ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК:
подаємо Розрахунок на 2009 рік
На відміну від більшості звітів, які бухгалтер складає на початку календарного року, при заповненні Податкового розрахунку щодо земельного податку доводиться не згадувати події минулих днів, а заглядати в майбутнє.
Ми пропонуємо розглянути, яким буде земельний податок у 2009 році та на що слід звернути увагу власникам землі при заповненні відповідного Розрахунку.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ЗК
— Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.Закон про плату за землю
— Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-IV.Закон про держбюджет-2009
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.Закон № 320
— Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 р. № 320-XIV.Закон № 107
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Порядок № 783
— Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, затверджений постановою КМУ від 12.05.2000 р. № 783.Постанова № 507
— постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98» від 16.03.2000 р. № 507.Порядок № 434
— Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку і Довідки до уточненого Розрахунку про суми земельного податку, що зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу державної податкової служби, затверджений наказом ДПАУ від 26.10.2001 р. № 434 (наказ № 434).
Земельний податок — шпаргалка платника
Перш ніж безпосереднього поговорити про звітність, нагадаємо головні моменти, пов’язані з нарахуванням земельного податку, і для зручності користування зведемо їх до однієї таблиці (див.
табл. 1).
Таблиця 1
| Показник | Розшифрування | Нормативний документ |
| 1 | 2 | 3 |
| Платники | Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі*, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції
| Ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 5 Закону про плату за землю |
| * Під землекористувачами тут слід розуміти лише користувачів на праві постійного користування землею (ст. 92 ЗК), оскільки тимчасове користування землею згідно зі ст. 93 ЗК здійснюється на підставі договорів оренди землі та відповідно передбачає сплату не земельного податку, а орендної плати. | ||
| Об’єкт оподаткування | Земельний податок нараховується на земельну ділянку, а також земельну частку (пай), що перебувають у власності** чи користуванні | Ст. 5 Закону про плату за землю |
| ** Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (п. 1 ст. 125 ЗК). Для власника земельної ділянки таким документом є Державний акт на право власності на землю, для землекористувача — Державний акт на право користування землею. Отже, саме з моменту отримання одного із зазначених документів необхідно сплачувати земельний податок. А до отримання таких документів забороняється розпочинати використання земельної ділянки (п. 3 ст. 125 ЗК) | ||
| Дата виникнення обов’язків зі сплати земельного податку | Обов’язок зі сплати земельного податку виникає безпосередньо з дня виникнення права власності чи права користування | Ч. 1 ст. 15 Закону про плату за землю |
| База нарахування земельного податку
| Земельний податок обчислюється на підставі даних Державного земельного кадастру. За базу нарахування земельного податку приймається уточнена (проіндексована) грошова оцінка землі станом на 1 січня поточного року | Ст. 13, ч. 1 ст. 14 Закону про плату за землю |
| У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правового договору розмір земельного податку обчислюється від грошової оцінки землі чи від ціни, зазначеної в договорі, якщо вона більша проіндексованої грошової оцінки | Ч. 3 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Якщо грошову оцінку не встановлено, податок обчислюється виходячи з площі земельної ділянки та ставки податку | Ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Індексація грошової оцінки землі | Грошова оцінка земельних ділянок провадиться органами Державного комітету по земельних ресурсах та уповноваженими ним організаціями за методиками, затвердженими Кабміном. Дані про грошову оцінку землі мають у своєму розпорядженні відділи земельних ресурсів при місцевих органах виконавчої влади. Відповідно до Порядку № 783 грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою: Кі = [І - 10] : 100, де І — середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. У разі якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться. Дані про коефіцієнт індексації на початку кожного року оприлюднюються Держкомітетом по земельних ресурсах
| Ст. 23 Закону про плату за землю, п. 1 Порядку № 783 |
| Коефіцієнт індексації грошової оцінки станом на 01.01.2009 р., розрахований виходячи із середньорічного індексу інфляції за 2008 рік — 125,2 %, становить 1,152. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, проведена за вихідними даними станом на 01.04.96 р., і грошова оцінка сільськогосподарських угідь, проведена станом на 01.07.95 р., підлягає індексації станом на 01.01.2009 р. на коефіцієнт 3,022, що визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації: за 1996 рік — 1,703, 1997 — 1,059, 1998 — 1,006, 1999 — 1,127, 2000 — 1,182, 2001 — 1,02, 2005 — 1,035, 2007 — 1,028 і за 2008 рік — 1,152. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 і 2006 роки не індексувалася | Офіційні дані Держкомзему, dkzr.gov.ua | |
| Звітність | Юридичні особи самостійно розраховують суму земельного податку за рік станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого подають Податковий розрахунок земельного податку затверджений наказом № 434 (далі — Податковий розрахунок), до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки. Звітність щодо земельного податку включає також 6 додатків, що розшифровують узагальнені показники Податкового розрахунку стосовно окремих земельних ділянок кожної категорії земель
| Ч. 1 ст. 14 Закону про плату за землю |
| Щодо нововідведених земельних ділянок необхідно подати звітну нову податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (у якому виникло право власності чи користування земельною ділянкою і відповідно виникли зобов’язання зі сплати земельного податку) | Ч. 2 ст. 14 Закону про плату за землю | |
| Строки сплати земельного податку | Сплата податку провадиться рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця
| Ст. 17 Закону про плату за землю |
| Ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь | Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлено у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах: — для рілля, сіножатей, пасовищ — 0,1 %; — для багаторічних насаджень — 0,03 %. Ці ставки застосовуються незалежно від того, де розташовані угіддя: у межах чи за межами населених пунктів
| Ч. 1 ст. 6 Закону про плату за землю |
| Ставки земельного податку в населених пунктах: | ||
| грошову оцінку яких установлено | Якщо грошову оцінку земельних ділянок установлено, то ставки земельного податку встановлюються в розмірі 1 % від їх грошової оцінки
| Ч. 1 ст. 7 Закону про плату за землю |
| грошову оцінку яких не встановлено
| Якщо грошову оцінку не встановлено, податок обчислюється виходячи з площі земельної ділянки та ставки податку, зазначеної в ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю (див. табл. 2). Такі ставки застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, передбачених законом про держбюджет на відповідний рік (у 2009 році — 3,1). Крім того, установлено низку інших коефіцієнтів для різних видів земель | Ч. 2, 12 ст. 7 Закону про плату за землю, ст. 63 Закону про держбюджет-2009 |
| Для населених пунктів, віднесених до курортних (Перелік населених пунктів, віднесених до курортних, затверджено постановою КМУ від 28.12.96 р. № 1576), застосовуються відповідні коефіцієнти (див. табл. 3)
| Ч. 4 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Ставки земельного податку на ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж удвічі від середніх ставок податку з урахуванням згаданих вище коефіцієнтів. Інформацію про коефіцієнти, установлені органами місцевої влади (так звані локальні коефіцієнти) можна отримати у відділах земельних ресурсів таких органів
| Ч. 5 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Земельний податок за ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання власних транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, зайняті виробничими, культурно-побутовими і господарськими будівлями та спорудами, справляється в розмірі 3 % від суми податку, розрахованого згідно з ч. 1 або ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю
| Ч. 6 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Земельний податок за ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також водоймища, надані для виробництва рибної продукції, справляється в розмірі 25 % від суми податку, розрахованого згідно з ч. 1 або ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю
| Ч. 11 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| За частину земельних ділянок, наданих підприємствам, установам та організаціям (за винятком сільгоспугідь), що перевищує норму відведення, справляється податок у п’ятикратному розмірі
| Ч. 10 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| На земельні ділянки, розташовані на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, земельний податок справляється у п’ятикратному розмірі
| Ч. 8 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Щодо земельних ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, розташованих на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, які не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, застосовується коефіцієнт залежно від їх статусу: — міжнародного значення — 7,5; — загальнодержавного значення — 3,75; — місцевого значення — 1,5
| Ч. 9 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| Ставки земельного податку щодо земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів | Щодо земель, наданих підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення, земельний податок справляється в розмірі 5 % від грошової оцінки 1 га ріллі по області. У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правового договору розмір земельного податку обчислюється від грошової оцінки землі, але сума, від якої розраховується земельний податок, не може бути нижчою за ціну такої ділянки, зазначену в договорі | Ч. 1 і 2 ст. 8 Закону про плату за землю |
| Земельний податок щодо земельних ділянок, наданих для залізничного транспорту, військових формувань, створених відповідно до законодавства України (крім Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України***), справляється в розмірі 0,02 % від грошової оцінки 1 га ріллі по області
| Ч. 3 і 4 ст. 8 Закону про плату за землю | |
| Щодо земельних ділянок, наданих у тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільгоспугідь, що використовуються за призначенням), земельний податок справляється в розмірі 50 % від грошової оцінки 1 га ріллі по області | Ст. 9 Закону про плату за землю | |
| Щодо земельних ділянок, які входять до складу лісового фонду, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками і господарськими будівлями та спорудами, а також стосовно земельних ділянок, наданих на землях водного фонду (крім сільгоспугідь, що використовуються за призначенням) земельний податок справляється в розмірі 0,3 % від грошової оцінки 1 га ріллі по області
| Ч. 2 ст. 10, ст. 11 Закону про плату за землю | |
| Щодо земельних ділянок, наданих на землях лісового фонду (крім сільгоспугідь, що використовуються за призначенням), справляється як складова плати за використання лісових ресурсів | Ч. 1 ст. 10 Закону про плату за землю | |
| Земельний податок щодо земельних ділянок, наданих для потреб лісового господарства, крім зайнятих виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будовами і спорудами, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів
| Ч. 7 ст. 7 Закону про плату за землю | |
| *** Збройні Сили України і Державна прикордонна служба України, як і будь-які інші державні установи, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, звільнені від земельного податку — ч. 3 ст. 12 Закону про плату за землю. Виняток становлять землі військових сільгосппідприємств, до яких застосовуються ставки, передбачені для земель сільгосппризначення (ч. 2 ст. 8 Закону про плату за землю). У разі використання таких земель не за цільовим призначенням до них застосовуються ставки, передбачені ч. 1 ст. 8 Закону про плату за землю. | ||
| Пільги, передбачені Законом про плату за землю
| Від сплати земельного податку звільняються: — заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади тощо; — вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідних установ та навчальних закладів сільгосппрофілю; — органи державної влади, місцевого самоврядування, органи прокуратури, установи та організації, що повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, крім Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України), спеціальні санаторії для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок бюджету, санаторно-курортні та оздоровчі установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі установи України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, на яких працюють не менше 50 % інвалідів від середньооблікової чисельності, за умови, що фонд заробітної плати таких інвалідів становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці (така пільга надається на підставі Дозволу міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів); | Ч. 2 ст. 12 Закону про плату за землю |
| — вітчизняні установи культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту, що повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів; — зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю; — власники земельних ділянок (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земельних ділянок в оренду платнику фіксованого сільгоспподатку; — новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а у праценедостатніх населених пунктах — п’яти років з моменту передачі їм земельної ділянки у власність |
| |
| Не справляється земельний податок: — із сільськогосподарських угідь зон радіоактивного забруднення та хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на яких запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; — за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння; — за землі державних сортовипробних станцій і сортодільниць, що використовуються для випробування сортів сільгоспкультур; — за землі дорожнього господарства доріг загального користування; — за земельні ділянки державних, колективних та фермерських господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у період плодоносіння, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; — за землі кладовищ; — за землі дитячих санаторно-курортних, фізкультурно-оздоровчих та оздоровчих установ України; — за земельні ділянки в межах граничних норм установлених ЗК, інвалідів І та II груп, а також інших пільгових категорій громадян | Ч. 2 ст. 12 Закону про плату за землю | |
| Верховна Рада АРК, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть установлювати додаткові пільги щодо земельного податку тільки в межах коштів, що надходять до відповідних бюджетів | Ч. 3 ст. 12 Закону про плату за землю | |
| Якщо право на пільгу виникає або втрачається протягом року, то застосування пільги або звичайного порядку оподаткування починається з наступного місяця | Ч. 4 ст. 12 Закону про плату за землю | |
| Якщо платники, котрі користуються пільгами, мають госпрозрахункові підрозділи або здають в оренду окремі приміщення (їх частини), то земельний податок з ділянок, зайнятих такими підрозділами чи приміщеннями (їх частинами), сплачується в загальному порядку | Ч. 5 ст. 12 Закону про плату за землю | |
| Пільги, надані іншими законодавчими актами | Не є платниками земельного податку: — сільськогосподарські підприємства — платники фіксованого сільськогосподарського податку | Ст. 1 Закону № 320 |
| — суб’єкти малого підприємництва — платники єдиного податку (за земельні ділянки, що використовуються для здійснення ними підприємницької діяльності) | Ст. 6 Указу № 746, п. 6 постанови № 507 | |
Таблиця 2. Ставки земельного податку щодо земельних ділянок населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено
| Групи населених пунктів із чисельністю населення (тис. чол.) | Ставка податку (грн. за 1 м2) | Коефіцієнт, що застосовується в мм. Києві, Сімферополі, Севастополі, містах обласного значення |
| До 0,2 | 0,075 |
|
| Від 0,2 до 1 | 0,105 |
|
| Від 1 до 3 | 0,135 |
|
| Від 3 до 10 | 0,15 |
|
| Від 10 до 20 | 0,24 |
|
| Від 20 до 50 | 0,375 | 1,2 |
| Від 50 до 100 | 0,45 | 1,4 |
| Від 100 до 250 | 0,525 | 1,6 |
| Від 250 до 500 | 0,6 | 2,0 |
| Від 500 до 1000 | 0,75 | 2,5 |
| Від 1000 і більше | 1,05 | 3,0 |
Таблиця 3. Коефіцієнти до ставок земельного податку, що застосовуються в населених пунктах, віднесених до курортних
| Територія розташування населеного пункту | Коефіцієнт |
| Південне узбережжя АРК | 3,0 |
| Південно-східне узбережжя АРК | 2,5 |
| Західне узбережжя АРК | 2,2 |
| Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської та Херсонської обл. | 2,0 |
| Гірські та передгірські райони Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької обл., крім населених пунктів, які Законом України «Про статус гірських населених пунктів України» віднесено до категорії гірських | 2,3 |
| Узбережжя Азовського моря та інші курортні місцевості | 1,5 |
Звітність
Отже, ми розглянули основні моменти, пов’язані зі сплатою земельного податку. Перейдемо до порядку складання звітності, форми та порядок заповнення якої затверджено
наказом № 434.До складу зазначених звітних форм входять
Податковий розрахунок і 6 додатків, що розшифровують узагальнені показники Податкового розрахунку стосовно окремих земельних ділянок кожної категорії земель.На наш погляд, заповнення форм
Податкового розрахунку слід починати з додатка 1 і вже на його підставі заповнювати решту додатків, дані з яких переносяться до Податкового розрахунку.Додаток 1
є обов’язковим для всіх платників земельного податку. У ньому наводяться дані документів, що встановлюють право власності чи користування на кожну земельну ділянку. Як уже зазначалося, такими документами є Державні акти на право власності чи на право користування землею.Що стосується ділянок, право на які не засвідчено документально, то, оскільки все одно доведеться відобразити суми податку з них у
додатках 3 — 6, рекомендуємо навести відомості про них і в додатку 1, не заповнюючи при цьому гр. 2 і 3 (поставити в них прокреслення).При цьому необхідно простежити, щоб площі земельних ділянок, зазначені в
гр. 7 додатка 1, відповідали даним, зазначеним у додатках 3 — 6, а за наявності пільгованих ділянок — загальним їх площам, зазначеним у гр. 8 додатка 2.Додаток 2
заповнюється тільки власниками землі та землекористувачами, які користуються пільгами щодо земельного податку, у ньому зазначаються дані лише про ділянки, на які встановлено пільгу щодо земельного податку.Тут необхідно зазначити, якою частиною
ст. 12 Закону про плату за землю (або рішенням місцевих органів влади) надано пільгу щодо кожної пільгованої ділянки, на який строк, а також відобразити інші показники, установлені формою додатка.Дуже важливо, щоб пільговані площі ділянок у
гр. 10 додатка 2 збігалися з відповідними графами інших додатків.Додатки 3 — 6
подаються залежно від наявності земельних ділянок відповідної категорії та від того,чи встановлено на них грошову оцінку.1. Розрахунок суми земельного податку щодо ділянок сільськогосподарського призначення
провадиться в додатку 3. У цьому додатку земельні ділянки групуються за їх місцезнаходженням (у межах та за межами населених пунктів) і за видом сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження).Суми податку на земельні ділянки сільськогосподарського призначення розраховуються таким чином:
Сума нарахованого податку (гр. 10)
= загальна площа ділянки (гр. 4) х середня грошова оцінка 1 га угідь (гр. 7) х коефіцієнт індексації грошової оцінки (гр. 8) х ставка податку (гр. 9)Сума пільги (гр. 11)
= площа пільгована (гр. 6) х середня грошова оцінка 1 га угідь (гр. 7) х коефіцієнт індексації грошової оцінки (гр. 8) х ставка податку (гр. 9)Загальна сума податку до оплати за даними платника (гр. 12)
= гр. 10 - гр. 11.2. Розрахунок суми земельного податку щодо земельних ділянок населених пунктів, грошову оцінку яких установлено
, провадиться в додатку 4.Як уже згадувалося, щодо цієї категорії земель установлено ставку земельного податку в розмірі 1 % від їх грошової оцінки, однак для деяких видів земель, зазначених у
гр. 2 додатка 4, залежно від характеру їх використання встановлено знижувальні або підвищувальні коефіцієнти (позначимо їх — Кв), наведені у гр. 2 додатка 4 разом з описом виду земель.Розрахунок суми земельного податку здійснюється таким чином:
Сума податку, нарахованого на загальних підставах (гр. 11)
= площа, що підлягає оподаткуванню на загальних підставах (гр. 7) х грошова оцінка ділянки на загальних підставах з урахуванням коефіцієнта індексації (гр. 9) х 0,01 х Кв.Сума податку, нарахованого при здаванні в оренду (гр. 12)
= площа, що підлягає оподаткуванню при здаванні в оренду (гр. 8) х грошова оцінка ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації при здаванні в оренду (гр. 10) х 0,01 х Кв.Сума пільги (гр. 13)
= площа пільгована (гр. 5) х грошова оцінка ділянки на загальних підставах з урахуванням коефіцієнта індексації (гр. 9) х 0,01 х Кв.Загальна сума податку до сплати за даними платника (гр. 14)
= гр. 11 + гр. 12 - гр. 13.3.
Розрахунок суми земельного податку щодо земельних ділянок населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено, провадиться в додатку 5.Щодо цієї категорії земель податок обчислюється виходячи з площі земельної ділянки і ставки податку (позначимо її — С), установленої
ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю (див. табл. 2). Крім того, ст. 7 Закону про плату за землю передбачено низку коефіцієнтів, що застосовуються до цих ставок, які ми розглядали вище.Для спрощення розрахунків уведемо деякі позначення таких коефіцієнтів:
Кк — коефіцієнт, передбачений для курортних зон (
ч. 4 ст. 7 Закону про плату за землю, див. табл. 3);Кл — коефіцієнт, що встановлюється місцевими радами (
ч. 5 ст. 7 Закону про плату за землю).Отже, у гр. 7
додатка 5 необхідно зазначити ставу податку, розраховану таким чином:Ставка податку (гр. 7) = С х Кк х Кл.
Хоча формою
додатка 5 передбачено, що у гр. 8 наводяться коефіцієнти, визначені частиною 7 або 8 ст. 7 Закону про плату за землю , слід ураховувати, що зазначену статтю у 2007 році Законом № 107 було доповнено новою частиною третьою, унаслідок чого частини 7 і 8 (що малися на увазі ДПАУ у 2003 році, коли вносилися останні зміни до форми додатка 5) стали відповідно частинами 8 і 9. Підтвердженням таких міркувань є те, що сьогоднішня ч. 7 ст. 7 Закону про плату за землю (яка раніше була ч. 6) узагалі не містить жодних коефіцієнтів.Таким чином, до внесення відповідних змін до форми
додатка 5 у гр. 8 необхідно зазначити коефіцієнти, визначені сьогоднішніми частинами 8 або 9 ст. 7 Закону про плату за землю:— для земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використаних не за призначенням, — п’ятикратний розмір;
— для земельних ділянок об’єктів історико-культурного призначення — 7,5, 3,75 або 1,5 залежно від значення (міжнародного, загальнодержавного чи місцевого).
Гр. 9 додатка 5
має містити коефіцієнт індексації ставок земельного податку на поточний рік (ч. 12 ст. 7 Закону про плату за землю), на 2009 рік — 3,1.Але це ще не все. Для деяких видів земель, опис яких наведено у
гр. 2 додатка 5, залежно від характеру їх використання частинами 6 і 11 ст. 7 Закону про плату за землю встановлено додаткові коефіцієнти (назвемо їх коефіцієнтами виду земель — Кв).З урахуванням усього викладеного суми податку за земельні ділянки населених пунктів, для яких не встановлено грошову оцінку, має бути розраховано таким чином:
Сума нарахованого податку (гр. 10)
= загальна площа ділянки (гр. 4) х ставка податку (гр. 7) х коефіцієнт ч. 8 або 9 ст. 7 Закону про плату за землю (гр. 8) х коефіцієнт індексації на поточний рік (гр. 9) х Кв.Сума пільги (гр. 11)
= площа пільгована (гр. 6) х ставка податку (гр. 7) х коефіцієнт ч. 7 або 8 ст. 7 Закону про плату за землю (гр. 8) х коефіцієнт індексації на поточний рік (гр. 9) х Кв.Загальна сума податку до сплати за даними платника (гр. 12)
= гр. 10 - гр. 11.4. Розрахунок суми земельного податку щодо земельних ділянок
несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, провадиться в додатку 6.До таких земель належать землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, а також землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення і землі лісового та водного фондів (усі — за межами населених пунктів).
У
додатку 6 земельні ділянки згруповано за їх місцезнаходженням та цільовим призначенням. Для кожної такої групи статтями 8 — 11 Закону про плату за землю встановлено ставки податку у відсотках до грошової оцінки 1 га ріллі по області.Податок на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів розраховується таким чином:
Сума нарахованого податку (гр. 9)
= загальна площа ділянки (гр. 4) х грошова оцінка 1 га ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації (гр. 7) х ставка податку (гр. 8)Сума пільги (гр. 10)
= площа пільгована (гр. 6) х грошова оцінка 1 га ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації (гр. 7) х ставка податку (гр. 8)Загальна сума податку до сплати за даними платника (гр. 11)
= гр. 9 - гр. 10.І, нарешті, заповнивши всі необхідні додатки, можна приступити до заповнення
Податкового розрахунку.До гр. 3
Податкового розрахунку з відповідних додатків переносяться підсумкові суми земельного податку, що підлягає сплаті за даними платника (див. табл. 4).
Таблиця 4
| № ряд. Податкового розрахунку | Категорія земель — гр. 2 Податкового розрахунку | Підсумкові показники додатків, що відповідають гр. 3 Податкового розрахунку |
| 1 | Землі сільськогосподарського призначення, усього | Гр. 12 додатка 3 |
|
| у тому числі: |
|
| 1.1 | у межах населених пунктів | Підсумок по групі 1 гр. 12 додатка 3 |
| 1.2 | за межами населених пунктів | Підсумок по групі 2 гр. 12 додатка 3 |
| 2 | Землі населених пунктів | Гр. 14 додатка 4 + гр. 12 додатка 5 |
| 3 | Землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів | Гр. 11 додатка 6 |
Загальна сума податкових зобов’язань платника щодо земельного податку визначається підсумовуванням податку за всіма категоріями земель (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3), відображається в рядку 4
Податкового розрахунку та розподіляється рівними частками по місяцях звітного року.Рядки 5 — 9
Податкового розрахунку використовуються для самостійного виправлення помилок, виявлених протягом звітного року, але це вже тема для окремої розмови.Пункт 9 Порядку № 434
передбачає заповнення Податкового розрахунку у гривнях з копійками (гр. 3 поділено на комірки, в кожній з яких відображається по одній цифрі, дві крайні комірки праворуч — для копійок).Частина друга ст. 14 Закону про плату за землю
надає платнику право щомісяця подавати новий звітний Податковий розрахунок, однак це не звільняє його від обов’язку подання Податкового розрахунку до 1 лютого поточного року.Подання нового
Податкового розрахунку є обов’язковим у разі виникнення таких обставин:— якщо протягом року у підприємства виникає право власності та/або право користування землею, йому необхідно протягом місяця з дня виникнення такого права подати новий
Податковий розрахунок за нововідведені земельні ділянки;— у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, виникнення інших змін або самостійного виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за поточний чи попередні звітні місяці, платнику податків слід протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним, подати новий
Податковий розрахунок . При цьому штраф, установлений п. 17.2 Закону № 2181, не застосовується;— якщо ж зазначений у попередньому абзаці строк пропущено, то при виявленні будь-якої помилки, що впливає на раніше визначену суму податку попередніх звітних періодів, необхідно подати уточнюючий розрахунок. У разі заниження податкового зобов’язання разом з таким уточнюючим
Податковим розрахунком необхідно сплатити недоїмку, що виникла внаслідок цього, разом з 5 % штрафом від суми недоплати.Слід звернути увагу на останній день надання
Податкового розрахунку за 2009 рік у зв’язку з тим, що 31 січня (субота) — вихідний день. Вимога ст. 14 Закону про плату за землю про подання Податкового розрахунку на поточний рік до 1 лютого не означає конкретний день — 31 січня. На наш погляд, фраза «до 1 лютого» означає: останній робочий день перед датою 1 лютого. Оскільки граничний термін подання Податкового розрахунку у принципі не може бути вихідним або святковим днем, то до нього не можна застосувати норму п.п. 4.1.5 Закону № 2181, яка передбачає перенесення граничного терміну подання податкової декларації у випадку, якщо такий день припадає на вихідний. Виходячи з такої позиції, останнім днем подання Податкового розрахунку у 2009 році є 30 січня (п’ятниця).Однак, п. 8 Порядку № 434
передбачає: якщо останній день строку подання Податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний операційний (банківський) день. Отже, якщо виходити з такої ліберальної позиції податківців у цьому питанні, то у 2009 році останнім днем подання Податкового розрахунку буде 2 лютого (понеділок).Сподіваємося, отримані знання і два додаткові дні, подаровані календарем, дозволять читачам правильно скласти і вчасно подати Податковий розрахунок земельного податку.
