ЯК ДПАУ ПРОПОНУЄ БОРОТИСЯ
з розбіжностями при обробці розшифровок податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 03.07.2009 р. № 13995/7/16-1117
«Про надання роз’яснень»
Не секрет, що після надання декларації з ПДВ податківці починають обробляти розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагента, у результаті фіксують розбіжності. Щоб уникнути таких розбіжностей,
ДПАУ листом, що коментується, і надала рекомендації.Зупинимося на найцікавіших випадках.
1. Заповнення першої декларації з ПДВ.
Абзацом другим п.п. 7.8.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі — Закон про ПДВ) визначено, що якщо особа реєструється платником податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, що починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Такі платники до декларації з ПДВ за звітний період — місяць уключають результати обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту за два різні календарні місяці. У зв’язку з цим ДПАУ пропонує першу декларацію з ПДВ заповнювати таким чином:— податкові накладні, складені в період
від дня реєстрації платником ПДВ до останнього дня місяця, в якому відбулася така реєстрація, відображати в ряд. 8.4 декларації з ПДВ і додатку 1 до неї;— податкові накладні, складені
в період від дня першого числа місяця, наступного за місяцем реєстрації, та до останнього дня такого календарного місяця — у ряд. 1 декларації з ПДВ і додатку 5 до неї.Тільки не зовсім зрозуміло, що в цьому випадку слід писати в
кол. 8 (підстава для коригування податкових зобов’язань) додатка 1. Швидше за все, там стоятиме прокреслення.Отримані податкові накладні за весь звітний період розшифровувати в
додатку 5 до декларації з ПДВ і відповідних рядках розділу другого декларації з ПДВ.2. Умовний продаж у декларації з ПДВ.
Абзацом сімнадцятим п. 9.8 Закону про ПДВ установлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації числяться товарні залишки або основні фонди, за якими було нараховано податковий кредит в минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами і відповідно збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання*.* Про особливості умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації можна дізнатися зі статті «Реальні наслідки умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «БТ», 2009, № 28, с. 30.
ДПАУ рекомендує податкове зобов’язання з такого умовного продажу відобразити в
ряд. 1 декларації з ПДВ і розшифрувати в розділі I рядка «Інші» додатка 5 до декларації з ПДВ. Щодо умовного продажу основних фондів такі податкові зобов’язання необхідно довідково зазначити в рядку «постачання основних фондів» додатка 5.3. Перевищення звичайної ціни над договірною.
Якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більш ніж на 20 %, то база обкладання операцій з постачання таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. У цьому разі продавець виписує дві податкові накладні. Першу з них має бути виписано на суму фактичної (договірної) ціни, другу — на різницю між звичайною і договірною ціною. Від себе додамо, що номер другої податкової накладної привласнюється в загальному порядку через дріб з позначкою «ЗЦ». Оригінал і копія другої податкової накладної залишаються у продавця.Так, ДПАУ в
листі, що коментується, рекомендує податкові зобов’язання за такими другими податковими накладними (податковими накладними з позначкою «ЗЦ») відображати в розділі I рядка «Інші» додатка 5 до декларації з ПДВ.4. Коригування постачань покупцю — неплатнику ПДВ.
Згідно з п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ зменшення податкових зобов’язань постачальника — платника ПДВ при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками ПДВ на момент такого постачання, дозволяється якщо:— товар, що надійшов раніше, повертається у власність постачальника з наданням отримувачу
повної грошової компенсації;— перегляд ціни, пов’язаний з гарантійною заміною товару.
ДПАУ нагадує, що суми податкових зобов’язань з ПДВ при продажі товарів (послуг) згідно з податковими накладними, виписаними неплатникові ПДВ,
уключаються до ряд. 1 декларації з ПДВ і розшифровуються в рядку «Інші» додатка 5.А от виписані розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної включаються до
ряд. 8.3 декларацій з ПДВ і розшифровуються в додатку 1 до неї. При цьому в кол. 2 і кол. 3 (там, де ви зазначаєте найменування покупця і його індивідуальний податковий номер) додатка 1 проставляються позначки «Х», у кол. 8 (підстави для коригування) — вказується «коригування постачання неплатнику ПДВ».5. Надання декларації з ПДВ неплатником ПДВ.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання і сплату (перерахування) ПДВ до бюджету, при наданні послуг нерезидентом (який не має постійного представництва) є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України. (п.п. «г» п. 10.1 Закону про ПДВ).Оскільки нарахування такого податку відбувається шляхом надання декларації з ПДВ, ДПАУ рекомендує резиденту — неплатнику ПДВ подати декларацію з ПДВ (
з прокресленими полями індивідуального податкового номера і номера свідоцтва платника ПДВ).Як бачимо, на думку ДПАУ, обов’язок надати декларацію з ПДВ, а отже, і сплатити (перерахувати) ПДВ до бюджету в цій ситуації виникає незалежно від того, зареєстрована особа, яка отримує послуги, як платник ПДВ чи ні*. Погодитися з такою точкою зору ми не можемо.
* Звернемо увагу, що аналогічної думки ДПАУ дотримувалася і раніше в листах від 14.06.2008 р. № 11164/7/16-1517-26, від 03.06.2008 р. № 5273/6/16-1515-26.
Справа у тому, що
платник ПДВ — особа, яка згідно із законом про ПДВ зобов’язана здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, сплачуваного покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 Закону про ПДВ). При цьому декларацію з ПДВ надають лише платники ПДВ (п. 1.2 Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166). Та й момент виникнення податкових зобов’язань при отриманні послуг від нерезидента визначено лише для платника ПДВ (п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ).Більше того, у тих випадках, коли законодавці дійсно хотіли зобов’язати неплатників ПДВ сплачувати до бюджету ПДВ, вони чітко прописали це в нормативно-правових актах. Зокрема, йдеться про обов’язок платника єдиного податку за ставкою 10 % сплачувати ПДВ
при імпорті товарів (п. 8 постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507**).** Про доповнення цієї постанови п. 8 див. ком. «Імпортер-єдиноподатник не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ, але сплатити ПДВ при імпорті товару зобов’язаний» // «БТ», 2008, № 14, с. 6.
Отже, про жодне надання декларації з ПДВ, про жодну сплату ПДВ неплатником цього податку при наданні послуг нерезидентом (який не має постійного представництва) на митній території України не може бути й мови.
У висновку листа, що коментується, ДПАУ зазначила, що в разі виявлення розбіжностей при обробці розшифровок податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ під час проведення документальної (невиїзної) перевірки податківці на місцях звертатимуться у письмовій формі до платників ПДВ з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження. Відмова у наданні документів або пояснень загрожує платнику податків позаплановою виїзною перевіркою*** (п. 3 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII). Додамо, що при цьому повинно пройти більше ніж 10 робочих днів із дня його отримання письмового запиту.
*** Про те, як правильно відповісти на письмовий запит, ми писали в рубриці «Пошта тижня» «Як правильно відповісти на запит про наявність розбіжностей при звірці показників додатка 5 до декларації з ПДВ з даними контрагентів» // «БТ», 2008, № 33, с. 10.
