Докладніше див. статтю «Помилки з ПДВ: виправляємо разом через поточну декларацію» // «БТ», 2009, № 50, с. 35.

*** Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.

2. РЕЄСТРАЦІЯ ТА АНУЛЮВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПДВ

2.1. Чи має право особа, добровільно зареєстрована платником ПДВ, подати заяву на анулювання ПДВ-реєстрації раніше ніж через 24 календарні місяці з моменту реєстрації, якщо обсяг оподатковуваних операцій за 12 календарних місяців менше 300 тис. грн.?

На думку ДПАУ, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ приймається на підставі заяви платника або з ініціативи податкового органу (незалежно від того, чи добровільно здійснювалася така реєстрація) тільки при виконанні умов, визначених у п. 9.8 Закону про ПДВ

Отже, анулювання ПДВ-реєстрації на підставі заяви платника можливе в разі, якщо до місяця, в якому подається така заява, він зареєстрований протягом більше ніж 24 календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн.* (п.п. «а» п. 9.8 Закону про ПДВ).
Виходить, що «добровільні» платники ПДВ не можуть подати заяву про анулювання ПДВ-реєстрації раніше ніж через 24 місяці з моменту реєстрації, крім випадку, коли в них протягом 12 поточних календарних місяців узагалі не було оподатковуваних операцій (у цьому випадку анулювання здійснюється на підставі п.п. «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ)

* Докладніше див. у статті «Анулювання ПДВ-реєстрації, або Як правильно попрощатися зі статусом платника ПДВ» // «БТ», 2008, № 42, с. 31.

2.2. Чи може юридична особа, створена в результаті перетворення, виправити помилки, допущені її попередником?

Якщо юридична особа, створена в результаті перетворення (дата держреєстрації юридичної особи не змінилася), отримала Свідоцтво платника ПДВ за процедурою перереєстрації, тобто у Свідоцтві не змінилася дата реєстрації платника ПДВ, то відкоригувати помилки попередника можна.
Якщо дата держреєстрації юридичної особи змінилася і відповідно здійснено анулювання ПДВ-реєстрації попередника та реєстрацію нового платника ПДВ, то виправити помилки не можна

Ми повністю згодні з такою позицією ДПАУ

2.3. Як у податковому обліку продавця відобразити операцію з повернення товарів покупцем, якщо у проміжку часу від поставки товару до його повернення продавця було виключено з Реєстру платників ПДВ, а потім знову зареєстровано платником ПДВ?

У продавця така операція не відображається в податковому обліку. У свою чергу, покупець — платник ПДВ на підставі п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту, сформованого щодо повернених товарів, у зв’язку з тим, що такі товари не використовуються в господарській діяльності. Відображається таке коригування в рядку 16.4 «Інші випадки» декларації з ПДВ

Дійсно, навіть якщо після анулювання ПДВ-реєстрації продавця буде проведено повторну реєстрацію його платником ПДВ, він не може виписати Розрахунок коригування до податкової накладної, оскільки з точки зору Закону про ПДВ це два різні платники.

А от із приводу коригування покупцем податкового кредиту слід зауважити, що така ситуація не підпадає під дію п. 4.5

Закону про ПДВ (продавець не може надати Розрахунок коригування до податкової накладної). Крім того, стверджувати, що повернені товари було придбано не для використання в господарській діяльності, на наш погляд, теж некоректно, оскільки в абзаці другому п.п. 7.4.1 Закону про ПДВ ідеться про мету придбання, а не про фактичне їх використання.
Коректніше в цій ситуації нарахувати податкові зобов’язання (без надання податкової накладної продавцю) та відобразити їх у рядку 1 декларації на підставі

3. ОСОБЛИВОСТІ ПДВ-ОБЛІКУ У ФІЛІЙ

3.1. Чи повинні податкові накладні, отримані філією чи структурним підрозділом, яким делеговано право їх виписування, передаватися на зберігання головному підприємству?

Зареєстрованим платником ПДВ є головне підприємство, а не філія чи структурний підрозділ. Тому податкові накладні, отримані такою філією чи структурним підрозділом, повинні зберігатися в головного підприємства

Цілком справедливо. Якщо головне підприємство делегувало право виписування податкових накладних філії, то це означає, що воно частково переклало на неї облік ПДВ. Але при цьому сплачувати ПДВ за результатами діяльності має головне підприємство. Його перевірятимуть, а отже, у нього повинні зберігатися отримані податкові накладні

3.2. Чи має право головне підприємство — платник ПДВ виписати Розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної філією, реєстрацію якої платником ПДВ анульовано?

Ні. Розрахунок коригування до податкової накладної складається виключно продавцем — платником ПДВ. У ньому вказуються індивідуальний податковий номер продавця та його номер Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Після анулювання реєстрації філії як окремого платника ПДВ головне підприємство не має права складати розрахунок коригування до податкової накладної, яку було раніше виписано філією

На жаль, цьому твердженню нема чого протиставити. Це питання актуальне в межах того, що з 01.01.2009 р. ДПАУ наполягає на анулюванні реєстрації філій як самостійних платників ПДВ, оскільки філії не мають статусу юридичної особи. Якщо філія самостійно здійснює поставку товарів (послуг) і провадить розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входить така філія, може тільки делегувати їй право виписування податкових накладних (п. 2 Порядку № 165)

* Порядок ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

3.3. Чи має право філія, якій делеговано право виписування податкових накладних, відображати отримані податкові накладні в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, якщо в реквізиті «Місцезнаходження покупця» зазначено тільки адресу головного підприємства?

Так, має. Головне, щоб у полі

Аналогічний висновок було зроблено у листі ДПАУ від 05.06.2009 р. № 6703/5/16-1516. Також зауважимо, що саме такий порядок виписування податкових накладних ДПАУ рекомендує філіям при виписуванні податкових накладних (листи від 27.01.2006 р. № 1540/7/16-1117, від 12.02.2009 р. № 1574/5/16-1516, від 02.03.2009 р. № 2647/6/16-1516-26, від 06.04.2009 р. № 124/7/16-1517). Зокрема, ДПАУ наполягає, що в полі

4. ОСОБЛИВОСТІ ПДВ-ОБЛІКУ ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ

4.1. Який порядок виписування податкових накладних у разі отримання передоплати за частину товарів з великою номенклатурою та подальшим відвантаженням решти товарів з тією ж номенклатурою?

Податкові накладні виписуються окремо на суму передоплати з визначенням переліку сплачених товарів та окремо на товари, відвантажені в обсягах, які не враховано в першій податковій накладній. За потреби після здійснення поставки та оплати всієї номенклатури за договором можна оформити розрахунок коригування кількісних або вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних

Усе правильно. У податковій накладній слід зазначати повний перелік товарів, що продаються (виконаних робіт, наданих послуг). Це правило діє навіть у разі, коли цей перелік може містити десятки і навіть сотні найменувань товарів. Також зауважимо, що ДПАУ в листі від 05.11.2009 р. № 24378/7/16-1517-16 уточнює: на дату отримання передоплати продавець має виписати податкову накладну авансового платежу (із зазначенням повної номенклатури поставки та кількості — виходячи з відсотка авансового платежу).

Якщо надалі сума поставки перевищуватиме суму отриманого авансу, то податкова накладна виписується на суму такого перевищення. У ній указуються повна номенклатура товарів, а кількість товарів — виходячи з відсотка неоплаченої частини таких товарів

4.2. Операції з гарантійної заміни товару. Як їх відобразити в податковому обліку з ПДВ?

У разі зміни ціни в результаті гарантійної заміни товару продавець має право на коригування податкових зобов’язань («+» або «-» залежно від того, як змінилася ціна) і на виписування Розрахунку коригування до раніше виданої податкової накладної. При цьому якщо покупцем товарів є неплатник ПДВ, то обидва примірники Розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця

Усе правильно. Додамо лише, що результат такого коригування слід відобразити в Реєстрі отриманих та виданих накладних і в декларації з ПДВ у ряд. 8.3 з відповідним знаком («+» або «-»)

4.3. Чи має право емітент корпоративних прав — платник ПДВ декларувати бюджетне відшкодування при ввезенні на митну територію України основних фондів як внесок до статутного фонду?

ПДВ, сплачений при ввезенні на митну територію України основних фондів як внеску до статутного фонду, підлягає відшкодуванню

Редакція з висновком ДПАУ згодна. Аналогічної думки ДПАУ дотримується в листі від 19.06.2008 р. № 12463/7/16-1517-08

4.4. Який порядок формування податкового кредиту, якщо товари (послуги) придбавалися в період, коли платник
здійснював як оподатковувані, так і звільнені від ПДВ операції, а податкові накладні отримано із запізненням у період здійснення тільки оподатковуваних операції?

Платник ПДВ має здійснити коригування податкового кредиту попередніх періодів. При цьому слід орієнтуватися на операції того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається)

Ми з таким підходом не згодні. Якщо податкову накладну було отримано із запізненням, то право на збільшення податкового кредиту виникає в податковому періоді її отримання (п.п. 7.5.1 Закону про ПДВ). Отже, підстав для збільшення податкового кредиту попередніх періодів чи його коригування в такій ситуації немає (немає помилки, яку платник може виправити)

4.5. На яку дату виникають податкові зобов’язання і податковий кредит при наданні послуг за договором доручення, що фінансується за рахунок бюджетних коштів?

У разі придбання товарів (робіт, послуг) за договором доручення дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту повіреного і довірителя визначається відповідно до п. 4.7 Закону про ПДВ. Це правило поширюється і на випадок надання послуг за договором доручення за рахунок бюджетних коштів

Редакція згодна з висновками ДПАУ. Нагадаємо, що відповідно до п. 4.7 Закону про ПДВ за договором доручення на придбання товарів (послуг) датою збільшення податкового кредиту в повіреного вважається дата перерахування коштів на користь продавця таких товарів (послуг), а датою збільшення податкових зобов’язань — дата передачі таких товарів (послуг) довірителю.
Крім того, слід зауважити: спеціальну норму п.п. 7.3.5 Закону про ПДВ, що передбачає виникнення податкових зобов’язань продавця за касовим методом при поставці товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у цьому випадку застосувати не можна, адже постачальник отримує грошові кошти від посередника-повіреного

4.6. Чи включається до бази обкладення ПДВ сума процентів, сплачена за товарним кредитом?

База обкладення ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором

Усе правильно. На вартість відвантажених товарів за датою їх відвантаження в загальному порядку за нормами п.п. 4.1 Закону про ПДВ нараховуються податкові зобов’язання. Проценти також обкладаються ПДВ як плата за послугу за товарним кредитом. Крім того, на наш погляд, момент виникнення податкових зобов’язань за товарно-кредитними процентами визначається за першою подією, що настала раніше: або за датою нарахування процентів, або за датою їх сплати. Відповідно саме на цю дату виписується і податкова накладна. А от у ДПАУ, здається, інша точка зору. Вона вважає, що податкові зобов’язання за процентами виникають на дату відвантаження товару (п. 26 листа ДПАУ від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317 та від 04.11.2005 р. № 22156/7/16-1517-26). Докладніше про продаж товарів у кредит можна дізнатися зі статті «Продаж товарів у кредит: як правильно оформити
і відобразити в обліку» // «БТ», 2009, № 36, с. 38

4.7. Який порядок обкладення ПДВ вартості операцій з реалізації путівок підприємством своїм працівникам, якщо частина путівки частково оплачується за рахунок Фонду соціального страхування, а частково — працівником?

Операції з надання (реалізації) путівок на санаторно-курортне лікування членам профспілки та членам їх сімей є об’єктом обкладення ПДВ і підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20 % незалежно від того, здійснюється реалізація таких путівок безкоштовно чи з повною або частковою компенсацією, і незалежно від джерела оплати вартості путівок. Як виняток звільняються від обкладення ПДВ операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України осіб віком до 18 років

Редакція згодна з думкою ДПАУ. Поставку «дитячих путівок» звільнено від обкладення ПДВ. У податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на п.п. 5.1.9 Закону про ПДВ. А от поставка путівок на лікування підлягає обкладенню ПДВ за ставкою 20 %. Для визначення бази оподаткування в разі безоплатної поставки чи поставки за цінами, які більше ніж на 20 % нижчі за звичайну ціну, використовуватимуться звичайні ціни. Аналогічної думки ДПАУ дотримується в листі від 12.08.2008 р. № 16346/7/16-1517-26

4.8. Чи звільняються від обкладення ПДВ операції з поставки зошитів і навчальних посібників?

Відповідно до п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ звільняються від обкладення ПДВ операції з поставки учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва.
До навчальних посібників належать: загальний зошит на 48, 60, 80, 96 аркушів (ДСТ 13309-90), зошит для малювання (шкільний) (ТУ 13-028-1020-01-89), набір для першокласника (ТУ 29 УРСР 9-80), набір картону для ручної праці (шкільний) (ТУ-578/29-92-86), папка для шкільних зошитів 185 х 225 (ДСТ 81-53-78), папка для креслення (шкільна чи учнівська) (ДСТ 81-53-78). При відповідності навчальних посібників та зошитів вимогам зазначених вище технічних умов операції з їх продажу звільняються від ПДВ

Усе правильно. Додамо тільки, що при заповненні графи 3 Звіту про суми пільг в оподаткуванні (ф. № 1-ПП) слід зазначити код пільг — 14010083. А при заповненні рядка 4 декларації з ПДВ (обсяг операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про ПДВ), до декларації необхідно долучити довідку довільної форми, засвідчену підписом керівника чи головного бухгалтера і печаткою (або підписом ФОП — платника ПДВ). У цій довідці вказується вид операції та п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ, відповідно до якого таку операцію звільнено від оподаткування

4.9. Чи обкладаються ПДВ операції з поставки товарів на митній території України нерезидентом, в якого немає представництва?

Операції з поставки товарів, основних засобів, що знаходяться на митній території України (без фактичного ввезення їх на територію України), нерезидентом резиденту є об’єктом обкладення ПДВ. Платником ПДВ за такими операціями виступатиме представництво, яке має бути зареєстроване платником ПДВ у порядку, визначеному ст. 9 Закону про ПДВ

Здається, ДПАУ наполягає на реєстрації платником ПДВ представництва нерезидента незалежно від обсягу оподатковуваних операцій. Ми вважаємо, що представництво-нерезидент може не реєструватися платником ПДВ доти, доки за останні 12 календарних місяців сукупно обсяг операцій з поставки товарів (послуг) не перевищить 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). Лише після такого перевищення представництво зобов’язане зареєструватися платником ПДВ

4.10. Чи зобов’язаний резидент коригувати податковий кредит, сформований при ввезенні (імпорті) товару, у разі зменшення нерезидентом ціни на товар?

Ні. При отриманні від нерезидента знижки на імпортний товар і при незмінності показників ВМД податковий кредит з ПДВ коригуванню не підлягає. Це пов’язане з тим, що норми п. 4.5 Закону про ПДВ у цій ситуації застосувати не можна, оскільки стороною договору поставки в цьому випадку виступає нерезидент, який не є платником ПДВ

Отже, ПДВ, сплачений при перетині товарами митного кордону України, у повній сумі потрапляє до податкового кредиту. Підприємство не має правових підстав для проведення коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ у разі надання знижки до вартості ввезеного товару.
Аналогічної думки дотримується Держкомпідприємництва в листах від 22.02.2005 р. № 1076 і від 04.04.2005 р. № 2422

4.11. Чи повинен комісіонер нараховувати ПДВ за ставкою 20 % при передачі комітенту в межах договору комісії державних платних послуг?

Такі операції обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 %, оскільки не виконуються одночасно всі вимоги, передбачені п.п. 3.2.6 Закону про ПДВ (зокрема, послуги мають надаватися органом виконавчої влади і кошти повністю надходять до бюджету)

Ми з таким висновком не згодні. У цьому випадку повірений (комісіонер) отримує такі державні послуги за дорученням довірителя (комітента). Повірений такі послуги не надає. Те, що державні послуги проходять «транзитом» через повіреного, на нашу думку, не змінює їх суті. Отже, усі умови, передбачені п.п. 3.2.6 Закону про ПДВ, виконуються, тобто такі держпослуги не є об’єктом обкладення ПДВ. У цьому випадку можна провести аналогію з договором транспортного експедирування щодо ЗЕД-діяльності. За такими операціями ДПАУ згодна з тим, що в експедитора (посередника) об’єктом обкладення ПДВ є тільки його винагорода, а транспортні послуги, надані перевізником з нарахуванням ПДВ за ставкою 0 %, передаються замовнику теж за ставкою 0 % (див. листи ДПАУ від 18.05.2009 р. № 10191/7/16-1517 і від 22.08.2008 р. № 17042/7/16-1517)

4.12. Чи має право підприємство громадської організації інвалідів на застосування нульової ставки ПДВ до операцій з надання власного майна в оренду?

Така операція обкладається ПДВ за ставкою 20 %, оскільки вона не передбачає для підприємства витрат, пов’язаних з переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення)

Ми з такою позицією не згодні. У цьому випадку безпосередніми витратами підприємства щодо послуг оренди є амортизаційні відрахування витрат на придбання майна, комунальні послуги, інші загальногосподарські витрати, які повністю несе підприємство. За цим видом послуг підприємство не виступає посередником, і всі 100 % витрат несе само підприємство, тобто є всі підстави для застосування нульової ставки за п.п. 6.2.8 Закону про ПДВ