ДЕКЛАРУВАТИ ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ
потрібно в період виникнення податкового зобов’язання
з ПДВ — так вважає Кабмін
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р
«Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)»
Розпорядженням
, що коментується, Кабмін зобов’язав ДПАУ:1) створити електронний реєстр осіб, пов’язаних із платниками податків (засновників, керівників, головних бухгалтерів
) із зазначенням ідентифікаційних, реєстраційних та інших даних про таких осіб, а також інформацією про виконання ними податкових зобов’язань. Такий електронний реєстр має бути створено на базі вже існуючих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і Єдиного держреєстру підприємств та організацій України, баз даних органів податкової служби, контролюючих та правоохоронних органів. При цьому слід забезпечити ведення електронного реєстру шляхом унесення до нього даних, перевірених органами податкової служби (п. 1);2) взяти до відома, що платники ПДВ
«декларують суму податкового кредиту в період виникнення податкового зобов’язання». У разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ), реєстрація платників ПДВ анулюється (п. 2).Якщо з першим пунктом
розпорядження, що коментується, усе більш або менш зрозуміло, то зміст другого варто обговорити.Як нам стало відомо, на місцях податківці вже активно виконують вимоги цього пункту, розуміючи його таким чином: платник ПДВ має декларувати податковий кредит у тому звітному періоді, в якому в контрагента виникли податкові зобов’язання. У результаті
перевіряючі позбавляють права на податковий кредит покупців — платників ПДВ за так званими податковими накладними, що «запізнилися». Чи правомірно це?Звернемося до норм
Закону про ПДВ. Податкова накладна складається в момент виникнення податкового зобов’язання з ПДВ (п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ). Вона видається платником ПДВ, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ). Як відомо, податкову накладну може бути отримано із запізненням, і нічого надприродного в цьому немає. Платник ПДВ при цьому не втрачає право на податковий кредит. Підтвердженням можуть бути пп. 7.3 і 7.5 Закону про ПДВ, що визначають дати виникнення податкового зобов’язання і податкового кредиту з ПДВ. Із норм цих пунктів випливає таке:1) дати виникнення податкового зобов’язання і податкового кредиту з ПДВ не завжди збігаються;
2) відобразити податкове зобов’язання з ПДВ — це
обов’язок платника ПДВ (п. 7.3 Закону про ПДВ), а от віднести до складу податкового кредиту суму «вхідного» ПДВ — це право платника ПДВ (п. 7.5 Закону про ПДВ).Скористатися своїм правом платник ПДВ може в будь-який час. Головне, щоб податкова накладна була наявна під час перевірки і була не «старішою» за 1095 днів. Це підтверджує і ДПАУ в своїх
листах від 14.04.2008 р. № 7681/7/16-1117* (запитання № 17), від 10.08.2006 р. № 8799/6/16-1515-10. У них вона рекомендує суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням, уключати до податкового кредиту того звітного періоду, в якому їх отримано, і відображати в ряд. 10.1 декларації з ПДВ за такий поточний період.* Див. ком. «Нова декларація з ПДВ: ДПАУ відповідає на запитання щодо заповнення оновлених додатків» // «БТ», 2008, № 16, с. 8.
До того ж якщо керуватися логікою Кабміну, то платник позбавлений права на помилку в разі, коли податковий кредит з ПДВ ним було занижено. Також із податковим кредитом можна назавжди попрощатися в разі, коли придбаваються товари з ПДВ для використання їх, наприклад, у звільнених від ПДВ операціях, а потім напрямок їх використання змінюється, і вони використовуються в оподатковуваних операціях. Погодьтеся, це суперечить нормам
Закону про ПДВ.Редакція вважає, що покупцю — платнику ПДВ декларувати суму податкового кредиту з ПДВ відповідно до
Закону про ПДВ можна не лише в період виникнення податкового зобов’язання у продавця — платника ПДВ.Тепер про примусове анулювання ПДВ-реєстрації (друга частина другого пункту розпорядження, що коментується). Згідно із Законом про ПДВ з ініціативи державного податкового органу анулювання реєстрації можливе у трьох випадках, які перелічено в пп. «в» — «ґ» п. 9.8 Закону про ПДВ. Але жоден з них не свідчить про анулювання ПДВ-реєстрації в разі недекларування (несплати) податкових зобов’язань, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує 300000 грн. без урахування ПДВ. А це означає, що ця вимога суперечить Закону про ПДВ, а отже, не може виконуватися.
