Про законодавче врегулювання трудових відносин щодо жінок, які поєднують роботу з материнством

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Грудень, 2009/№ 52
В обраному У обране
Друк
Лист від 26.08.2009 р. № 9765/0/14-09/13

ВАГІТНІ ТА ЖІНКИ-МАТЕРІ:

гарантії при звільненні

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 26.08.2009 р. № 9765/0/14-09/13

«Про законодавче врегулювання трудових відносин щодо жінок, які поєднують роботу з материнством»

 

У

листі, що коментується, Мінпраці нагадало про гарантії, передбачені трудовим законодавством при звільненні вагітних жінок та жінок — матерів.

Згідно з

частиною третьою ст. 184 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) не допускається звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, таких категорій жінок:

— вагітних жінок;

— жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років —

частина шоста ст. 179 КЗпП);

— самотніх матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

Виняток

становить повна ліквідація підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування

зазначених жінок роботодавець також має здійснити й у випадках звільнення працівників названих категорій після закінчення строкового трудового договору. Як зазначає Мінпраці в листі, що коментується, працівницю має бути переведено за її згодою на іншу роботу, що відповідає її спеціальності. Як бачимо, Мінпраці зауважує, що працівниці необхідно запропонувати не просто іншу роботу, а з урахуванням її спеціальності. На період такого працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

А як поводитись, якщо працівниця від запропонованої роботи відмовиться, наприклад, бажаючи працювати саме за посадою, яку раніше обіймала, і більше ні за якою іншою? На жаль, Мінпраці в

листі, що коментується, відповіді на це питання не дає. Водночас фахівці у сфері права* зазначають, що в разі відмови від роботи за фахом без поважних причин у роботодавця є право звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП (у зв’язку із закінченням строку).

* Про це зазначають автори Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю / Б. С. Стічинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: А. С. К., 2001. — С. 753.

Від себе також додамо. Гарантії, передбачені ст. 184 КЗпП, згідно зі ст. 1861 КЗпП поширюються також і на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників). Крім того, заборона на звільнення названих категорій працівників поширюється тільки на звільнення за ініціативою роботодавця (це ст. 28, 40 і 41 КЗпП) та в разі закінчення строку трудового договору з такими категоріями працівників (пп. 2 і 3 ст. 23 КЗпП). Щодо інших підстав, то зазначене обмеження не діє (наприклад, звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), у тому числі при достроковому розірванні строкового трудового договору за бажанням працівника (ст. 39 КЗпП), звільнення за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) тощо.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд