ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ:
оптимізація витрат в умовах фінансової кризи
Фінансова криза істотно вплинула на ринок добровільного страхування. З одного боку, слідом за банками на межі краху опинилися страхові компанії, з іншого боку, підприємства-страхувальники змушені відмовлятися від добровільних страховок, мінімізуючи свої витрати. У зв’язку з цим виникла потреба в перегляді традиційних схем страхування, щоб пристосувати під кризисні умови. Про сьогоднішню ситуацію на ринку добровільного страхування йтиметься в цій статті.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук,
сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Що було популярно страхувати до кризи?
Донедавна на ринку добровільного страхування спостерігалося стрімке збільшення обсягів продажів. Лідерами страхових продуктів виступали автострахування (КАСКО, ОСАГО, «Зелена карта»), страхування майна та корпоративне соціальне страхування, що було спричинено низкою обставин.
По-перше, важливу роль у збільшенні обсягів добровільного страхування відігравали банки. За даними незалежних опитувань, через них розповсюджувалося більше половини продуктів страхування заставного майна, автоКАСКО та страхування іпотеки. Співпраця банків та страхових компаній будувалася на взаємовигідній основі: банки надавали кредити і за певні комісійні фактично нав’язували позичальникам акредитовані в них афільовані страхові компанії, в яких позичальники зобов’язані були страхувати майно. У разі незгоди клієнта з «банківським» вибором страхової компанії він був змушений отримувати кредит в іншому банку. І оскільки в докризові часи обсяги кредитування мали тенденцію до зростання, слідом за ними спостерігалося збільшення обсягів реалізації страхових продуктів.
Але після того, як настала криза, ситуація у сфері страхування змінилася. Ринок банківського кредитування і як наслідок страхування фактично виявився замороженим. У зв’язку з цим значно зменшилися обсяги добровільного автострахування та майнового страхування.
Аналогічна ситуація спостерігається щодо страхових послуг, які реалізуються через інших страхових посередників (страхових агентів, брокерів) чи безпосередньо страхові компанії.
Пов’язане це насамперед з тим, що в кризисних умовах дозволити собі «розкіш» добровільного страхування можуть аж ніяк не всі.
З цієї ж причини знизилися обсяги корпоративного страхування (добровільного медичного страхування здоров’я та накопичувального страхування життя працівників), яке підприємства донедавна включали до соціального пакета. Але якщо раніше підприємства були зацікавлені у залученні та додатковій мотивації кваліфікованих кадрів, у тому числі з використанням соцпакетів, то сьогодні в умовах наростаючого безробіття та скорочення виробництва їх цільові настанови дещо змінилися. Унаслідок цього і корпоративне страхування зараз переживає не найкращі часи.
Але, незважаючи на кризу, експерти не рекомендують повністю відмовлятися від придбання добровільних страхових продуктів, оскільки, з одного боку, при вмілому використанні вони дозволяють захистити бізнес від непередбачених втрат, з іншого — скоротити витрати за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку.
Як оптимізувати витрати на добровільне страхування?
Експерти висловлюють різні думки з приводу оптимізації витрат на добровільне страхування, але в цілому вони зводяться до необхідності перегляду використовуваних добровільних страхових продуктів за принципом — мінімум витрат, максимум вигоди. Це, зокрема, передбачає проведення аналізу за такими напрямками:
1. Аналіз імовірності виникнення страхових випадків
на предмет використання страховок, що покривають найімовірніші ризики. При цьому такий аналіз потрібно проводити як на основі даних попередніх періодів (ретроспективний аналіз), так і виходячи з прогнозів на майбутні періоди (перспективний аналіз). Аналіз показників попередніх періодів дозволяє виділити напрямки, за якими імовірність виникнення страхових випадків незначна, і за рахунок цього зменшити страхові витрати. Наприклад, якщо підприємство охороняє своє майно і страхові випадки, пов’язані з його пошкодженням, раніше не виникали, можливо, є сенс відмовитися від його додаткового страхування.За рахунок перспективного аналізу можна визначити майбутні тенденції з урахуванням змінених умов ведення господарської діяльності. Наприклад, у кризисних умовах зростають ризик невиконання зобов’язань контрагентом (ризик неплатежу) та ризик виникнення перерв на виробництві, від яких у деяких випадків доцільно застрахуватися.
2. Аналіз шкоди
, що з’являється внаслідок виникнення страхових випадків, на предмет перегляду ступеня ризику з метою зниження страхового тарифу. Зокрема, стосовно випадків пошкодження майна з незначною шкодою, що часто трапляються, є сенс установити нижчий ступінь ризику та за рахунок цього зменшити страховий платіж.3. Аналіз вартості страхових послуг
. Розмір страхового тарифу у страхових компаніях відрізняється, тому не зашкодить провести аналіз вартості страхових продуктів з метою добору оптимальної ціни. При цьому слід ураховувати, що солідні страхові компанії вжили низку антикризових заходів, які, зокрема, проявляються у зниженні страхових тарифів, у тому числі за рахунок скорочення страхового покриття. Тому перед придбанням страхової послуги необхідно уважно ознайомитися не лише з договором страхування, а і з Правилами страхування з метою вибору оптимального набору страхових ризиків. Крім того, потрібно враховувати, що деякі демпінгові страхові компанії, які будують свої активи за принципом піраміди, опинилися на межі банкрутства, тому при виборі страховика не зашкодить ознайомитися з його фінансовим станом. Зауважимо, що недавно законодавці відреагували на кризисний стан страховиків та прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо черговості задоволення вимог страхувальників у разі ліквідації страховика» від 17.12.2008 р. № 675-VI. Однак навряд чи страхувальник буде зацікавлений у тому, щоб перераховувати страхові платежі потенційному банкроту.4. Оптимізація витрат на індивідуальне страхування працівників
. Оскільки кваліфіковані кадри потрібні за всіх часів, є сенс зберегти соцпакети для особливо цінних працівників. Для решти працівників можна або зменшити вартість соцпакета (страхові компанії дозволяють це зробити переважно за рахунок скорочення переліку випадків, що покриваються страховкою), або тимчасово відмовитися від соцпакета.Резюмуючи викладене, можна зауважити, що повністю відмовлятися від послуг добровільного страхування і в кризисні часи доцільно тільки після проведення ретельного аналізу. Здебільшого є сенс переглянути пакет страхових послуг та вибрати з них найнеобхідніші з урахуванням сьогоднішніх реалій. До відносно нових видів страхування, потреба в яких може зрости в умовах фінансової кризи, потрібно віднести
страхування ризику неплатежу і страхування від перерв на виробництві .
Умови страхування ризику неплатежу і страхування від перерв на виробництві
Договори страхування ризику неплатежу і страхування від перерв на виробництві в
Законі України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/ 86-ВР (далі — Закон про страхування) окремо не виділено, але їх можна віднести до страхування фінансових ризиків, тобто ризиків, пов’язаних з імовірністю виникнення непередбачених фінансових втрат.Стандартні умови договорів страхування ризику неплатежу і страхування від перерв на виробництві показано в таблиці (с. 26).
Умови договору страхування ризику неплатежу і страхування від перерв на виробництві
| Умови | Страхування ризику неплатежу | Страхування від перерв на виробництві |
| Предмет договору | Майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням фінансового збитку, заподіяного невиконанням різних видів зобов’язань (неоплата відвантаженого товару, невиконання робіт, неповернення авансу тощо) страхувальником чи його контрагентом за різними видами договорів (договорами купівлі-продажу товарів; лізинговими договорами; договорами надання послуг тощо) | Майнові інтереси страхувальника, пов’язані з відшкодуванням фінансового збитку, заподіяного внаслідок надзвичайних та непереборних обставин, стихійних лих, що призводять до перерви у виробництві |
| Що компенсують за договором | Здійснюється повна або часткова компенсація страхувальнику чи його контрагенту коштів, витрачених унаслідок невиконання (неналежного виконання) зобов’язань за договором у порядку і строки, зазначені в договорі.
| Компенсуються поточні витрати клієнта, які він продовжує нести в період вимушеної перерви у виробництві, зокрема: |
| Страхові випадки | Фінансовий збиток (повний або частковий), завданий страхувальнику контрагентом чи страхувальником контрагенту за договором унаслідок невиконання (неналежного виконання) своїх зобов’язань за договором, зокрема, з таких причин: | Перерва у виробництві може бути викликана однією з таких причин (страхових випадків): |
| Страхова сума | Установлюється в межах суми зобов’язань за основним договором | Визначається як сума збитків та упущеної вигоди, розрахована на підставі даних фінансової звітності за максимально можливий строк припинення діяльності, що визначається експертним шляхом |
| Строк договору | Установлюється в межах строку договору, за яким виникли зобов’язання | Установлюється на договірних засадах, строк відповідальності страховика, що найчастіше зустрічається на практиці, — 1 рік |
При виборі цих видів страхування необхідно звернути увагу на такі моменти.
Страхування ризику неплатежу (ризику невиконання зобов’язань)
. У межах цього виду страхуються зобов’язання як страхувальника, так і його контрагента, за різними видами договорів, зокрема, договорами купівлі-продажу товарів; лізинговими, орендними договорами; договорами надання послуг; кредитними договорами (банківськими, товарними, споживчими) тощо. При цьому страхується виконання різних видів зобов’язань — неоплата відвантаженого товару (робіт, послуг), непоставка товару, невиконання робіт, повернення авансу при непостaвці оплачених товарів чи послуг тощоПідприємства, як правило, прагнуть застрахувати договірні зобов’язання вибірково, відбираючи договори за певним принципом, наприклад, найризиковіші договори чи договори з найбільшою сумою зобов’язань. Водночас страхові компанії неохоче здійснюють вибіркове страхування, не бажаючи перебирати на себе додатковий ризик. Вибірково страхуються переважно постійні, перевірені клієнти.
Страхування від перерв на виробництві
. Сутність цього виду страхування полягає в тому, що за його допомогою страхується не майно, а втрати і збитки в разі зупинення виробничого процесу. Цей вид страхування, як правило, надається в комплекті зі стандартним майновим страхуванням, хоча договір може бути укладено й окремо, але тоді розмір страхового тарифу збільшується. За видами діяльності встановлюються усереднені ставки, а щодо конкретного страхувальника ставки залежать від загального стану майна та ступеня виникнення (настання) страхового випадку.Для уникнення розбіжностей зі страховою компанією в договорі страхування експерти рекомендують чітко застерігати страхові випадки, максимально повний перелік статей витрат, що підлягають відшкодуванню, а також докладний алгоритм їх визначення.
У кризисних умовах актуальним уявляється страхування від перерв у виробничій діяльності внаслідок транспортних ризиків, тобто ризиків, пов’язаних з неотриманням сировини від постачальників з різних причин, наприклад, через затримку поставки внаслідок технічних причин (поломка транспортних засобів), природних явищ (шторм, нельотна погода, обмерзання тощо), юридичних перешкод (наприклад, затримка вантажу на митниці через неправильне оформлення товарних документів).
При укладенні договору страхування ризику неплатежу і від перерв на виробництві слід бути готовим до того, що страхова компанія може затребувати від страхувальника надання певних документів, зокрема, установчих документів, фінансової звітності, копій контрактів тощо. Підставою для затребування таких відомостей є
ст. 18 Закону про страхування.Про нюанси обліку цих видів договорів страхування ми розповімо в найближчих номерах.
